Лідери держав-членів НАТО ухвалили спільне рішення про те, що у 2026-2027 роках Альянс надасть Україні військову підтримку на суму не менше 140 млрд євро.
Про це йдеться у рішенні саміту, що є у розпорядженні “ЄвроПравди”.
Рішення саміту НАТО – короткий документ, що складається лише з 6 пунктів, один з них повністю присвячений Україні.
Декларація саміту констатує, що “європейські союзники та Канада наразі фінансують переважну більшість безпекової допомоги Україні”, але окремо наголошується, що підтримка має зберегтися.
“Союзники наголошують, що ця підтримка має бути справедливою, передбачуваною та стійкою у довгостроковій перспективі. На 2026 рік союзники зобов’язуються надати Україні військові засоби, допомогу та навчання на 70 млрд євро і підтверджують суверенні зобов’язання зберегти щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, – йдеться у документі.
Важливо, що члени НАТО одностайно визнають потребу довгострокового фінансування української оборони, а це означає, що йдеться про горизонт суттєво більш віддалений, ніж 2027 рік.
Велика Британія, Франція та Німеччина запустили масштабну ініціативу НАТО вартістю $50 млрд для створення європейських далекобійних ударних систем без участі США. Програма має посилити обороноздатність Європи та скоротити відставання від росії у сфері ракет великої дальності.
Про це повідомляє Bloomberg.
У межах проєкту європейські союзники протягом наступного десятиліття планують розробити зброю, здатну уражати цілі на відстані понад 2000 км із високою точністю. Ініціатива передбачає об’єднання технологій, досвіду та промислових потужностей країн НАТО.
Наразі європейські арсенали мають обмежену кількість далекобійних систем. Серед основних – німецькі ракети Taurus і британсько-французькі Storm Shadow/SCALP, дальність яких становить близько 500 км. Частину запасів цих ракет передали Україні для ударів по військових та енергетичних об’єктах росії.
У НАТО наголошують, що потреба в далекобійній зброї стала особливо актуальною після початку повномасштабної війни росії проти України. Москва активно використовує ракети великої дальності, тоді як європейські країни мають обмежені можливості для аналогічних відповідей.
«Ця ініціатива дозволить нам посилити співпрацю між європейськими союзниками та забезпечити безпеку НАТО на роки вперед», – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
До програми увійдуть уже наявні проєкти, зокрема британсько-німецька розробка високоточних ударних систем і створення наступника Storm Shadow/SCALP – ракети Stratus від MBDA.
Водночас Велика Британія продовжує співпрацю зі США у сфері озброєнь. Лондон приєднався до американської програми Precision Strike Missile, яка передбачає оснащення британської армії балістичними ракетами дальністю до 500 км.
[type] => post [excerpt] => Велика Британія, Франція та Німеччина запустили масштабну ініціативу НАТО вартістю $50 млрд для створення європейських далекобійних ударних систем без участі США. Програма має посилити обороноздатність Європи та скоротити відставання від росії у с... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1783503720 [modified] => 1783503494 ) [title] => Європа вироблятиме далекобійні ракети без участі США: НАТО запускає програму на $50 млрд [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72423&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 72423 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 72424 [image] => Array ( [id] => 72424 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [original_lng] => 35033 [original_w] => 981 [original_h] => 525 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large-300x161.jpg [width] => 300 [height] => 161 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large-768x411.jpg [width] => 768 [height] => 411 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1783492696:2 [_thumbnail_id] => 72424 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 219 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 992777967002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 18034 [1] => 159 [2] => 1030 [3] => 168045 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво [1] => Європа [2] => НАТО [3] => ракетне виробництво ) ) [2] => Array ( [id] => 72176 [content] =>
На липневому саміті НАТО в Анкарі союзники планують затвердити нові контракти на мільярди доларів, передбачити підтримку України і розширити виробництво зброї.
Також у спільній декларації лідери планують підтвердити відданість статті 5 про взаємну оборону та знову оголосити Росію довгостроковою загрозою, повідомляє Politico.
Саміт відбудеться 7–8 липня в турецькій столиці на тлі критики з боку США через те, що європейські союзники не підтримали Вашингтон у війні з Іраном. Текст спільної заяви, як і минулого року, буде коротким, проте посли країн НАТО все ще узгоджують його деталі, тому фінальний варіант може змінитися.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне зосередити саміт на нарощуванні оборонно-промислового виробництва. Це рішення має об’єднати Альянс і згладити внутрішні розбіжності. Крім того, укладання нових оборонних угод принесе вигоду США, що є важливим економічним аргументом для президента Дональда Трампа.
Раніше Рютте зазначав, що європейські країни та Канада торік збільшили витрати на оборону на 139 мільярдів доларів порівняно з 2024 роком після домовленості виділяти 3,5% ВВП на армію до 2035 року.
У чернетці декларації зафіксували допомогу Україні. Союзники зобов’язуються виділити 70 мільярдів євро на військову підтримку України цього року та обіцяють щонайменше таку ж суму на наступний рік. За даними дипломатів, США не братимуть участі в цьому фінансуванні, а саме питання допомоги Києву може стати найбільш суперечливим на переговорах.
Крім того, через зміну пріоритетів США Європа бере на себе більше відповідальності за власну оборону. Раніше очільник Пентагону Піт Гегсет оголосив про шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі, а Вашингтон скоротив кількість техніки (літаків, підводних човнів і дронів), яку НАТО може використовувати в разі війни. У відповідь європейські члени Альянсу обіцяють інвестувати у системи протиповітряної оборони, безпілотники та засоби глибокого ураження (далекобійні ракети).
На зустрічі очільників МЗС країн НАТО у шведському Гельсінґборзі йтиметься про посилення підтримки України та війну на Близькому Сході.
Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.
Так, він наголосив, що Україна зараз робить найбільший внесок у європейську безпеку поза межами НАТО. Тому на саміті у Швеції союзники мають розробити пропозиції щодо того, як вони можуть надалі підтримувати Україну та використати досягнення її оборонної промисловості в Альянсі.
Крім того на зустрічі йтиметься про ситуацію на Близькому Сході. За словами Вадефуля, зусилля спрямовані на забезпечення вільного судноплавства.
“Ми готові долучитися до міжнародних зусиль щодо забезпечення безпеки Ормузької протоки”, – додав він.
Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів; нині будується перший завод – ASPAN-1.
Казахстан в межах національного проекту ASPAN планує побудувати та запустити чотири нові заводи з виробництва артилерійських снарядів та мін. Вони відповідатимуть стандартам НАТО, повідомляє міжнародний російськомовний телеканал RTVI.
Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів. Нині будується перший завод – ASPAN-1, який запрацює у 2027 році і випускатиме корпуси для снарядів та мін.
Дати запуску решти трьох підприємств поки не визначено.
“Казахстан довгий час не мав власного виробництва не тільки артилерійських снарядів та мін, а й патронів до стрілецької зброї. Тому боєздатність нашої армії критично залежала від складів, що були на території Казахстану, ще радянського озброєння і поставок з Росії та колишніх радянських республік”, – розповів високопоставлений казахстанський військовий в коментарі телеканалу.
За його словами, в поточній геополітичній ситуації країні “вкрай важливо” мати власне виробництво снарядів.
Перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов відреагував на цю новину та заявив в коментарі для провладної Газети.ру, що таке рішення Казахстану – “недружній” крок щодо Росії.
“Ми намагаємося не помічати, як братня на вигляд республіка жваво відмовилася не тільки від російської мови, а й від кирилиці. Як влаштовують “юрти незламності”, підтримуючи Україну. А тепер переходять на натовські стандарти боєприпасів, очевидно, збираючись у майбутньому відмовитися від російських зразків озброєння, замінивши їх західними”, – поскаржився він.
Депутат нагадав, що 1992 року Казахстан включили до Ради північноатлантичного співробітництва, а 1994-го країна уклала рамковий договір з НАТО під назвою Партнерство заради миру.
Зараз же постає питання: а чому НАТО так цікавиться саме Казахстаном? Може тому, що він межує з Росією, і з цієї країни можна влаштувати черговий русофобський форпост?..
Всі ми знаємо, чим така співпраця з НАТО обернулася для Києва”, – пригрозив Журавльов.
Проєкт зосередиться на розробці інноваційних продуктів, зокрема, для протидії безпілотникам, повідомили в Мінцифри.
Україна й НАТО запускають першу спільну програму з прискорення появи оборонних інновацій під назвою UNITE – Brave NATO. Про це розповів перший віцепрем’єр-міністр, голова Мінцифри України Михайло Федоров.
Перший пілотний конкурс стартує в 2026 році з загальним бюджетом 10 млн євро. Фінансування забезпечать в межах Комплексного пакета допомоги Україні (CAP) та ресурсами Міністерства цифрової трансформації.
Від України програму координуватиме Brave1, від НАТО – перший конкурс імплементує Агенція звʼязку та інформації НАТО (NCIA).
Проєкт зосередиться на розробці інноваційних продуктів для таких задач:
протидія безпілотникам;
посилення протиповітряної оборони;
забезпечення систем звʼязку та навігації на фронті.
“Це дасть Альянсу безцінний досвід у режимі реального часу, а Україні – швидший розвиток оборонних технологій”, – наголосив урядовець.
Сподіваний старт подання заявок – лютий 2026 року. Переможців оголосять вже навесні 2026 року.
Деталі конкурсу оголосять на початку року. В планах – збільшити спільне фінансування програми до 50 млн євро.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що видатки країни на оборону залишаться незмінними і Іспанія повністю виконує домовленості НАТО, відповідаючи на вимогу президента США Дональда Трампа збільшити витрати до 5% ВВП.
Про це Санчес розповів у інтерв’ю іспанській радіостанції Cadena SER.
Він зазначив, що під час зустрічі з Трампом на церемонії підписання перемир’я в Газі, їхній обмін словами був «дуже дружнім». Прем’єр додав, що чітко пояснив американському лідеру: Іспанія «залишається відданою обороні, але водночас піклується про добробут своєї країни».
Санчес підкреслив, що Іспанія вже виконала бюджетні цілі НАТО.
«Ми дотрималися домовленості, яку не виконувала адміністрація Раджо, і цього року досягли 2% ВВП на оборону. Вважаємо, що цього бюджету цілком достатньо для виконання завдань у рамках Північноатлантичного альянсу», – зазначив Санчес.
Прем’єр пояснив кілька причин, чому його уряд не погоджується з пропозицією Трампа підняти витрати до 5% ВВП:
Питання спроможності з боку Збройних сил поглинути таку величезну суму ресурсів.
За оцінкою самих військових, 2,1% ВВП достатньо для виконання вимог НАТО, включно з протидією війні Росії в Україні.
Іспанія та Європа повинні співпрацювати з третіми країнами, посилювати дипломатичні служби та розвідувальні можливості.
Необхідно зробити пріоритет на рівність, щоб забезпечити сталий розвиток держави.
За словами Санчеса, Іспанія повністю задоволена останньою угодою НАТО і продовжує балансувати між обов’язками перед альянсом і потребами свого державного устрою.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Таллін виділить 10 мільйонів євро на ініціативу НАТО, у межах якої для України закуповують озброєння у Сполучених Штатів.
Про це керівник естонського МЗС повідомив на сторінці у соцмережі Х.
Згідно зі словами Тсахкни, Естонія виділить 10 мільйонів євро на ініціативу Північноатлантичного Альянсу PURL для «термінового» зміцнення оборони України.
«Оскільки росія не виявляє жодних ознак прагнення до миру, продовжуючи атаки на передовій та повітряні терористичні акти проти українських міст, Україна потребує швидкої підтримки для захисту цивільного населення, утримання позицій та просування до миру», – йдеться у повідомленні.
Варто зазначити, що на початку вересня президент Естонії Алар Каріс вже заявляв, що його країна приєднається до закупівлі американського озброєння для України в межах ініціативи PURL, однак не уточнив суму допомоги.
За останні два роки країнам Європи вдалося вшестеро збільшити обсяги виробництва боєприпасів.
Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу 27 серпня.
«Річні потужності Європи з виробництва артилерійських боєприпасів зараз у шість разів більші, ніж два роки тому. Ми плануємо, що до кінця цього року вони досягнуть 2 мільйонів снарядів», – заявив Рютте.
Рютте також закликав оборонні компанії збільшити виробництво та інших видів озброєнь, зокрема ракет, танків та засобів протиповітряної оборони. В якості прикладу він навів оборонно-промисловий комплекс України.
«Ми маємо спиратися на наш досвід у нарощуванні виробництва снарядів. І ми можемо навчатися цьому в України. Нам потрібно перезапустити деякі наші непрацюючі виробничі лінії, а також розробити більш швидкі виробничі процеси», – резюмував генсек НАТО.
З урахуванням цієї геополітичної ситуації, НАТО не буде в змозі захистити себе, якщо продовжить дотримуватися старих 2% витрат на оборону, каже Генсек.
Росія виробляє протягом трьох місяців втричі більше боєприпасів, ніж усі країни НАТО за рік. Таку заяву зробив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, коментуючи питання збільшення витрат на оборону країнами-членами до 5%.
“Перед нами стоїть величезний геополітичний виклик. І це, перш за все, Росія, яка відновлює себе такими темпами і швидкістю, які не мають аналогів в новітній історії. Зараз вона виробляє втричі більше боєприпасів за три місяці, ніж усе НАТО за рік. Це нестерпно, але росіяни працюють разом з північнокорейцями, з китайцями та іранцями, з муллами, ведучи цю неспровоковану агресивну війну проти України. Тож тут Індо-Тихоокеанський регіон і ваша Атлантика стають все більш і більш взаємопов’язаними”, – пояснив він в інтервʼю The New York Times.
Рютте також згадав про те що Китай “поклав око на Тайвань”. За його словами, з урахуванням цієї геополітичної ситуації, НАТО не буде в змозі захистити себе, якщо продовжить дотримуватися старих 2% витрат на оборону.
“Тому, коли йдеться про основні оборонні видатки, ми повинні збільшити їх до 3,5 відсотка. І потім, звичайно, всі витрати, пов’язані з обороною. Нам потрібно розвивати оборонно-промислову базу. Нам потрібно витрачати гроші на кібернетику, на гібридну зброю. Нам потрібно готувати наше суспільство в цілому, а не лише армію. Це додаткові 1,5 відсотка, які ведуть до 5 відсотків. Так, так, це величезна сума витрат. Але якщо ми цього не зробимо, нам доведеться вчити російську мову”, – констатував генсек НАТО.
