Різке зростання цін на енергоносії в єврозоні у вересні підштовхнуло інфляцію до тринадцятирічного максимуму.
За попередніми даними, опублікованими статистичним управлінням Європейського Союзу (Євростат) у п’ятницю, споживчі ціни зросли на 3,4% у річному обчисленні в єврозоні 19 країн ЄС, що є найсильнішим зростанням темпів із вересня 2008 року. Аналітики очікували дещо слабший темп зростання – 3,3 % після стрибка в 3,0% у серпні.
Найбільше ціни зросли на енергоносії – на 17,4%, промислові товари – на 2,1%, продукти, алкоголь і тютюн на 2,1%, а також послуги – на 1,7%.
Без урахування цін на енергоносії споживчі ціни зросли на 1,9 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, тоді як базова інфляція, яка не включає нестабільні енергоносії, продукти харчування, алкоголь та тютюн, також зросла на 1,9%. Аналітики очікували, що базова інфляція становитиме 1,9 відсотка після зростання в серпні на 1,6 відсотка.
У щомісячному обчисленні споживчі ціни в єврозоні зросли на 0,5 %. Без урахування цін на енергоносії зростання склало 0,4 відсотка, а базова інфляція без урахування цін на енергоносії, продукти харчування, алкоголь та тютюн зросла на 0,5 відсотка.
Остаточний набір даних буде опубліковано Євростатом 20 жовтня.
Серед найбільших економік, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, споживчі ціни зросли на 4,1 % у Німеччині, 2,7 % у Франції, 3,0 % у Італії та 4,0 % у Іспанії. При цьому найвищий рівень інфляції зафіксований в Естонії (6,4%), Литві (6,3%) та Словаччині (5,1%), а найнижчий – на Мальті (0,7%), в Португалії (1, 3%), Греції та Фінляндії (по 2,1%).
Основною метою Європейського центрального банку (ЄЦБ) є підтримка цінової стабільності з метою досягнення річного гармонізованого індексу споживчих цін у 2% у середньостроковій перспективі.
Хоча більшість економістів сходяться на думці, що високі темпи інфляції, виміряні за останні шість місяців, є тимчасовими, існують дискусії щодо того, наскільки одноразовий ціновий тиск може бути включений до стійкої інфляції за допомогою ефектів другого раунду. На думку глави Європейського центрального банку Крістін Лагард, зростання цін пов’язане, головним чином, із пандемією коронавірусу, і відновленням економіки після тривалих локдаунів Вона очікує, що деякі з цих факторів можуть зберігатися і після пандемії коронавірусу. Однак ЄЦБ все ще очікує, що темпи зростання цін залишаться слабкими і досягнуть 2-ї цілі у найближчі роки.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
У вересні інфляція споживчих цін в 19 країнах, які користуються євро, прискорилася до 3,4% і це найвищий показник з вересня 2008 року.
У вересні інфляція споживчих цін в 19 країнах єврозони прискорилася до 3,4% і досягла 13-річного максимуму. За підсумками минулого місяця інфляція в єврозоні досягла 13-річного максимуму і ймовірно продовжить рости і далі. Про це повідомляє Reuters.
У вересні інфляція споживчих цін в 19 країнах, які користуються євро, прискорилася до 3,4% в річному численні з 3% місяцем раніше. Це найвищий показник з вересня 2008 року і він перевищив очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 3,3%.
Варто зазначити, що головним фактором підвищення цін став різкий ріст витрат на енергоносії у зв’язку із змінами вартості нафти під час пандемії коронавірусної хвороби. Також на цінах позначилася і логістична криза, адже вартість товарів тривалого користування зросла на 2,3% із серпня.
Усі ці фактори можуть призвести до того, що за підсумками року інфляція зросте до 4%, що вдвічі перевищує очікуваний показник Європейського Центрального Банку. Окрім того, у 2022-му році ЄЦБ прогнозував швидке зниження цін.
Ринкові економісти стверджують, що центробанки можуть недооцінювати інфляційний ризик.
«На нашу думку є велика ймовірність того, що ця інфляція не буде такою короткотривалою, ніж припускають усі центральні банки, враховуючи ЄЦБ», – вважає економіст BNP Paribas Луїджі Сперанца.
Зокрема, працівники можуть почати вимагати підвищення зарплатні, а компанії зможуть задовольнити їхні вимоги лише підвищивши кінцеві ціни. Базова інфляція без урахування продуктів харчування та енергоносіїв зросла до 1,9% з 1,6%, відзначає агентство.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
