Значна кількість українських підприємців і компаній одразу після початку війни намагалися продовжити чи відновити свою бізнес-діяльність за кордоном. Основною цільовою територією стала Польща, де з 24 лютого минулого року знайшли прихисток більше мільйона біженців, здебільшого жінки.
Як повідомляє Bloomberg, війна на економіку Польщі вплинула дивовижним чином.
З січня по вересень минулого року свій бізнес у країні зареєстрували 10 200 українських фізичних осіб підприємців і 3 600 компаній з українським капіталом. Відтак їхня частка в кількості нових підприємств у Польщі зросла до 8,5 відсотків у порівнянні з менш ніж 1 відсотком до початку війни.
За даними Польського економічного інституту, в українських компаніях і підприємствах, зокрема, у будівництві, ІТ та роздрібній торгівлі, працювало 420 тисяч осіб.
45 відсотків іноземних компаній, які відкрили новий бізнес у Польщі у 2022 році, були українськими, дві треті з яких вирішили назавжди залишитися на польському ринку, незалежно від результатів війни.
У грудні 2022 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проводив опитування підприємців стосовно того, в якій області, на думку підприємців, найбільш небезпечно займатись бізнесом через російський ракетний терор. За опитуваннями UA War Infographics створив інфографіку по всій Україні.
Найбільш небезпечними регіонами для бізнесу підприємці вважають Харківську, Полтавську, Івано-Фанківську та Тернопільську області. Натомість найбезпечнішими — Луцьку та Закарпатську.
“У грудні 2022 року перебої з електроенергією другий місяць поспіль очолили список перешкод для ведення бізнесу. Частка респондентів, які повідомили про перебої з електроенергією як про перешкоду для ведення бізнесу, дещо зросла з 78% у листопаді до 80% у грудні 2022 року”, — пишуть у дослідженні.
«Єдиною причиною, чому ця перешкода вийшла на перше місце, є російський ракетний терор. Тому що у вересні частка тих, хто скаржився на перебої з доступом до електрики, становила лише 4%. У жовтні, коли почалася перша атака на українську інфраструктуру, ми бачимо суттєве зростання цієї перешкоди», — каже виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Оксана Розман, партнер бізнес-спільноти Board Закарпаття, сказала Varosh, що, на її думку, нічого дивного в тому, що підприємці вважають наш край найбезпечнішим для бізнесу, нема, тому що за весь час війни область пережила тільки один ракетний удар.
— В нас є учасники, які релокували свій бізнес на Закарпаття, одна з них — “Enjoy the Wood” — займаються виробами, декором з дерева, в них були виробництва в Бучі, Гостомелі і в Ірпіні. Всі три виробництва у них зруйновані і вони відновили їх у нас у Середньому. Їхній керівник, наскільки знаю, вже повернувся в Київ, але казав, що навіть якщо вони будуть відкривати нові виробництва після війни, із Закарпаття вони не поїдуть, — розповіла вона.
Нагадаємо, з початку війни, за даними Закарпатської ОВА, в область прибули 262 підприємства, 80 з них ще перевозять потужності чи облаштовуються на
„Рішення уряду передбачає доповнення механізмів фінансування програми, зокрема, за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в межах фінансових можливостей) та інших джерел, не заборонених законодавством”, – йдеться у повідомленні.
В Кабміні наголосили, що за 2022 рік програмою скористалися понад 10 тис. підприємців.
„Вони отримали від держави компенсацію на загальну суму 200 млн грн за те, що взяли на роботу майже 16,5 тисяч внутрішніх переселенців”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Прогнозні витрати Фонду на 2023 рік становлять 308 млн грн при прогнозному працевлаштуванні 23 тис. осіб.
Нагадаємо, уряд запровадив програму стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців в квітні 2022 року.
За кожного працевлаштованого з числа внутрішньо переміщених осіб держава виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати (6700 грн) впродовж 2 місяців.
Питання роботи бізнесу, особливо нині, коли часто виникає потреба знеструмлення – дуже складне. Тому найперше апелюють до керівника енергетичної компанії.
На Закарпаття переїхало 440 компаній з інших регіонів. Більшість із них залежні від енергопостачання. Особливо потрібна електрика там, де є лінійне виробництво. Водночас, підприємці, які так само живуть в Україні, готові до відключень, але хотіли б знати точний графік, щоб вибудувати свою роботу без втрат.
Статки найбагатших бізнесменів Росії із початку цього року скоротилися майже на $74,3 млрд, про це свідчать дані Bloomberg Billionaires Index, які розраховуються переважно на основі вартості акцій компаній станом на 1 грудня. Найбагатшою людиною в світі залишається Ілон Маск, хоча він один утратив більше, ніж найбагатші росіяни разом узяті.
За даними Bloomberg Billionaires Index, основний акціонер гірничо-металургійного холдингу Evraz Роман Абрамович (на фото) з початку року втратив $9,3 млрд, відтак його статки скоротилися до $8,7 млрд. Основний акціонер «Новатек» Геннадій Тимченко втратив $8,48 млрд, його статки скоротилися до $13,9 млрд, а основний власник сталеливарної компанії «Северсталь» Олексій Мордашов збіднів на $7,79 млрд, його статки скоротилися до $21 млрд.
Тим часом колишній член правління хімічної компанії „ФосАгро” Андрій Гур’єв збільшив свої статки на $2,37 млрд – до $10,3 млрд, а Володимир Потаньїн, голова ГМК „Норильський нікель” і концерну „Інтеррос”, збільшив свої статки на $92,6 млн, його прибуток зріс до 31 мільярда доларів.
Інформаційне агентство Bloomberg Billionaires Index публікує дані з березня 2012 року, які містять інформацію про статки 500 найбагатших людей планети.
Станом на 1 грудня найбагатшою людиною у світі залишився лідер Tesla Ілон Маск зі статками 189 мільярдів доларів, що на 81,6 мільярда менше, ніж на початку року. На другому місці в списку опинився Бернар Арно, провідний світовий виробник предметів розкоші, основний власник LVMH, статки якого зменшилися на $11 млрд – до $167 млрд.
Водночас істотно піднявся індійський мільярдер і власник Adani Group Гаутам Адані, його статки з початку року зросли на $53,1 млрд до $130 млрд.
Статки засновника Amazon Джеффрі Безоса впали на 72,5 млрд доларів – до 120 млрд доларів. П’ятою найбагатшою людиною світу став Білл Гейтс, співзасновник Microsoft, на початок грудня його статки становили 116 мільярдів доларів, що на 22 мільярди доларів менше, ніж на початку року.
В жовтні бізнес погіршив очікування щодо ділової активності через ускладнення безпекової ситуації в Україні. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у жовтні 2022 року знизився до 44,9 пунктів із 46,1 у вересні. Про це повідомляє НБУ.
Погіршення очікувань підприємств усіх секторів зумовлюють:
• негативний вплив повномасштабної війни на пропозицію товарів; • наявні логістичні проблеми; • подальше руйнування енергетичних потужностей; • зниження реальних доходів населення.
Підприємства промисловості погіршили оцінки економічних перспектив через втрати виробничих та енергетичних потужностей: секторальний індекс у жовтні становив 45.8 (у вересні – 47.1).
Підприємства будівництва другий місяць поспіль мали найстриманіші серед усіх секторів економіки оцінки щодо своєї діяльності: секторальний індекс становив 38.2 (у вересні – 41.0).
Підприємства торгівлі незначно погіршили оцінки своєї економічної діяльності, однак все ще перебувають найближче до нейтрального рівня: секторальний індекс становив 48.9 (у вересні – 49.9).
Підприємства сфери послуг також послабили власні очікування, зважаючи на подальше пошкодження транспортної, енергетичної інфраструктури та зниження доходів населення: секторальний індекс знизився до 42.2 із 43.4 у вересні.
Більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, незначно послабила очікування щодо здорожчання власної продукції/послуг, натомість надалі очікують скорочення працівників.
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 24 жовтня 2022 року. В опитуванні взяло участь 423 підприємства. Серед опитаних підприємств 45.4% – компанії промисловості, 28.1% – сфери послуг, 22.0% – торгівлі, 4.5% – будівництва; 31.0% респондентів – великі підприємства, 32.4% – середні, 36.6% – малі.
Кабінет міністрів затвердив постанову про запуск нової державної програми, яка дозволяє залучити до 60 млн грн пільгового кредиту підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
„Мова про потужності, які були зруйновані, пошкоджені або розташовані на окупованих територіях. Ця нова програма дозволить відновити роботу частини бізнесів. Кредит надаватиметься на інвестиційні цілі або на фінансування оборотного капіталу. Держава забезпечує до 80% тіла кредиту перед банком. Позика надається до 5 років. Нове або оновлене підприємство не може розташовуватися ближче, ніж за 50 кілометрів до лінії бойових дій. Ми знаємо, що в Україні є десятки та сотні бізнесів, які готові відновлювати роботу, інвестувати власні кошти, повертати працівників, але їм потрібна була додаткова підтримка від держави. Таку підтримку ми тепер будемо надавати”, – сказав він.
За його словами, триватимуть і дві інші урядові програми – виплати бізнесу, який наймає переселенців, і програма безповоротних грантів „єробота”.
„У рамках програми виплат за наймання переселенців уряд вже виплатив близько 150 млн грн. Йдеться про більш ніж 13 тисяч працівників, які отримали роботу. За програмою „єробота” вже видано понад тисячу грантів. 250 млн грн на мікробізнес. Ще 320 млн грн на створення майже 50 нових виробництв у сфері переробки. Це харчові та меблеві виробництва, обробка деревини та металу, виробництво електричного та машинного обладнання. Тобто вже зараз мова йде про створення тисяч нових робочих місць, і це тільки старт програми”, – сказав він.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
З початку війни 47 % підприємств в Україні були зупинені, і на фоні падіння валового внутрішнього продукту, зростання безробіття, зменшення доходів працівників та надходження податків до бюджетів, вітчизняний бізнес постав перед зовсім новими викликами.
Основна проблема, з якою стикнувся український бізнес, попри руйнуванню і загрозу життю, — це вкрай мала кількість платоспроможних клієнтів. На другому місці – непрогнозованість розвитку ситуації, на третьому — відсутність достатнього капіталу. Про це пише Богдан Слуцький в матеріалі УНІАН.
Третина українських бізнесів уже працює на закордон
Згідно з дослідженням Mastercard SME Index, кожен третій український бізнес уже розширив свою діяльність на закордонні ринки. За результатами опитування, більше половини підприємців (56 %) відчувають нестачу ринків збуту та нових замовлень. Ще третині не вистачає коштів на розвиток, а кожен пʼятий потребує допомоги з логістикою. Йдеться про український малий та середній бізнес, який продовжує роботу в умовах війни.
Майже третина українського малого та середнього бізнесу (28%) розширили свою діяльність і почали працювати на закордонного споживача. Кожен пʼятий бізнес планує вихід на закордонні ринки у майбутньому.
Найпопулярнішими країнами, де українці найбільше продають свої товари і послуги, є США, Польща, Німеччина, велика Британія, Литва та Канада. Найперспективнішою категорією є надання ІТ-послуг закордон.
Релоковані підприємства
Станом на 26 вересня в Україні перевезено 745 підприємств на більш безпечні території в рамках програми «Релокація бізнесу». На новому місці вже розпочали роботу понад 550 підприємств, передає прес-служба Міністерства економіки. Програмою можуть скористатися підприємства будь-якого розміру, а щоб взяти участь у програмі потрібно заповнити заявку на онлайн платформі Relocate.Prozorro.Sale. Всього вже зареєстровано 1846 заявок від бізнесу.
Бізнес радше переноситься закордон
За інформацією Українського союзу промисловців і підприємствців, бізнес переміщується із прифронтових території та активних бойових дій в рази більше в країни ЄС, ніж в безпечні області України. Про це пише УНІАН. В цілому, спостерігається тенденціяри релокації експортно-орієнтованих підприємств до західних областей України.
Світові маркетплейси відкриті для українського бізнесу
Найбільший у світі торговий майданчик Амазон скасував на рік комісію для товарів, які відправляють з України. Реферальна комісія маркетплейсу Amazon складає від 7 до 17 %, в залежності від категорії товарів, в середньому це 15 %. Акція діє з 6 вересня рівно рік для всіх українських продавців, які продають свої товари на Amazon в Європі та в Британії. Про це заявив віце-президент EU Seller Services Ксав’є Фламанд, передає Новоє время.
Раніше такі торгові гіганти як Etsy, eBay, Joom, Wish та Shopify також скасували комісію, щоб підтримати роботу українського малого та середнього бізнесу.
24 лютого компанія призупинила роботу ресторанів в Україні через війну, що триває.
“Підтримка наших людей в Україні продовжує залишатися для нас пріоритетом номер один. Ми багато спілкувалися з нашими працівниками, які висловили велике бажання повернутися до роботи та побачити, як наші ресторани в Україні знову відкриються, де це можна зробити безпечно та відповідально. В останні місяці віра в те, що це додасть невелике, але важливе відчуття нормальності, зміцнилася. А українські посадовці зазначали, що підприємства, які відновлять роботу, підтримають місцеву економіку та український народ.
Після тривалих консультацій і обговорень з українськими посадовцями, постачальниками та фахівцями з безпеки, а також з огляду на прохання наших співробітників повернутися до роботи, ми вирішили запровадити поетапний план відновлення роботи деяких ресторанів у Києві та на заході України, де інші бізнеси безпечно відновили роботу”, – йдеться у повідомленні.
Протягом кількох наступних місяців компанія буде займатися відновленням ланцюгів постачання продуктів у ресторани, підготовкою ресторанів до обслуговування клієнтів, поверненням команди ресторанів і співробітників у робоче середовище, а також впровадженням розширених процедур і протоколів для підтримки безпеки наших людей і клієнтів.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Більшість представників українського бізнесу (49%) чекають на закінчення гострої фази війни взимку, свідчать дані липневого опитування Gradus Research. Про це розповіла засновниця компанії Євгенія Близнюк на конференції Forbes «Будуємо разом».
Переважна більшість, або 83%, представників українського бізнесу вважають себе спроможними конкурувати з європейськими.
Війна вплинула на обсяги активності: половина бізнесу працює частково, 22% – як раніше, 19% – призупинили роботу, але мають наміри її відновити. Але є сміливці – 6% почали новий бізнес.
Не потребують релокації майже половина – 48%, повністю або частково перемістилися 12%, у процесі – 20%, потребують і планують релокацію – 18%. Ключові причини переміщення – зберегти бізнес (38%), більший попит на інших територіях (30%), зняття логістичних проблем.
У межах України переїхала більшість бізнесів (72%), а з 11%, що переїхали за кордон, понад половина (62%) – до країн ЄС, переважно до Польщі, Німеччини, Болгарії, Естонії. Обираючи країну, враховували попит на свої продукти та послуги, розвиток інфраструктури і законодавчі бар’єри.
Ключові переваги в ЄС: доступ до великих ринків збуту, прозорість правил роботи та оподаткування, відсутність митних і кількісних обмежень, спрощені адміністративні процедури торгівлі з іншим країнами ЄС. Але є бар’єри: висока конкуренція вже існуючих бізнесів, формальні труднощі з обліковим супроводом, мовний бар’єр.
Релокація – це можливість для країни, вважає більш як половина респондентів (54%), проте більш як третина бачить загрозу для країни через виток підприємців за кордон.
Гостра фаза війни закінчиться взимку, вважають 49% підприємців, але третина опитаних говорить про тривалість до кінця наступного року чи навіть на роки.
Опитування Gradus Research про тренди в бізнес-середовищі щодо ставлення українців до ЄС проведено 5 липня серед 100 керівників підприємств малого, великого та середнього бізнесу.
Війна значно вплинула на український бізнес. На початок травня 79% підприємців декларували зменшення доходу, 7% – його втрату. Бізнеси, що припинили свою діяльність, були вимушені відправити працівників у безоплатну відпустку (42%) та скоротити штат (18%). Лише 22% активних бізнесів зазначали, що режим роботи залишився без змін порівняно із довоєнним часом.
