Верховна рада України ухвалила за основу проект закону
щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки
та боротьби з патентним тролінгом.
Відповідне рішення на минулому тижні підтримали 350 народних депутатів України. Цей проект закону (№ 2258) має на меті забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на торговельні марки і промислові зразки із правом Європейського Союзу.
Зокрема, він пропонує посилення санкцій за порушення прав торгівельної марки, уточнює підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки, а також передбачає реєстрацію колективної торговельної марки.
Також, даним
законопроектом
пропонується правова охорона незареєстрованих промислових зразків, визначається
строк чинності прав –
не більше 25 років (сьогодні
15 років).
Крім цього, законопроєкт пропонує додатковий адміністративний спосіб анулювання реєстрацій
– визнання недійсними свідоцтв на
промислові зразки в Апеляційній палаті.
Нагадуємо, що за даними річної доповіді Єврокомісії (2019 року) щодо
захисту та забезпечення прав інтелектуальної власності, Україна знаходиться у
списку країн, яку порушують права інтелектуальної власності і цим завдають
економічної шкоди.
«Індія, Індонезія, Росія, Туреччина та Україна залишаються країнами другого пріоритету. Серйозні системні проблеми були виявлені у сфері захисту та дотримання прав інтелектуальної власності у цих країнах, що спричиняє значну шкоду бізнесу ЄС. Порівняно з попереднім звітом, ці країни не досягли жодного прогресу або досягли незначного прогресу у вирішенні цих проблем», – йдеться у доповіді.
У доповіді також йдеться про те, що Україна має значні проблеми з
піратством в Інтернеті, виплатами роялті, інформацією на етикетках ліків тощо.
«Україна продовжує залишатися одним із чотирьох основних пунктів транзиту
підроблених товарів на ринок ЄС… особливо у таких галузях: продовольчі товари;
годинники та ювелірні вироби; іграшки та ігри; одяг; оптичне, фотографічне та
медичне обладнання», – стверджують у Єврокомісії.
У
доповіді відзначають й позитивні зміни у нашій державі, зокрема, ухвалення Верховною Радою закону №2415 (Закон
України «Про
ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права
і (або) суміжних прав»).
Проте, проблеми все ще
залишаються і завдають економічні збитки авторській спільноті ЄС. «Проблеми з функціонуванням системи колективного
управління правами в Нігерії, Росії, Україні та Таїланді завдають збитків
власникам прав та посилюють недовіру серед користувачів, що в кінцевому
результаті негативно впливає на творчі галузі в цих країнах», – резюмують у
Європейській комісії.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Верховна рада України ухвалила за основу проект закону щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1581331825
[modified] => 1581331827
)
[title] => Чому український парламент змушений був ухвалити законопроект про захист прав на торговельні марки
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=1779&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 1779
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 1780
[image] => Array
(
[id] => 1780
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1.jpeg
[original_lng] => 52101
[original_w] => 1200
[original_h] => 703
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1-300x176.jpeg
[width] => 300
[height] => 176
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1-768x450.jpeg
[width] => 768
[height] => 450
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1-1024x600.jpeg
[width] => 1024
[height] => 600
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1.jpeg
[width] => 1200
[height] => 703
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1.jpeg
[width] => 1200
[height] => 703
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/1-1.jpeg
[width] => 1200
[height] => 703
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1581326380:2
[views_count] => 3330
[_thumbnail_id] => 1780
[_edit_last] => 2
[_oembed_d5a33e30eb5544ea42cedb55d7e73a61] =>
#Економіка_тижня?️ Світова економічна криза Коронакриза — це не лише серйозний удар по медичних системах країн. Це...
Національний банк України привів порядок розкриття банківської таємниці відповідно до норм законодавства. Про це повідомляє прес-служба НБУ.
Як зазначили в НБУ, Верховна рада 31 жовтня 2019 року внесла зміни до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
Цим законом були внесені зміни, зокрема, до статті 62 закону „Про банки і банківську діяльність”, що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю.
„Державні органи, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої статті 62 закону України „Про банки і банківську діяльність” можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках”, – йдеться в повідомленні.
З цією метою Національний банк упорядкував норми Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267, відповідно до законодавства.
Верховна
Рада проголосувала у повторному першому читанні за доопрацьований фінансовим
комітетом парламенту законопроєкт 2285-д, який передбачає легалізацію та
державне регулювання азартних ігор.
За відповідний законопроєкт проголосували 260 нардепів, 108 виступили проти.
На
попередньому голосуванні за цей проєкт закону, парламент не зміг назбирати
достатньо голосів (за – 213, проти – 88).
17
жовтня Кабмін вніс до парламенту свій законопроєкт про повернення азартних ігор
в законодавче поле. З того часу в парламенті з’явилися ще сім альтернативних
законопроєктів.
В
профільному комітеті фінансів вирішили, підготувати доопрацьований законопроєкт
який врахував усі зауваження, він отримав номер 2285-д.
Законопроєкт
передбачає регулювання роботи казино (заокрема, онлайн), букмекерських пунктів,
лотерей та створює спеціальну Комісію з розвитку та регулювання азартних ігор,
яка буде видавати ліцензії учасникам ринку.
У
доопрацьованому законопроєкті виключено положення щодо можливості розміщення
залів гральних автоматів та букмекерських пунктів в окремих будівлях. Зали
гральних автоматів дозволяється розміщувати виключно в готелях.
Також
у новій редакції передбачається збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також
встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації, що сприятиме попередженню
негативних наслідків від участі в азартних іграх, зокрема осіб, які не досягли
21 року та жорсткі фінансові санкції за невиконання таких вимог
Також
закон передбачає створення в Державному бюджеті спеціального Фонду для
підтримки медицини, спорту та культури, куди будуть направялтися кошти отримані
з ліцензій.
Згідно
з пояснювальною запискою законопроєкт 2285-д пропонує легалізувати та
встановити правила для 6 видів грального бізнесу:
–
для казино діятиме вимога розміщуватися виключно на території готелів категорії
„п’ять зірок” з відповідним номерним фондом для різних території (в
столиці номерний фонд має бути вищим, в регіонах менше – ЕП), площа таких
закладів повинна складати не менше 500 квадратних метрів;
–
для букмекерів законопроект встановлює спеціальні вимоги щодо грального
обладнання та його сертифікації, у доопрацьованому законопроєкті
–
для онлайн-казино впроваджується сертифікована обов’язкова онлайн система
моніторингу, та вимога мати веб-сайт в доменній зоні UA. Також власники
онлайн-казино повинні надати можливість гравцям установлювати добровільні
обмеження витрат грошей і часу;
–
для гральних автоматів обмежується кількість – до 40 000. право на розміщення
автоматів реалізується за допомогою електронних аукціонів з прив’язкою до
території, а також встановлюються вимоги для залів гральних автоматів.
–
для лотерей передбачається три ліцензії на випуск та проведення лотерей. Як
заявлено у пояснювальній записці законопроєкту така практика застосовується в
багатьох країнах Європейського Союзу та інших іноземних країнах для
стимулювання розвитку ринку лотерей.
–
для онлайн-покеру, встановлюються вимоги до приміщень та спеціальні правила
проведення покерних турнірів.
Законопроєктом
також встановлюється заборона щодо зовнішньої реклами, окрім вивісок, а також
встановлюються обмеження на всі інші види реклами.
Урядом і Міністерством фінансів знайдено можливість збільшити бюджет на ремонт і будівництво доріг майже 20 млрд
У парламенті зареєстровано два законопроекти, прийняття яких дасть можливість отримати додаткове фінансування на будівництво, ремонт і експлуатацію доріг з зовнішніх ринків. Про це повідомляє глава „Укравтодору” Олександр Кубраков на своїй сторінці у Facebook
Він нагадав, що у Дорожньому фонді передбачено 38 млрд
гривень на ремонт, будівництво та експлуатацію доріг.
„На сьогоднішній день у Дорожньому фонді
передбачено 38 млрд гривень на ремонт, будівництво та експлуатацію доріг. З цих
грошей 31,5 млрд відведено на ремонтно-будівельні роботи. І кожен, хто
більш-менш розбирається в темі, знає, що таких сум, м’яко кажучи, недостатньо,
щоб привести в порядок проблемні ділянки в різних куточках країни”, –
заявив він.
Кубраков зазначив, що „Укравтодор” спільно з
урядом і Міністерством фінансів „знайшов можливість збільшити бюджет на
ремонт і будівництво доріг майже 20 млрд”. За його словами, ці гроші
дозволять істотно наростити обсяги запланованих робіт.
19 грудня Верховна Рада підтримала законопроєкт про врегулювання видобутку бурштину, який встановлює кримінальну відповідальність за незаконний видобуток та вводить єдиний дозвіл на розвідку.
Згідно
із документом, запроваджується механізм резервування земельних ділянок для
потреб надрокористування до початку проведення аукціону чи конкурсу. У
чинному Кодексі про надра така стаття відсутня.
Вводиться єдиний дозвіл на розвідку з правом видобутку бурштину на 5 років на ділянки до 10 га через електронні аукціони ProZorro. Початкова ціна продажу на аукціоні спецдозволу становитиме 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 грн) за 1 га землі.У чинному Кодексі про надра така норма відсутня.
Також
встановлюється кримінальна відповідальність за незаконний видобуток, збут,
придбання, передачу, переписання, переробку корисних копалин, законність яких
не підтверджується відповідними документами. Кримінальна відповідальність
передбачена і за ухилення від рекультивації земель.
Також
може застосовуватись обмеження волі на термін від 3 до 6 років або
позбавлення волі на той самий термін із конфіскацією майна.
Верховна Рада також прийняла за основу урядовий законопроект №2241 з поправками до Податкового кодексу про зниження ставки рентної плати на видобуток бурштину з 25% до 10%. Законопроєкт підтримали 266 народних депутатів.
