Ціни на золото знизилися у вівторок, оскільки інвестори очікують на продовження мирних переговорів між США та Іраном після напруженості у вихідні, тоді як зміцнення долара посилило тиск на ціну дорогоцінних металів.
Спотова ціна на золото знизилася на 0,7% до 4785,99 долара за унцію, продовживши падіння з понеділка, коли вона досягла найнижчого рівня з 13 квітня. Ф’ючерси на золото США з поставкою в червні впали на 0,5% до 4803,50 долара.
Долар США дещо зріс у вівторок, що зробило товари, деноміновані в доларах, дорожчими для власників інших валют.
Іран розглядає можливість участі в мирних переговорах зі Сполученими Штатами в Пакистані, повідомив у понеділок високопоставлений іранський чиновник агентству Reuters. Підкреслюється, що це стало можливим після кроків Ісламабада щодо припинення американської блокади іранських портів, яка є значною перешкодою для повернення Тегерана до мирних зусиль, на тлі завершення строку двотижневого припинення вогню.
Інвестори очікують повідомлення, „чи відбудуться переговори в Ісламабаді, а потім, чи буде продовжено припинення вогню, чи, ще краще, буде досягнуто мирної угоди”, – сказав старший аналітик фінансового ринку Capital.com Кайл Родда.
«Якщо це станеться, золото, ймовірно, отримає підтримку, оскільки ціни на нафту впадуть. Якщо цього не станеться, ви зможете побачити, як частина цієї волатильності повернеться на ринок», – сказав Родда.
Інвестори також очікують на слухання в Сенаті США щодо затвердження Кевіна Ворша, кандидата президента США Дональда Трампа, на посаду голови Федеральної резервної системи, яке відбудеться пізніше. Ворш має заявити законодавцям, що він «відданий забезпеченню того, щоб проведення монетарної політики залишалося суворо незалежним».
Серед інших металів, спотове срібло впало на 1,4% до 78,80 доларів за унцію, платина втратила 0,8% до 2072,22 доларів, а паладій знизився на 0,3% до 1547,25 доларів.
В Україні заговорили про можливість прив’язки гривні до євро замість долара. Чому це не станеться швидко і для кого тут найбільше ризиків – у матеріалі DW.
В Україні розмірковують, чи не відмовитися від долара США й натомість тісніше прив’язати гривню до євро. Таку думку в розмові з агентством Reuters висловив днями голова Нацбанку України (НБУ) Андрій Пишний. До такого кроку Україну підштовхують турбулентності в світовій торгівлі та зміцнення зав’язків з Європою. Заміна базисною валюти з долара на євро означатиме, що торгівлю гривнею НБУ здійснюватиме по відношенню до євро, а всі інші курси будуть визначатись через крос-курс. Наразі торгівля йде по відношенню гривні до долара. А курс євро визначається через крос-курс.
„Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки”, – визнав Пишний. За його словами, хоча операції з доларом продовжують домінувати на всіх сегментах валютного ринку, частка операцій, деномінованих в євро, зростає в більшості сегментів, „поки що помірно”. На думку глави НБУ, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню „трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9 відсотка”. Водночас, зауважив він, багато що залежить від перебігу війни росії проти України.
Прив’язка гривні до євро – довгострокова перспектива
„Очевидно, що важкі складні пертурбації з фінансовою системою в умовах війни, під час важких військових дій, навряд чи пройдуть легко. Цей перехід триватиме 5-10 років, як мінімум”, – вказує економічний експерт Василь Поворозник.
Фінансові аналітики позитивно оцінюють ініціативу Нацбанку, втім попереджають, що реалізувати її можна буде не скоро, оскільки це радше політичне рішення. „Я думаю, що прив’язка гривні до євро – це скоріше політичне рішення з часовим горизонтом у десяток років. Якщо політичний курс України – євроінтеграція, то рух у бік зони євро – це логічний і прогнозований крок. В довгостроковому періоді я б назвав це рішення безальтернативним особливо на фоні російської агресії”, – сказав DW економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран. Він зауважує, оскільки горизонт роботи над цією ідеєю дуже довгий, то саме зараз потрібно і стартувати та розробляти дорожню карту реформ і заходів які дозволять наблизити цю ідею до реальності.
Хоча основна торгівля України відбувається з країнами ЄС, і значна її частина здійснюється в євро, заява про прив’язку гривні до європейської валюти – це швидше політичний орієнтир, ніж економічно обґрунтована необхідність, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. На його думку, вигода для Нацбанку від прив’язки до євро залежить від світової динаміки курсу долара. Якщо долар знецінюється відносно євро, це може бути вигідним, але якщо долар укріплюється, це може спричинити паніку в суспільстві.
„Я б не розглядав, що прив’язка неодмінно буде здійснюватися. Скоріш за все це залежатиме від того, як розвиватимуться події в світі. Припустимо, США завтра укладають торгівельну угоду з Китаєм і долар почне зміцнюватись. Тому прив’язати гривню до євро – це перспектива навіть не середньострокова, а довгострокова”, – сказав Боярчук. При цьому, він вважає, що Україні варто краще подбати про прив’язку гривні до „корзини валют”, аби диверсифікувати ризики, наголошує експерт.
Ризики: хто виграє та програє від прив’язки гривні до євро?
Якщо ж Україна таки наважиться замінити долар як валюту основної курсової прив’язки на користь євро, то які переваги та недоліки це матиме для країни та бізнесу?
„У поточній ситуації, якщо євро зробити якірною валютою по відношенню до гривні, то виграють ті експортери й імпортери, котрі мають контракти в євро. Можливо це призведе до збільшення обсягів контрактів саме в євро. Але програють ті, хто продає свою продукцію за долари США, а таких в України багато – за різними оцінками, 60-70% з урахуванням обороту тіньових ринків”, – каже Віталій Шапран.
Ослаблення долара, а разом з ним і гривні до євро, вже зробило український експорт для єврозони більш привабливим, наголошує аналітик. Тому без структурних змін в економіці, миттєва зміна якірної валюти в Україні буде неможливою, бо це призведе до невдоволення бізнесу.
Легким цей перехід навряд чи буде для бізнесу, адже долар залишається основною світовою резервною валютою, через яку здійснюється більшість міжнародних розрахунків. Український експорт здебільшого розраховується в доларах, тому перехід на євро ускладнить логістику платежів, відзначають експерти. „Для бізнеса це додаткові транзакційні витрати й додаткове навантаження. Хоча для заощаджень громадян це матиме менший ефект, бо долар же не припинять використовувати, у доларах заощаджуватимуть і надалі. Але з часом відбуватиметься переорієнтація на заощадження в євро”, – підсумовує Василь Поворозник.
Потрібен план на поступовий перехід на євро
Експерти вважають, для того щоб поступово збільшувати частку євро в розрахунках потрібні заходи, які повільно будуть змінювати картину. По-перше, потрібні більш м’які правила торгівлі між країнами зони євро та Україною. По-друге, українська монетарна влада повинна забезпечити безпроблемний доступ українських компаній до інструментів зниження ризиків через зміни курсу євро до долара. А по-третє, український уряд має сприяти інвестиціям з єврозони, що автоматично збільшуватиме частку євро в зовнішній торгівлі України. „І так рік за роком ми зробимо євро більш популярною валютою в Україні”, – прогнозує Віталій Шапран.
Американський регулятор йде на такий крок, щоб посилити безпеку валюти та захистити її від підробок.
У США готуються до випуску нових банкнот долара. Головною метою цього кроку є підвищення захисту від підробок, повідомило Бюро гравіювання та друку США.
Зазначається, що завдяки багаторічним дослідженням та сучасним технологіям, новий дизайн інтегруватиме вдосконалені засоби безпеки, аби зберегти довіру до американської валюти та стабільність економіки.
Дизайн банкнот оприлюднять за шість-вісім місяців до дати випуску з метою інформування громадськості та навчання касирів.
Середній курс продажу готівкового долара перебуває на рівні 42,50 гривень, курс євро – 44,40 гривень.
Курс гривні стабілізувався відносно долара і євро на готівковому ринку. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані моніторингу у середу, 1 січня.
Так, середній курс продажу долара в Україні залишився на рівні 42,50 гривень, курс євро також стабільний – 44,40 гривень.
Сьогодні обмінні пункти купують долар у середньому по 42,00 гривень, а євро – по 43,70 гривень.
На міжбанку американська валюта перебуває на рівні 41,98-42,03 грн/долар (купівля-продаж) – зниження на 4 копійки порівняно із закриттям попереднього дня.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні, після того як він оновив історичний максимум – 42,0295 грн (-0,0095 грн). Офіційний курс євро становить 43,6855 грн (-0,2411 грн).
На поточному тижні Національний банк України продав максимальну кількість валюти з початку року – понад 1 млрд доларів – на тлі рекордного падіння гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 1 червня.
Так, за п’ять робочих днів НБУ продав майже 1,1 млрд доларів на міжбанківському валютному ринку, що суттєво перевищує показник минулого тижня (684 млн доларів). Також регулятор купив 10 млн доларів – максимальний показник з початку квітня.
Загалом з початку 2024 року Нацбанк продав на міжбанку майже 11,3 млрд доларів, а придбав – лише 115 млн доларів.
Послаблення гривні наприкінці 2023 року було зумовлено насамперед сезонними чинниками.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі телеканалу „ICTV”, передає пресслужба Нацбанку.
„Послаблення гривні наприкінці 2023 року насамперед зумовлено сезонними чинниками. По-перше, попит на валюту збільшився внаслідок рекордних видатків бюджету у грудні. По-друге, традиційно наприкінці року зростає попит на валюту з боку населення”, – заявив заступник голови НБУ.
Також на валютний ринок тиснули психологічні чинники, пов’язані з відтермінуванням надання міжнародної допомоги.
Водночас активні бойові дії, які тривають, зумовлювали потребу у фінансуванні.
„За режиму керованої гнучкості зміна курсу в той чи інший бік є нормальним явищем. Як і обіцяв НБУ, курс може як послаблюватися, коли ситуація на ринку погіршується, так і змінюватися, коли ситуація поліпшується (як це, наприклад, було в жовтні та першій половині листопада) „, – зазначив Сергій Ніколайчук.
Крім того, за його словами, як і декларувалося, Нацбанк поступово збільшує амплітуду курсових коливань. Це відбувається в міру пристосування валютного ринку до керованої гнучкості.
„Відповідно зараз коливання на міжбанківському ринку є дещо більшими, ніж, наприклад, у жовтні. Водночас завдяки сформованим передумовам вони не є загрозливими. Також курсові коливання залишаються значно меншими, ніж до повномасштабної війни”, – сказав Ніколайчук.
Він наголосив, що на сьогодні курс на готівковому ринку, який є важливим для населення, попри певне послаблення гривні наприкінці року, залишається більш стабільним, ніж, наприклад, у IV кварталі 2022 року.
У 2023 році офіційний курс гривні відносно долара послабився менш ніж на 4%. Дохідність гривневих інструментів з надлишком компенсувала цю девальвацію та залишається значно вищою порівняно з інструментами в іноземній валюті. Вона також перекриває фактичну та очікувану інфляцію.
Відповідно, повернення до фіксованого курсу наразі навіть не розглядається.
„НБУ відійшов від нього свідомо та, коли були сформовані належні для цього передумови”, – зазначив Сергій Ніколайчук.
„НБУ має всі можливості забезпечувати курсову стійкість і надалі. У межах режиму керованої гнучкості, гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися. Водночас, як свідчить наш досвід періоду 2016 – 2021 років, гнучкий обмінний курс дає нам змогу в довгостроковій перспективі досягати курсової стійкості”, – наголосив він.
Крім того, режим керованої гнучкості курсу дає змогу забезпечувати досягнення низки важливих завдань. Одне з них, за словами Ніколайчука, це збереження привабливості гривневих інструментів (депозитів та ОВДП).
„Поточна ситуація на валютному ринку не є якоюсь неординарною та точно не загрожує виконанню цього завдання”, – резюмував заступник голови НБУ.
Курсу від 36 до 37 гривень за долар став уже звичним для українців. Навіть при воєнному стані та постійних терористичних атаках ворога останні півтора року Національний банк України (НБУ) успішно утримував курс в обраному вузькому коридорі.
У 2023 році українська гривня потрапила до десятки найсильніших валют світу. Готівковий курс гривні до долара за останні 12 місяців зміцнився на 7%, знизившись з 40,0 грн/дол. до 37,4 грн/дол. Про це пише у колонці Новоє время Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times.
Регулятор виступає символом стабільності, надаючи можливість волонтерам, аграріям, нафтотрейдерам, логістичним компаніям, торговим мережам і банкам планувати та прогнозувати свою операційну політику. Також це дозволяє населенню безпечно розпоряджатися власними коштами при валютних операціях за кордоном.
Ця стабільність була досягнута завдяки діям НБУ та значній фінансовій підтримці від партнерів. Тільки протягом 2023 року Україна отримала майже $40 млрд. Під такими умовами Нацбанк зміг збільшити резерви з $28,5 млрд на кінець 2022 року до $41,7 млрд на 1 серпня 2023 року. Після різкого скорочення фінансової допомоги та переходу до режиму „керованої гнучкості” НБУ став активним учасником міжбанківського валютного ринку, а розмір золотовалютних резервів станом на 1 грудня склав $38,8 млрд.
Наступного року очікують обмежені надходження міжнародної фінансової допомоги та підтримки для України загалом. Виникає питання, чи зможе НБУ продовжити політику стабільного курсу в таких умовах. Міністерство фінансів разом із МВФ може виявити більшу наполегливість стосовно переходу до плаваючого курсу та валютної переоцінки видатків бюджету. Чи зможе бізнес розширити обсяг експорту для збільшення валютної виручки?
НБУ та Мінфін не хочуть девальвації гривні
Національний банк України буде діяти обережно стосовно валютних обмежень, запроваджених після початку війни, і готує нові кроки відповідно до плану. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі з представниками австрійських та німецьких компаній в Україні. „Ми рухаємося чітко Дорожньою картою пом’якшення валютних обмежень. Наразі розглядаємо можливість дозволу на репатріацію „нових” дивідендів”, – наголосив він.
НБУ зацікавлений у наданні бізнесу додаткового простору для дій, з урахуванням, що рішення повинні нести додатковий ефект для економіки та допомагати залучати новий капітал.
Потенційне збільшення заробітків експортерів та надходжень до державного бюджету від можливої девальвації гривні взаємодіятиме із значним подорожчанням зовнішніх боргів країни, втратами імпортерів, зупинкою виробництва та збіднінням населення.
Ні Національний банк, ні Міністерство фінансів не мають інтересу в ослабленні гривні, оскільки їхня спільна мета – збереження фінансової стабільності та прогнозованості економіки. Це підтверджує Дмитро Глінський, в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ). „Не варто розглядати НБУ та Мінфін як противників у курсовому питанні. Це міф – ніби Мінфіну потрібно девальвувати гривню. Різкі зміни обмінного курсу для Мінфіну були би катастрофічними. В разі сильної девальвації падають і надходження податків. Тож валютна криза не потрібна нікому”, – переконаний Глінський.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше висловив думку про те, що середньорічний курс на 2024 рік може скласти 41,4 грн/долар. Така заява викликала тимчасовий стрибок курсу долара. Голова НБУ Андрій Пишний відзначив, що курс, закладений в державний бюджет, не є ні прогнозом, ні метою для Національного банку. Прогноз Мінекономіки щодо курсу зазвичай не збігається з реальним показником.
SEPA запрацює в Україні
Рішення Європейської ради щодо початку переговорів про вступ України є принципово новим етапом взаємодії, що завершиться повноцінним членством. НБУ є активним учасником інтеграційних процесів. Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Україна планує ініціювати процес приєднання до Єдиної зони платежів в євро (SEPA) у наступному році, що дозволить країні зробити ще один крок в напрямі фінансової євроінтеграції.
SEPA (Single Euro Payments Area) – це єдина зона, в якій повністю усунуті відмінності між внутрішніми та міжнародними платежами в євро. Перші зміни, пов’язані із SEPA, набули чинності у січні 2008 року.
SEPA в основному охоплює звичайні банківські перекази. Платіжні методи, які мають додаткові опціональні функції чи послуги, такі як платіжні системи для мобільних телефонів чи смарт-карток, безпосередньо не входять, проте схема миттєвих платежів SEPA полегшує використання платіжних продуктів і на смарт-пристроях.
Приєднання до SEPA є важливою подією для євроінтеграції України та відкриває нові можливості для української економіки. Зокрема, це сприятиме:
спрощенню виходу на ринок ЄС для українських компаній;
зменшенню технічних бар’єрів для виходу українських фінтех-компаній на ринок фінансових послуг ЄС;
зниженню вартості грошових переказів з/до країн ЄС.
Нагадаємо, що 14 грудня лідери країн Європейського Союзу під час саміту схвалили відкриття переговорів щодо вступу України до блоку.
У ПриватБанку заявили про відновлення прийому валюти в терміналах, передає пресслужба банку.
«Банк поновлює послугу прийому готівкової іноземної валюти з ії зарахуванням на картку через мережу терміналів самообслуговування з 22 червня 2023 року та співпрацює з регулятором в рамках встановлених норм і правил», – повідомили в пресслужбі банку.
На початку наступного року НБУ продовжуватиме політику фіксованого курсу. Це дозволяє робити завдяки обсягам міжнародної фінансової підтримки, яку отримує Україна.
Однак, підвищений попит на валюту все-таки зможе привести до зростання курсу на готівковому ринку. Про це говорить керівник служби продажу казначейських продуктів банку Авангард Юрій Крохмаль в коментарі РБК-Україна та зазначає, що темпи продажів валютних резервів України пришвидшились у грудні, і в січні також можуть бути високими.
Аналітик не виключає, що наприкінці року буде спостерігатися послаблення в готівковому сегменті через приток гривні. Тому долар в обмінниках дещо здорожчає.
Наступний рік буде важчим за попередній
Богдан Мірошниченко в матеріалі Економічна правда пише про те, що світова економіка у наступному році буде переживати складні часи.
2022 рік ознаменувався рекордним підвищенням цін у всьому світі за останні 40 років. Темп інфляції влітку в розвинених країнах перевищував 9%. Таке знецінення грошей було спричинено надлишковим їх друком під час ковіду, а також ускладнення ланцюгів постачань, війну в Україні та нові локдауни в Китаї.
Центробанки намагаються приборкати інфляцію
Для того, щоб взяти під контроль інфляцію, центральні банки країн були вимушені декілька разів підвищувати ключові облікові ставки протягом 2022 року. Відтак, позики стали дорожчими, люди не беруть нових кредитів, а обігова грошова маса в економіці зменшується.
У США, внаслідок підвищення ключової ставки, кількість доларів у країні зменшилася на 16,7 %. Підприємства та споживачі витрачають менше, а тому ціни опускаються. З іншого боку, бізнес втрачає клієнтів і йому важче зростати.
Таким чином, щоб приборкати інфляцію, потрібно пожертвувати економічним зростанням. Іншого способу побороти інфляцію не існує. Однак, чим більше підвищують ключову ставку, тим важче бізнесу та споживачам. Надто жорсткі кроки можуть призвести до економічного спаду, тобто рецесії.
У МВФ очікують, що за два роки вплив інфляції повернеться до нормального рівня. Так, у 2023-му її рівень становитиме 6,5 %, у 2024-му — 4,1%.
Ріст ВВП під питанням
Відтак, наслідки від підвищення облікових ставок стануть відчутними у 2023р. Ріст ВВП в США очікують на рівні лише 1%, а прогнози щодо єврозони зовсім песимістичні. У Goldman Sacks очікують падіння ВВП на 0,1%.
Дефіцит газу дасться взнаки наступного року
Головна причина — дефіцит газу, його високі ціни, через що підприємства не зможуть працювати на повну потужність. Найбільший спад очікується в Німеччині. Гірші справи лише у Великобританії, яка не встигла оговтатися від економічного шоку внаслідок Брексіту, як країну накрила інфляція та енергетична криза.
У наступному році мало хто очікує зниження цін на газ. Зараз у Європі відчувається гострий дефіцит блакитного палива, а тому країни будуть скуповувати скраплений газ на світовому ринку. Це створюватиме ажіотажний попит та підвищення цін. Експерти притримується думки, що підготовка до наступної зими буде важчою, ніж до цієї. Адже зараз ЄС має значні запаси, але до весни вони виснажаться.
На енергетику чекає новий виток інновацій
З іншого боку, такі високі ціни на блакитне паливо стимулюватимуть розвиток інновацій та залучення інвестицій в енергетику. Німеччина вже анонсувала, що до кінця наступного року побудує пʼять терміналів для скрапленого газу, а інші країни ЄС вкладають кошти у розширення газопроводів із інших країн.
Врешті-решт, під впливом енергодефіциту країни єврозони зможуть знову переглянути своє негативне ставлення до атомних електростанцій.
Після того, як близько 12:00 за Києвом євро досягнуло паритету з доларом після тривалого зниження, курс євро знову „відскочив” догори і на 14:00 вже становив 1,0026 за долар. Востаннє котирування євро та долара перебували на паритету у листопаді 2002 року.
Курс євро останні декілька тижнів знижувався відносно долара і трейдери дедалі частіше казали про неминучість паритету двох валют. Причина – зростання ризику рецесії єврозони на тлі припинення постачання газу Росією до Європи.
Обмежені поставки означатимуть можливість нормування споживання газу країнами ЄС, що матиме наслідком падіння виробництва і, відповідно, економіки в цілому. Такий економічний шок ставить Європейський центральний банк перед питанням, як посилювати монетарну політику для стримання рекордної за десятиліття інфляції в блоці, і при цьому – не штовхати і без того ослаблену економіку в бік рецесії.
Ймовірно, що різниця в процентних ставках між ЄЦБ та Федрезервом США буде збільшуватися, що спричинить більш активний перетік капіталу з ЄС. Як раніше розповідав Енді Блумфілд, керівник відділу макродосліджень у Record Currency Management, великі обсяги капіталу вже перемістилися в США.
