Кожен другий працевлаштований у Польщі громадянин України (53%) проживає у 2- або 3-місній кімнаті.
Про це свідчить перше у Польщі дослідження житлової ситуації працевлаштованих мігрантів „Працівник з України – житло в Польщі”, проведеного Міграційною платформою EWL, RentLito та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, передає Укрінформ.
20% респондентів сказали, що мешкають у кімнаті самостійно. Майже стільки ж – 19% – ділять кімнату з чотирма людьми.
4% іммігрантів у Польщі проживають у 6-місних кімнатах.
„У 2015-2020 роках найпоширенішими кімнатами для працівників були „6-місні”, часто обладнані двоярусними ліжками, а орендарями найчастіше були чоловіки. Однак після пандемії COVID-19 та російської агресії проти України ситуація почала змінюватися. Для порівняння, у 2023 році найбільш затребуваними були 2- та 3-місні кімнати, переважно „сімейні” номери з мінікухнею, а в дорожчому варіанті – окремою ванною кімнатою. Двоярусні ліжка в помешканнях сприймаються вже поза нормою”, – прокоментувала результати дослідження голова правління RentLito Марія Домбровська.
При цьому 61% українців, які працюють у Польщі, готові доплачувати за проживання в одно- чи двомісних кімнатах.
Вирішальне значення мають якість проживання та сусіди. Чистота є важливим позитивним чинником для 96% респондентів. Також на загальну оцінку місця проживання працевлаштованими українцями впливають сусіди по кімнаті (95%). Серед інших факторів респонденти однаково часто вказували безпечний район (92%), відстань від робочого місця (92%) та можливість проживання з родиною (88%).
„Українці надають великого значення загальним умовам життя в країні перебування – більшість респондентів (87%) хотіли б, щоб вони були схожими на умови вдома, навіть включно з плануванням квартири, її розміром і навіть дизайном інтер’єру. Пристосування будинку до особистих смаків, включаючи декорації та кухонне обладнання, може допомогти створити середовище, яке нагадує оточення на батьківщині”, – розповідає Марія Домбровська.
Опитування „Працівник з України – житло в Польщі” проводили з 13 листопада по 21 грудня 2023 року EWL Group, RentLito та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету. Загалом у дослідженні взяли участь 312 громадян України, які працюють у Польщі.
Згідно з даними Світового банку, у 2022 році кількість грошей, які відправляли додому працівники, котрі працюють за кордоном, зросла на третину. Ці кошти утримували на плаву економіку кількох країн під час міжнародної економічної кризи.
Грошові перекази, які надсилали додому заробітчани, є життєво важливим джерелом доходу для людей, які живуть у бідних країнах. У 2022 році вони становили майже 626 мільярдів доларів, що на 5 відсотків більше, ніж роком раніше.
За даними Світового банку, закордонні працівники, зокрема й українці, відправили додому 794 мільярди доларів.
Такі грошові перекази є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування для бідних країн і країн із середнім рівнем доходу. Вони перевищують вартість прямих іноземних інвестицій і допомог розвитку.
До п’ятірки країн, куди надсилали найбільшу кількість грошових переказів у 2022 році увійшли Індія (понад 100 мільярдів доларів), Мексика (60 мільярдів доларів), Китай (51 мільярд доларів), Філіппіни (38 мільярдів доларів) та Єгипет (32 мільярди доларів). За даними Світового банку, в Пакистан надіслали 29 мільярдів доларів, а в Бангладеш і Нігерію – по 21 мільярду.
Грошові перекази становлять 50 відсотків ВВП Тонги, понад 30 відсотків ВВП у Лівані, Самоа, Таджикистані та Киргизстані. Тоді як у Гамбії, Гондурасі, Сальвадорі, Гаїті та Непалі грошові перекази становлять понад п’яту частину ВВП.
Мігранти, роблячи фінансові та соціальні трансферти, здійснюють великі вливання в економіку своїх країн походження, заохочуючи до торгових відносин та інвестицій.
Майже 8 мільйонів українців, які виїхали до Європейського Союзу після нападу росії, і гроші, які вони відправили додому, збільшили загальні грошові перекази до європейських країн на 10,3 відсотка.
Зміцнення долара та рубля впливає на грошові перекази від мігрантів
За даними Світового банку, збільшення грошових переказів доводить, що мігранти надавали значну допомогу членам своїх сімей, які залишалися вдома у важкі фінансові часи, чому також сприяло відновлення приймаючих країн після епідемії коронавірусу.
У той час, як інфляція «з’їла» вартість доходів мігрантів у деяких країнах, міцність деяких валют, зокрема долара та рубля, збільшила вартість грошових переказів.
Зміцнення рубля, спричинене вказівкою Москви про те, що російські компанії повинні конвертувати 80 відсотків своїх іноземних доходів у рублі, а також зростання цін на нафту, збільшило вартість грошових переказів з Росії до країн Центральної Азії та Південного Кавказу. З іншого боку, слабше євро знизило вартість виплат у доларах мігрантів, які прибували до європейських країн.
Однак, за даними Світового банку та МВФ, офіційні дані не обов’язково висвітлюють реальну картину. Справжня вартість грошових переказів може бути на 50 відсотків вищою, оскільки люди часто воліють використовувати неофіційні методи надсилання грошей, які не реєструються органами влади. Боротьба з відмиванням грошей також значно стримала мігрантів від використання цифрових систем переказу.
Майбутнє зростання грошових переказів залежить від економічного стану країн з високим рівнем доходу. Згідно з прогнозом Світового банку, темпи зростання сповільняться до 2 відсотків до 2023 року, на що можуть вплинути коливання обмінного курсу, розвиток війни в Україні та поширення рецесії.
[type] => post [excerpt] => Згідно з даними Світового банку, у 2022 році кількість грошей, які відправляли додому працівники, котрі працюють за кордоном, зросла на третину. Ці кошти утримували на плаву економіку кількох країн під час міжнародної економічної кризи. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1676301000 [modified] => 1676290467 ) [title] => Минулого року заробітчани відправили додому рекордну суму [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35062&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 35024 [uk] => 35062 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 35025 [image] => Array ( [id] => 35025 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0.jpg [original_lng] => 121306 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/4a7fa1b9ad2e40e98c195a7962671ac0.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 4038 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 35025 [_edit_lock] => 1676283267:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_08963deb2f3ada0ecb0fe0a3839f0a7a] =>
USA's Biden administration has nominated former chief executive of Mastercard Ajay Banga, to be the next president of #WorldBank He is son of Lt Gen Banga, EME, pic.twitter.com/RBFi09mfOu
A євpoпeйcькi кpaїни, у cвoю чepгу, були paдi їx пpийняти, aджe вaкaнciї, нa якi пpeтeндувaли укpaїнцi, були нeдocтaтньo виcoкooплaчувaними для мicцeвиx пpaцiвникiв у пepшу чepгу, у будiвництвi, aвтoмoбiльнoму ceктopi, xapчoвiй тa вaжкiй пpoмиcлoвocтi.
Кaдpoвe питaння для виpoбникiв cтoїть в oднoму pяду з iншими пpoблeмaми: витpaтaми нa eнepгiю, щo зpocтaють, i мaтepiaли чepeз вiйну i зaтяжними збoями в лaнцюжкax пocтaвoк чepeз пaндeмiю. Iндeкc цiн виpoбникiв – пoкaзник iнфляцiї для пiдпpиємcтв cтaнoвив мaйжe 25,6% у чepвнi у Пoльщi тa 28,5% у чepвнi у Чecькiй Pecпублiцi.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
В НБУ відзначають, що обсяги грошових переказів дозволили суттєво зменшити курс іноземних валют у 2019 році.
За розрахунками Національного банку України, за підсумками 2019 року українські трудові мігранти переказали близько 12 мільярдів доларів грошових переказів.
Про це повідомляє прес-служба НБУ.
«Сприятливу ситуацію на валютному ринку упродовж майже всього минулого року визначали гарні показники експорту, які підтримувала відносно непогана цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках; рекордна врожайність аграрного сектору; помірне зростання імпорту товарів, зокрема, завдяки нижчим цінам на енергоносії; стабільно високі обсяги надходжень від трудових мігрантів (близько 12 мільярдів доларів) », — йдеться у повідомленні Нацбанку.
Там відзначають, що обсяги грошових переказів дозволили суттєво зменшити курс іноземних валют у 2019 році. Зокрема, у грудні курс долара опустився до 23,2 гривні — на 5 гривень від початку минулого року.
Водночас, на початку 2020 року курс валют почав навпаки зростати. Девальвацію гривні у Нацбанку пояснюють попитом на валюту серед імпортерів та низьким обсягом продажу валюти експортерами через отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
За три квартали 2019 року трудові мігранти переказали до України 8,74 мільярда доларів, з яких 2,82 мільярда становили перекази з Польщі.
