Три чверті третього року після початку повномасштабної війни в Україні ціни на сільськогосподарську землю продовжують зростати. Хоча цей тренд спостерігався і раніше, з 1 січня 2024 року ринок поповнився новими учасниками — юридичними особами, що надало додатковий імпульс подорожчанню.
За інформацією РБК-Україна, основний інтерес зараз концентрується на центральних регіонах країни. Зокрема, у Вінницькій та Хмельницькій областях гектар землі досягнув ціни в $3100, повідомляє Єгор Лісничий, комерційний директор компанії „Твоє Коло”.
Де найбільше купують землю?
У Concorde Capital відзначають, що найбільше угод купівлі-продажу землі фіксується в Сумській, Полтавській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернігівській областях. При цьому, Вінниччина та Хмельниччина стали найпривабливішими для інвесторів, із цінами на рівні $1900–2100 за гектар, стверджує Володимир Радько, керівник проєкту „Kupy Pay”.
Інша ситуація складається в прикордонних зонах, таких як Сумська та Чернігівська області, де ціни продовжують знижуватись через близькість до зони бойових дій. Незважаючи на ризики, деякі інвестори готові вкладати гроші в ці ділянки, сподіваючись на підвищену віддачу після стабілізації ситуації. Наприклад, у Полтавській області після відступу лінії фронту ціна на гектар зросла з $1800 в грудні 2022 року до $2526 у грудні 2023-го, розповідає Лісничий.
Координатор земельного комітету Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Лісецький називає найвищі цінові показники в таких регіонах, як Івано-Франківщина (111,7 тис. грн/га), Київщина (92,2 тис. грн/га) та Львівщина (91,3 тис. грн/га).
Фактичну вартість землі вказують лише в одній із пʼяти угод
Проте, офіційні дані можуть відрізнятись від реальної ринкової вартості. За словами Лісничого, реальна ціна землі може бути на 30-40% вищою. Київська школа економіки повідомляє, що фактична вартість вказується лише в 19% угод, а в інших випадках вона не відображена через недосконалість регуляторних механізмів та уникнення податкових зобов’язань. Зростання військового збору з 1,5% до 5% лише підсилює цю тенденцію, додають експерти.
Якими будуть ціни на землю протягом наступних двох років?
До кінця року навряд чи варто очікувати на різке зростання цін на землю в Україні, хоча в центральних регіонах можливе помірне підвищення на 5-10% від поточного рівня. Водночас ця динаміка може відрізнятися залежно від економічної ситуації та змін у політичній площині, зазначають експерти, опитані РБК-Україна.
У 2025 році, ймовірно, ринок землі продовжить демонструвати стабільний ріст, очікується подальше помірне зростання як цін, так і орендних ставок.
„За нашими оцінками, вартість землі в центральних регіонах може зрости на 8-10% у доларах США або на 15-20% у гривневому еквіваленті. Кількість привабливих земельних ділянок з потрібними характеристиками, найімовірніше, не збільшиться, а можливо, навіть зменшиться. Це підвищить конкуренцію за ділянки та сприятиме зростанню цін. Також ми прогнозуємо підвищення орендних ставок,” – пояснює Єгор Лісничий, один із експертів ринку.
Є кілька чинників, які вказують на потенційний ріст орендних ставок. По-перше, впровадження аукціонів на оренду державних земель сприяло прозорості на ринку та підвищило зацікавленість держави у регулярному перегляді нормативної грошової оцінки (НГО) землі. Це може вплинути на орендні договори, в яких ставки оренди прив’язані до НГО, що потенційно призведе до їх зростання.
По-друге, результати аукціонів засвідчили, що агровиробники готові платити значно вищі орендні ставки, особливо за короткостроковими договорами, де ставки можуть зрости на 20-50%.
Крім того, можливе завершення війни перемогою України може стати вирішальним фактором у стимулюванні стрімкого зростання ринку землі та підвищенні її вартості. У цьому випадку експерти не виключають кратного збільшення вартості ділянок.
На ціни також впливатиме зростання доходів від агропродукції, що може покращити фінансові показники виробників і підвищити їхній інтерес до інвестицій у землю.
Володимир Радько, керівник проєкту Concorde Capital „Kupy Pay”, зазначає, що, попри невизначеність, ситуація на ринку землі в умовах війни значною мірою залежатиме від здатності агровиробників ефективно обробляти ділянки та забезпечувати стабільний експорт продукції. На особливу увагу заслуговують і темпи розмінування сільськогосподарських земель на деокупованих територіях, що стане важливим кроком до повноцінного повернення цих земель в обробіток.
Фонд державного майна України (ФДМУ) презентував „Земельний банк” для аграріїв. Проєкт дозволить підприємцям отримати доступ до державних земель через онлайн-аукціони.
Зазначається, що „Земельний банк” створений, аби впровадити ефективне використання державних сільськогосподарських земель та підтримати агровиробників у складний воєнний час.
Платформа відкриє для аграріїв доступ до торгів за державні землі через онлайн-аукціони на „Прозорро.Продажі”. Стартова вартість оренди становитиме 12% нормативно-грошової оцінки землі, а договори оренди укладатимуть на 14 років для однорічних насаджень і на 25 років для багаторічних.
„Аграрний сектор – один з надважливих напрямів розвитку української економіки, який зазнав значної шкоди внаслідок російської агресії. Проєкт „Земельний банк” покликаний максимально ефективно використати ті земельні ресурси, які є в розпорядженні держави, та підтримати агровиробників, особливо тих, хто втратив свої землі через війну”, – зазначив заступник голови ФДМУ Ігор Тимошенко.
У ФДМУ запевняють, що „Земельний банк” не лише дозволить ефективно використовувати державні землі та підтримати агровиробників, а й сприятиме наповненню державного та місцевих бюджетів, створенню нових робочих місць та розвитку сільських територій.
З початку 2024 року в Україні розпочався другий етап земельної реформи, який дозволив юридичним особам купувати сільськогосподарську землю. Раніше, з липня 2021-го, право на придбання землі мали виключно фізичні особи. Поява юридичних осіб на ринку купівлі-продажу землі спричинила зростання попиту і цін на сільськогосподарські землі.
Попит і ціни на землю
За даними Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр), у перші три місяці 2024 року було укладено 25,7 тисяч угод купівлі-продажу, що охопило 58,8 тисяч гектарів. Це на 7% більше, ніж показники четвертого кварталу 2023 року, який був рекордним з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На кінець 2023 року в обігу знаходилося 172,9 тисяч гектарів сільськогосподарської землі, а за результатами 2022 року – 109,5 тисяч гектарів, з яких 50,3 тисячі гектарів було придбано до 24 лютого 2022 року.
У березні 2024 року було зафіксовано найбільшу кількість угод з моменту початку повномасштабного вторгнення. Від липня 2023 року спостерігається стійкий тренд зростання обсягів купівлі-продажу. сільськогосподарської землі, з незначним сезонним спадом у січні 2024 року.
Згідно з даними Держгеокадастру, з часу відкриття ринку земель 1 липня 2021 року до кінця березня 2024 року в обігу перебувало 1,24% від загальної площі сільгоспземель в Україні.
Полтавська, Харківська та Хмельницька області входять до трійки лідерів за обсягами сільгоспземель в обігу. До початку повномасштабного вторгнення лідером за цим показником була Харківська область.
Що відбувається з цінами
З моменту відновлення активності ринку сільгоспземель після початкового шоку від повномасштабної війни у квітні 2022 року, ціни на землю поступово зростають, хоча і з певними коливаннями.
За даними KSE Агроцентру, у четвертому кварталі 2023 року середньозважена ціна гектара сільгоспземлі складала 37,7 тисяч гривень. У першому кварталі 2024 року ця ціна зросла до 42 тисяч гривень. Найбільше зростання відбулося у січні 2024 року, що співпало з відкриттям ринку для юридичних осіб. Після сповільнення цін у лютому, в березні зафіксовано незначне підвищення.
У 2024 році найвищі ціни на землю зафіксовані в Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Волинській областях. Найнижчі ціни спостерігаються у Запорізькій та Херсонській областях, які зазнали найбільшого впливу окупації та бойових дій. В Луганській області не було укладено жодної угоди купівлі-продажу сільгоспземлі.
За даними Держгеокадастру, середня ціна гектара земель сільськогосподарського призначення в період з початку року до 14 травня становила: 56 503 грн у січні, 48 408 грн у лютому, 45 504 грн у березні, 50 793 грн у квітні, 55 644 грн у першій половині травня. Як видно, наразі не можна виокремити чітку цінову тенденцію з початку року.
Що буде з цінами і скільки можна заробити
Київська школа економіки прогнозує поступове збільшення обсягів ринку сільгоспземель в Україні з активнішою участю юридичних осіб.
Офіційні дані свідчать, що юридичні особи сплачують за землю значно більше, ніж фізичні особи. За оцінками експертів, різниця в ціні становить 30-40%, що може бути наслідком заниження цін фізособами з метою мінімізації оподаткування. Це може призвести до подальшого підвищення цін через активізацію юридичних осіб на ринку.
Стабільність економіки, інвестиції, зміни у законодавстві, технологічний розвиток та інфраструктурні проекти будуть ключовими факторами, що впливатимуть на попит на земельному ринку. Сезонні чинники та кліматичні умови також впливатимуть на короткострокові зміни в попиті та цінах на землю, зазначає координатор земельного комітету Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Лісецький. Впливатиме і міграційний фактор.
Робити прогнози під час війни складно, але, як зазначає керівник проєкту „КупиПай” групи Concorde Capital Володимир Радько, можна визначити певні закономірності.
У сегменті сільськогосподарської землі попит визначається ставкою оренди. Орендар може підвищити її за рахунок прибутку, який він отримує з гектара. Ефективний орендар, що застосовує новітні технології, впроваджує переробку та організовує експорт готової продукції, може заробляти більше з гектара. Відповідно, він буде зацікавлений підтримувати конкурентноспроможність своєї орендної ставки, щоб зберегти свій земельний банк.
Власники землі, у свою чергу, схильні віддавати перевагу орендарям з вищими ставками оренди. Це стимулює орендарів бути гнучкими у формуванні цін на оренду. Орендар, який хоче зберегти та збільшити свій земельний банк, повинен регулярно підвищувати орендну плату, щоб залишатись конкурентоспроможним.
„З досвіду трьох років ми бачимо, що незалежно від умов, прописаних у договорах оренди, орендарі щорічно або раз на два-три роки підвищують орендну плату на 7-15%, щоб відповідати конкурентним ставкам у регіоні. Це забезпечуватиме зростання вартості землі”, – пише Руслан Кисляк з РБК-Україна.
З моменту відкриття ринку землі в Україні попит на землю залишається стабільним. Протягом повномасштабної війни земля залишається активом, який майже неможливо повністю зруйнувати, що забезпечує постійний попит. Наприклад, продажі земельних ділянок у Сумській, Чернігівській та Харківській областях не припинилися навіть в умовах війни. Частина інвесторів готові вкладати в такі ризиковані інвестиції задля отримання більшої дохідності.
Протягом пʼяти років вартість землі зросте вдвічі
Щоправда, генеральний директор компанії HarvEast Дмитро Скорняков зауважує, що поки земля в Україні є засобом виробництва, а не інвестиційним активом, як у багатьох країнах Європи (наприклад, в Англії чи Польщі), очікувати зростання її вартості в найближчі п’ять років можна лише вдвічі. Спочатку ціна за гектар може підвищуватися поступово, скажімо, на 10% щороку. Після завершення війни цей приріст може прискоритися, хоча найімовірніше, вартість зупиниться на рівні 4 тис. доларів за гектар.
„Якщо в нашій країні створять умови для повного захисту прав інвесторів і власності, що передбачає законність, прозорість і чесність, попит та ціни на сільгоспземлі суттєво зміняться. Земля повинна перетворитися у привабливий і захищений інвестиційний актив”, – переконаний Скорняков.
На сьогодні вартість сільськогосподарської землі в Україні варіюється від 500 до 2,5 тис. доларів за гектар в залежності від регіону та інших факторів. У найближчі три роки основним доходом можна вважати орендні платежі, котрі складають від 4% до 8% річних від вартості землі. У наступні 4-6 років великого зростання доходів від землеволодіння очікувати не варто, максимум – вдвічі.
„Але можливий і інший сценарій. Все залежить від того, як успішно Україна виконає свої KPI. В оптимістичному випадку після 4-6 років і закінчення війни ми могли б наздогнати польські ціни на землю, які становлять від 5 до 10 тис. доларів за гектар залежно від регіону”, – прогнозує Дмитро Скорняков.
Досвід європейських країн, де ринок землі виріс раніше, ніж в Україні, показує, що ціни на сільгоспземлю зростають щороку. В Україні вартість землі з часом перевищить позначку в 5 тис. доларів за гектар, впевнений генеральний директор компанії „Доброзем” Роман Барало. Нині ж головним стримуючим фактором є війна.
Як пояснив Барало виданню РБК-Україна, – „Ми чітко розуміємо, що вартість землі буде зростати в середньому на 15% на рік. Додатково щорічно орендодавці отримують орендну плату. Ми радимо своїм інвесторам не продавати ділянки протягом трьох-чотирьох років, оскільки за цей період зростання вартості землі та отримана орендна плата можуть повністю покрити інвестиційні витрати. І на момент продажу власник сплачуватиме лише 1% податку, оскільки нерухомість перебуватиме у його власності понад три роки”.
У 2023 році в Україні було реалізовано 114,13 тис. га земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на які до 2021 року поширювався мораторій.
Про це повідомив під час публічного звіту про підсумки роботи Держгеокадастру за 2023 рік в.о. голови відомства Дмитро Макаренко, пише Укрінформ.
«Незважаючи на те, що після відкриття у 2021 році ринок землі функціонує в умовах повномасштабного вторгнення, він демонструє позитивну динаміку. І показники минулого року перевищили показники 2021-го. Так, загальна площа відчужених торік земельних ділянок, на які поширювався мораторій, становила 114,13 тис. га. Середня вартість за 1 га дорівнювала 38,8 тис. грн», – сказав Макаренко.
Згідно з оприлюдненими даними, серед регіонів за обсягами реалізованих ділянок сільгосппризначення лідирують Дніпропетровська (14,14 тис. га), Полтавська (11,88 тис. га) та Кіровоградська (9,46 тис. га) області.
Найменше ділянок було продано у Волинській області – 360 га.
Загалом, починаючи з 1 липня 2021 року, станом на початок березня 2024 року в Україні було відчужено майже 267 тис. ділянок загальною площею 585,9 тис. га.
Серед позитивних факторів Макаренко називає поступове зростання вартості землі в Україні.
«Воно несуттєве, однак з липня 2021 року середня ціна за гектар вже збільшилася з 36 тис. грн до 38,8 тис. грн на кінець минулого року. А з урахуванням січня – лютого 2024 року, коли на ринок допустили юридичних осіб, вартість гектара ще зросла і становить вже понад 39 тис. грн», – додав Макаренко.
Він також підкреслив, що наразі великого розриву між активністю фізичних та юридичних осіб на ринку не помічено.
«Вони ідуть нога в ногу, навіть у деяких областях фізичні особи значно випереджають юридичні», – зауважив в. о. голови Держгеокадастру.
За підсумками 2023 року найвищий показник середньої вартості гектара зафіксований в Івано-Франківській (78,3 тис. грн), Львівській (57,9 тис. грн) і Тернопільській (55,0 тис. грн) областях.
У Запорізькій області середня вартість гектара торік була найнижчою – 27,5 тис. грн.
Як повідомлялося, загалом по Україні в обігу станом на кінець січня 2024 року перебувало 1,075% від загальної площі усіх сільгоспземель.
Понад 5000 тис. га орних земель в Україні не використовуються через війну росії.
Загалом від 24 лютого 2022 року Україна втратила 19,3% посівних площ. Про це свідчать результати дослідження Міжнародного центру української перемоги та Мережі захисту національних інтересів АНТС про вплив російської агресії на світову продовольчу безпеку.
Найсерйознішими проблемами для аграрного сектору є замінування територій, відсутність води для зрошення через підрив Каховської дамби, обмежений експорт через українські порти, а також – знищення інфраструктури та техніки.
„Наразі Україна є найбільш замінованою країною у світі. Орні поля заповнені нерозірваними снарядами та мінами. Найбільша площа замінованих земель на Півдні й Сході – це Дніпропетровська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Запорізька, Херсонська області”, – зазначають автори дослідження.
В Херсонській області треба обстежити понад 208 тис га, у Харківській області – майже 160 тис га, а в Миколаївській – понад 85 тис га.
Тільки пріоритетне розмінування сільгоспземель, за даними Світового банку, коштуватиме близько $1,5 млрд. Без обстеження та розмінування використання цих земель аграріями неможливе.
„Найбільша частка збитків агросектору за перший рік війни припала на знищення, пошкодження та викрадення сільгосптехніки, тут втрати оцінюють у понад $4,7 млрд. На другому місці – знищення та крадіжка сільськогосподарської продукції, у тому числі зерна, яким ворог успішно торгує, переправляючи Чорним морем через Босфор, в Сирію та Іран” – розповів аналітик АНТС Ілля Несходовський.
Окрім цього, за словами експерта, суттєвої шкоди завдано аграрній інфраструктурі.
Сумарна місткість зруйнованих українських зерносховищ становить 8.2 млн тонн, пошкоджених – 3.25 млн тонн для одночасного зберігання. Їх відновлення оцінюється у $1.33 млрд.
Також, згідно з дослідженням, Херсонська область втратила 92% зрошувальних систем, Запорізька – 70% систем, південь Дніпропетровщини, Миколаївщина – до 30% джерел води та зрошувальних систем. Тільки на Херсонщині втрачено 550-600 тис. га зрошувальних земель. Разом з Дніпропетровською та Запорізькою областями втрати становлять 1.5 млн га.
Загалом через війну 188 тис кв. км українських ґрунтів під ризиком пошкодження та забруднення. Станом на липень 2023 року у зоні бойових дій зафіксовано 298 тис. га лісових та 1.438 тис. га трав’яних пожеж. За попередніми підрахунками, 5,5 млн тонн забруднюючих речовин було викинуто у повітря внаслідок бойових дій в Україні.
Значної шкоди завдала блокада чорноморських портів і обмеження експорту зерна ворогом.
„З перших днів повномасштабного вторгнення Росія заблокувала українські порти, маніпулювала зерновим коридором, перетворюючи їжу на зброю та шантажуючи світ голодом”, – зазначила співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС Ганна Гопко.
3 листопада з’явилася петиція „Захистити українське село – відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі с/г землі «в одних руках» зі 100 до 10000 гектарів”. Заявник вважає, що такі законодавчі зміни є недоцільними в умовах війни та можуть призвести до знищення малого та середнього агробізнесу. Зібравши необхідну кількість голосів, петиція тепер чекає на розгляд президента України Володимира Зеленьського.
Ринок землі працює два роки
У липні 2021 року в Україні розпочав діяти ринок землі, де фізичні особи можуть купувати сільськогосподарську землю. З 1 січня 2024 року також юридичні особи, власники яких є громадянами України, отримають можливість придбати сільськогосподарські ділянки. Протягом двох років ринку землі для фізичних осіб було продано і подаровано 275 157 га сільськогосподарської землі, що складає 1% від усіх сільгоспземель. За словами Дениса Башлика, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, це розвіює міф про масове відчуження землі.
Юридичні особи вступають у гру
З початку 2024 року в Україні розпочнеться другий етап впровадження земельної реформи, в рамках якого юридичним особам дозволять купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Закон передбачає, що юридичні особи зможуть придбати не більше 10 тисяч гектарів землі. Олександр Слободянюк, керівник практики нерухомості та будівництва консалтингової компанії Nota Group, вказує на те, що це нововведення відкриває широкі можливості для власників аграрних підприємств, інвесторів та банків для розвитку їхньої діяльності.
Київська школа економіки (KSE) оцінює, що це може призвести до додаткових 1–2,7% до ВВП щорічно впродовж наступних трьох років. Впровадження ринку для юридичних осіб може стати стимулом для розвитку агросектору та підвищення кредитування сільськогосподарських підприємств.
Розширення прав юридичних осіб у сфері земель створює нові можливості для аграрного сектору. Київська школа економіки підкреслює можливість залучення кредитів та інвестицій, які сприятимуть розвитку сільгосппідприємств. Однак важливо впровадити ефективне регулювання, щоб уникнути зловживань та забезпечити справедливу конкуренцію.
Усього за два роки ринку сільськогосподарської землі укладено 169 233 угоди, продано 374,6 тис. га землі, при середній ціні 41,3 тис. грн за гектар. Ці показники свідчать про постійний інтерес до земель навіть у складний воєнний період. При цьому, за даними Київської школи економіки, укладено всього 0,2% ВВП України угод купівлі-продажу земель обсягом 282 тис. га та вартістю 11,5 млрд грн через повномасштабну війну. Найбільші втрати ринок зазнав у Харківській та Херсонській областях, найменші – на заході.
Загалом, відкритий ринок землі для юридичних осіб може визначити нові напрями для аграрного розвитку та підтримати економіку країни в умовах воєнного конфлікту.
Чи вигідно інвестувати в землю?
Дохідність інвестицій в сільськогосподарську землю може мати дві складові. По-перше, це орендний платіж, який отримує інвестор від орендарів, і становить від 6% на вкладений капітал після сплати податків. По-друге, інвестор може отримати прибуток після виходу з активу. За словами Єгора Лісничого, комерційного директора „Твоє коло”, це може бути в два або навіть три рази більше за кілька років. Такий підхід до інвестування в землю стає важливим аспектом розвитку сільськогосподарського сектору та привертає увагу потенційних інвесторів.
Експерти передбачають, що внаслідок реформ та розвитку ринку землі ціни на землю в Україні можуть значно зрости. З аналогіями до європейських ринків, прогнозується, що за три роки земля може подорожчати у 2–2,5 рази, а за 7–8 років — на 200%. Це може призвести до досягнення рівнів цін, подібних до тих, що існують у європейських країнах, наприклад, в Польщі, де ціна за гектар може сягати 6–7 тис. євро, або навіть 11 тис. євро. На сьогоднішній день, згідно зі статистикою, середня ціна землі в Україні коливається від $1 до $2 тис. за гектар. Такий розвиток подій може привернути нових гравців на ринок та стати фактором відновлення економіки в умовах військового конфлікту.
В Україні за два роки існування ринку землі з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року було продано 1% земель сільськогосподарського призначення, які раніше були під мораторієм на продаж.
Про це розповів на пресконференції заступник міністра аграрної політики Денис Башлик, інформує Укрінформ.
„Кількість підмораторної землі складала 27,5 млн гектар. У нас на сьогодні за два роки перебування землі в обігу було продано-куплено всього 1% від всіх підмораторних земель”, – сказав він.
За даними Мінагрополітики, в Україні за два роки існування ринку було укладено договори з купівлі-продажу або дарування 275 157 га землі сільськогосподарського призначення. Загалом на ринку вже укладено 85 247 договорів з купівлі-продажу або дарування с/г земельних ділянок.
Заступник міністра додав, що середня ціна за гектар в Україні становить 39 188 грн за га, при цьому у 2021 році вона становила 32 972 грн.
Нагадаємо, ринок землі в Україні офіційно стартував 1 липня 2021 року. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням у 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям.
[type] => post
[excerpt] => В Україні за два роки існування ринку землі з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року було продано 1% земель сільськогосподарського призначення, які раніше були під мораторієм на продаж.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1688495160
[modified] => 1688487283
)
[title] => За два роки в Україні продали 1% сільськогосподарських земель
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=39701&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 39738
[uk] => 39701
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 39702
[image] => Array
(
[id] => 39702
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[original_lng] => 205467
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1688476484:8
[_thumbnail_id] => 39702
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1055
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 140
[1] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => земля
[1] => Україна
)
)
[7] => Array
(
[id] => 39203
[content] =>
Сьогодні, 20 червня, президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення великої приватизації.
Аукціони з продажу великих державних активів на період воєнного стану було заблоковано у червні 2022 року.
Рада розблокувала велику приватизацію ще 30 травня. Закон дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), можливість реорганізації структури Фонду держмайна (ФДМУ) ті визначає розпорядника підсанкційним майном.
За новим законом, голова ФДМУ отримує право самостійно призначати і звільняти заступників, а 12 регіональних відділень стануть структурними підрозділами ФДМ.
Фонд держмайна за рішенням Вищого антикорупційного суду отримає майно, на яке накладено санкції, і зможе ухвалювати управлінські рішення (приватизація, продаж, оренда чи управління). Отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Крім того, закон забороняє обіймати посади керівників держпідприємств та членів наглядових рад підсанкційним особам та громадянам країн-агресорів; скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств в управлінні ФДМ з місцевою владою; усуває обмеження щодо терміну оренди державного майна на період дії воєнного стану.
В Україні минулого року набув чинності новий закон, який скасував мораторій на продаж землі. Реформу запропонував Міжнародний валютний фонд (МВФ) у Вашингтоні в обмін на ще один пакет кредитів. Відтоді майже третина українських сільськогосподарських земель опинилася в руках американців. Раніше український чорнозем купував і Китай, пише міжнародне інформаційне агентство V4NA.
55% загальної площі України займає рілля. Причому це неабиякий вид землі, а жирні, багаті, родючі ґрунти, що становлять величезну сільськогосподарську цінність. Однак тривалий час їх можна було лише орендувати. Ще у 2001 році уряд ухвалив мораторій на купівлю-продаж землі, який пізніше продовжував ще десять разів. Селяни, що мали невелику кількість землі, обробіток якої був нерентабельним, здавали її в оренду. Таким чином дрібні маєтки потрапили під вплив великих сільськогосподарських компаній, котрі використовували цінні чорноземи в обмін на мізерну платню.
Зміну внесли до 1 липня 2021 року, коли був скасований попередній мораторій. Таким чином відновилося право купівлі-продажу української землі. Уряд Зеленського почав приватизацію землі й дав можливість купувати її суб’єктам господарювання за межами України. Ціни швидко підскочили з 2 500 доларів США до 10 000 за гектар, що все ще дуже добре, враховуючи високу якість землі.
За рік після реформи найбільшими покупцями в Україні стали три міжнародні консорціуми з американським капіталом. Як пише газета Australian National Review, загалом вони купили 17 млн гектарів сільськогосподарських угідь, що становить 28% ріллі, або майже третину. Цими трьома гігантами є Cargill, DuPont і Monsanto.
Сполучені Штати – не перша країна, компанії якої інвестували в українські сільськогосподарські землі. Згідно з попередньою статтею в The Wall Street Journal, ще в 2013 році Китай підписав угоду про оренду на пів століття 9% найкращих земель, що становить 5% загальної території України.
До речі, роль українських сільськогосподарських угідь є вирішальною також із глобальної продовольчої точки зору, оскільки наша країна – один із найважливіших експортерів сільськогосподарської продукції: звідси надходять 16% світового обсягу кукурудзи та 12% пшениці.
На Закарпатті створили перший «земельний банк». Умовно кажучи, це зведені дані про всі об’єкти та земельні ділянки, які нині є у розпорядженні обласної влади чи держави в цілому.
Наприкінці березня кожна область отримала від президента чітку вказівку акумулювати інформацію, зокрема щодо ресурсів, які можуть бути використані для потреб внутрішньо переміщених осіб.
