Як зазначили в СЗР, «три чверті найбільших компаній РФ за підсумками 2025 року зафіксували падіння виторгу та прибутку або прямі збитки. Дивіденди перетворилися на розкіш, яку більшість уже не може собі дозволити».
Понад половина російських компаній, 53%, повідомила про касові розриви у 2026-му. Для 27% із них це нова реальність. Найболючіше кризу відчули нафтогазовий і сировинний сектори, оптова й роздрібна торгівля та важка промисловість.
«Газпром», який ще нещодавно був символом кремлівської фінансової могутності, вдруге поспіль залишить акціонерів без виплат. Востаннє концерн платив дивіденди за перше півріччя 2022 року.
Услід за ним від виплат відмовилися «Русал» і «Алроса», дві ключові компанії в алюмінієвому й алмазному секторах. «Русал» не платив дивідендів акціонерам також із першого півріччя 2022 року і не збирається цього робити й за перший квартал 2026-го.
Металургія також не втримується на плаву. «НЛМК» і «ММК», найбільші виробники сталі на РФ, рекомендували акціонерам забути про виплати за 2025 рік. «НЛМК» платив востаннє за підсумками 2023 року.
На ринку нерухомості девелопер «Самолет» отримав 2,3 млрд руб. чистого збитку там, де роком раніше був прибуток у 8,2 млрд. Дитячий ритейлер «Кораблик», один із найбільших у своєму сегменті, балансує на межі банкрутства, не витримавши боргового тягаря і падіння попиту.
«Ростелеком» скоротив 20 тисяч співробітників. Кондитерський холдинг «Объединенные кондитеры» позбавився чверті персоналу на тлі падіння продажів. Прибуток «Борк-Ритейл» обвалився на 90% порівняно з 2024 роком.
«Волга Автодор» продемонструвала один із найгірших результатів: виручка впала на 96%, а борги перед кредиторами сягнули 3 млрд руб., що в п’ять разів більше за весь річний дохід компанії.
Без дивідендів також залишать акціонерів «Магнит», «Уралкалий», «Селигдар», Fix Price, «Евротранс», «Унипро», «Еврoплан» і каршеринговий сервіс Whoosh, який отримав понад 2,9 млрд руб. чистого збитку.
Холдинг VK, яким керує син заступника глави адміністрації президента РФ Сергія Кірієнка Володимир Кірієнко, взагалі не оприлюднив дані про прибутки та збитки у щоквартальній презентації фінансових результатів. А це означає, що, найімовірніше, чистий прибуток VK знову виявився від’ємним.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч із представниками українського бізнесу, під час якої сторони обговорили стан економіки в умовах війни та подальші кроки для підтримки підприємництва.
Про це вона повідомила у своєму Telegram.
За словами очільниці уряду, діалог із підприємцями був відвертим і конструктивним. Основну увагу приділили тому, як функціонує економіка в умовах воєнного часу та які рішення необхідні для її стабільності.
Свириденко наголосила, що попри складні обставини український бізнес зберігає готовність працювати, інвестувати та розвиватися. Уряд, зі свого боку, прагне забезпечити максимально сприятливі умови для підприємницької діяльності.
Під час зустрічі представники бізнесу акцентували на важливості подальшої дерегуляції. За словами Свириденко, частину відповідних рішень уже впроваджено, і цей процес планують продовжити. Зокрема, розглядається спрощення процедур у сферах, де це можливо, передусім щодо підключення до енергомереж.
Прем’єрка підкреслила, що нові рішення розроблятимуться у співпраці з бізнесом і ухвалюватимуться без зволікань. Водночас вона застерегла, що спроби затягування або саботажу, зокрема з боку енергетичних компаній, обленерго чи облгазів, матимуть наслідки, включно з персональною відповідальністю.
Французькі компанії долучатимуться до відновлення критичної інфраструктури та реалізації спільних проєктів в Україні.
Про це повідомив міністр економіки України Олексій Соболев за підсумками візиту до Києва великої французької делегації на чолі з міністром-делегатом з питань зовнішньої торгівлі та інвестиційної привабливості Франції Ніколя Форісьє, пише LB.ua.
В Україну приїхали 16 французьких компаній, які працюють у сферах енергетики, оборони, інфраструктури, водного господарства, агросектору, охорони здоров’я та цифрових технологій. Під час спільних зустрічей сторони обговорили конкретні кроки запуску проєктів і довгострокову співпрацю з приватними інвесторами.
Міністри підписали меморандум про створення французько-української ради підприємців, яка стане постійним майданчиком для входу французького бізнесу на український ринок, інвестування та запуску спільних підприємств.
Франція підтвердила реалізацію другого етапу міжурядової грантової угоди. На першому етапі вже впроваджують 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури в галузях охорони здоров’я, енергетики та водопостачання. У середині лютого французька сторона оголосить новий конкурс на 71 млн євро для своїх компаній, зацікавлених у таких проєктах в Україні.
Окремо сторони підписали B2B-домовленості між українськими і французькими компаніями з фокусом на технології та локалізацію виробництва в Україні. Йдеться, зокрема, про спільні рішення для дронів і безпілотних систем, гуманітарне та підводне розмінування, розвиток енергетики, підготовку фахівців і посилення цифрової стійкості.
Велика Британія цього року відкриє в Києві бізнес-центр, який має допомогти британським оборонним компаніям пришвидшити постачання військової техніки в Україну.
Новий центр має спростити роботу малих і середніх британських фірм, які стикаються з обмеженнями на поїздки, вимогами безпеки та страхування під час роботи в Україні. Зокрема, йдеться про допомогу з пошуком приміщень та розв’язанням експортних питань.
Пріоритетом роботи центру стане прискорення продажів систем протиповітряної оборони та безпілотників, які є критично важливими для України на тлі повномасштабної війни з Росією.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що новий центр „посилить” роль британської оборонної промисловості у підтримці України. За його словами, ініціатива сприятиме створенню робочих місць у Великій Британії та зблизить оборонні галузі двох країн.
Відкриття центру присвячене першій річниці 100-річного партнерства між Великою Британією та Україною у сфері оборони. У британському Міноборони зазначили, що проєкт фінансуватиметься з державних коштів, однак конкретну суму не назвали.
Сумарна економія бізнесу за рахунок цієї новації оцінюється на рівні 20,2 млрд гривень на рік.
Уряд планує скасувати акти виконаних робіт. Відповідний законопроеєкт уже внесений у Верховну Раду, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм в суботу, 6 вересня.
„Урядовий законопроект №13598 скасовує обов’язкове підписання акту виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі, як підтвердження отримання послуги. Такі норми полегшать українським компаніям співпрацю з європейськими бізнес-партнерами”, – повідомила вона за підсумками зустрічі з підприємцями у Закарпатській області.
За її словами, сумарна економія бізнесу за рахунок цієї новації оцінюється на рівні 20,2 млрд гривень на рік.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про запровадження правових та організаційних заходів для захисту бізнесу та стимулювання економічного зростання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ Зеленського.
Відповідно до рішення РНБО, на період воєнного стану в Україні встановлюється мораторій на необґрунтовані перевірки бізнесу та втручання з боку державних органів. Це рішення спрямоване на забезпечення економічної безпеки країни.
Що передбачає рішення
Уряд повинен вжити заходів для того, щоб у тримісячний термін активізувати ідентифікацію та стягнення активів осіб, на яких накладено санкції.
Протягом місяця уряд повинен вжити заходів для захисту прав іноземних інвесторів, зокрема з іноземним капіталом.
Для підприємств із низьким рівнем ризику, а також для авторизованих економічних операторів запроваджуються обмеження на проведення перевірок – за винятком тих, що здійснюють діяльність із підакцизними товарами.
Окрім цього, планується усунути дублювання повноважень між контролюючими органами та підвищити прозорість перевірок шляхом створення єдиної інформаційної системи державного нагляду.
Також РНБО рекомендує Верховній Раді якнайшвидше ухвалити низку законопроєктів, зокрема:
про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження;
про компенсацію інвестицій через податки;
про реформу державного нагляду;
про відповідальність посадових осіб контролюючих органів;
про використання заарештованих російських активів.
Контроль за реалізацією рішення покладено на Секретаря РНБО Рустема Умєрова, а указ набув чинності з моменту оприлюднення.
Станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано трохи більше 29 тис. компаній, відкритих українцями. Майже половину з них було відкрито вже від початку повномасштабної війни — 13 тис. бізнесів.
Загалом за останні 3,5 роки у Польщі було відкрито 208,2 тис. компаній. Тобто 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців, повідомляє Опендатабот.
Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — майже 4,8 тис. бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.
Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27,6 тис. або 95% усіх українських бізнесів у Польщі.
Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, заснованих українцями: з 2022 року вони створили 486 фундацій. Це у чотири рази більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Мазовецьке (зокрема, Варшава) — 11,5 тис. компаній, Малопольське (Краків та регіон) — 3,2 тис. бізнесів та Нижньосілезьке (Вроцлав та околиці) — 3 тис. компаній.
Більшість українських компаній, зареєстрованих після початку повномасштабної війни у Польщі, — це малий бізнес. Майже 10 тис. компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих (1 польський злотий = $0,27 = 11,48 грн за поточним курсом, — ред.).
Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної війни. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у «довоєнного» українського бізнесу у Польщі.
Також повідомляється, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юридичних осіб.
[type] => post [excerpt] => Станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано трохи більше 29 тис. компаній, відкритих українцями. Майже половину з них було відкрито вже від початку повномасштабної війни — 13 тис. бізнесів. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753103220 [modified] => 1753098242 ) [title] => Скільки компаній відкрили українці в Польщі з початку повномасштабної війни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62121&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62193 [uk] => 62121 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62122 [image] => Array ( [id] => 62122 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [original_lng] => 64358 [original_w] => 900 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1753087444:2 [_thumbnail_id] => 62122 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1453 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 283335694002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1740 [1] => 1844 [2] => 6131 ) [tags_name] => Array ( [0] => бізнес [1] => Польща [2] => українці ) ) [7] => Array ( [id] => 54312 [content] =>
Світовий банк оголосив про початок реалізації в Україні нової програми розвитку приватного сектору на суму 593 мільйони доларів США.
Як йдеться у повідомленні пресслужби Світового банку, ці кошти підтримають 20 тисяч малих та середніх підприємств. Завдяки цьому створять або збережуть щонайменше 40 тисяч робочих місць завдяки програмам підтримки, які запроваджені урядом України після російського вторгнення.
Програма стійкого, інклюзивного та сталого підприємництва (RISE) покращить ефективність державної підтримки підприємств з акцентом на зелену конкурентоспроможність. Відповідатиме запровадження програми міністерство економіки України.
Фінансування програми складається з 283 мільйонів доларів із трастового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримала Японія, 300 мільйонів доларів США від Спеціальної програми Міжнародної асоціації розвитку (МАР) для відновлення України та Молдови та 10 мільйонів доларів США від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Фінансування програми орієнтоване на результат, тому залежно від надходження коштів воно може бути збільшене.
Восени в Україні зростуть тарифи на електроенергію для бізнесу.
Про це повідомила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у п’ятницю, 27 вересня.
Вказано, що 1 жовтня регулятор розгляне проєкт постанови про перегляд граничних цін на ринку „на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
„Перегляд граничних цін зумовлений необхідністю забезпечити умови для комерційного імпорту електричної енергії з країн Європи з метою покриття можливого дефіциту потужності в осінньо-зимовий період під час російських терористичних атак на енергосистему”, – йдеться у повідомленні.
Таке рішення покликане збалансувати енергосистему та забезпечити стабільне електропостачання всіх категорій споживачів
„Воно жодним чином не вплине на фіксований рівень цін на електроенергію для населення”, – запевнив регулятор.
Громадяни з понад 100 країн заснували більш ніж 3 тис. компаній в Україні за час повномасштабної війни. Про це повідомляє «Опендатабот».
Зазначається, що найчастіше відкривають бізнес громадяни Туреччини – 396 компаній або 12,9% від загальної кількості, Узбекистану – 312 бізнесів (10,1% від загальної кількості). Замикають трійку лідерів громадяни Польщі – 224 бізнеси або 7,3%.
Загалом іноземці зі 101 країни заснували 3075 компаній в Україні від початку великої війни.
Також до топ-10 також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану, Ізраїлю, Великої Британії та Китаю.
Зокрема, майже половину від загальної кількості компаній з іноземними власниками, зареєстрували у Києві – 1 517. У столиці найчастіше створюють бізнеси громадяни Узбекистану – 175 компаній.
Далі йде Львівщина – 460 бізнесів: тут найчастіше осідають іноземці з Польщі (105 компаній). До трійки також потрапила Одещина – 273 компанії. У цьому регіоні найчастіше створюють компанії громадяни Туреччини – 99 бізнесів.
Найбільша кількість компаній з іноземними власниками займається гуртовою торгівлею – 30,7%, операціями з нерухомим майном – 6,7% та комп’ютерним програмуванням – 5,8%.
Компанія «Тенс1ма» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн стала найбільшим бізнесом, відкритим іноземцями з 24 лютого 2022 року. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
Другу позицію посідає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юген» зі статутним капіталом у 700 млн грн. Кінцевим власником є громадянин США.
Замикає трійку лідерів компанія ТОВ «ЛФС», яку заснував громадянин Польщі. Компанія має 300 млн грн статутного капіталу.
