Сервіс електронного бронювання повноцінно запрацював на порталі Дія від 17 липня. Близько 3 тис. компаній скористалось системою, процент відмов у бронюванні співробітників доволі невеликий.
Про це розповіла заступниця директора Департаменту з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Валерія Ткач в ефірі телемарафону Єдині новини.
“Забронювались 32 тисячі працівників критично важливих підприємств. Бронювали компанії як і приватні, так і державні підприємства, і комунальної власності… (Нині) в Єдиному переліку компаній які можуть бронювати, вже близько 8 тис. 500 компаній які мають відповідний статус. Десь близько 3 тис. компаній вже взяли участь в електронному бронюванні”, – акцентувала Ткач.
За її словами, відмов у бронюванні небагато.
“Здебільшого, це працівник або вже заброньований, наприклад, його повторно хотіли забронювати. Або особу не знайдено в реєстрі військовозобов’язаних, або особа не перебуває в трудових відносинах”, – пояснила вона.
Раніше компанії повідомляли про працевлаштування через портальні звіти, а тепер набір на підприємства відбувається постійно, в реальному часі.
Ткач додала, що через Дію можна забронювати і одного окремого працівника. Для цього керівник може зайти на портал і обрати одного або двох, в залежності від кількості працівників компанії та відповідного ліміту.
Після одержання витягу про бронювання, роботодавцю або працівнику не потрібно повідомляти про це в ТЦК та СП, оскільки інформація одразу оновлюється в мобільному застосунку Резерв+. Також в ньому доступна можливість згенерувати PDF і за потреби роздрукувати його.
В процесі бронювання, після здійснення всіх необхідних перевірок, автоматично працівника переводиться на спеціальний військовий облік і ці зміни вже фіксуються в реєстрі військовозобов’язаних.
Функціонал електронного бронювання буде запущено на порталі «Дія». Це відбудеться орієнтовно за три-чотири тижні.
Про це на конференції Forbes «Гроші для Перемоги» повідомила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко, повідомляє «Інтерфакс».
«Міністерство оборони вважає, що електронне бронювання необхідно запустити якнайшвидше. Так вийшло, що цим треком займаються Мінекономіки та Мінцифра… На порталі «Дія» буде запущено функціонал електронного бронювання», – розповіла Черногоренко.
Він наголосила, що послуга буде автоматичною – без додаткових візитів до ТЦК.
«Як тільки постанова буде проголосована, я думаю, що десь через три-чотири тижні… для колег, щоб «докрутити» функціонал, і ми запустимося», – додав заступниця міністра.
Купувати ліки може стати складніше – уряд хоче заборонити можливість бронювати медикаменти зі знижкою на відповідних маркетплейсах.
Про це розповіли у пацієнтських організаціях і закликали не ухвалювати таких змін.
Йдеться про проєкт постанови “Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) “.
Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів наголошує, що фактично дія документа унеможливить використання суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, послуг прайс-агрегаторів.
“Зараз 30% покупок в аптеках здійснюються через маркетплейси, аптеки заохочують бронювання онлайн саме знижками, середній розмір яких — 15%. Маркетплейси (apteki.ua, tabletki.ua, doc.ua, та інші) не продають ліки, а лише бронюють – споживач приходить до обраної аптеки, там оплачує і отримує товар. Але основна їх цінність – це пошук найближчої аптеки з потрібними ліками по прийнятній ціні. Тому для громадян втрата майданчиків, на яких можна порівняти ціни та перевірити наявність потрібних лікарських засобів є відкатом в минуле, а не позитивними змінами, як вказано в пояснювальній записці до Постанови”, — йдеться у заяві пацієнтської організації.
Пацієнтська організація вказує також на глобальні ризики – блокування аптечних маркетплейсів та прайс-агрегаторів призведе до відсутності конкуренції, монополізації ринку великими мережами й, як наслідок, зростання ціни для споживача.
