Із 2026 року в Україні завершується десятирічний перехідний період, передбачений Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. За міжнародними правилами, термін Cognac може застосовуватися лише до напоїв, вироблених у регіоні Коньяк.
Тому тепер виробників зобов’язали маркувати напої під новою назвою — «бренді». Про цю зміну йшлося задовго до 2026 року — про це говорили як представники влади, так і самі виробники. Проте не всі були готові до такого переходу навіть попри тривалий адаптаційний період — деякі гуральні зазначають, що «ребрендинг» не на часі і в українського бізнесу є нагальніші турботи. Крім того, виробництво та продажі можуть впасти через зміну назви та зниження рівня впізнаваності товару. Окремі витрати на зміну етикеток та маркетинг також не радують виробників.
В уряді зазначають, що час переходу був достатнім та Україна планує діяти в межах міжнародних зобов’язань з Євросоюзом. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, перехідний період щодо використання географічного зазначення Cognac закінчується 1 січня 2026 року.
Інші ж виробники до переходу готові і з 2026 року планують випускати напій під новими етикетками.
Із нового року тим, хто не здійснить перехід, загрожуватимуть штрафи за порушення правил географічних зазначень. Коньяк — географічне зазначення, тож така назва може використовуватися лише для напоїв, які виробляють у французькому регіоні Коньяк. Ця назва зарезервована за французькою організацією Національне міжпрофесійне бюро Коньяку (Bureau National Interprofessionnel du Cognac).
Штрафи за порушення правил географічних зазначень — від 5 до 15 мінімальних заробітних плат. На 1 січня 2026-го штраф складатиме від 43 235 грн до 129 705 грн. Виробників зобов’яжуть сплатити штрафні суми за кожен факт порушення — не важливі партія, обсяг, кількість пляшок.
Проте, коньяк не вилучать із полиць магазинів після 1 січня — його ще можна буде придбати, поки запаси в торгових точках не закінчаться. Якщо напій виготовлений та промаркований до 01.01.26, в його продажу не буде правопорушення. Проте помилкове маркування може кваліфікуватися як порушення прав споживачів за ст. 156−1 КУпАП. Штраф за це — до 850 грн.
Нагадаємо: з 2023 року українським виробникам заборонено використовувати для своїх продуктів такі назви, як сир пармезан, рокфор та фета. А з 2025 року не можна маркувати алкогольні напої такими назвами, як бордо, шаблі, шампанське, кальвадос, к’янті, коньяк, портвейн, мадера, херес та іспанське ігристе вино кава.
Уряд країни-окупанта встановив повну заборону на постачання бензину в інші країни. Рішення діятиме як мінімум до кінця серпня.
Про це повідомляє російський портал Інтерфакс із посиланням на постанову Кабміну.
Відомо, що до цього заборона поширювалася лише на трейдерів та нафтобази. Тепер обмеження стосуються і виробників нафтопродуктів.
«Рішення ухвалене для збереження стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку в період високого сезонного попиту та сільськогосподарських польових робіт», – вказали в уряді.
Слід зазначити, що з початку року ціни на бензин у росії зросли в середньому на 25-30%. Нафтотрейдери пояснюють подорожчання бензину скороченням постачання.
Китай заборонив імпорт усіх видів птахівничої продукції з Бразилії. Це сталося після того, як у країні-експортері було виявлено спалах пташиного грипу.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Митна агенція Китаю заявила, що прямий і непрямий імпорт усієї домашньої птиці та пов’язаних із нею продуктів із Бразилії заборонено з метою запобігання імпорту пташиного грипу. Також там додали, що всі рослини і відходи тваринного походження, що прибувають з Бразилії, повинні проходити дезінфекцію.
Як пише Bloomberg, масштабна заборона з боку Китаю, найбільшого покупця бразильського курячого м’яса, затьмарює перспективи експорту з цієї південноамериканської країни. Це відбувається навіть тоді, коли дві країни працюють над зміцненням відносин на тлі триваючої глобальної торгової війни, яку розпочав президент США Дональд Трамп.
Раніше цього місяця Бразилія призупинила поставки курятини до Китаю та країн ЄС на 60 днів. Це сталося після того, як на комерційній фермі в цій південноамериканській країні було зареєстровано перший випадок високопатогенного пташиного грипу.
Також Bloomberg зазначило, що спалах пташиного грипу призвів до зупинки торгівлі на суму понад 1 млрд доларів.
Як повідомляється, Бразилія, на частку якої припадає близько третини світового експорту курячого м’яса, за даними Міністерства сільського господарства, 2024 року відправила до Китаю понад 10% своєї продукції. За даними митниці Китаю, обсяг двосторонньої торгівлі 2024 року склав близько 1,5 млрд доларів.
Цей крок Китай здійснив після того, як Сполучені Штати розширили список китайських компаній, яким не продаватимуть мікросхеми.
Влада КНР запровадила негайну заборону на експорт до США низки рідкісних металів, важливих для виробництва напівпровідникових компонентів.
Міністерство торгівлі Китаю повідомило, що це стосується галію, германію, сурми та надтвердих матеріалів (алмазів і синтетичних матеріалів, які є надзвичайно щільними), а також вказало, що буде введено суворіший контроль над експортом графіту.
За інформацією відомства, це рішення ухвалено для захисту національної безпеки Китаю.
Галій і германій використовуються в напівпровідниках, а сурма – в інфрачервоних технологіях, оптичних кабелях та сонячних елементах.
Заява КНР була зроблена наступного дня після того, як США розширили список китайських компаній, які підпадають під експортний контроль обладнання для виробництва комп’ютерних чипів, програмного забезпечення та чипів пам’яті з високою пропускною здатністю, щоб запобігти отриманню Китаєм доступу до передових технологій.
За даними Геологічної служби США, на КНРприпадає 98% світового виробництва галію та 60%– германію.
2–5 липня на зустрічі в Кашкайші, Португалія, Європейська народна партія(ЄНП) хоче спробувати скасувати фактичну заборону ЄС на продаж з 2035 року легкових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.
ЄНП, яка отримала найбільше місць на європейських виборах, поставила собі за мету переглянути стандарти викидів CO2 для автомобілів і вивчити варіанти, які дозволять використовувати синтетичне, кліматично нейтральне пальне, пише Euractiv.
Згідно з чинними стандартами ЄС, до 2035 року викиди вихлопних газів мають бути скорочені на 100%, що фактично забороняє продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Однак угода між Європейською комісією та міністром транспорту Німеччини Фолькером Віссінгом може створити нову юридичну категорію для автомобілів, які працюють лише на електронному паливі, дозволивши їм залишатися на ринку після 2035 року.
Європейська народна партія розглядає можливість повторного внесення раніше невдалих поправок, таких як вуглецевий поправочний коефіцієнт (CCF), який би зараховував альтернативні види пального до цільових показників скорочення викидів CO2. Це дозволить продавати нові бензинові та дизельні автомобілі після 2035 року, якщо до загальної паливної суміші буде додано таку ж кількість альтернативних видів пального. Інша пропозиція полягає в тому, щоб знизити для автовиробників 100% зобов’язання зі скорочення викидів до 90%.
Німецька консервативна партія ХДС/ХСС, сильна національна делегація в Європейській народній партії, продовжує наполягати на забороні двигунів внутрішнього згоряння. Крістіан Лінднер, лідер німецької ліберальної партії СвДП, зробив скасування заборони однією з трьох умов підтримки Урсули фон дер Ляєн під час її другого терміну на посаді президентки Єврокомісії. Регламент ЄС щодо викидів CO2 буде переглянутий у 2026 році.
Міністр транспорту Німеччини Фолькер Віссінг бачить можливим рішенням електричне паливо, вироблене з використанням CO2, отриманого з атмосфери або промислових установок. Однак процес запровадження категорії «лише електричне паливо» рухається повільно, оскільки автомобільна промисловість потребує більше часу для визначення технічних критеріїв, а між країнами – членами ЄС тривають дебати щодо критеріїв кліматичної нейтральності для прийнятних видів електронного палива.
