SkyFall, український виробники безпілотних систем, продемонстрував новий модульний перехоплювач P1-Sun на авіасалоні в Дубаї, переда делегаціями таких країн, як США, Франція та Велика Британія.
Про це повідомляє Вloomberg.
Український виробник військового безпілотника Shrike FPV, компанія SkyFall, продемонструвала свій новий перехоплювач за межами своєї країни на авіасалоні в Дубаї.
Перехоплювач P1-Sun має модульну конструкцію з 3D-друкованим корпусом, компанія виробляє тисячі на місяць. FPV розшифровується як „вид від першої особи”, що означає, що оператор дрона бачить через камери, встановлені на пристрої
Початкова максимальна швидкість P1-Sun у 300 кілометрів на годину була збільшена на 50%. FPV-перехоплювач може літати на максимальній висоті 5000 метрів. Перехоплювачі були розроблені за участю військ передової для знищення російських крилатих ракет „Герань-2”.
Українські оборонні компанії мають хороші можливості зрештою продавати свою продукцію країнам, які прагнуть посилити свої арсенали,
– пише Вloomberg із посиланням на аналітиків.
Авіасалон у Дубаях відвідали офіційні делегації з США, Латвії, Естонії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Німеччини, Франції та Великої Британії. Про це Вloomberg підтвердив представник, який попросив не називати його імені через занепокоєння компанії щодо безпеки співробітників.
„Армії країн Перської затоки можуть звернутися до України за боєприпасами/FPV, які блокують простір, оскільки вони шукають дешевші, але точні варіанти ударів”, — сказав Келлі Гріко, старший науковий співробітник аналітичного центру Stimson Center у Вашингтоні. „Тактичні ISR та дрони малої дальності розвідки можуть бути привабливими варіантами для захисту кордонів, захисту трубопроводів та оборони баз”.
Фінансові установи Об’єднаних Арабських Еміратів обмежують фінансові операції або закривають банківські рахунки російських компаній, щоб не опинитися під санкціями.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
«Цьогоріч у липні фінансові установи Об’єднаних Арабських Еміратів посилили контроль за діяльністю російських компаній. Близько 30% підприємств із рф отримали повідомлення про обмеження фінансових операцій або закриття банківських рахунків», зазначають у розвідці.
Основними причинами для закриття російських рахунків стали відсутність або несвоєчасність відповіді на запити банків, помилки в документах, невідповідність фінансових потоків заявленій діяльності, зв’язки з країнами з «чорного списку» FATF або з особами/структурами, що перебувають під міжнародними санкціями.
Ретельні перевірки розпочалися ще в лютому 2024 року – після запровадження Британією санкцій проти компаній з ОАЕ, які сприяли обходу санкцій проти росії.
Ситуація набрала більших обертів після ухвалення 18-го пакета санкцій ЄС, до якого вперше увійшли еміратські структури, пов’язані з росією.
Фінансові установи ОАЕ не хочуть через росію повторно потрапити до «сірого списку» FATF, тож показують свою готовності дотримуватися глобального санкційного режиму.
У минулому місяці ОПЕК видобувала 27,02 млн барелів на добу, що майже на 270 тис. барелів на добу більше, ніж у травні.
У червні країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) збільшили видобуток за рахунок Саудівської Аравії і ОАЕ. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 4 липня.
Вказано, що минулого місяця ОПЕК видобувала 27,02 млн барелів на добу, що майже на 270 тис. барелів на добу більше, ніж у травні. Найбільший приріст видобутку спостерігався у Саудівській Аравії.
Згідно з угодою восьми членів ОПЕК+, що стосується видобутку в червні, п’ять із них, що входять до ОПЕК, – Алжир, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія і ОАЕ – повинні були збільшити видобуток на 313 тис. барелів на добу до набрання чинності компенсаційних 0 для Іраку, Кувейту та ОАЕ.
Але фактичне збільшення видобутку в п’яти країнах склало 267 тис. барелів на добу, при цьому на Саудівську Аравію припало 200 тис. барелів на добу, хоча вона, як і раніше, видобуває менше своєї квоти.
При цьому Ірак, на який чиниться тиск із метою підвищити рівень дотримання квот ОПЕК+ на видобуток, скоротив виробництво.
ОАЕ збільшили видобуток на 100 тис. барелів на добу, але все одно добувають менше своєї квоти в рамках ОПЕК+.
Родина розшукуваного НАБУ ексрадника голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Андрія Гмиріна протягом 2021-2023 років придбала у Дубаї нерухомість на понад 14 мільйонів доларів США.
Про це йдеться в розслідуванні „Схем” (проєкт Радіо Свобода), пише ЕП.
Журналісти з’ясували, що родичі колишнього посадовця почали скуповувати майно в ОАЕ одразу після того, як, за версією Національного антикорупційного бюро, припинила свою діяльність „злочинна організація, яка заволоділа коштами” підконтрольних ФДМУ підприємств „Одеського припортового заводу” (ОПЗ) та „Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (ОГХК).
Гмирін, за даними слідства, був її керівником разом з тодішнім головою Фонду держмайна Дмитром Сенниченком.
Як встановили „Схеми”, родич Андрія Гмиріна Володимир Колот (чоловік сестри Гмиріна – ред.) в один день інвестував одразу в 9 елітних квартир.
Колот фігурує у справі НАБУ як співвласник компанії, яка, ймовірно, заробила надприбутки від „співпраці” з ОПЗ.
Згідно з даними транзакцій з дубайських реєстрів, 10 листопада 2021 року Колот інвестував майже 7,3 мільйона доларів США у квартири від майже 68 до 180 квадратних метрів.
Сам Андрій Гмирін також був власником дубайської нерухомості – у березні 2023 року за 1,3 мільйона доларів він придбав у ЖК Grande квартиру на 111 квадратних метрів, але згодом її продав.
Його дружина Анастасія Гмиріна за рік до того інвестувала у нерухомість неподалік, за 5,5 мільйонів доларів – це апартаменти на майже 500 квадратних метрів в ЖК Il Primo, що у районі Burj Khalifa. Будівництво цього комплексу завершилось у 2023-му.
Ці апартаменти і досі належать родині Гмиріних і записані на його тещу – Тетяну Орлову.
Більшість квартир в Дубаї вже продана, але досі, за даними „Схем”, у власності родичів Гмиріна залишаються апартаменти вартістю 5,5 мільйонів доларів, а також квартира та офісне приміщення в оренді до 2025-2026 років, що може свідчити про те, що родина колишнього посадовця, ймовірно, нині мешкає в ОАЕ.
Україна та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) оголосили про намір укласти Угоду про всеосяжне економічне партнерство (CEPA), спільну заяву про це підписали у понеділок перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко та державний міністр зовнішньої торгівлі Тані бін Ахмед Аль Зейуді, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, пише Інтерфакс-Україна.
„Угода про всеосяжне економічне партнерство з ОАЕ розкриє повний потенціал нашої співпраці у сфері торгівлі та інвестицій, тим самим допомагаючи нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості”, – цитує відомство Свириденко.
За словами Аль Зейуді, Україна стала першою європейською державою, з якою ОАЕ мають намір укласти CEPA, що наголошує на важливості України для Еміратів як довгострокового торговельного та інвестиційного партнера.
У пресрелізі зазначається, що переговори між Україною та ОАЕ щодо укладання CEPA вже розпочалися. З української сторони переговорну групу очолює заступник міністра економіки – Торговий представник Тарас Качка, який був присутнім під час події у Дубаї.
За результатами 2021 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між країнами зріс до рекордного показника $1,147 млрд, з яких понад 50% – агропродукція та ще 30% – металургія. Обсяг інвестицій ОАЕ в економіку України минулого року сягнув $243,3 млн.
Об’єднані Арабські Емірати нададуть Україні гуманітарну допомогу у розмірі 100 мільйонів доларів.
Про це повідомляє прес-служба постійного представництва ОАЕ в ООН, опублікованому в ніч проти суботи, 22 жовтня.
„Міжнародне співтовариство має активізувати свою підтримку для полегшення страждань цивільних осіб та забезпечення задоволення їх основних потреб. З цією метою раніше цього тижня ОАЕ оголосили про надання Україні гуманітарної допомоги у розмірі 100 млн. доларів США”, – сказано в повідомленні.
Had a productive conversation with ?? #DefMin Margarita Robles. Grateful for your support & for being the 1st to provide Hawk systems to make our skies safer. Look forward to the new military aid package that will arrive soon. Our cooperation will result in our common victory!
У п’ятницю на нічному засіданні Спільного комітету з моніторингу ОПЕК+ після затяжного обговорення довгоочікуване рішення про пом’якшення обмежень на видобуток нафти так і не було прийняте, зазначив у Відні в п’ятницю речник форуму.
Після затяжних засідань у четвер та п’ятницю 13 членів Організації країн – експортерів нафти (ОПЕК) (The Organization of the Petroleum Exporting Countries, OPEC – англ.) на чолі з Саудівською Аравією та представники 10 держав, що групуються навколо Росії, залишилися впевненими, що зможуть досягти згоди в понеділок. Ставки не малі, оскільки успіх перезапуску світової економіки після пандемії значним чином визначається розвитком цін на сиру нафту. Наприклад, нещодавно оприлюднений підрахунок Bank of America показав, що вартість нафти Північного моря марки Brent наступного року може бути навіть більшою ніж сто доларів, оскільки попит постійно перевищує пропозицію. Тому саме зростання пропозиції буде ключовим.
Аналітики стверджують, що підняття цін на нафту може похитнути, наприклад, крихке відновлення в Індії, але також вплинути на підвищення базової ставки США та Європи через зростання інфляційного тиску.
Згідно з інсайдерською інформацією, 23 країни – учасниці засідання ОПЕК+ були близькі до схвалення угоди, і для досягнення консенсусу, необхідного для прийняття рішення, не вистачило лише погодження Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Відповідно до проєкту домовленості, узгодженої з іншими делегаціями, починаючи із серпня, до кінця року виробництво нафти збільшиться на 400 000 барелів на день, тобто досягне двох мільйонів барелів на день у грудні.
Водночас сторони домовилися продовжити угоду (прийняту минулого року з огляду на коронавірус) про видобуток 3,8 мільйона барелів на добу із початкового скорочення на 10 мільйонів барелів, з наступного квітня до кінця 2022 року. ОАЕ погоджуються збільшити виробництво, але утрималися від продовження скорочення виробництва. Згідно з позицією Абу-Дабі, минулого року виробнича потужність країни, тобто рівень, за яким слід розраховувати скорочення виробництва, була надмірно низькою. Спершу ОАЕ прийняли ці умови, але тільки з огляду на зняття обмежень у квітні.
Таким чином, хоча всі країни – експортери нафти погодилися збільшити видобуток, вони не змогли домовитися про його реалізацію. Згідно з повідомленнями, росіяни однозначно підтримували зростання поставок, тоді як саудівці були набагато обережнішими, побоюючись четвертої хвилі епідемії.
Основна причина позиції Росії полягає в тому, що вона більше не хоче тягнути час, тобто побоюється, що в США відновиться видобуток сирої нафти. У Сполучених Штатах на сьогодні виробляють на два мільйони барелів сирої нафти на добу менше, ніж їхній піковий видобуток у 13 мільйонів барелів на добу 2019 року. Тож вигідні для виробників ціни будуть зведені нанівець. До речі, процес, хоч і повільніший, ніж очікувалося, уже почався, оскільки цього року в США до видобутку повернулися 124 свердловини, тож наразі в Техасі працюють 222 свердловини та ще 253 в інших регіонах Сполучених Штатів.
Політичні зміни у Вашингтоні також відіграють роль у формуванні поточної ситуації, заявила днями в студії CNBC Хеліма Крофт, головний стратег товарного ринку в Royal Bank of Canada (RBC). Нафтовидобувні компанії, які стають небезпечними на тлі зеленої революції, щоб утримати інвесторів, схильні виплачувати дивіденди або зменшувати свій борг і відмовилися від подальшого розвитку техніки. Тому ці компанії реагують на зміни кон’юнктури ринку повільно, хоча аналітики кажуть, що вони вже могли працювати прибутково при ціні нафти в 50 доларів.
Об’єднані Арабські Емірати стануть першою арабською державою в Перській затоці, яка вироблятиме електроенергію з вугілля. Однак з огляду на те, що уряди все частіше звертаються до більш чистих видів палива, а ціни на відновлювані джерела енергії падають, така електростанція в регіоні може стати останньою.
Вугільна електростанція Hassyan буде побудована в Дубаї в рамках інвестицій у розмірі близько 3,4 млрд доларів. З планами на першому етапі потужність станції становитиме 600 мегават, однак до 2023 року буде збільшена до 2400 мегават.
Будівництво розпочалось у 2016 році, і проєкт унікальний, оскільки в країнах Перської затоки, яка багата нафтою та газом, досі не було вугільної електростанції.
Вугілля, до речі, є найбільш забруднюючим паливом для вироблення електроенергії, тому це дивно, проте стандарти Hassyan по забрудненню будуть засновані на рекомендаціях для електростанцій, що працюють на природному газі. А це означатиме, що Hassyan викидає менше вуглецю, ніж зазвичай радять Європейський Союз і Міжнародна фінансова корпорація Світового банку для вугільних електростанцій.
Міжнародне енергетичне агентство, яке консультує найбагатші країни світу з питань енергетичної політики, заявило: якщо Hassyan забезпечить 20% електроенергії ОАЕ, коли електростанція буде повністю введена в експлуатацію, то це значно знизить витрати на електроенергію для місцевих жителів.
