Литва підписала меморандум про взаєморозуміння з німецьким оборонним концерном Rheinmetall. Документ закладає основу будівництва на території держави заводу з виробництва артилерійських боєприпасів.
Про це соцмережі X повідомила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.
„Сьогодні ми підписали меморандум про взаєморозуміння з Rheinmetall, який заклав основу для будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів і нашої довгострокової співпраці”, — йдеться у дописі Шимоніте.
Очільниця уряду Литви подякувала всім, хто працював над цим проєктом з першого дня. Вона також наголосила на необхідності посилювати військовий потенціал демократичних країн, оскільки це є необхідною передумовою для захисту свободи.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
У рамках чеської ініціативи на поточну закупівлю артилерійських боєприпасів для України Прага виділила сотні мільйонів крон.
Про це прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив в інтерв’ю CNN Prima News, повідомляє Radio Prague International.
За словами чеського прем’єра, відведені на закупівлю снарядів сотні мільйонів крон «приблизно відповідають тій частці, яку країна нашого розміру та процвітання повинна інвестувати у ці речі».
Фіала зазначив, що чеський уряд схвалив суму внеску Чехії у секретному режимі, що, на думку політика, було «правильним вчинком».
«Це питання безпеки та ризику для багатьох людей, які мають справу із такими речами», – зауважив Фіала.
Водночас він додав, що може розглянути можливість звернутися до уряду із проханням дозволити оприлюднення точної суми виділених коштів.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
У Фінляндії через страйки на два дні можуть зупинитися підприємства оборонної промисловості, які виробляють боєприпаси для України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yle.
Очікується, що акції відбудуться на чотирьох заводах Nammo з виробництва боєприпасів та пороху. Генеральний директор компанії Раймо Хеласмякі вважає, що протести, заплановані на 1 і 2 лютого, можуть вплинути на постачання озброєння в Україну.
„Зупинка та вихід на проектну потужність заводу з виробництва нітроцелюлози у Віхтавуорі, що виробляє порох, займе понад два дні”, – заявив Хеласмякі.
Керівник Nammo також додав, що заводи не постачають боєприпаси Україні безпосередньо, але їх купують Сили оборони, після чого озброєння експортується. На фабриках Nammo працює 450 співробітників, до страйків мають намір приєднатися близько 350 співробітників.
При цьому в міноборони Фінляндії стверджують, що призупинення роботи підприємств не вплине на кількість чи якість поставок для України.
Повідомляється, що індустріальний союз раніше анонсував масштабні страйки. Вони торкнуться кількох галузей промисловості. В акціях по всій країні братимуть участь близько 60 тисяч людей. Приводом до страйку стала програма уряду про реформу ринку праці.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Заводи в Україні готові виготовляти боєприпаси для мільйона дронів, які планують передати українським захисникам у 2024 році.
Про це повідомляє міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в Telegram.
Він нагадав, що заява президента Володимира Зеленського про мільйон дронів запустила дискусії про важливість дронів, достатність такої кількості чи можливості з виробництва боєприпасів.
„Щодо боєприпасів для дронів – спроможності для їх виробництва у нас є. Дерегуляція в цьому сегменті дала розвиток багатьом новим виробникам. Ми зараз маємо понад 50 виробників боєприпасів для дронів, як державних, так і приватних, здатних виробляти боєприпаси вагою від 300 г до 10 кг, різних видів”, – заявив Камишін.
За його словами, команда Міноборони зараз активно випробовує нові боєприпаси для дронів і досить швидко ставить їх на озброєння.
„Боєприпаси для дронів повинні вироблятися в заводських умовах, а не в окопах. І заводи до цього готові”, – наголосив міністр.
Кабінет міністрів України окремою постановою спрощує імпорт сировини для виробництва боєприпасів та бойових частин БПЛА. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль, передає УНН.
«Уряд максимально спростив ввезення безпілотників. Розширив перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть імпортуватися без дозволу Держслужби експортного контролю», – повідомив Шмигаль.
Він зазначив, що уряд зняв бюрократичні перепони для закупівель українських дронів.
«Сьогодні окремою постановою спрощуємо імпорт сировини для виробництва боєприпасів та бойових частин БПЛА. Це забезпечить наші потреби та дозволить наростити випуск безпілотників. Цього року виробництво вже виросло в сотню разів, і зросте ще більше», – розповів Шмигаль.
Так, представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабмін вніс зміни до порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів до безпілотних систем та бойових частин безпілотних систем задля сприяння виробництву боєприпасів та бойових частин до безпілотних систем шляхом встановлення спрощеного порядку здійснення процедур державного експортного контролю при здійсненні імпорту товарів військового призначення та подвійного використання виробниками боєприпасів та бойових частин до безпілотних систем.
Доповнення
Уряд спростив процедуру ввезення комплектуючих для безпілотників.
Естонія планує закупити боєприпаси для Сил оборони країни на мільярд євро.
Про це йдеться у військовій частині оновленого плану розвитку держоборони Естонії до 2031 року, повідомляє „Європейська правда” із посиланням на Postimees.
„Досвід України ясно показує, що для зміцнення обороноздатності Естонії нам насамперед потрібні боєприпаси, більша вогнева міць і краща протиповітряна оборона”, – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
За словами міністра, рішення оновленого плану розвитку пов’язані не тільки з уроками війни РФ проти Україні, а й із рішенням довести витрати на держоборону до трьох відсотків ВВП.
„Нам абсолютно зрозуміла мета виведення обороноздатності Естонії на новий рівень, і для цього Сили оборони мають бути оснащені всім необхідним якомога швидше”, – додав він.
Чинний план розвитку разом із додатковими рішеннями уряду республіки на 2022 рік передбачав придбання боєприпасів на 1,3 мільярда євро. Згідно з оновленим планом, резерв поповнять ще на мільярд євро, внаслідок чого у Естонії з’явиться запас боєприпасів для найбільш важливих систем озброєння, який удвічі перевищує той, що передбачався планами, що діяли раніше.
Міноборони зобов’язали викупляти всі боєприпаси з українських заводів, а лише після цього купувати імпортні.
Про це йдеться в матеріалі УП.
З джерел видання стало відомо, що держконцерн уже випускає щомісяця десятки тисяч боєприпасів радянських калібрів: 82, 120, 122, 125 та 152 мм. Ці снаряди виробляють, зокрема, в кооперації з іноземними країнами.
Але виробництво буде масштабуватись завдяки новим замовленням від Міноборони. Ставка верховного головнокомандувача зобов’язала Міноборони спершу викупляти всі боєприпаси в українських заводів, а лише після цього думати про імпортні.
Дефіцит боєприпасів на фронті є особливо відчутним для радянських калібрів, однак снаряди від „Укроборонпрому” коштують дорожче за іноземні аналоги.
Посли Європейського Союзу 3 травня погодили рішення про виділення 1 мільярда євро на закупівлю боєприпасів для Збройних сил України.
Про це повідомляє представництво Швеції, яка нині головує в Раді ЄС.
Ще 20 березня країни ЄС погодили спільну закупівлю мільйона боєприпасів для ЗСУ. На першому етапі вони вирішили передати снаряди зі своїх складів, на другому — зі спільних закупівель. Третій етап передбачає, що європейські виробники мають задовольняти оборонні потреби Європи.
Проте у квітні видання Politico з посиланням на джерела писало, що країни ЄС не можуть визначитися, з ким укладати контракти на виготовлення боєприпасів — чи виключно з компаніями ЄС, чи з усіма виробниками.
Видання зазначало, що Франція наполягала на тому, щоб гроші залишалися в межах ЄС. За словами джерел, Греція та Кіпр підтримували її, щоб уникнути укладання контрактів з турецькими виробниками.
Натомість перед тим прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявляв, що ЄС має робити спільні закупівлі боєприпасів і за межами Європи, зокрема у Південній Кореї. Він наголосив, що Україні ці боєприпаси потрібні тут і зараз.
Першу частину угоди ввели у дію 13 квітня. Це дозволить відшкодовувати державам-членам ЄС боєприпаси, надані Україні зі своїх запасів або завдяки зміні пріоритетів чинних замовлень з 9 лютого по 31 травня 2023 року.
Німецька компанія, що є виробником PzH 2000, якими користуються ЗСУ, отримала велике замовлення на виробництво снарядів.
Rheinmetall забронював важливе замовлення на боєприпаси для бойових машин піхоти. Група постачає в європейську країну боєприпаси середнього калібру, обсяг замовлення перевищує 200 мільйонів євро. Відвантаження має відбутися в 2023-2025 роках. Про це повідомляє пресслужба компанії у вівторок, 25 квітня
Rheinmetall – єдиний постачальник боєприпасів калібру 20-35 мм для таких ЗРК як Marder, Gepard, Puma; боєприпасів калібру 105 мм для танків Leopard 1 і 120 мм боєприпасів для танків Leopard 2; артилерійських снарядів калібру 155 мм.
Асортимент продукції компанії починається з боєприпасів середнього калібру для бойових машин піхоти та систем ППО і закінчується авіаційними гарматами і високоенергетичними лазерами.
Rheinmetall нині розширює своє виробництво боєприпасів середнього калібру на своєму заводі в Унтерлюсі. Це дозволить задовольнити підвищений попит на боєприпаси протиповітряної оборони, починаючи з літа 2023 року.
Додамо, що ця німецька компанія є виробником Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000), які застосовують українські бійці на фронті.
