Україна навіть без повернення окупованих територій буде здатна виробляти в середньому 94 млн тонн зернових і олійних культур.
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:
кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
Урожай зернових в Україні 2025 року може скоротитися на 10% до 51 млн тонн порівняно з 56,7 млн тонн 2024 року. Це перший офіційний прогноз.
Про це заявив міністр аграрної політики України Віталій Коваль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю Reuters.
Як зазначає агентство, Україна є світовим виробником зернових і олійних культур, проте врожай багато в чому залежить від сприятливих погодних умов як у період осінньої сівби, так і у весняні місяці.
Військові ризики, пов’язані з триваючим російським вторгненням, також скорочують обсяги виробництва, оскільки фермери бояться або не можуть саджати і збирати врожай. Значні площі також були захоплені або заміновані.
„На нас чекає складний сезон. Аномально тепла зима, спочатку не було вологості, потім затяжні дощі затримали посівну кампанію в деяких регіонах на два тижні. Тому ми очікуємо зниження врожаю”, – сказав Коваль.
За його словами, найнегативніший прогноз – мінус 10%. „За очікуваннями врожай зернових – мінус 10%, олійних – мінус 5%. Це точно не провал, але дасть Бог, ми все приберемо”, – сказав він.
Даючи перший детальний прогноз, Коваль повідомив, що 2025 року Україна може зібрати близько 26 млн тонн кукурудзи, 4,5 млн тонн ячменю, 1,5 млн тонн дрібних зернових, 11,5 млн тонн насіння соняшнику та 11 млн тонн цукрових буряків.
Урожай пшениці може становити від 20 до 22 мільйонів тонн, а остаточна цифра залежатиме від погодних умов і факторів, пов’язаних із війною.
Коваль повідомив, що загальний урожай олійних культур 2025 року може знизитися приблизно до 20,16 млн тонн із 21,18 млн тонн 2024 року, що частково пов’язано зі скороченням урожаю ріпаку на 600 тис. тонн.
Україна – найбільший у світі експортер соняшникової олії.
Міністр відмовився надати прогноз експорту зерна з України 2025/26 року, що ґрунтується на поки що незрозумілих остаточних даних щодо врожаю, проте аналітики кажуть, що експорт становитиме 40,9 млн тонн, зокрема 15-15,5 млн тонн пшениці.
Аналітик ASAP Agri минулого тижня заявив, що експорт пшениці з України, як очікується, скоротиться в сезоні 2025/26 (липень-червень) через можливі зміни в імпортній політиці ЄС, невизначені перспективи врожаю і кращі перспективи врожаю в країнах-імпортерах ЄС.
Причиною зниження врожаю є надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.
В Україні цьогоріч врожай пшениці очікується на рівні 17,9 млн метричних тонн. Це 13-річний мінімум і на 23% менше, ніж попереднього року. Про це повідомляє аналітик Reuters Карен Браун із посиланням на прогноз Міністерства сільського господарства США (USDA), передає Reuters.
Причиною зниження врожаю є надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.
За даними Укргідрометцентру, подекуди в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській та Харківській областях запаси продуктивної вологи були історично низькими для ранньовесняного періоду.
Згідно з прогнозами, експорт пшениці з України у 2025-26 роках буде менше половини від рекордного обсягу.
Україна залишається гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн, адже українські аграрії змогли зібрати ледь не вчетверо більше пшениці, ніж споживання всередині країни
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Інтерфакс-Україна”.
„Українські аграрії вже зібрали близько 40 млн тонн нового врожаю. Урожай пшениці цього року становив близько 22 млн тонн. Внутрішнє споживання — близько 6 млн тонн. Тобто Україна зібрала пшениці ледь не вчетверо більше, ніж споживання всередині країни. Це дозволяє нам залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн”, — зазначив Шмигаль.
Крім того, набирає обертів ринок розмінування сільгоспземель.
„Уже є заявки на розмінування майже 5 тисяч ділянок загальною площею понад 21 тис. гектарів. Проходять перші аукціони в системі Prozorro”, — додає Прем’єр.
Цьогорічний урожай прогнозується на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж торік.
Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у рамках участі в засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства провів зустріч з Міністром сільського господарства, рибальства та продовольства Королівства Іспанія Луїсом Планасом Пучадесом.
У переговорах також взяв участь заступник Міністра агрополітики Маркіян Дмитрасевич.
Сторони обговорили ситуацію в агросекторі України. Зокрема, експорт та транзит української сільськогосподарської продукції, підтримку аграріїв.
Микола Сольський повідомив, що ведеться активна робота щодо збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції. За його словами, з портів Одеси у вересні-жовтні вже вийшло понад 20 суден з різним вантажем, в тому числі, агропродукцією.
Також, зазначив Міністр, збільшуються обсяги транзиту агропродукції через Дунайські і румунські порти, такі як Констанца.
Міністр агрополітики розповів, що цьогорічний урожай прогнозується на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж торік.
Водночас Микола Сольський зауважив, що через постійні обстріли портів страждає інфраструктура, тому Україна потребує посилення протиповітряної оборони. Крім того, потрібна підтримка українським аграріям, які постраждали через повномасштабне вторгнення росії.
Зі свого боку Луїс Планас Пучадес зауважив, що Іспанія уважно стежить за розвитком подій і буде надалі підтримувати Україну. У тому числі, підтримує розширення шляхів експорту, щоб українські аграрії могли продати сільськогосподарську продукцію.
Засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства проходить 23-24 жовтня в Люксембурзі.
Погода цьогоріч була сприятливою для ярих посівів, тож хорвати задоволені врожаями. З іншого боку, закупівельні ціни виявилися настільки низькими через український імпорт, що, незважаючи на хороший урожай, багато фермерів боїться банкрутства.
Цього року хорватські фермери зібрали в середньому 7,4 тонни з гектара та загалом 2 мільйони тонн кукурудзи з полів, що вдвічі перевищує внутрішні потреби. Це на 21 відсоток більше, ніж минулого року, водночас, значно менше, ніж у рекордному 2020 році, коли в країні було намолочено понад 2,3 мільйона тонн зерна. Проте цьогорічний урожай, як і минулорічний, обіцяє стати кращим за якістю, ніж той, який отримали три роки тому, адже цього разу кукурудза не потерпала від хвороб, хоча через сильні дощі її вологість висока.
Найкращий урожай був у Східній Славонії, яка традиційно вважається коморою країни, де з гектара в середньому зібрали 8,1 тонни кукурудзи. Статистику дещо погіршила врожайність полів у Південній Далмації, оскільки там зібрали лише 5,4 тонни кукурудзи. Незважаючи на рясний урожай, хорватські фермери не задоволені, оскільки закупівельні ціни виявилися значно нижчими, ніж минулого року. Найбільший хорватський зернотрейдер цього року платить за кукурудзу 132 євро за тонну, що приблизно на 170 євро менше, ніж торік.
Закупівельні ціни падають
У Хорватії також добре вродили соняшник і соя. Аграрії зібрали в середньому 3,1 тонни соняшнику з гектара, сої – 3 тонни. Це приблизно на 10 відсотків більше, ніж минулого року. Проте закупівельні ціни на ці культури також різко впали. Минулого року за тонну соняшнику платили 550 євро, цього року – лише 280. Так само різко подешевшала соя, за яку в 2022 році платили 590 євро за тонну, а цього року – лише 356 євро.
Фермери засмучені
Більшість хорватських фермерів очікувала цін, подібних до минулорічних, до того ж розхідні матеріали та паливо також подорожчали. Однак закупівельні ціни настільки низькі, що більшість виробників цього року не отримають прибутку, багато хто боїться банкрутства. Аграрії звинувачують у тому, що відбувається, ситуацію щодо великої кількості зерна, котре надходить з України до Європи. У попередні роки хорвати продавали значну частину свого врожаю за кордон, але тепер європейські покупці воліють купувати менш якісне, але дешевше українське зерно.
Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн т – до 76,8 млн т зернових та олійних.
Про це повідомляє УЗА.
У 2022 році врожай, за оцінкою УЗА, склав 73,8 млн т зернових та олійних.
„Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні площі менші у порівнянні з минулим роком на 2,2 млн га”,- йдеться в повідомленні.
Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 48 млн т. У минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік становила близько 20 млрд доларів.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
„Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно цього року, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, аби й далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
„Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде менше, оскільки менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно із 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
Деякі українські фермери не змогли зібрати врожай цього року, оскільки їхні поля були заміновані або повністю знищені росіянами під час бойових дій.
Ситуація була висвітлена у великому звіті на сайті modernfarmer.com.
Україна є одним із найбільших у світі виробників пшениці, соняшнику та ячменю. Країна значною мірою залежить від сільського господарства, і втрати в цьому секторі зараз оцінюються майже в 9 мільярдів доларів. Пошкодження зерносховищ внаслідок бомбардувань і обстрілів були дуже серйозними, а втрати зерна оцінюються приблизно в 12 мільйонів тонн.
Під час посівної багатьом фермерам довелося вирішувати, чи варті їхні поля того, щоб ризикувати життям. Українських фермерів можна умовно розділити на три групи. Перші були змушені покинути свої господарства. Їхні землі були приведені в непридатність росіянами або знаходяться на окупованій території вздовж південного та східного кордонів країни. Друга група фермерів все ще має доступ до своєї землі, але не може вивезти свою продукцію з країни, оскільки звичні експортні порти заблоковані росіянами, що спричинило затори на транспорті та різкі коливання цін на зерно в Центральній Європі.
Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради, повідомив, що зернові склади переповнені, а відвантаження припинені, експорт зведений до мінімуму, а частина зерна на складах на окупованих територіях зіпсована або знищена в результаті бомбардувань складів і зерносховищ. Інформація про те, скільки зерна було викрадено, відсутня.
Серед труднощів, з якими стикаються фермери, є й такі: вони не знають, на яку кількість наземних мін і вибухонебезпечних предметів їм доведеться наткнутися по всій країні. Гуманітарні організації прибули до України, щоб розпочати розмінування, але вони не мають достовірної інформації про площу замінованих територій. Вони лише знають, що ця робота займатиме роки…
Однією з компаній із розмінування є FMC Corporation, глобальна агротехнологічна компанія, що базується в США, але має дочірні підприємства по всьому світу. Компанія працює у партнерстві з The HALO Trust, гуманітарною організацією, яка займається розмінуванням колишніх зон бойових дій. FMC надає фінансову підтримку команді HALO; 3% їхнього доходу в Україні йде на розмінування. За словами генерального директора Марка Дугласа, це лише початок підтримки, яку FMC має намір надавати.
На додаток до фінансової підтримки зусиль із розмінування, FMC згорнула всю свою присутність у Росії протягом двох тижнів після вторгнення. Дуглас каже, що це було частково гуманітарним рішенням, а частково – бізнес-рішенням. Близько 80 російських військовослужбовців залишилися в Росії. Такий раптовий вихід також мав фінансові наслідки – він обійшовся компанії приблизно в 25 мільйонів доларів.
„У мене ніколи не було зустрічі з президентом європейського підрозділу, на якій ми мали б домовитися про купівлю супутникових телефонів, бронежилетів та іншого спорядження для наших співробітників. Це не звичайний бізнес, – зазначає Дуглас. – Приємно усвідомлювати, що ми робимо правильні речі для наших співробітників і народу України”.
За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Дикуна, найбільшою перешкодою для фермерів по всій країні на даний момент є замінована земля, а надалі постає також проблема з транспортом, а точніше нестача мікроавтобусів через війну. Фермерам потрібні вантажівки-пікапи, тому що з їхньою допомогою легко обробляти і транспортувати зерно. Зараз Рада звертається до Європи, США та Канади з проханням надати такі транспортні засоби, які можна було б доставити в Україну для надання допомоги.
У 2022 році врожай зернових в Україні може становити від 54,1 до 55,7 млн тонн у порівнянні з рекордними 86 млн тонн через російське вторгнення.
Про це повідомив аналітик „АПК-Інформ”, передає Reuters.
Зазначається, що цьогорічний врожай може складатись з 19 млн тонн пшениці, 30 млн тонн кукурудзи та 5,5 млн тонн ячменю. На думку експерта, менший урожай і логістичні труднощі можуть скоротити експорт у 2022/23 липні-червні до 22,6-38,8 млн тонн.
Водночас виробництво соняшникової олії в Україні може становити від 3,5 до 4,9 млн тонн у сезоні 2022/23 порівняно з 5 млн тонн у 2021/22, повідомив у суботу аналітик АПК-Інформ.
Прогнозується, що експорт соняшникової олії може становити від 3,0 до 4,6 млн тонн у 2022/23 роках залежно від урожаю насіння соняшнику та логістичної ситуації.
[type] => post
[excerpt] => У 2022 році врожай зернових в Україні може становити від 54,1 до 55,7 млн тонн у порівнянні з рекордними 86 млн тонн через російське вторгнення.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1664104020
[modified] => 1664046836
)
[title] => Цьогорічний врожай зернових в Україні може зменшитись майже на 30 млн тонн у порівнянні з минулим роком
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=29781&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 29776
[uk] => 29781
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 29777
[image] => Array
(
[id] => 29777
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg
[original_lng] => 179224
[original_w] => 1125
[original_h] => 633
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2956
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 29777
[_edit_lock] => 1664036051:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_9b85e86e524b3feb15d997b7ec7f1c84] =>
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
