Загальна „грошова подушка” Газпрому скоротилася за рік на 17%. Частка валюти в ній впала з 24% до 0,4%.
Валютні резерви головного офісу ПАТ Газпром – монопольного постачальника трубопровідного газу з Росії на експорт – за підсумками 2024 року скоротилися більш ніж у 50 разів. Про це свідчить звітність компанії, оприлюднена на поточному тижні.
Так, почавши рік з 77,37 млрд рублів на валютних рахунках, до його кінця Газпром мав лише 1,37 млрд. В перерахунку за курсом Центробанку, скорочення склало з $862 млн до $13,5 млн – тобто на 98,5%.
Загальна „грошова подушка” Газпрому, включаючи рублі та розрахункові рахунки, скоротилася за рік на 17% – з 321,5 до 267,1 млрд рублів. Частка валюти в ній впала з 24% до 0,4%.
Ця звітність враховує лише головну компанію групи Газпром і її основний газовий бізнес і не включає дочірні підприємства, у тому числі нафтові активи, ЗПГ та енергетику. Але відомо, що на головний офіс припадає близько третини всіх грошових резервів компанії, які на 30 вересня склали 933 млрд рублів. Валютну структуру сукупної „грошової подушки” Газпром не розкриває.
Російський «Газпром» у 2024 році за російськими стандартами бухгалтерського обліку зафіксував чистий збиток у розмірі 1,076 трильйона рублів (12,89 мільярдів доларів США).
Про це повідомляє Reuters із посиланням на російське інформагентство Інтерфакс.
За російськими стандартами бухгалтерського обліку, компанія «Газпром» отримала чистий прибуток у розмірі 695,6 мільярдів рублів у 2023 році.
Збиток у понад 1 трильйон рублів, у першу чергу, пов’язаний зі зниженням ринкової вартості акцій «Газпром нафта», нафтового підрозділу «Газпрому», йдеться у матеріалі.
Очікується, що «Газпром» опублікує результати за 2024 рік за міжнародними стандартами фінансової звітності до кінця квітня.
«Газпром» хоче продати офісну та курортну нерухомість у росії, зокрема бізнес-центр у столичному селищі Газопровод, повідомили в компанії.
ПАТ «Газпром» заявив про намір продати офісну та курортну нерухомість у Московській і Тверській областях, йдеться в повідомленні компанії, опублікованому в Telegram. Як повідомляють росЗМІ, у Москві є два об’єкти: бізнес-центр загальною площею 91,9 тисячі квадратних метрів у селищі Газопровод і комплекс нерухомості Зіменківського навчально-виробничого центру в селищі Сосенскоє.
Також «Газпром» хоче продати санаторій «Пріокскіє далі» в Московській області і базу відпочинку «Селігерскіє зорі» в Тверській області. Реалізація об’єктів здійснюється окремими лотами на відкритих торгах.
Такого ніхто не очікував: Данія, яка раніше була одним із найвідданіших союзників США, несподівано почала співпрацювати з російським «Газпромом» і дозволила компанії проводити ремонтні роботи на пошкодженому газопроводі «Північний потік», повідомляє Magyar Nemzet.
Трубопровід вартістю одинадцять мільярдів доларів був підірваний 26 вересня 2022 року за обставин таємничого акту саботажу. Заповнення трубопроводу морською водою та залишками природного газу становило серйозну загрозу безпеці, повідомляє Данське енергетичне агентство.
«Роботи спрямовані на збереження пошкодженого трубопроводу шляхом встановлення заглушок на кожному з відкритих кінців труби, щоб запобігти подальшому витоку газу і проникненню насиченої киснем морської води», – пояснили в агентстві.
Повідомляється, що в пошкодженому трубопроводі «Північний потік-2» усе ще залишається близько дев’яти – 10 мільйонів кубометрів природного газу, в той час як неушкоджена частина трубопроводу все ще заповнена газом.
Проєкт щодо газопроводу протягом багатьох років був джерелом суперечок між Берліном і Вашингтоном і зазнавав критики з боку нинішнього президента США Дональда Трампа.
Вашингтон запровадив нові санкції проти Nord Stream 2 AG лише в грудні. Офіційні причини співпраці Данії з «Газпромом» зрозумілі, але з політичної точки зору це рішення є вибухонебезпечним через свій короткий часовий проміжок. Адже США запровадили нові санкції проти Nord Stream 2 AG та інших російських компаній лише в грудні.
«Північний потік-2 розглядався як російський геополітичний проєкт, і зусилля з його відродження були відкинуті», – повідомляє Reuters. Не виключено, що зусилля зі зменшення впливу на навколишнє середовище є лише приводом для того, щоб усе ж таки реанімувати суперечливий проєкт.
Спостерігачі підозрюють, що поворот щодо цього питання у Копенгагені зумовлений напругою, яка виникла у відносинах між Данією та США через інтерес Трампа до Гренландії. Данський уряд використовує всі можливі засоби для тиску. Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен здійснила бурхливе турне європейськими столицями, щоб попросити у союзників підтримки для вжиття заходів проти Трампа.
Новий старт із Москвою?
Оскільки перспективи перемоги України виглядають дедалі похмурішими, європейські держави, можливо, навіть розглядають ймовірність нового початку переговорів з росією щодо газу, якого вони потребують.
Після підриву російського газопроводу у вересні 2022 року західні ЗМІ спочатку підозрювали Москву в тому, що вона стоїть за диверсією. З тих пір ситуація змінилася: за останньою інформацією, підозрюється операція ЦРУ за допомогою ВМС США, в той час як ще один сценарій передбачає втручання України.
Російський гігант обґрунтовує свої плани потребою в капітальних витратах на утримання та розвиток інфраструктури. Але ціну на природний газ у країні встановлює уряд, а не «Газпром».
Падіння продажів за кордоном уже призвело до того, що «Газпром» був змушений підвищити ціни на газ у росії, щоб профінансувати заплановані інвестиції. У 2023-му російський енергетичний гігант зафіксував 7 мільярдів доларів збитків. Компанія опинилася в мінусі вперше за понад 20 років.
«Газпром»шукає нові ринки збуту
Тепер «Газпром» намагається компенсувати втрачені в Європі продажі за рахунок угод в Азії, в основному в Китаї, але на ринку з’явилися й інші країни-покупці. Минулого тижня президент росії Володимир Путін заявив, що «Газпром» може продавати Ірану 55 мільярдів кубометрів газу на рік, що еквівалентно потужності підірваного газопроводу «Північний потік».
Однак плани компанії ускладнюються тим, що ціни на газ у росії встановлюються урядом, водночас «Газпром» намагається їх підвищити, посилаючись на потребу в інвестиційному капіталі, зокрема, для обслуговування та модернізації існуючої інфраструктури, повідомляє Reuters з посиланням на «Інтерфакс». Враховуючи власну базову ставку в рф, компанія, імовірно, не бажає також надмірно збільшувати свою заборгованість. На початку цього місяця «Газпром» був змушений звільнити близько 1 500 працівників.
Незважаючи на падіння європейських продажів, «Газпром» прагне зберегти свою монополію на експорт трубопровідного газу, навіть у разі перенаправлення поставок на Схід та глобальний Південь. Хоча росія в останні роки збільшила продажі скрапленого природного газу, «Газпром» не є монополістом на цьому ринку.
«Газпром» не планує транзит газу через Україну наступного року
Російський «Газпром» у своєму внутрішньому плані на 2025 рік передбачає, що газ більше не надходитиме до Європи транзитом через Україну.
Про це повідомляє агенція Reuters, із посиланням на власне джерело, яке ознайомлене з деталями.
«У той час, як Україна заявила, що не розглядатиме продовження угоди про транзит, яка генерує до $1 мільярда на рік для Києва, Москва тим часом надіслала сигнал, що відкрита для переговорів та продовження потоків за цим маршрутом», – йдеться в повідомленні.
Водночас, згідно зі словами співрозмовника, знайомого з планами «Газпрому», які ще мають бути затверджені вищим керівництвом, «базовий сценарій росії полягає в тому, що наступного року транзиту газу через Україну не буде».
Як зазначається, експорт російського газу до «далекого зарубіжжя», зокрема, країни Європи й Туреччини, у 2025 році впаде на п’яту частину до майже 39 мільярдів кубометрів з понад 49 мільярдів кубометрів цьогоріч. Причиною зменшення показників називається відмова України забезпечувати транзит російського пального.
За перші 9 місяців цього року російський газовий гігант «Газпром» зазнав збитків на 309 мільярдів рублів, тобто приблизно на 3,2 мільярда доларів. Підрахунки було зроблено згідно з бухгалтерським обліком та без урахування доходів дочірніх компаній. Така тенденція є серйозною негативною зміною в становищі компанії порівняно з прибутком у 446 мільярдів рублів, який вона отримала протягом перших 9 місяців минулого року.
Значні збитки виникли, незважаючи на те, що виручка енергетичного гіганта зросла на 8%, до 4,3 мільярда рублів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У 2023-му сума втрат за весь рік становила близько 7 мільярдів доларів. Це були перші збитки, яких компанія зазнала з 1999 року. Така ситуація чітко показала, наскільки серйозною для «Газпрому» є втрата ключових європейських газових ринків.
Водночас в енергетичній компанії оптимістично дивляться на перспективи цього року. «Газпром» підвищив оцінку виручки від продажів на 6%, до 7,9 трильйона рублів, порівняно з попереднім прогнозом.
Компанія також заявила про збільшення інвестиційного бюджету на 2024 рік приблизно на 4%: з 1,57 мільярда рублів, затверджених у грудні минулого року, до 1,64 мільярда.
Інвестиції спрямовані на розвиток центрів видобутку газу на півострові Ямал та на сході росії. Серед визначних проєктів – газопровід «Сила Сибіру» (до Китаю), річна потужність якого до кінця року, за прогнозами, має збільшитися до 38 мільярдів кубометрів.
У 2024-му видобуток російського газу значно зріс, а ціна блакитного палива на голландському хабі TTF, який домінує в Європі, підскочила майже до річного максимуму.
Арбітражний суд Стокгольма 7 червня дозволив німецькій компанії Uniper розірвати довгостроковий контракт з „Газпром експорт” і присудив їй 13 млрд євро компенсації за недопостачання газу з середини 2022 року.
„Сьогодні компанія Uniper прийняла рішення розірвати довгострокові контракти на постачання російського газу і таким чином юридично припинила довгострокові відносини з російською державною компанією „Газпром експорт””, – йдеться у повідомленні.
Це рішення стало можливим після того, як 7 червня арбітражний трибунал присудив Uniper право розірвати контракти та стягнути з „Газпром експорту” понад 13 мільярдів євро компенсації за обсяги газу, не поставлені „Газпром експортом” з середини 2022 року.
Попри те, що з червня 2022 року були поставлені лише обмежені обсяги газу, а з кінця серпня 2022 року взагалі не було поставлено жодного обсягу газу, довгострокові контракти на поставку газу між двома компаніями все ще залишалися юридично чинними, а окремі контракти продовжували б діяти до середини 2030-х років.
Після того, як Uniper зазнала значних збитків через обмеження поставок російського газу, наприкінці 2022 року компанія ініціювала арбітражне провадження проти „Газпром експорту”. Можливість вирішення спору в арбітражному суді була передбачена контрактом і в минулому неодноразово використовувалася обома сторонами в інших спорах. Арбітражний суд, розташований у Стокгольмі, виніс рішення відповідно до швейцарського законодавства. Рішення арбітражу є юридично обов’язковим і остаточним.
Болгарська державна компанія «Булгаргаз» подасть позов проти російського «Газпрому» за порушення контрактних зобов’язань.
Про це повідомив в.о. міністра енергетики Володимир Малінов, його цитує Novini.bg.
Відомо, що у квітні 2022 року російська компанія припинила постачання природного газу у Болгарію. У «Булгаргаз» мають намір домогтися компенсації за збитки, завдані припиненням постачання.
Болгарія вимагатиме від Газпрому 400 мільйонів левів (приблизно 205 млн євро). У разі відмови справа буде направлена до арбітражного суду Міжнародної промислової палати у Парижі.
У болгарському Кабміні також заявили, що Софія більше ніколи не вестиме переговори з «Газпромом» щодо імпорту російського газу.
Російський газовий гігант „Газпром” зафіксував чистий збиток у розмірі 629 мільярдів рублів (6,9 мільярда доларів) у 2023 році, що стало першим збитковим роком за понад два останні десятиліття. CNN повідомляє, що це в основному пов’язано з падінням продажів в Європі через конфлікт в Україні.
Аналітики раніше очікували, що до 2023 року компанія отримає чистий прибуток у розмірі 447 мільярдів рублів (4,9 мільярда доларів), повідомляє агентство „Інтерфакс”. На противагу цьому, компанія все ще планувала отримати чистий прибуток у розмірі 1200 мільярдів рублів (13,1 мільярда доларів США) у 2022 році, який припав на період до російсько-українського конфлікту.
Згідно з аналізом Reuters, цей збиток став першим таким фактом серед загальнорічних збитків „Газпрому” з кінця 1990-х або початку 2000-х років. Цей період почався приблизно в 2001 році, коли соратник президента Володимира Путіна Олексій Міллер очолив компанію. Газова компанія вважається однією з найважливіших в Росії, нагадує CNN.
Експорт російського газу з Європи значно скоротився через політичні наслідки конфлікту в Україні. Газпром має монополію на постачання газу за кордон, а також володіє нафтовим підрозділом. Через це компанія стала головною мішенню для західних санкцій.
За підрахунками Reuters, поставки газу в Європу минулого року впали на 55,6% до 28,3 мільярда кубометрів. З початку 2023 року „Газпром” не публікує власну експортну статистику.
Показник EBITDA значно знизився – до 618,38 мільярда рублів (6,7 мільярда доларів) минулого року порівняно з 2,79 мільярда рублів (30,4 мільярда доларів) позаминулого року. Це найгірший показник EBITDA за останні 22 роки.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
