Президент Польщі Анджей Дуда закрикав країни НАТО збільшити цільовий показник витрат на оборону для країн НАТО до мінімум 3% ВВП та нагадав, що пропонує обговорити це на літньому саміті у Гаазі.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Euronews.
Дуда у середу відзначив 26-ту річницю членства Польщі у НАТО звернувся листом до лідерів країн Північноатлантичного альянсу, у якому закликав їх збільшити обов’язковий поріг витрат на оборону з 2% до щонайменш 3% ВВП.
„Під час мого останнього візиту до штаб-квартири НАТО я подав офіційне прохання генсеку НАТО Марку Рютте щодо того, щоб на наступному саміті у Гаазі ми підняли питання про збільшення оборонних витрат країн-членів до щонайменш 3% ВВП. У нас більше немає часу на розмови. Потрібні рішення. Потрібно діяти вже зараз”, – наголосив він.
„Немає сильної Європи без США і НАТО, так само як немає сильного НАТО без Європи, яка бере на себе зобов’язання”, – зазначив президент Польщі.
НАТО планує побудувати нову систему паливопроводів із Німеччини до Польщі і Чехії, щоб забезпечити швидке постачання палива для винищувачів у разі конфлікту з Росією.
Нинішня трубопровідна система військового альянсу часів холодної війни закінчується в Західній Німеччині. Згідно з повідомленням німецького тижневика Der Spiegel, внутрішня службова записка німецьких збройних сил, Бундесверу, наголошує на значних проблемах у забезпеченні паливом сил, які в разі потреби можуть бути перекинуті до східного кордону, повідомляє Portfolio.hu із посиланням на статтю інформаційного агентства Reuters.
У доповідній записці для вищого керівництва Міністерства оборони Німеччини йдеться про те, що в результаті внутрішніх дискусій серед союзників по НАТО було зроблено висновок, що трубопровідні системи є основою паливного забезпечення НАТО.
Очікувана вартість проєкту становить 21 мільярд євро, і більша частина трубопровідної системи може бути завершена до 2035 року, повідомляє Der Spiegel.
[type] => post
[excerpt] => НАТО планує побудувати нову систему паливопроводів із Німеччини до Польщі і Чехії, щоб забезпечити швидке постачання палива для винищувачів у разі конфлікту з Росією.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1740401520
[modified] => 1740390639
)
[title] => НАТО витратить 21 мільярд євро на будівництво нової системи паливопроводів у відповідь на російську загрозу
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57593&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 57574
[uk] => 57593
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 57575
[image] => Array
(
[id] => 57575
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[original_lng] => 586968
[original_w] => 876
[original_h] => 492
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz-300x168.png
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz-768x431.png
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 731
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 57575
[_edit_lock] => 1740383439:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 84406
[1] => 9
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Спецтема
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 563
[1] => 1030
[2] => 172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => будівництво
[1] => НАТО
[2] => росія
)
)
[2] => Array
(
[id] => 57364
[content] =>
Минулого року оборонні витрати європейських країн – членів НАТО зросли майже на 12 відсотків, що значно перевищує середній світовий показник, але все ще не дотягує до третини загального оборонного бюджету НАТО, йдеться у щорічній світовій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) в Лондоні, опублікованій в середу.
У 66-му виданні аналізу глобальних оборонних спроможностей і військових балансів «Військовий баланс 2025», підготовленому одним із найбільших світових аналітичних центрів з питань оборони, підкреслюється, що минулого року Європа витратила на оборону еквівалент 457 мільярдів доларів США, що на 11,7 відсотка більше в реальному вимірі, ніж у 2023 році, і на 50 відсотків більше, ніж десять років тому.
Проте загальний військовий бюджет НАТО в 2024 році становив 1440 мільярдів доларів, а це означає, що європейські країни витратили на оборону менше третини цієї суми, йдеться в 530-сторінковому звіті СІСІ за цей рік.
Згідно з дослідженням, торік глобальні витрати на оборону сягнули 2 460 мільярдів доларів. У реальному вимірі це на 7,4 відсотка більше, ніж у попередньому році.
Це також означає, що світові військові витрати зростають прискореними темпами: глобальні оборонні витрати збільшаться на 6,5 відсотка у 2023 році і на 3,5 відсотка у 2022 році.
Згідно з даними щорічного світового звіту IISS, представленого в середу, глобальні військові витрати як частка валового внутрішнього продукту (ВВП) зростуть до 1,94 відсотка в 2024 році з 1,8 відсотка в попередньому році і 1,59 відсотка в 2022 році.
Інститут зробив підрахунки, що якби європейські члени Організації Північноатлантичного договору збільшили свої оборонні витрати до 3% ВВП, це означало б надлишок у 250 мільярдів доларів, а якби вони збільшили свої військові бюджети до 5% ВВП, як нещодавно запропонував президент США Дональд Трамп, це додало б майже 750 мільярдів доларів до європейських військових витрат.
Однак в НІСД підкреслюють, що ця мета наразі є недосяжною з політичних і бюджетних причин, особливо з огляду на те, що багато європейських країн вже використовує позабюджетні ресурси для збільшення своїх оборонних витрат.
Однак, за даними Інституту, Росія збільшила свій військовий бюджет на 41,9% в реальному вираженні минулого року, досягнувши $145,9 млрд за ринковим обмінним курсом.
Однак, за паритетом купівельної спроможності (ПКС) – тобто з урахуванням і поправкою на різні рівні цін – російські оборонні витрати в 2024 році були еквівалентні 461,6 мільярда доларів, або, за цим показником, більше, ніж сукупні військові витрати європейських членів НАТО, – йдеться у світовій доповіді лондонського стратегічного аналітичного центру, опублікованій у середу.
За даними НІСД, збільшення оборонного бюджету Росії також має макроекономічні наслідки: надлишковий попит, що виникає внаслідок цього, призводить до зростання інфляції і чинить тиск на видатки на соціальний сектор, зокрема на освіту і охорону здоров’я.
Однак російська економіка є стійкою, оскільки надходження з джерел, що не належать до енергетичного сектору, дозволяють збільшувати видатки при збереженні помірного державного дефіциту, йдеться в дослідженні НІСД.
В інституті зазначили, що, за їхніми власними оцінками, російська армія втратила 1 400 танків на українському полі бою минулого року. Однак наявні дані свідчать про те, що, хоча Україна тримає цифри втрат у таємниці, українські збройні сили зазнали значної кількості загиблих, а багато їхніх сухопутних підрозділів не мають достатньої боєздатності», – йдеться у щорічному звіті НІСД.
[type] => post
[excerpt] => Минулого року оборонні витрати європейських країн – членів НАТО зросли майже на 12 відсотків, що значно перевищує середній світовий показник, але все ще не дотягує до третини загального оборонного бюджету НАТО, йдеться у щорічній світовій доповіді...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1739531966
[modified] => 1739531968
)
[title] => Члени НАТО суттєво збільшили свої оборонні витрати
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57364&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 57316
[uk] => 57364
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 57317
[image] => Array
(
[id] => 57317
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1.jpg
[original_lng] => 409548
[original_w] => 1920
[original_h] => 1080
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1492
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 57317
[_edit_lock] => 1739525017:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 9
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Спецтема
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 9224
[1] => 1030
)
[tags_name] => Array
(
[0] => витрати
[1] => НАТО
)
)
[3] => Array
(
[id] => 55503
[content] =>
Україна має у своєму розпорядженні армію з унікальним бойовим досвідом сучасної війни. Ця армія вже воює за стандартами НАТО.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Німецько-українському бізнес-форумі.
Шмигаль зауважив, що наразі українська армія фактично прикриває східний фланг Європи і буде робити це в майбутньому. Окрім цього в Україні набирає обертів збройне виробництво
„Спроможність українського ОПК вже на 2025 рік становить близько 30 млрд доларів. З Німеччиною маємо найбільше спільних підприємств в оборонній галузі. Мова йде про спільні проекти по ремонту та обслуговуванню бронетехніки та танків, виробництво сучасних БМП, систем протиповітряної оборони та ракети до них”, – розповів прем’єр.
За його словами, наразі Україна також має проекти щодо виробництва протитанкових гранатометів і протитанкових мін. І саме у цьому напрямку країна має надзвичайно широкі перспективи.
„Наш ОПК – це 800 підприємств, понад 300 тисяч працівників, виробничі майданчики, висококласні спеціалісти, можливість виробляти надзвичайно широку лінійку озброєнь. Все це працюватиме на нашу спільну безпеку”, – підкреслив він.
У повідомленні компанії ідеться, що одна з країн НАТО розмістила замовлення у технологічної групи Rheinmetall із Дюссельдорфа на виробництво мінометних снарядів „для збройних сил партнера по Альянсу”.
Вартість замовлення, розміщеного на початку третього кварталу 2024 року, оцінюється в десятки мільйонів євро. Rheinmetall Expal Munitions S.A.U. в Іспанії виготовить десятки тисяч мінометних снарядів різних типів.
Постачання почнеться влітку 2025 року і завершиться влітку 2026 року. Замовлення також включає різні додаткові послуги.
У вівторок, 5 березня, у Бидгощі в Польщі відбулася перша зустріч проєктної команди із запуску JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) – першої спільної інституції Альянсу та України.
Про це повідомила служба віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.
З нагоди першої зустрічі Стефанішина звернулася до учасників, висловила вдячність всім, хто долучився до цього амбітного проєкту, а також польській стороні, що ухвалила рішення прийняти цю важливу ініціативу на своїй території.
Стефанішина зауважила, що, оскільки JATEC як багаторічна програма є важливим компонентом Комплексного пакета допомоги НАТО, необхідно забезпечити належну ресурсну підтримку роботи Центру, для забезпечення реалізації амбітних цілей, що їх перед собою ставлять ініціатори створення проєкту.
З практичної точки зору, Стефанішина закликала проєктну команду зосередитися на актуальних питаннях, які сприятимуть знаходженню ефективних рішень у сфері безпеки і оборони, зокрема в контексті триваючої російської агресії.
„Україні стануть у нагоді будь-які практичні знання та досвід, які можуть допомогти нам захистити людей і забезпечити власну безпеку, будь то на землі, у небі, на морі чи у кіберпросторі. І Центр, який ми започатковуємо – це платформа для постійного діалогу, обміну знаннями та експертизою, спільного пошуку рішень”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка.
Довідка
Рішення про запуск JATEC ухвалили за результатами засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів оборони 15 лютого 2024 року.
Завданнями Центру стануть:
спільний аналіз та узагальнення досвіду в сфері оборони та безпеки;
удосконалення системи підготовки та військової освіти;
сприяння підвищенню взаємосумісності;
розвиток спроможностей Сил оборони України;
Робота Центру спрямована на досягнення повної взаємосумісності Збройних Сил України та сил країн НАТО.
На території країни зберігатиметься кілька тисяч одиниць зброї альянсу, що підвищить її безпеку.
Польща планує збудувати на своїй території склади, в яких розмістять кілька тисяч одиниць військової техніки НАТО. Про це 11 квітня перед від’їздом до США заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, повідомляє RMF24.
За словами глави уряду, союз Варшави та Вашингтона є „абсолютною основою безпеки” країни і стоїть на двох стовпах: економічному співробітництві та співробітництві у сфері оборони.
„Я їду до США, щоб зміцнити обидві ці опори, зміцнити їхній фундамент, побудувати їх у співпраці з нашими союзниками”, – зазначив Моравецький.
У ході візиту він, зокрема, має намір затвердити та розширити збройові контракти.
„Разом з нашими американськими партнерами ми створимо логістичні комплекси та об’єкти. Кілька тисяч одиниць військової техніки НАТО зберігатимуться у Повідзі та інших місцях у Польщі… Це будуть танки, БМП, тобто техніка, яка дозволить швидко активувати східний фланг НАТО. Одна тільки ця можливість стримає наших ворогів”, – наголосив прем’єр.
Також він додав, що в рамках переговорів обов’язково поговорить про Україну, оскільки її підтримка є прагматичною метою Польщі.
Через неспровоковану російську агресію проти України, країнам НАТО слід переходити “на режим воєнної економіки в мирний час”.
Таку думку в інтерв’ю RTP висловив очільник Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, повідомляє Укрінформ.
“Нам необхідно збільшити виробництво оборонної промисловості й зараз розмови про це все більше точаться на національному рівні. Це може передбачати певну пріоритизацію у певній сировині, деяких виробничих потужностях, необхідних оборонній промисловості, а не цивільній. Слід вести дискусію щодо подібної пріоритизації, тобто частково про воєнну економіку у мирний час”, – сказав Бауер.
За його словами, останню чверть століття глобальна економіка працювала за принципом “саме вчасно, саме вдосталь”, але високі матеріально-технічні втрати під час російської війни в Україні виявили слабкості такого підходу.
“З обох сторін ми бачимо великі витрати боєприпасів й руйнувань техніки, танків, літаків. Обидві сторони потребують закуповувати багато матеріалів та боєприпасів для продовження бою. Складність для обох сторін полягає у тому, що оборонні промисловості Заходу та росії мусять нарощувати виробництво”, – зазначив адмірал.
Він наголосив, що запаси військових складів “зазвичай не потрібні, але щойно в них виникає потреба, вона – шалена”.
При цьому Бауер визнав, що подібний перехід на воєнні рейки потребує зміни ментальності громадськості, чого важко досягти.
“Слід упевнитися, що росяни не виграють війну в Україні. Оскільки, якщо вони переможуть, у нас з’явиться значно більша проблема в питанні грошей й оборони: тоді росіяни будуть на наших кордонах”, – зауважив адмірал.
Україна зацікавлена у закупівлі американських систем протиповітряного захисту „Patriot”, але на цьому етапі розглядає це лише як перспективне питання.
Про це у четвер у Брюсселі під час зустрічі з журналістами за підсумками візиту до штаб-квартири НАТО заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк.
„Зараз ми не проводимо переговори щодо „Patriot”, хоча у нас є теоретична можливість розпочати такий діалог. Наразі у нас є дещо інші пріоритети. У нас обмежений ресурс, ми вирішили, що у цьому році ми його сплануємо іншим чином. Хоча стратегічно нам, звичайно, це було б цікаво. Ми порушували це питання як принципову можливість, але це поки й все”, – сказав міністр, відповідаючи на запитання, яким чином Україна буде відповідати на ракетні та ядерні загрози з боку Росії й чи розглядає у практичній площині можливість закупівлі іноземних зразків техніки, таких як система „Patriot”.
Загороднюк зауважив, що переговорний процес навколо цього питання є надзвичайно складним і може тривати роками. Наразі політика спрямована на зближення позицій зі Сполученими Штатами в форматах переговорів, і коли вони будуть достатньо близькими, українська сторона зможе порушити таке питання щодо „Patriot”, сказав він.
При цьому Загороднюк наголосив на тому, що військове відомство і Збройні сили активно працюють над розробкою власних спроможностей у сферах повітряної та протиракетної оборони.
