Якщо Європейський Союз не погодить збільшення фінансування держбюджету України на 2024 рік із 9 до 18 млрд євро, доведеться скорочувати фінансування держпрограм.
Про це глава Бюджетного комітету Верховної ради Роксолана Підласа сказала в інтерв’ю РБК-Україна.
„Нікому не сподобається, що буде, якщо не буде достатнього фінансування. У цьому випадку насамперед скорочуватимуться програми, від яких можна відмовитися”, – зазначила вона.
У цьому випадку, за словами Підласи, скорочення фінансування може зачепити програми підтримки бізнесу, можуть бути скорочені капітальні витрати, і можливо доведеться продовжити перерозподіл податків на користь держбюджету.
„Продовжуватимуться дискусії про перерозподіл податків з місцевих бюджетів до державного. Відновлення у нас і так майже немає”, – сказала вона.
Як зазначила Підласа, потреба у міжнародному фінансуванні на 2024 рік становить 41 млрд доларів.
„Зараз є питання щодо підтримки від ЄС. За планом Ukraine Facility, з 50 млрд євро, пряма бюджетна допомога становить 39 млрд євро на 4 роки. Якщо розділити ці кошти на рівні частини, виходить 9,75 млрд євро на рік. Цього очевидно нам недостатньо наступного року, тому уряд і, зокрема, Міністерство фінансів ведуть переговори, щоб із цих 39 млрд наступного року нам дали 16-18 млрд євро”, – розповіла вона.
За її словами, Сполучені Штати мають виділити 8,5 млрд доларів на наступний рік. „Якщо ми не отримаємо від США ще 3,3 млрд фінансування цього року, тобто надія, що вони перейдуть на наступний рік і збільшать загальну суму до 11,8 млрд доларів. Принаймні ми б дуже хотіли, щоб так було – з цього питання також ведеться відповідна робота”, – повідомила Підласа.
Вона зазначила, що „від МВФ 5,4 млрд доларів точно буде, якщо ми виконуємо всі умови”. До МВФ прив’язане фінансування від урядів країн G7. Канада має намір виділити 1,9 млрд доларів, Японія – 4,5 млрд доларів. „Будуть гарантії від британців на 1 млрд, буде проектне фінансування (Світовий банк та EIB, – ред.) на 1,5 млрд доларів у спецфонд”, – додала Підласа.
Уряд Румунії виділить до 50 мільйонів євро на субсидування відсотків для погашення кредиту ЄС для України у розмірі 18 мільярдів євро, схваленому у грудні 2022 року.
„З огляду на складну ситуацію, в якій опинилася Україна, Європейський Союз надає додаткову підтримку з боку країн-членів, покриваючи витрати на сплату відсоткової ставки. Відсоткова субсидія буде покрита державами-членами за рахунок додаткових добровільних внесків”, – йдеться у постанові уряду Румунії.
Зазначається, що 50 мільйонів євро із державного бюджету Румунії будуть перераховані в період 2024-2027 рр., в середньому це по 12,3 мільйона євро на рік.
Як повідомлялося, затверджена у грудні 2022 року макрофінансова допомога ЄС Україні у 2023 році в обсязі до 18 мільярдів євро надаватиметься у формі кредитів, водночас гарантії та відсотки за цими кредитами надаватимуться за рахунок бюджету ЄС та країн-членів.
Гарантії за запозиченнями на зовнішньому ринку капіталу надаватимуться з резервних фондів європейського бюджету.
Національні внески були розраховані на основі частки кожної з країн-членів у загальному валовому національному доході Євросоюзу.
Україна отримала від Європейського Союзу дев’ятий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Він зазначив, що загалом бюджетна підтримка ЄС у 2023 році вже становить 15 млрд євро. Прем’єр назвав це одним із найважливіших факторів, який допомагає Україні бути економічно сильною та стійкою.
„Зараз спільно з Єврокомісією ми працюємо над новою довгостроковою програмою Ukraine Facility загальним об’ємом 50 млрд євро. Розраховуємо наступного року отримати з них 18 млрд євро”, – додав він.
Шмигаль подякував європейським партнерам за непохитну солідарність з Україною.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Чотири країни Центральної Європи 26 вересня закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Представники міністерств сільського господарства Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини заявили, що частина транспортованого зерна залишається в таких країнах, як Польща, і шкодить місцевим фермерам, оскільки воно набагато дешевше, ніж місцеве зерно.
Міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний заявив, що для запобігання «витоку зерна» під час транспортування ЄС міг би запровадити депозити, що повертаються, для дилерів.
Корабель Resilient Africa, який, за даними української влади, залишив порт у Чорноморську із 3 тисячами тонн зерна на борту 19 вересня. Це перше судно, який вийшло з українського порту після припинення дії Чорноморської зернової угоди
Міністр аграрної політики України Микола Сольський приєднався до зустрічі, на якій пролунали ці заяви, по відеозв’язку.
Як повідомили в Мінагрополітики, Сольський заявив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Напередодні в Єврокомісії підрахували, скільки сільськогосподарської продукції вдалося вивезти з України з 22-го травня до 23-го серпня 2023 року. В цей період прикордонні з Україною країни ЄС були закриті для імпорту українських пшениці, кукурудзи, насіння ріпака та соняшника, а Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи.
Завдяки «коридорам солідарності» (маршрути, що дозволяють Україні експортувати зерно річкою, автодорогами, залізницею) до ЄС виїхало понад 53 мільйони тонн сільськогосподарської продукції, в тому числі близько 48 млн тонн зернових, олійних та іншої супутньої продукції.
Президент України Володимир Зеленський 25 вересня провів нараду із урядовцями та Офісом президента щодо зернового експорту
«За оцінками, цей експорт приніс Україні близько 38 мільярдів євро загального доходу, але за той же час Україна також імпортувала 34 мільйони тонн товарів через шляхи солідарності на суму близько 70 мільярдів євро. Це свідчить про те, що наше економічне партнерство зростає як за рахунок експорту, так і імпорту», – заявила у Брюсселі Адіна Велян, єврокомісарка з транспорту.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо прогнозу на вересень, Велян зазначила, що є сподівання «принаймні зберегти хороші цифри, які маємо зараз».
Європейський Союз 13 вересня запропонує продовжити тимчасову заборону на експорт української агропродукції до п’яти країн ЄС, натомість Україна отримає збільшення транзитних можливостей „коридорів солідарності”.
Про це заявив Єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський, передає РБК-Україна з посиланням на Укрінформ.
За його словами, ЄС доклали зусиль, щоб українське зерно експортувалось туди, „де воно є найбільш необхідним”. Водночас, він назвав ефективними обмеження експорту в п’ять країн – це нібито дозволило стабілізувати їхні ринки. Він висловив сподівання, що Україна підтримає подальшу заборону.
„Давайте не будемо це руйнувати. Сподіваюся, що Україна також поділятиме такий підхід. Тому що альтернативою є хаос, – одноосібні рішення певних країн-членів, проблеми з протестами, блокуванням доріг, – все це не буде добрим для України, жодним чином. Особливо у ситуації, коли чорноморські порти України залишаються заблокованими”, – наголосив Войцеховський.
Натомість він запропонував збільшити експорт так званими „коридорами солідарності ЄС”. Войцеховський вважає, що таким чином транзитні спроможності для українського зерна можливо збільшити до 4,7 млн тонн на місяць. Також він зазначив, що ЄС запропонує сплачувати українським компаніям компенсацію за вартість транзиту зерна, щоб підтримати його цінову конкурентоспроможність на світовому ринку.
Країни ЄС майже досягли цільового показника заповненості газосховищ.
Як пише „Європейська правда”, про це радіостанції RMF FM стало відомо від представника Єврокомісії.
„Завдяки заходам, які ми вживаємо в енергетичному секторі, ми перебуваємо в кращій ситуації і краще підготовлені до майбутньої зими”, – сказав він.
„Звичайно, ми залишаємося пильними і повністю усвідомлюємо потенційні ризики. Ми продовжимо працювати над підготовкою до зими, щоб забезпечити безпеку енергопостачання та доступність енергії в ЄС”, – заявив представник ЄК.
Повідомляється, що станом на сьогодні країни ЄС заповнили свої газові сховища на 88%.
Згідно з новими цілями щодо зберігання газу, прийнятими минулого року, країни-члени ЄС повинні заповнити свої сховища на 90% до 1 листопада. Все вказує на те, що ця мета буде досягнута навіть раніше від цієї дати.
Минулого року країни ЄС з легкістю перевищили встановлену тоді ціль у 80% до 1 листопада, досягнувши цього рівня раніше, ніж планувалося. Тоді піковий рівень заповнення сховищ сягнув 95% від їхньої потужності.
Минулого року ЄК запропонувала державам-членам скоротити споживання газу на 15%, щоб пережити зиму 2022/2023 рр. Ці зусилля дозволили скоротити попит на газ майже на 18%, причому половина економії припала на домогосподарства. Наразі Євросоюз також перебуває на шляху до досягнення аналогічної економії.
Тoж, як cтaлo вiдoмo нaпepeдoднi «Фeдepaльнa paдa виpiшилa, щo пepeгoвopи з ЄC зa тpьoмa нaпpямкaми нe пpивeли дo нeoбxiдниx piшeнь. У зв’язку з цим пpийнятo piшeння пpипинити кoнcультaцiї», – цитує гaзeтa Der Standard цьoгopiчнoгo пpeзидeнтa Швeйцapiї Гi Пapмeлeнa.
Пpи цьoму двocтopoннi дoгoвopи мiж ЄC i Швeйцapiєю зaлишaтьcя в cилi. Oднaк нa цьoму тижнi ЄC пoпepeдив пpo тe, з якими нacлiдкaми зiткнeтьcя Швeйцapiя, якщo paмкoвa угoдa нe будe уклaдeнa – нiякиx нoвиx угoд мoжe i нe бути, aлe дiючi чи cтapi дoмoвлeнocтi мoжуть бути i нe oнoвлeнi.
