В Ефіопії відкрили найбільшу гідроелектростанцію в Африці, проти якої виступав Єгипет, що побоюється нестачі води.
Про це повідомляє Gurdian.
Велика ефіопська гребля «Відродження» (GERD), яка простягається майже на 2 км та підіймається на висоту 170 метрів, розташована на річці Блакитний Ніл на північному заході країни.
Її будівництво коштувало 4 мільярди доларів, причому 91% цієї суми забезпечив центральний банк Ефіопії, а решта коштів надійшла від ефіопів завдяки продажу облігацій та пожертв.
Передбачається, що гідроелектростанція вироблятиме 5150 мегаватів електроенергії. Це зробить її однією з 20 найбільших у світі.
Прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі наголосив, що її збудували, щоб «електрифікувати весь регіон і змінити історію чорношкірих людей». Разом із ним у церемонії взяли участь президенти Кенії й Сомалі, а також глава Африканського Союзу.
А втім, будівництво нової ГЕС викликало занепокоєння в країн, що розташовані нижче за течією. Зокрема, в Єгипту й Судану.
Єгипет, який побудував у 1960-х роках Асуанську греблю на Нілі, стверджує, що гребля в Ефіопії порушує водні договори, датовані британською колоніальною епохою.
Президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі неодноразово називав GERD «екзистенційною загрозою» та обіцяв, що Єгипет захищатиме свою водну безпеку.
«Той, хто думає, що Єгипет заплющить очі на свої водні права, помиляється», — заявляв він у серпні.
Водночас Ефіопія наполягає, що розвиток проєкту є її суверенним правом, а ефіопський уряд переконував, що гребля не завдасть суттєвої шкоди іншим країнам.
росія планує укласти угоду про «мокрий лізинг» з ефіопською державною авіакомпанією Ethiopian Airlines, повідомляють профільні видання Aerospace Globalnews і Ch-aviation, посилаючись на Управління цивільної авіації Ефіопії.
Такий формат оренди передбачає, що росія отримає не лише літаки, а й екіпажі, технічне обслуговування та страхування. Ці послуги зараз недоступні російським авіакомпаніям через міжнародні санкції, зазначає російське видання Важные истории.
Минулого року росія вже намагалася домовитися про «мокрий лізинг» з авіакомпаніями Киргизстану, Узбекистану, Казахстану, Катару та Кувейту. Таку схему обходу санкцій вона запозичила в Ірану, який довгий час живе під обмеженнями.
29 липня російський торгпред Ярослав Тарасюк зустрівся з керівником Управління цивільної авіації Ефіопії Йоханнесом Аберою. За даними Ch-aviation, він попросив пояснити правила оренди літаків разом із обслуговуванням, оскільки росія має проблеми з придбанням нових повітряних суден у розпал літнього сезону.
Російський чиновник також заявив, що Москва хоче приєднатися до акредитованого в Ефіопії центру з технічного обслуговування та ремонту літаків Boeing. В ефіопському Управлінні цивільної авіації відповіли, що розглянуть цю пропозицію після консультацій з партнерами.
У відповідь росія запропонувала постачати до Ефіопії навігаційне обладнання для аеропортів.
Після запровадження санкцій через вторгнення в Україну російські авіакомпанії більше не можуть купувати нові західні літаки чи запчастини для вже наявних, зазначають Важные истории. Лише у 2024 році, за даними Росавіації, з цивільного авіапарку довелося вивести 58 літаків. За цей час, за підрахунками Новой газеты Европа, сталося понад 200 інцидентів із пасажирськими літаками російських компаній.
Домовленість з Ethiopian Airlines може дати змогу російським перевізникам користуватися новими літаками Boeing або Airbus, зареєстрованими в Ефіопії.
Водночас в компанії Ethiopian Airlines заявили, що не розглядають можливість угоди з росією. У компанії пояснили, що нині самі потребують розширення флоту та активно шукають додаткові літаки, аби задовольнити попит пасажирів. Також там наголосили на геополітичних ризиках співпраці з рф.
Представники авіаліній зазначили, що росія перебуває під санкціями США, тоді як Ethiopian Airlines має тісні операційні та комерційні зв’язки зі Сполученими Штатами. Вони підкреслили, що працюють відповідно до міжнародних норм і законодавства США та нібито не готові ризикувати, порушуючи ці закони.
За даними Ch-aviation, Ethiopian Airlines зіткнулася із затримками поставок літаків від Airbus і Boeing. Через це компанія була змушена самостійно шукати лізингодавців, аби компенсувати нестачу авіапарку.
Євросоюз пообіцяв Ефіопії 650 мільйонів євро допомоги на розвиток.
Про це заявила єврокомісар з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен в Аддіс-Абебі на спільній пресконференції з міністром фінансів Ефіопії Ахмедом Сіде. ЄС призупинив допомогу країні майже три роки тому через кривавий конфлікт у Тиграї, який завершився торік припиненням вогню.
«Настав час для поступової нормалізації відносин і розбудови партнерства», — наголосила Урпілайнен. Водночас вона додала, що безпосередня бюджетна підтримка для уряду Ефіопії ще не відновлена. За словами єврокомісара, це відбудеться тільки за наявності «чітких політичних умов», але не уточнила, про які умови йдеться.
Ахмед, у свою чергу, повідомив, що допомога ЄС для розвитку на 2024-27 роки допоможе Ефіопії стати на ноги та здійснити вкрай необхідні реформи.
Пакет допомоги ЄС на суму один мільярд євро мав бути наданий Ефіопії протягом 2021 – 2027 років, але через бойові дії, які виникли в північній провінції Тигр наприкінці 2020 року, виплату було призупинено.
Україна відправила 30 тисяч тонн гуманітарної пшениці до Ефіопії у рамках „зернової ініціативи”.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.
Повідомляється, що балкер DENIZ M, який доставить 30 тисяч тонн пшениці Ефіопії, – це вже 17 судно, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Зазначається, що під егідою ВПП ООН до нужденних країн Африки та Азії вже було доставлено понад півмільйона тонн української пшениці.
Так, сьогодні з портів Великої Одеси вийшли три судна з 112,4 тисячами тонн агропродукції для Африки та Азії. Серед них балкер BC CALLISTO з 30,5 тисячами тонн пшениці, який прямує до Алжиру та балкер IOANNIS THEO, що доставить 52 тисячі тонн пшениці до В’єтнаму.
У Мінінфраструктури зазначають, що по „зерновому коридору” рухаються чотири судна під завантаження 122 тисячами тонн агропродукції.
Загалом з 1 серпня 2022 року з портів Великої Одеси вийшли 833 судна, які експортували 25,3 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Перше судно в межах української гуманітарної програми Grain from Ukraine («Зерно з України») 3 грудня прибуло до ефіопського порту Дорале з 25 тисячами тонн української пшениці. Це обсяг продовольства, який рік може прогодувати майже 100 тисяч людей.
«Необхідність постачання продовольства для Африки – це один з важливих меседжів, який Президент України висловив під час свого виступу на G20 (15 листопада), оголосивши про гуманітарну програму «Зерно з України». І Україна доводить, що наші слова завжди підкріплюються справами», – зазначила Перший віце-прем`єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вже 26 листопада ініціатива Президента України, спрямована на допомогу продовольством країнам Африки та Азії, що потерпають від голоду, була офіційно започаткована на установчому International Summit оn Food Security, у межах якого до програми долучилися понад 30 країн і міжнародних організацій.
Минув тиждень – і програма вже реалізується на практиці.
Загалом у межах гуманітарної ініціативи «Зерно з України» наша держава планує відправити понад 60 суден до Ефіопії, Судану, Південного Судану, Сомалі, Конго, Кенії, Ємену тощо.
Українську зернову програму підтримали: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Естонія, ЄС, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, а також НАТО, ООН, інші міжнародні організації.
На реалізацію програми залучено понад 180 млн доларів США.
Друге судно, завантаження якого завершується в українському порту Чорноморськ, наступного тижня попрямує до Ефіопії з 30 тисячами тонн пшениці на борту.
Третє судно в межах ініціативи «Зерно з України» доправить 25 тисяч тонн гуманітарної пшениці у Сомалі (завантаження в Одеському порту).
Перше судно в межах української гуманітарної програми «Зерно з України» третього грудня прибуло до Ефіопії, доправивши до порту Дорале 25 тис. тонн української пшениці.
Президент Володимир Зеленський оголосив про гуманітарну програму «Зерно з України» 15 листопада, під час саміту «Групи двадцяти».
26 листопада ініціатива Глави держави, спрямована на допомогу продовольством країнам Африки та Азії, що потерпають від голоду, була офіційно започаткована на установчому International Summit оn Food Security, у межах якого до програми долучилися понад 30 країн і міжнародних організацій.
Минув тиждень, і програма вже реалізується на практиці.
Загалом у межах гуманітарної ініціативи «Зерно з України» наша держава планує відправити понад 60 суден.
На її реалізацію залучено понад 180 млн доларів США.
Друге судно, завантаження якого завершується в українському порту Чорноморськ, наступного тижня попрямує до Ефіопії з 30 тис. тонн пшениці на борту.
Третє судно в межах ініціативи Президента Володимира Зеленського «Зерно з України» доправить 25 тис. тонн гуманітарної пшениці у Сомалі (завантаження в Одеському порту).
У порту «Південний» завантажили на балкер Brave Commander понад 23 тисячі тонн пшениці й готуються до його відправлення в Ефіопію. Про це повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
«Сьогодні ми бачимо, як працює Ініціатива про безпечне транспортування зерна та агропродукції, підписана у Стамбулі. В п’ятницю у порт «Південний» прибуло під завантаження судно BRAVE COMMANDER, яке було зафрахтоване Світовою продовольчою програмою ООН (WFP). Зараз ми бачимо фінальні приготування судна перед відправленням понад 23 тисяч тонн пшениці для жителів Ефіопії», – написав міністр а своїй сторінці у Фейсбук.
Кубраков додав, що Ефіопія уже другий рік поспіль потерпає від рекордної посухи та збройного протистояння.
«Українське зерно для них без перебільшення – питання життя та смерті. Вже завтра плануємо відправлення судна до Ефіопії», – написав міністр.
Він також додав, що Україна продовжує роботу зі Світовою продовольчою програмою ООН, аби такі рейси стали регулярними і були чітко орієнтовані на гуманітарну допомогу до тих регіонів світу, де це найбільше потрібно.
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
