Після атак на енергетичну інфраструктуру українці знову входять у зиму з відчуттям невизначеності: чи вистачить світла й тепла, як витримає економіка і що буде з цінами на базові речі – від хліба до пального й обігрівачів. Як змінюються цінники і чого чекати найближчими місяцями?
Фактори тиску: логістика, енергетика, курс
Ціни цієї зими формуватимуться під впливом одразу кількох чинників. Це зруйновані дороги, склади й виробничі потужності, нестабільна логістика, яка б’є по всьому, що треба возити на далекі відстані, а також девальвація гривні й удари по енергосистемі, як пише РБК-Укрїна.
З 1 жовтня до 19 листопада офіційний курс гривні послабився з 41,1 до 42 гривень за долар, а аналітики Центру економічної стратегії, на яких посилається видання, прогнозують девальвацію до 43,2 гривні за долар до кінця 2025 року. Це означає, що все, де є імпортна складова – від побутової техніки до автозапчастин, – реагуватиме на курс раніше чи пізніше.
Далі – енергетика. Коли магазини й склади змушені працювати на генераторах, а тарифи на електроенергію для бізнесу зростають через подорожчання передачі та розподілу, це неминуче закладається у фінальну ціну товарів, пояснює керуючий партнер девелоперської компанії RetailPro Development Артем Ретін у коментарі РБК-Україна. Він говорить про постійний баланс між виживанням бізнесу й лояльністю покупця: частину витрат мережі беруть на себе, але частину перекладають на споживача через «тонке коригування» цін.
Що вже зросло: яйця, м’ясо й овочі
За сухими цифрами Держстату, картина така: за рік найбільше додали в ціні яйця, м’ясо і яблука. У вересні 2025-го десяток яєць коштував у середньому 54,2 гривні проти 35,3 гривні роком раніше – плюс 53,6%. Яблука подорожчали з 26,5 до 48,8 гривні за кілограм, що відповідає зростанню на 84,4%.
М’ясний кошик також суттєво здорожчав: свинина за рік піднялася з 182,7 до 251,8 гривні за кілограм (плюс 37,8%), куряче філе – з 168,3 до 226,3 гривні (плюс 34,5%), тушки курятини – з 91 до 118 гривень (плюс 29,8%). Хліб із борошна вищого ґатунку додав майже 21% – з 48,9 до 59,1 гривні за кілограм, а соняшникова олія зросла з 63 до 83,2 гривень за літр, тобто на третину.
На цьому фоні виглядає нетипово те, що овочі, навпаки, подешевшали. За даними Держстату, капуста впала в ціні практично вдвічі, з 28 до 14,2 гривні за кілограм, буряк – з 14,2 до 11,2 гривні, помірно зменшилися ціни на моркву, цибулю і картоплю. Зниження зафіксували навіть по цукру – з 35,1 до 31,9 гривні за кілограм.
У жовтні, зазначає Держстат, продукти харчування та безалкогольні напої загалом подорожчали на 3,2% за місяць, а споживча інфляція у річному вимірі склала 10,9%.
Обігрівачі й техніка: де вже перекручують цінники
Попит на техніку для автономного життя – генератори, зарядні станції, акумулятори, освітлювальні прилади – традиційно злітає кожної осені разом із першим серйозним ударом по енергосистемі. У матеріалі Тетяни Короленко йдеться, що саме в цьому сегменті Державна податкова служба вже фіксує різке підняття цін: виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух розповідала, що подекуди за тиждень вартість пристроїв резервного живлення стрибала до 30%.
Щодо електричних обігрівачів, ситуація поки спокійніша. У мережі «Епіцентр», на яку посилається РБК-Україна, заявили, що передумов для стрибка цін наразі не бачать: виробники й дистриб’ютори не сигналізують про різкі зміни собівартості, ринок виглядає стабільним. Водночас у компанії визнають, що будь-який сильний зовнішній фактор – від курсу гривні до нових логістичних проблем – може змінити картину як у бік подорожчання, так і у бік здешевлення окремих позицій.
Бензин спокійний, дизель нервує
Ще один чутливий для зими показник – вартість пального. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у коментарі РБК-Україна прогнозує саме рух цін на дизельне паливо. За його оцінкою, у найближчі тижні дизель на українських АЗС може додати 2–3 гривні за літр. Причина – подорожчання оптових партій пального на зовнішніх ринках на 5–6 гривень за літр за місяць.
Серед чинників Куюн називає високий попит на дизель у Європі після переорієнтації з російських каналів постачання, удари по нафтопереробній інфраструктурі РФ та закриття в ЄС заводів російського «Лукойлу» через санкції США. Все це стискає пропозицію й підштовхує оптові ціни вгору. Натомість для бензину і скрапленого газу, за словами експерта, підстав для зміни вартості наразі немає.
Електроенергія для бізнесу: дорожче, але без шоку
Окремий пласт – тарифи на електроенергію для промислових споживачів. Аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова в коментарі РБК-Україна пояснює: із початку нового року орієнтовно на 15% мають зрости тарифи на передачу й розподіл електроенергії. Це лише частина загальної вартості кіловат-години, але для підприємств, які споживають багато електрики, така зміна відчутна. Орлова зазначає, що загальна ціна електроенергії теж буде під тиском дефіциту ресурсу й потреби в імпорті, хоча не очікує «вибухового» зростання.
Для населення тарифи зафіксовані на опалювальний сезон, тож головний удар енергетичних витрат зараз лягає на бізнес і, через нього, опосередковано на кінцевих споживачів через цінники в магазинах.
Що може подорожчати на полицях: овочі, комбікорми й м’ясо
Аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» Максим Гопка в розмові з РБК-Україна оцінює перспективи саме харчового кошика. Він вважає, що до кінця року різких «сюрпризів» на ринку продуктів чекати не варто: виробники вже заклали у ціни основні ризики, пов’язані з енергетикою та логістикою.
В УКАБ звертають увагу на комбікорми: вони можуть додати 5–10% через високі ціни на кукурудзу та повільні темпи збирання врожаю. Частина фермерів тримає зерно, сподіваючись на подальше зростання вартості, що підштовхує собівартість кормів. Це, у свою чергу, може в найближчі місяці відгукнутися в легкому подорожчанні м’яса – орієнтовно до 5%. При цьому Гопка підкреслює, що сегмент м’яса зараз загалом стабільний, а продукція є на ринку.
Щодо хліба й борошна, то аналітики «Українського клубу аграрного бізнесу», на яких посилається РБК-Україна, не бачать передумов для найближчого здорожчання: ціни на пшеницю тримаються на рівні близько 200–205 доларів за тонну й за останній місяць істотно не змінювалися.
Що маємо на старті зими
Якщо скласти разом дані Держстату й оцінки експертів, картина виглядає такою. За останній рік українці вже отримали «удар по гаманцю» через різкий стрибок цін на яйця, м’ясо, частину фруктів та олію. Восени прискорилося місячне зростання цін на продукти, а разом із ними дорожчають і енергоємні товари – від генераторів до окремих видів техніки.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => Після атак на енергетичну інфраструктуру українці знову входять у зиму з відчуттям невизначеності: чи вистачить світла й тепла, як витримає економіка і що буде з цінами на базові речі – від хліба до пального й обігрівачів. Як змінюються цінники і ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764444240 [modified] => 1764432279 ) [title] => Зима, блекаути й ціни: що вже подорожчало, а що ще може підтягнутися [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65966&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 65992 [uk] => 65966 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 65967 [image] => Array ( [id] => 65967 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [original_lng] => 415319 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269-300x171.png [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-269.png [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1764425080:8 [_thumbnail_id] => 65967 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 351 [_ukrnet_feed_include] => 1 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 541034541001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 18645 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => інфраструктура [1] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 65032 [content] =>
Alphabet цього року реінвестує майже чверть своїх доходів у розвиток додатків штучного інтелекту та інфраструктуру для їхнього обслуговування. Показники квартального звіту, які перевершили всі попередні очікування, підтверджують, що кожен вкладений долар приносить щедрий прибуток.
Материнська компанія Google – Alphabet – вкладає шалені суми в розвиток додатків штучного інтелекту. У середу вона збільшила бюджет на дослідження, розробку та інвестиції на поточний фінансовий рік до 91–93 мільярдів доларів. Раніше цього року компанія вже двічі збільшувала цю суму: спочатку в лютому до 75 мільярдів, а потім у липні до 85 мільярдів доларів.
Минулого року на штучний інтелект було витрачено «лише» 52,5 мільярда. Тоді заперечення акціонерів відкинули тому, що нова технологія вимагає підвищення конкурентоспроможності, а для цього потрібні значні ресурси. Наразі інвестори не ставлять під сумнів необхідність виділення додаткових коштів, задовольняючись тим, що повідомляє керівництво компанії.
Квартальний дохід Alphabet уперше перевищив 100 мільярдів доларів
Це виходить у Alphabet дуже добре. Прибутки також підтверджують розумність інвестицій у штучний інтелект. Материнська компанія Google продемонструвала чудові результати у своєму звіті за третій квартал, а цифри, опубліковані після закриття Нью-Йоркської фондової біржі в середу, глибоко закарбувалися в пам’яті акціонерів та аналітиків.
Настільки, що в електронній торгівлі після закриття біржі курс акцій пошукового гіганта зріс на 6%. Обидва центри прибутку Alphabet – реклама та послуги хмарних технологій – показали результати, які перевищили очікування ринку. Загальний квартальний дохід Alphabet зріс на 16% порівняно з попереднім роком і становить 102,35 мільярда доларів, тоді як консенсус-прогноз аналітиків лондонської біржової групи LSEG зупинився на позначці 99,89 мільярда. Оподатковуваний прибуток зріс із 26,30 мільярда доларів роком раніше до 34,98 мільярда.
Цього разу Alphabet отримала від рекламних послуг Google на 12,6% більше – 74,18 мільярда доларів, що значно перевищило ринкові очікування в 71,79 мільярда й заспокоїло тих, хто побоювався скорочення ринку цифрової реклами та погіршення позицій Google через невизначеність у світовій економіці і просування конкурентів. Цього не сталося.
З’явився новий, ще небезпечніший суперник
Правда, компанія не може спочивати на лаврах, адже минулого тижня на ринок пошукових систем прийшов надзвичайно сильний конкурент – компанія OpenAI, яку підтримують Microsoft і SoftBank. Вона оголосила про створення пошукової системи та браузера Atlas на базі штучного інтелекту й намагається подолати гегемонію Google на традиційних ринках.
Однак, безсумнівно, рекламодавці стали обережнішими в деяких секторах, де через митну війну, розпочату Дональдом Трампом, та мінливе глобальне торговельне середовище різко зросли витрати. «Побічним ефектом» цієї ситуації є консолідація рекламного ринку і відхід з нього менших гравців, наприклад, Snapchat та інших.
Хмарний сервіс Alphabet – Google Cloud – також показав хороші результати: 34-відсоткове зростання доходів і 15,16 мільярда доларів обороту теж перевищили прогнози аналітиків, які оцінювали цей показник у 14,72 мільярда й підтвердили, що розвиток інфраструктури штучного інтелекту виправдовує вкладення коштів.
Google Cloud зміг скоротити відставання від таких лідерів ринку, як Microsoft Azure та Amazon Web Services (AWS).
Для цього також була потрібна нова, свіжа робоча сила, тож за рік чисельність персоналу Alphabet зросла на 8 тисяч і на кінець вересня сягнула 190 тисяч. На відміну від цього, конкурент Amazon уже віддає перевагу скороченням, і з упровадженням MI-додатків 14 тисяч робочих місць у компанії Джеффа Безоса стануть зайвими.
В найбільш постраждалих регіонах споживачі зараз отримують електроенергію чергами – діють графіки погодинних відключень.
У всіх постраждалих від масованих російських ракетних атак містах України повністю заживлена критична інфраструктура, частково відновлено роботу електротранспорту. Про це повідомило Укренерго у середу, 27 березня.
„Також відновлена можливість подачі електроенергії мережами обленерго для всіх споживачів, що були знеструмлені внаслідок ракетних та дронових атак росіян на енергооб’єкти”, – йдеться у повідомленні.
При цьому вказано, що на підстанціях Укренерго пошкоджено важке високотехнологічне обладнання, заміна якого потребує часу. Тому високовольтні мережі не можуть передавати великі обсяги електроенергії, необхідні для покриття всіх потреб споживачів.
Через це в найбільш постраждалих регіонах споживачі отримують електроенергію чергами – діють графіки погодинних відключень. Наразі обмеження споживання застосовані на Харківщині та Одещині.
В Хмельницькій області та Кривому Розі зараз обмежень немає. Але при зростанні споживання можуть застосовуватись заходи обмеження споживання.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія обстрілює українські міста з усього наявного озброєння.
Через ворожі атаки збитки інфраструктури України сягнули колосальних цифр. Про це у суботу, 2 березня пише проект UA War Infographics.
Зазначається, що у грошовому еквіваленті збитки від пошкодження та руйнування будівль та інфраструктури становлять 153 мільярди доларів. Проте з кожним днем війни ця цифра росте.
В розрізі областей, найбільших збитків зазнала Донеччина. Збитки у регіоні оцінюють у 38,7 млрд доларів. Друге місце посіла Харківщина – там збитки сягають 27,8 млрд доларів. Луганській області завдано збитків від руйнувань інфраструктури – 17,8 млрд доларів. Запорізька область зазнала втрат на 13,5 млрд доларів, Херсонська область на 12,6 млрд доларів, Київська область на 11,2 млрд доларів.
Збитки інфраструктури Сумської та Миколаївської областей оцінюють у 5,5 та 5,6 млрд доларів відповідно. На Чернігівщині ця позначка сягнула 3 млрд доларів, на Дніпропетровщині – 2,9.
Водночас є дві області, де збитків інфраструктури внаслідок війни не зафіксовано. Це Тернопільська та Чернівецька області.
Україна й Молдова вже з 26 вересня отримають доступ до фінансування інфраструктурних проєктів в рамках так званого Фонду поєднання Європи та зможуть надавати свої пропозиції щодо отримання такого фінансування самостійно, без консультацій з країнами ЄС.
Про це заявила єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян у Брюсселі під час пресконференції за підсумками переговорів з віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим.
«Завтра ми оголошуємо новий конкурс (проєктів – ред.) на краще використання Фонду поєднання Європи. Вперше Україна й Молдова матимуть можливість подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів у контексті розвитку «коридорів солідарності». Вони можуть робити це самотужки, без попередніх погоджень з іншими європейськими країнами, вони рівноправні партнери у Фонді поєднання Європи, на тій же основі, що й інші країни-члени ЄС», – зауважила єврокомісар.
За її словами, Єврокомісія провела попередні обговорення таких технічних проєктів з українською командою. Вони, зокрема, передбачають подальшу інтеграцію української залізниці у систему залізничного сполучення Європейського Союзу, з переходом українських перевізників на європейські стандарти.
«Це включає краще поєднання між Львовом, Яссами (Румунія – ред.) та Кишиневом», – сказала Велян.
Вона нагадала, що ЄС створив «коридори солідарності» на кордонах з Україною у травні минулого року, як альтернативний шлях для експорту українського продовольства на світові ринки після закриття Росією традиційних чорноморських шляхів для такого експорту. Відтоді, як у липні Чорноморська зернова була зупинена Росією, ці «коридори солідарності» залишилися єдиним шляхом для експорту та імпорту товарів з України.
Як повідомила єврокомісар, у період з травня 2022 року по серпень 2023 року «коридорами солідарності» Україна змогла експортувати більше 53 мільйонів тонн сільськогосподарських товарів, включаючи близько 48 мільйонів тонн зерна, насіння соняшнику та іншої агропродукції та суму понад 36 млрд євро. За існуючими оцінками, цими ж шляхами Україна імпортувала 34 мільйони тонн товарів на суму близько 70 мільярдів євро.
У серпні цього року, за словами представниці Єврокомісії, пропускну спроможність «коридорів солідарності» вдалося підвищити до 4 мільйонів тонн на місяць, зокрема, завдяки безпрецедентній солідарності з боку країн-членів та підвищенню ефективності Дунайського транспортного вузла. Як зазначила Велян, на Дунаї 65% барж, що заходять до українських портів, належать країнам-членам ЄС, і не лише сусіднім державам, але й більш віддаленим, таким як Нідерланди та Німеччина.
«Ми мали численні виклики, обмежені спроможності, вузькі місця, високі логістичні витрати, але також ми мали солідарність партнерів, наприклад, у співробітництві між Україною, Молдовою й Румунією. Шляхом розширення спроможності Сулінського каналу та спрощення прикордонних процедур, покращення умов транспортного руху та підвищення компетентності персоналу вдалося збільшити можливості Дунайського маршруту, покращити сполучення з дунайськими портами та з портом Констанца», – зауважила Велян.
[type] => post [excerpt] => Україна й Молдова вже з 26 вересня отримають доступ до фінансування інфраструктурних проєктів в рамках так званого Фонду поєднання Європи та зможуть надавати свої пропозиції щодо отримання такого фінансування самостійно, без консультацій з країнам... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1695674880 [modified] => 1695673931 ) [title] => Україна отримала доступ до фінансування інфраструктурних проєктів з європейського фонду [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=42098&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 42142 [uk] => 42098 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 42099 [image] => Array ( [id] => 42099 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [original_lng] => 117816 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1695663131:2 [_thumbnail_id] => 42099 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 3221 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1202681576001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 18645 ) [tags_name] => Array ( [0] => інфраструктура ) ) [5] => Array ( [id] => 40652 [content] =>
Станом на червень 2023 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення Росії, оцінюється у 150,5 млрд доларів.
Як повідомляє Київська школа економіки (KSE), оцінка враховує також збитки інфраструктури через підрив Росією Каховської ГЕС у червні цього року.
„У загальному обсязі прямих збитків найбільшу частку складають втрати житлового фонду — $55,9 млрд, враховуючи збитки приблизно $1 млрд від затоплень та руйнувань житлових будинків внаслідок підриву ГЕС”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що загальна кількість зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів житлового фонду становить близько 167,2 тис. будівель:
147,8 тис. — приватні будинки;
19,1 тис. — багатоквартирні;
0,35 тис. — гуртожитки.
Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд Маріуполя, Харкова, Чернігова, Сєвєродонецька, Рубіжного, Бахмута, Мар’їнки, Лисичанська, Попасної, Ізюма та Волновахи.
Друге місце за сумою збитків посідає сфера інфраструктури – 36.6 млрд доларів. Пошкоджені транспортна інфраструктура, дорожнє господарство, залізнична інфраструктура, а також авіаційна галузь та портова галузь.
Крім того, втрати активів бізнесу оцінюються на рівні 11,4 млрд. доларів.
Також однією з найбільш постраждалих сфер залишається освіта. Прямі задокументовані збитки від руйнувань закладів освіти складають 9,7 млрд доларів. Внаслідок бойових дій вже пошкоджено майже 3,4 тисячі закладів освіти. Найбільші збитки від руйнувань та пошкоджень закладів освіти — у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Запорізькій та Київській областях.
Експерти також відмічають, що збитки завдані інфраструктурі української енергетики, за попередніми оцінками, складають 8,8 млрд доларів, з яких 638 млн доларів прямі збитки сфери від підриву ГЕС. Ще 8,7 млрд доларів складають прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни. А сума збитків від руйнувань та пошкоджень закладів соціальної сфери, науки та охорони здоров’я, культурних споруд, спортивних об’єктів та адміністративних будівель складає близько 5,9 млрд доларів.
До наступного опалювального сезону треба посилити захист енергообʼєктів, відновити зруйновану ворогом інфраструктуру.
Про це сказав президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні. Він зазначив, що на минулому тижні є кілька важливих результатів, зокрема, робота над тим, щоб Росія понесла відповідальність за агресію.
За його словами, другий важливий результат цього тижня – це енергетика, це початок підготовки до наступного опалювального сезону. При цьому додав, що опрацьовуються всі сценарії й буде зроблено все, щоб підійти до наступної зими готовими до будь-якої загрози.
Зеленський наголосив, що за півроку енергетики, урядовці, сектор безпеки й оборони та всі причетні мають посилити захист енергообʼєктів, відновити ту інфраструктуру, яка була зруйнована російськими ударами за минулі півроку, дати більше можливостей людям у межах проекту децентралізації енергосистеми, щоб вони могли на своїй приватній території, на своїх приватних обʼєктах генерувати й постачати електрику.
„Це велика робота, вона вже почалась”, – зазначив він.
Також президент України сказав, що третім результатом тижня в сфері міжнародних відносин є, зокрема, поновлення контактів на найвищому рівні з Бразилією. Зеленський зазначив, що мав розмову також з президентом Швейцарії.
„А ще – Нідерланди, Латвія, Естонія, Європарламент та інші структури Євросоюзу. З усіма ними за тиждень є нові домовленості, новий рух до наших спільних цілей, новий потенціал співпраці”, – наголосив він.
Перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький зібрав фахівців дорожньої сфери, щоб обговорити можливості розбудови мережі автошляхів Закарпаття.
«Зокрема, маємо намір завершити процес передачі кількох доріг місцевого значення на баланс держави. Цей процес ми запустили ще наприкінці 2021 року», – зауважив Мирослав Білецький.
За його словами, серед пріоритетів для керівництва краю є й розвиток прикордонної інфраструктури. У зв’язку з воєнним станом, блокуванням морських портів навантаження на автомобільні пункти пропуску зросли в рази. Відповідно збільшилися показники інтенсивності руху, навантаження на дорожнє полотно.
Закарпатська ОВА спільно з дорожніми службами лобіюватиме спрямування коштів на відновлення артерій, що ведуть до державного кордону, на найвищому рівні. Не втрачає актуальності потреба розширення дороги Ужгород – Мукачево та будівництва об’їзної Мукачева.
«Ознайомився сьогодні із дуже цікавим і перспективним планом будівництва нової автостради від Берегова до Києва на засадах державно-приватного партнерства. Так, це питання кількох років, але вона дозволить інтегрувати транспортну систему Закарпаття у європейську, розширить її можливості, дасть поштовх до економічного зростання та розвитку регіону», – прокоментував Мирослав Білецький.
Про це інформує Закарпатська обласна державна адміністрація.
В Україну прибули перші вантажівки з гуманітарною допомогою Норвезького управління державних доріг.
Як повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України, у грудні 2022 року Норвегія передала 10 мостів загальною вартістю 30 млн норвезьких крон ($3 млн).
„Норвезькі мости будуть встановлені на звільнених територіях України. Це тимчасові конструкції типу acrow / bailey, які підходять для пересування важких транспортних засобів – вантажівок з гуманітарною допомогою, карет швидкої допомоги, пожежних автомобілів, ремонтних бригад тощо”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що Норвегія стала третьою країною, яка передала Україні гуманітарну допомогу для відновлення дорожньої інфраструктури. Вже отримані тимчасові мости від Чехії та Франції.
Крім того, незабаром „Укравтодор” очікує мости від Швеції і ще одну партію чеських тимчасових переправ.
Уряд Німеччини оголосив про виділення 100 млн. євро на відновлення пошкоджень в енергетичній інфраструктурі України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter посольства Німеччини в Україні.
„Сьогодні відбулася чергова масована атака Росії на громадянську енергетичну інфраструктуру України. Міжнародні партнери та Німеччина стоять пліч-о-пліч з Україною в ці темні години. Федеральне міністерство економіки та технології Німеччини відповідає на заклик, надаючи додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України”, – йдеться у повідомленні посольства Німеччини в Україні.
У відомстві також зазначили, що до кінця року фонд енергетичної підтримки сумарно отримає від Німеччини 130 млн. євро фінансової допомоги.
