Польща отримала першу велику суму в 6,3 мільярда євро з фонду ЄС, раніше заблоковану через суперечку щодо верховенства права, після того, як новий коаліційний уряд почав вирішувати суперечку, пов’язану з посиленням незалежності польської судової системи.
Польща отримала першу велику суму в розмірі 6,3 мільярда євро з фонду ЄС, – раніше доступ до мільярдних коштів був для Польщі заблокований, через суперечку з Брюсселем щодо верховенства права.
Про це передає Polskie Radio та Seznam Zprávy.
Польща отримала першу велику суму в 6,3 млрд євро із фонду ЄС для відновлення економіки після пандемії COVID-19. Новий коаліційний уряд Польщі взявся до вирішення суперечки з Брюсселем щодо верховенства права, яка заблокувала доступ до мільярдних коштів.
Блокування коштів було пов’язано з дебатами з приводу виконання Польщею кількох фундаментальних критеріїв, пов’язаних із посиленням незалежності польського судочинства від політиків. Після багатьох років суперечок з попереднім націоналістичним урядом у Варшаві, на початку 2024 року, Європейська комісія ввімкнуло “зелене світло” – наразі Польща має право на отримання 25,3 млрд євро субсидій та 34,5 млрд євро дешевих кредитів з фонду реконструкції.
Польща щойно отримала найбільший фінансовий трансферт від ЄС за час свого членства. Бути в ЄС приносить користь, але Союз — це не просто гроші, про які забули наші попередники. Нас об’єднують цінності: демократія, рівні можливості, верховенство права, громадянські свободи
– написала міністр фондів розвитку та регіональної політики Катажина Пелчинська-Наленцова в мережі X.
Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що розмір наступного після квітня траншу макрофінансової допомоги для України може складати 1,9 млрд євро.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це він сказав у спілкуванні зі ЗМІ на тлі засідання Ради ЄС з економічних і фінансових питань.
Домбровскіс нагадав, що Україна у березні вже отримала перший транш з погодженої програми макрофінансової допомоги на 50 млрд євро Ukraine Facility, та у квітні має отримати 1,5 млрд.
Він нагадав також про вже схвалений Україною план реформ, поетапне виконання якого буде умовою для отримання наступних траншів та одночасно буде наближати Україну до відповідності стандартам ЄС у рамках її євроінтеграційної роботи.
“Що стосується наступних кроків: Єврокомісія оцінює український план реформ з метою визначити квартальні індикатори виконання реформ та інвестицій для розблокування наступних платежів.
Невдовзі ми фіналізуємо цю роботу і передамо оцінку Раді ЄС. Коли буде досягнуто погодження, це відкриє шлях до виплати Україні попереднього фінансування у розмірі 1,9 млрд євро, найбільш імовірно – у травні”, – розповів Домбровскіс.
Європейський інвестиційний банк та міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури уклали угоду, яка передбачає виділення додаткових 5 мільйонів євро для модернізації українських лікарень.
Про це у п’ятницю повідомила пресслужба Мінвідновлення.
Як повідомляється, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України уклали нову угоду, спрямовану на підтримку втілення необхідних заходів щодо енергоефективності та ліквідації наслідків воєнних дій, зокрема у секторі охорони здоров’я.
Угода передбачає надання 5 мільйонів євро інвестиційного гранту від Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Фонд E5P). Зазначається, що ці 5 млн євро збільшують загальний грантовий внесок від E5P до 9 млн євро, доповнюючи поточний кредит ЄІБ у розмірі 300 млн євро.
Передбачається, що грантові кошти будуть спрямовані на усунення пошкоджень, будівництво бомбосховищ, встановлення станцій постачання питної води, модернізацію освітлення, ліній зв’язку та вентиляції.
З початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року інституції ЄС надали Україні загалом понад 88 мільярдів євро допомоги. Відповідна інформація була оприлюднена у вівторок.
Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявив, що ця сума включає політичну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу.
Сенатор США Томмі Тубервіль повідомив, що з 2014 року влада США витратила на Україну 300 мільярдів доларів. За його словами, «зараз Сполучені Штати дають Києву близько 80 тисяч доларів щосекунди, 4,6 мільйона доларів щохвилини».
Європейська комісія поінформувала Керівний комітет про виплату Україні 4,5 мільярдів євро проміжного фінансування в березні.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
Зазначено, що програма забезпечує необхідну ліквідність для фінансування функціонування України, зокрема, виплати заробітної плати, пенсій та надання базових державних послуг, щоб країна могла продовжувати зосереджувати зусилля на перемозі у війні.
– Другий транш попереднього фінансування у розмірі 1,5 мільярда євро для України передбачений у квітні, за умови позитивної оцінки виконання узгоджених умов, – йдеться у повідомленні.
Кілька європейських країн у складі Європейського Союзу вирішили відправити в Україну 167 генераторів після недавніх атак росіян по енергетичній інфраструктурі.
Про це повідомила Європейська правда із посиланням на пресреліз Єврокомісії.
У повідомленні сказано, що Австрія, Німеччина, Швеція та Нідерланди запропонували українській стороні 157 генераторів, а ще 10 надішле в Україну Євросоюз. Загальна вартість обладнання складає 3,57 млн євро.
“Кожен з цих (10) потужних генераторів потужністю 1 МВт може забезпечити електроенергією лікарню середнього розміру в умовах надзвичайної ситуації”, – повідомляється в заяві.
“ЄС працює цілодобово, щоб підтримати енергопостачання в Україні. Це підкреслює важливість готовності для ефективного реагування на кризу. Я також дякую Австрії, Німеччині, Швеції та Нідерландам за їхні негайні пропозиції щодо надання Україні генераторів через Механізм цивільного захисту ЄС”, – заявив комісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич.
Також у пресрелізі зазначили, що українська влада перебуває у тісному взаємозв’язку із Координаційним центром ЄС з реагування на надзвичайні ситуації, який завжди готовий співпрацювати та надавати необхідну допомогу.
Представники ключових інституцій Європейського Союзу 8 квітня погодили продовження дії угоди про пільгову торгівлю з Україною, яка містить жорсткіші обмеження на імпорт певних видів сільськогосподарської продукції.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомив редактор „Радіо Свобода” у Брюсселі Рікард Джозвяк.
Нові умови пільгової торгівлі з Україною погодили між собою Рада Євросоюзу, Єврокомісія та Європарламент. Тепер вони ще мають бути окремо проголосовані європейськими парламентарями.
Нагадаємо, нові умови торгівлі були погоджені на рівні постійних представників країн ЄС наприкінці березня.
Вони передбачають продовження безмитного ввезення українських сільськогосподарських товарів, але обмежує його для м’яса птиці, яєць, цукру, кукурудзи, круп і меду до рівня середніх обсягів, які спостерігалися в період з середини 2021 року до кінця 2023 року.
Польща та Франція очолили зусилля у ЄС, спрямовані на обмеження українського агроімпорту.
Нинішні дискусії у ЄС про торгові преференції для Києва багато експертів називають передвісником непростих переговорів щодо українського агросектору в процесі вступу України до Євросоюзу.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Експорт української сільгосппродукції до ЄС впав до рівня до 2022 року і становить менше 1 млн тонн на місяць, а торік у вересні перевищував 4 млн тонн.
Про це міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, пише пресслужба Мінагрополітики.
Міністр зазначив, що майже рік Україна не може експортувати в сусідні країни ЄС пшеницю, соняшник, кукурудзу і ріпак.
Як повідомив Сольський, з початку року Україна експортувала 17 млн тонн аграрних товарів, з них близько 12 млн тонн – через порти Великої Одеси, ще майже 3 млн тонн – через порти Дунаю, і тільки 2 млн тонн наземним транспортом.
„Ми транзитом перевозимо через Польщу у місяць стільки ж, скільки вивозимо через українські морські порти за один день”, – додав міністр.
Сольський також запевнив, що експорт української агропродукції не справляє негативного впливу на ринки ЄС, а іноді й відіграє певну роль для стабілізації балансу цін.
Він додав, що частка українського м’яса птиці та яєць у загальному споживанні ЄС становить менше 2% і 1% відповідно, а ціна на цукор в ЄС і досі значно вища, ніж була до повномасштабного вторгнення, а якщо забрати з ринку український цукор, ціна в ЄС зросте ще більше.
Міністр підкреслив, що Україна прагне вільної торгівлі з ЄС на конкурентних ринкових засадах. „Будь-які обмеження лише послаблюють Україну економічно та прямо віддаляють основну мету – нашу з вами спільну перемогу над Росією у цій війні”, – наголосив Сольський.
27 березня у середу 27 послів країн Європейського Союзу знову спробують ухвалити рішення про продовження угоди безмитної торгівлі з Україною.
Про це інформує Європейська правда.
Тиждень тому Європарламентом було попередньо узгоджено компроміс, який потім відхилили через спротив групи країн на чолі з Польщею та Францією. Зустріч представників країн ЄС 27 березня буде вже третьою за останні тижні.
При розрахунку обсягу квот на українську сільськогосподарську продукцію Франція та Польща, за підтримки деяких інших країн, прагнули включити 2021 рік, але тоді обсяг українського агроімпорту був значно нижчим.
Франція та Польща також досі намагаються застосувати кількісні обмеження щодо української пшениці, які наразі стосуються лише цукру та яєць, а після компромісу з Європарламентом – також птиці, круп, вівса та меду. Крім того, Франція пропонує включити до списку ще і ячмінь.
Однак, міністр сільського господарства Бельгії Девід Кларінваль дав зрозуміти у вівторок, що згоди від країн Європейського Союзу на це не було.
„Бельгійці дуже неохоче йдуть на поступки, оскільки внесення змін означатиме подальші переговори з Європарламентом і дуже стислий календар для затвердження угоди, яка має набути чинності 6 червня ще на один рік. Це все перевертає з ніг на голову”, – повідомило джерело у ЄС.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів, пише РБК-Україна.
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни. Довідково, статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були витрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Витрати українців за кордоном зросли впʼятеро
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилась у березні 2023 року. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023 року вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Картковий туризм процвітав у країнах-сусідах
Неприємним сюрпризом для Національного банку, та й певно для більшості українців, стали численні випадки валютних спекуляцій в перші місяці війни на тлі можливостей, що виникли через значну різницю офіційного та готівкового курсів гривні. Мова йде про так званий „картковий туризм”.
Схема працювала так: за кордоном з карток українських банків знімалися великі суми готівкової валюти після їхньої конвертації з гривні за офіційним курсом. Після цього валюта завозилась в Україну і продавалась за готівковим курсом, який значно перевищував офіційний. За рахунок курсової різниці зароблялись колосальні гроші фактично „з повітря”, пише РБК-Україна.
За даними Національного банку, найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі та інших країнах, що мають спільний кордон з Україною – Словаччині та Румунії.
Протягом восьми місяців річного періоду від березня 2022-го до березня 2023 року щомісячні об’єми зняття готівки українцями перевищували обсяги безготівкової оплати товарів і послуг у торгово-сервісних мережах. Тобто протягом першого року війни українці в Польщі переважно використовували „кеш”.
І лише в березні 2023-го об’єми зняття готівки різко зменшились. Вже у квітні-липні зняття готівки за об’ємами складало близько п’ятої частини від сум безготівкових оплат.
У Німеччині переважання готівкових операцій над безготівковими розрахунками українців тривало до липня 2022-го, після чого частка безготівкових розрахунків стабільно перевищує готівкові.
В Словаччині протягом першого року повномасштабної війни відбувалися без перебільшення готівкові „дива”. В перші місяці війни суми зняття готівки вдесятеро (!) перевищували об’єми безготівкових розрахунків. Так було щомісяця з березня по червень 2022-го. В липні – вересні співвідношення сягало 7 – 9 крат. Значне переважання готівки тривало до березня 2023 року, після чого частка безготівкових розрахунків „взяла гору” над готівкою.
В Румунії перевищення готівкових операцій українців над безготівковими розрахунками фіксувалося протягом всього першого року війни. І теж до березня 2023-го. Щоправда співвідношення готівки до безготівки тут було значно скромнішим – як правило двократним.
У Молдові перевищення об’ємів зняття готівки над обсягами безготівкових операцій українців стабільно складало два-три рази. І теж… до березня 2023 року.
У Литві протягом семи місяців 2022 року – з березня по вересень – готівка превалювала у розрахунках українців. Пізніше – безготівкові розрахунки взяли верх над готівкою.
В Грузії українці аж до квітня 2023 року віддавали перевагу „кешу” над безготівковими картковими розрахунками. Співвідношення на користь готівки сягало 4 кратного розміру.
До травня 2023 року українські біженці в Чорногорії також віддавали перевагу готівці. Перевага могла складати 2-3 рази.
Найменше готівки українці використовували в Ірландії, Швейцарії, Швеції та Люксембурзі, віддаючи абсолютну перевагу безготівковим операціям.
Переважали безготівкові розрахунки над операціями зі зняття готівки в таких країнах: Велика Британія, Франція, Бельгія, Португалія, Канада, Угорщина, Нідерланди, США, Австрія, Чехія, Туреччина.
Корекція курсу нівелювала карткові дива
Після корекції офіційного курсу гривні НБУ в липні 2022 року масштаби такого явища зменшилися, зазначають в центробанку.
„Заходи НБУ, спрямовані на підвищення привабливості гривневих активів, калібрування валютних обмежень та запровадження спеціальних депозитних продуктів сприяли звуженню спреду між офіційним та готівковим курсом. До того ж у березні 2023 року НБУ посилив ефективність заходів фінансового моніторингу та валютного нагляду. У результаті обсяги зняття готівки з березня 2023 року значно скоротилися, насамперед у прикордонних країнах – Польщі, Словаччині, Румунії”, – констатують в НБУ.
