Акції російського газового монополіста впали до мінімуму після повідомлень про зупинку переговорів із Пекіном щодо газопроводу Сили Сибіру-2.
Акції російського Газпрому у середу впали до найнижчого рівня за останні 17 років на тлі повідомлень про фактичну паузу в переговорах із Китаєм щодо газопроводу Сила Сибіру-2. Про це повідомляє TMT.
Під час торгів на Московській біржі котирування компанії опускалися до 89,85 рубля за акцію – мінімуму з 2008 року. Папери втрачали понад 3% протягом дня.
Падіння відбулося на тлі повідомлень західних ЗМІ про те, що Китай зупинив переговори стосовно нового газопроводу, з допомогою якого Кремль розраховував компенсувати втрату значної частини європейського ринку.
За даними The Wall Street Journal, під час останнього візиту Володимира Путіна до Пекіна китайські посадовцы наказали більше не порушувати питання Сили Сибіру-2, доки Росія не змінить свої умови. Під час подальших переговорів китайська сторона дала зрозуміти, що погодиться на проєкт лише за умови постачання газу за ціною, близькою до внутрішнього ринку РФ.
Раніше Москва розраховувала, що новий газопровід через Монголію дозволить перенаправити до Китаю частину постачань, які раніше йшли до Європи. Однак переговори постали перед проблемами через ціну та умови контракту.
За минулий місяць акції Газпрому подешевшали більш ніж на 20%. З початку липня падіння становить близько 11%, а з початку року – близько 27%. Порівняно з піковими значеннями восени 2021 року капіталізація компанії скоротилася майже на 80%.
Нині ринкова вартість Газпрому становить близько 2,15 трлн рублів ($28 млрд). Це у десятки разів менше за рівень у $1 трлн, якого глава компанії Олексій Міллер обіцяв досягти два десятиліття тому.
Проблеми Газпрому посилюються через втрату ключових європейських покупців після скорочення постачань через війну Росії проти України. Експорт компанії до Європи впав до мінімальних рівнів із початку 1970-х років.
Водночас тиск на російський ринок посилили нові ризики санкцій США. Американські сенатори представили оновлений законопроєкт Sanctioning Russia Act 2026, який передбачає можливість блокувальних санкцій проти Сбербанку, ВТБ, Газпромбанку та Центрального банку РФ.
Казахстан не виконуватиме рішення суду Міжнародного фінансового центру Астана (МФЦА), який дозволив українському «Нафтогазу» стягнути з російського «Газпрому» близько $1,4 млрд за арбітражним рішенням.
Про це заявив голова Міністерства юстиції країни Єрлан Сарсембаєв в інтерв’ю Zakon.kz.
За його словами, рішення суду МФЦА має процесуальний характер і наразі не є остаточним та обов’язковим до виконання.
«Республіка Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають з нею правового зв’язку. Так, правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов’язаних з її юрисдикцією, у зв’язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану», – зазначив Сарсембаєв.
Він додав, що наказ поки не набув чинності та був ухвалений без участі відповідача. Тож, у «Газпрому» є 14 днів для подання заяви про скасування рішення.
«Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набуло законної сили», – пояснив міністр.
Попри те, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, однак, міністр зауважив, що виконання іноземних арбітражних рішень регулюється національним законодавством. Він також заявив, що позов про примусове стягнення має подаватися за місцем перебування відповідача або його майна.
Як відомо, мова про рішення Міжнародного арбітражного суду у спорі між «Нафтогазом» та «Газпромом» щодо транзиту російського газу через територію України. Суперечка сторін пов’язана з контрактом 2019 року на транзит газу через Україну. Після зупинки транзиту через станцію «Сохрановка» у 2022 році українська компанія вимагала компенсацію від російського монополіста.
Тоді Федеральний Верховний суд Швейцарії, зокрема, зобов’язав російську компанію сплатити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків, компенсувати Нафтогазу 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених у провадженні перед судом.
За повідомленням Reuters, у 2025 році російський Газпром скоротив поставки газу до Європи ще на 44%, і їх обсяг зменшився до 18 млрд кубометрів. Розрахунки базуються на даних, доступних по трубопроводу TurkStream, який наразі є єдиним діючим маршрутом для постачання російського природного газу до Європи.
Цей показник є історичним мінімумом, оскільки з 1973 року Росія не експортувала до Європи такої малої кількості газу. Тоді Радянський Союз постачав 6,8 млрд кубометрів до Австрії та Італії в рамках перших довгострокових контрактів. Однак у наступні десятиліття відбулося стрімке зростання: до 1975 року експорт зріс до 19,3 млрд кубометрів, до 1980 року — до 54,8 млрд, а на початку 1990-х років досяг 110 млрд кубометрів.
Пік припав на 2018–2019 роки, коли «Газпром» постачав до Європи 170–180 млрд кубометрів газу на рік, що становило близько 80 % його експорту. Однак після початку війни в Україні та заходів європейських країн щодо зменшення енергетичної залежності від Росії експорт впав приблизно до десятої частини.
Тим часом місце Європи як найбільшого експортного ринку «Газпрому» зайняв Китай. За попередніми даними генерального директора «Газпрому» Олексія Міллера, цього року Пекін закупив 38,8 млрд кубометрів газу через трубопровід «Сила Сибіру». Однак це означає значно менші доходи для Москви: китайська сторона отримує газ із значною знижкою, приблизно за 248 доларів за тисячу кубометрів, на відміну від середньої ціни 401 долар, яку платять інші іноземні покупці.
[type] => post [excerpt] => За повідомленням Reuters, у 2025 році російський Газпром скоротив поставки газу до Європи ще на 44%, і їх обсяг зменшився до 18 млрд кубометрів. Розрахунки базуються на даних, доступних по трубопроводу TurkStream, який наразі є єдиним діючим маршр... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1767359340 [modified] => 1767357576 ) [title] => З початку 1970-х років експорт газу Газпромом до Європи впав до найнижчого рівня [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=66966&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 66909 [uk] => 66966 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 66910 [image] => Array ( [id] => 66910 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0.jpg [original_lng] => 116025 [original_w] => 1024 [original_h] => 681 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0-768x511.jpg [width] => 768 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0.jpg [width] => 1024 [height] => 681 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0.jpg [width] => 1024 [height] => 681 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0.jpg [width] => 1024 [height] => 681 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/b03eebbe9db44b278224a881ee66eff0.jpg [width] => 1024 [height] => 681 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 978 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 66910 [_edit_lock] => 1767350377:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 608733297001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 361 ) [tags_name] => Array ( [0] => Газпром ) ) [3] => Array ( [id] => 65821 [content] =>
Сербський нафтопереробний завод NIS, який контролює російська компанія «Газпром», призупинив переробку через американські санкції.
Журналісти зазначають, що санкції США вже спричинили фінансові проблеми у NIS. Зокрема, банки припинили проводити платежі, а хорватський оператор JANAF зупинив постачання нафти трубопроводом.
Президент Сербії Олександр Вучич заявив, що Вашингтон наполягає на тому, щоб російські акціонери повністю вийшли зі складу власників NIS протягом трьох місяців.
«Сербія зіштовхнулася із серйозними проблемами. Коли ви вводите санкції проти росії та її компаній, вони зрештою вдарять по нашій країні», – сказав Вучич, наголосивши, що санкції можуть вплинути на лінії постачання та виробництво електроенергії.
Він також заявив, що Белград дав російським компаніям 50 днів на продаж їх часток, інакше держава готова взяти управління заводом під свій контроль та викупити активи.
Російській компанії направлено платіжну вимогу відповідно до рішення міжнародного арбітражу. У разі відмови Нафтогаз розпочне реалізацію стратегії примусового стягнення активів.
Група Нафтогаз направила платіжну вимогу російській компанії Газпром про виплату $1,37 млрд відповідно до остаточного рішення міжнародного арбітражу у Цюриху, отриманого 20 червня 2025 року. Про це у вівторок, 24 червня, повідомила пресслужба Нафтогазу.
Сума включає основний борг за послуги з організації транзиту газу відповідно до угоди 2019 року, штрафні санкції та компенсацію всіх юридичних витрат, понесених Нафтогазом, зауважили в українській компанії.
“У разі відмови Газпрому виконати рішення добровільно Нафтогаз розпочне реалізацію стратегії примусового стягнення активів російської компанії”, – говориться в повідомленні.
Предметом арбітражу було припинення з травня 2022 року плати Газпромом за транзит газу в порушення контрактних зобов’язань за принципом “take or pay”. У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітраж, який Газпром намагався заблокувати через російські суди. В результаті трибунал із арбітрів зі Швеції, Швейцарії та Ізраїлю виніс рішення на користь української компанії.
В пресслужбі Нафогазу додали, що паралельно група продовжує процес примусового виконання арбітражного рішення про виплату росією $5 млрд компенсації за незаконну експропріацію активів у Криму в 2014 році.
“Процес примусового виконання триває на різних етапах у десяти юрисдикціях. У Фінляндії та Франції вже є перші результати – арештовано російське майно. В інших країнах робота продовжується. З міркувань юридичної стратегії додаткові деталі наразі не розголошуються”, – повідомили в Нафтогазі.
Загальна “грошова подушка” Газпрому скоротилася за рік на 17%. Частка валюти в ній впала з 24% до 0,4%.
Валютні резерви головного офісу ПАТ Газпром – монопольного постачальника трубопровідного газу з Росії на експорт – за підсумками 2024 року скоротилися більш ніж у 50 разів. Про це свідчить звітність компанії, оприлюднена на поточному тижні.
Так, почавши рік з 77,37 млрд рублів на валютних рахунках, до його кінця Газпром мав лише 1,37 млрд. В перерахунку за курсом Центробанку, скорочення склало з $862 млн до $13,5 млн – тобто на 98,5%.
Загальна “грошова подушка” Газпрому, включаючи рублі та розрахункові рахунки, скоротилася за рік на 17% – з 321,5 до 267,1 млрд рублів. Частка валюти в ній впала з 24% до 0,4%.
Ця звітність враховує лише головну компанію групи Газпром і її основний газовий бізнес і не включає дочірні підприємства, у тому числі нафтові активи, ЗПГ та енергетику. Але відомо, що на головний офіс припадає близько третини всіх грошових резервів компанії, які на 30 вересня склали 933 млрд рублів. Валютну структуру сукупної “грошової подушки” Газпром не розкриває.
Російський «Газпром» у 2024 році за російськими стандартами бухгалтерського обліку зафіксував чистий збиток у розмірі 1,076 трильйона рублів (12,89 мільярдів доларів США).
Про це повідомляє Reuters із посиланням на російське інформагентство Інтерфакс.
За російськими стандартами бухгалтерського обліку, компанія «Газпром» отримала чистий прибуток у розмірі 695,6 мільярдів рублів у 2023 році.
Збиток у понад 1 трильйон рублів, у першу чергу, пов’язаний зі зниженням ринкової вартості акцій «Газпром нафта», нафтового підрозділу «Газпрому», йдеться у матеріалі.
Очікується, що «Газпром» опублікує результати за 2024 рік за міжнародними стандартами фінансової звітності до кінця квітня.
«Газпром» хоче продати офісну та курортну нерухомість у росії, зокрема бізнес-центр у столичному селищі Газопровод, повідомили в компанії.
ПАТ «Газпром» заявив про намір продати офісну та курортну нерухомість у Московській і Тверській областях, йдеться в повідомленні компанії, опублікованому в Telegram. Як повідомляють росЗМІ, у Москві є два об’єкти: бізнес-центр загальною площею 91,9 тисячі квадратних метрів у селищі Газопровод і комплекс нерухомості Зіменківського навчально-виробничого центру в селищі Сосенскоє.
Також «Газпром» хоче продати санаторій «Пріокскіє далі» в Московській області і базу відпочинку «Селігерскіє зорі» в Тверській області. Реалізація об’єктів здійснюється окремими лотами на відкритих торгах.
Такого ніхто не очікував: Данія, яка раніше була одним із найвідданіших союзників США, несподівано почала співпрацювати з російським «Газпромом» і дозволила компанії проводити ремонтні роботи на пошкодженому газопроводі «Північний потік», повідомляє Magyar Nemzet.
Трубопровід вартістю одинадцять мільярдів доларів був підірваний 26 вересня 2022 року за обставин таємничого акту саботажу. Заповнення трубопроводу морською водою та залишками природного газу становило серйозну загрозу безпеці, повідомляє Данське енергетичне агентство.
«Роботи спрямовані на збереження пошкодженого трубопроводу шляхом встановлення заглушок на кожному з відкритих кінців труби, щоб запобігти подальшому витоку газу і проникненню насиченої киснем морської води», – пояснили в агентстві.
Повідомляється, що в пошкодженому трубопроводі «Північний потік-2» усе ще залишається близько дев’яти – 10 мільйонів кубометрів природного газу, в той час як неушкоджена частина трубопроводу все ще заповнена газом.
Проєкт щодо газопроводу протягом багатьох років був джерелом суперечок між Берліном і Вашингтоном і зазнавав критики з боку нинішнього президента США Дональда Трампа.
Вашингтон запровадив нові санкції проти Nord Stream 2 AG лише в грудні. Офіційні причини співпраці Данії з «Газпромом» зрозумілі, але з політичної точки зору це рішення є вибухонебезпечним через свій короткий часовий проміжок. Адже США запровадили нові санкції проти Nord Stream 2 AG та інших російських компаній лише в грудні.
«Північний потік-2 розглядався як російський геополітичний проєкт, і зусилля з його відродження були відкинуті», – повідомляє Reuters. Не виключено, що зусилля зі зменшення впливу на навколишнє середовище є лише приводом для того, щоб усе ж таки реанімувати суперечливий проєкт.
Спостерігачі підозрюють, що поворот щодо цього питання у Копенгагені зумовлений напругою, яка виникла у відносинах між Данією та США через інтерес Трампа до Гренландії. Данський уряд використовує всі можливі засоби для тиску. Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен здійснила бурхливе турне європейськими столицями, щоб попросити у союзників підтримки для вжиття заходів проти Трампа.
Новий старт із Москвою?
Оскільки перспективи перемоги України виглядають дедалі похмурішими, європейські держави, можливо, навіть розглядають ймовірність нового початку переговорів з росією щодо газу, якого вони потребують.
Після підриву російського газопроводу у вересні 2022 року західні ЗМІ спочатку підозрювали Москву в тому, що вона стоїть за диверсією. З тих пір ситуація змінилася: за останньою інформацією, підозрюється операція ЦРУ за допомогою ВМС США, в той час як ще один сценарій передбачає втручання України.
Російський гігант обґрунтовує свої плани потребою в капітальних витратах на утримання та розвиток інфраструктури. Але ціну на природний газ у країні встановлює уряд, а не «Газпром».
Падіння продажів за кордоном уже призвело до того, що «Газпром» був змушений підвищити ціни на газ у росії, щоб профінансувати заплановані інвестиції. У 2023-му російський енергетичний гігант зафіксував 7 мільярдів доларів збитків. Компанія опинилася в мінусі вперше за понад 20 років.
«Газпром»шукає нові ринки збуту
Тепер «Газпром» намагається компенсувати втрачені в Європі продажі за рахунок угод в Азії, в основному в Китаї, але на ринку з’явилися й інші країни-покупці. Минулого тижня президент росії Володимир Путін заявив, що «Газпром» може продавати Ірану 55 мільярдів кубометрів газу на рік, що еквівалентно потужності підірваного газопроводу «Північний потік».
Однак плани компанії ускладнюються тим, що ціни на газ у росії встановлюються урядом, водночас «Газпром» намагається їх підвищити, посилаючись на потребу в інвестиційному капіталі, зокрема, для обслуговування та модернізації існуючої інфраструктури, повідомляє Reuters з посиланням на «Інтерфакс». Враховуючи власну базову ставку в рф, компанія, імовірно, не бажає також надмірно збільшувати свою заборгованість. На початку цього місяця «Газпром» був змушений звільнити близько 1 500 працівників.
Незважаючи на падіння європейських продажів, «Газпром» прагне зберегти свою монополію на експорт трубопровідного газу, навіть у разі перенаправлення поставок на Схід та глобальний Південь. Хоча росія в останні роки збільшила продажі скрапленого природного газу, «Газпром» не є монополістом на цьому ринку.
