Більша частина роботодавців відчувають дефіцит кадрів в Україні. Цей показник значно підвищився порівняно з попереднім періодом, а саме 55% восени 2023 року. Про це йдеться у результатах дослідження ринку праці України, який провела Європейська Бізнес Асоціація.
«74% респондентів відмітили, що зараз відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіциту кадрів», – свідчать результати дослідження.
Також HR-спільнота сформувала перелік вакансій, які, на їхню думку, найскладніше закрити:
менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник);
спеціаліст вузького профілю;
спеціаліст зі знанням англійської мови;
маркетолог, ІТ фахівець, HR, секретар, менеджер з продажу;
Також серед основних проблем, які наразі є на ринку праці в Україні, респонденти також виділили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови.
Крім того, серед наявних проблем: мобілізація, бажання працювати віддалено, вигорання та втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил всередині країни, роботу бізнесу в «сірому» полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних.
В енергосистемі України знову виник дефіцит. У середу вранці споживання електроенергії відразу на 10% перевищує вчорашній показник у цей час.
Про це повідомило Укренерго 24 квітня.
«Через пошкодження, заподіяні ракетними ударами росіян, електростанції не можуть виробити достатньо електроенергії, щоб покрити всі потреби споживачів», – йдеться у повідомленні.
Водночас учора ввечері під час вечірнього максимуму о 21:00 споживання було на 3,5% нижчим, ніж 22 квітня. Це сталося через застосування графіків обмеження потужності для бізнесу та промисловості з 18:00 до 22:00.
Повідомляється, що графіки відключень світла продовжують діяти у Харківській області. У регіоні знеструмлено близько 207 тисяч побутових споживачів. Також цілодобово обмежено споживання промисловості на Криворіжжі.Play Video
Сьогодні Україна третій день поспіль залучає аварійну допомогу протягом майже доби з енергосистем країн Європи: Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови.
Дефіцит держбюджету становить 1,7 млрд доларів, повідомляє сайт НБУ. Це – 34 % від загального обсягу доходів держбюджету. Доходи за період 1 січня 2024 року по 6 лютого 2024 року становили 41,2 млрд грн.
Нагадаємо, що за увесь 2022 рік до бюджету залучили 250,5 млрд грн, при цьому середньомісячне залучення військових облігацій склало 25,02 млрд грн.
Протягом 2023 року до бюджету надійшло 566,1 млрд грн, залучення військових облігацій становило 47,2 млрд грн.
Загалом, з 1 березня 2022 року по 6 лютого 2024 року (тобто за час повномасштабного вторгнення росії до України) до держбюджету залучили 857,8 млрд грн або 24,2 млрд доларів.
За розрахунками Мінекономіки на базі інформації Мінфіну, у 2023 році було отримано близько 42,5 млрд доларів.
31 січня 2024 року до державного бюджету надійшло близько 430 млн доларів від Японії в рамках проєктів Світового банку, націлених на соціальний захист та відновлення сільського господарства.
Загалом від початку війни станом на 2 лютого 2024 року до держбюджету залучили близько 75,4 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що здебільшого спрямовувалась на фінансування першочергових потреб бюджету, зокрема соціальних витрат.
Станом на ранок 29 листопада без світла перебувають 368 населених пунктів в 9 областях, найскладніша ситуація в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Рівень споживання електроенергії стрімко зростає.
„Ремонтні бригади „Укренерго” разом з обленерго продовжують відновлювати енергоживлення споживачів в південному регіоні. Хід робіт ускладнюють важкі погодні умови: снігові замети, ожеледиця. Знову посилився вітер, подекуди йде сильний дощ. Найбільш складна ситуація залишається в Одеській та Херсонській областях. За ніч через погодні умови додались відключення в Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Черкаській областях”, – повідомили у пресслужбі „Укренерго”.
У держкомпанії додали, що загалом через негоду на ранок знеструмлено 368 населених пунктів в Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях.
Водночас через бойові дії та з інших причин без світла залишається 444 населені пункти. Через обстріли є нові пошкодження в мережах обленерго в Дніпропетровській, Донецькій, Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться в залежності від ситуації з безпекою та з дозволу військових.
Причини зростання споживання – погіршення погодних умов, похмура погода впливає на зменшення виробництва „зеленої” генерації, відновлення споживання в регіонах, постраждалих через негоду.
У компанії закликали споживати електрику ощадливо – просять у середу раціонально споживати електроенергію протягом всього дня.
„Електроенергії, виробленої українськими електростанціями, поки достатньо для забезпечення потреб побутових та юридичних споживачів. Ліміти споживання не запроваджувались. Графіки відключень не вводилися та не прогнозуються. Але, якщо максимум споживання буде триматися протягом дня, в енергосистемі можливий дефіцит. Це пов’язано зі зниженою роботою сонячних електростанцій”, – пояснили в „Укренерго”.
Експорт електроенергії 29 листопада відсутній, водночас імпорт здійснюється переважно в нічні та вечірні години зі Словаччини, Румунії, Молдови. Загальний обсяг 1 277 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 474 МВт.
Потепління зменшило рівень споживання електроенергії. Але синоптики попереджають про нову хвилю похолодання вже в неділю.
В енергосистемі України дві доби поспіль зберігається дефіцит потужності. Про це повідомило Укренерго у п’ятницю, 24 листопада.
Вказано, що сьогодні ситуація на електростанціях залишається складною: один з блоків після ремонту повернувся в роботу, але на декількох інших тривають аварійні ремонти.
„Сьогодні потепління зменшило рівень споживання. Ранковий максимум 24 листопада був на 6,5% менше, ніж цей показник 23 листопада. Але синоптики попереджають про нову хвилю похолодання вже в неділю, тож, будь ласка, продовжуйте споживати ощадливо”, – йдеться у повідомленні.
Для підтримки балансу між виробництвом та споживанням Укренерго вчора активувало аварійну допомогу від оператора системи передачі Румунії загальним обсягом 1200 МВт·год.
Експорт електроенергії сьогодні здійснювався у нічні години мінімального споживання до Румунії. Загальний обсяг 450 МВт·год, з максимальною потужністю в окремі години до 100 МВт.
При цьому імпорт електроенергії сьогодні здійснюється протягом доби зі Словаччини, Румунії, Молдови. Його загальний обсяг 3743 МВт·год, з максимальною потужністю в окремі години до 490 МВт. Технічно можлива максимальна потужність 1200 МВт.
Національна комісія з надзвичайних ситуацій Молдови скасувала обмеження, запроваджені восени минулого року через дефіцит електроенергії.
Рішення ухвалили на засіданні 20 жовтня, повідомляє Newsmaker.
„У зв’язку з нормалізацією ситуації в Молдові скасували заходи, вжиті для зниження енергоспоживання. Дозволено вмикати фонтани, вітрини, декоративне, архітектурне та рекламне освітлення, а енергоємні підприємства повернуться до звичного графіка роботи”, – повідомили у пресрелізі уряду.
Нагадаємо, восени минулого року Молдова зіткнулася з дефіцитом електроенергії. У жовтні Україна, звідки Молдова отримувала 30% електрики, оголосила про тимчасове припинення постачання після пошкодження своєї інфраструктури під час масованих російських обстрілів. А МолдГРЕС, розташована в Придністров’ї, знизила постачання на правий берег Дністра з 70 до 27% через скорочення поставок російського газу.
З грудня 2022 року Moldovagaz поставляє весь обсяг газу від „Газпрому” в Придністров’я, яке натомість покриває понад 80% потреб правого берега Дністра в електроенергії. Іншу частину електроенергії на додаток до обсягів, вироблених з відновлюваних джерел і на ТЕЦ, Молдова закуповує у виробників Румунії та на румунській біржі OPCOM. Також у квітні цього року Україна відновила експорт електроенергії.
Лише минулого року крадіжки міді коштували німецькій державній залізничній компанії Deutsche Bahn 6,6 мільйона євро збитків, а цього року, ще до кінця вересня, через це відбулися затримки у русі 2 644 поїздів, що загалом становить понад 700 годин, повідомляє ділова газета Handelsblatt. Злодії порушують ланцюги поставок, а сотні тисяч пасажирів, які постраждали, дедалі більше розчаровуються через ненадійність залізничного сполучення.
Але Deutsche Bahn – не єдина компанія, яка зазнає все більших проблем і збитків від крадіжок міді: кабелі та труби, що містять дорогоцінний метал, також крадуть із будівельних майданчиків, і навіть мідні дахи старих церков вже не залишаються в безпеці від дій злочинців.
Більше того, злочинні угруповання стають сміливішими і діють більшими групами: найбільш вражаючу крадіжку було виявлено в серпні, коли з’ясувалося, що із заводу найбільшого в Європі виробника міді Aurubis у Гамбурзі шляхом бухгалтерського маневру зникло металу на суму 188,7 мільйона євро. Aurubis підозрює, що крадіжка сталася завдяки злочинній змові, і заявила, що не зможе виконати план доходів на цей рік через „значні розбіжності” у своїх запасах.
Мідь є ключовим матеріалом, але її недостатньо
Мідь не є дорогоцінним металом, але завдяки хорошій електропровідності вона широко використовується в багатьох сферах, і є ключовим елементом переходу до вуглецевої нейтральності для цілих галузей промисловості, розповів Deutsche Welle Йоахім Берленбах, засновник і генеральний директор консалтингової компанії Earth Resource Investment (ERI). Він додав, що немає жодних сумнівів у тому, що „попит на мідь у майбутньому значно зросте”.
„Подумайте про вітрову турбіну, яка виробляє електроенергію, обертаючи мідну котушку в магнітному полі. Для виробництва кожного мегавата вітрової енергії потрібно від п’яти до дев’яти тонн міді, залежно від того, де знаходиться турбіна – на суші чи на морі”, – пояснив Берленбах.
За його словами, ціни продовжуватимуть зростати, оскільки „зараз справді не вистачає цієї критично важливої сировини для досягнення наших цілей з декарбонізації. Це часто не беруть до уваги прихильники енергетичного переходу”.
Економічний розвиток також впливає на ціни на мідь
На думку експерта, ціна на мідь ще більше зростатиме завдяки економічному розвитку країн, що розвиваються, таких як Китай та Індія, де „купуватимуть більше автомобілів, встановлюватимуть більше кондиціонерів і зводитимуть більше будинків із більш сучасними системами електропроводки”, оскільки рівень життя покращується.
За словами генерального директора ERI, на сьогоднішній день людство видобуло близько семисот мільйонів тонн міді – але, за оцінками компанії, знадобиться ще стільки ж протягом наступних тридцяти років.
Тим часом, однак, стає все важче знаходити нові родовища міді й видобувати там метал, здебільшого в країнах із високим геополітичним ризиком, таких як Чилі і Демократична Республіка Конго (ДРК), в цю справу компанії будуть інвестувати тільки в тому разі, „якщо це має економічний сенс”.
Куди поділася вкрадена мідь?
Збути крадену мідь непросто через суворе регулювання європейського ринку переробки, пояснив німецькій газеті Tagesspiegel Ральф Шмітц з Німецької асоціації металоторговців і переробників (Verband Deutscher Metallhändler – VDM). Те ж саме можна сказати і про Польщу, де діє подібна система, а також про Німеччину.
Тому Шмітц підозрює, що крадії металу переважно продають свою контрабанду за межами Німеччини, оскільки відкриті кордони полегшують нелегальне транспортування. Однак більш імовірно, що товари переправляються контрабандою ще за межі країни.
„Значна частина викраденого металу більше не продається в Європі. Моя теорія полягає в тому, що більша частина матеріалу відправляється за кордон у контейнерах”, – каже експерт.
Мідь не можна замінити нічим
Цього тижня, у четвер, світова ціна на мідь упала до $7916 за тонну на Лондонській біржі металів, але це лише тимчасове явище. Зі зростанням цін на мідь та інші метали злочинні мережі, які їх викрадають, стають усе більш організованими і безжальними. Наприклад, німецька поліція, розслідуючи діяльність Aurubis, вилучила вогнепальну зброю і боєприпаси, а також кілька автомобілів і понад двісті тисяч євро готівкою.
Берленбах нагадав, що, як і в Німеччині, крадіжки міді досягли драматичних масштабів у Південній Африці, де він колись жив. „Траплялося, що мідь викрадали з усіх телефонних ліній в Йоганнесбурзі одночасно. Тільки добре організована злочинна мережа зі зв’язками з офіційними покупцями могла це зробити”, – каже він.
Але генеральний директор ERI не має уявлення, який ефективний спосіб захисту критичної інфраструктури, залізниць та електромереж слід задіяти, щоб убезпечитися від злодіїв-крадіїв металу. „На жаль, немає жодної заміни мідним кабелям, це фізика”.
Дефіцит державного бюджету за січень-липень 2023 року досяг майже 584 млрд грн, що на 41,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це повідомляє Мінфін.
“За сім місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 583,9 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 627,6 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-липень 2023 року дефіциту у сумі 1 088,5 млрд гривень”, – повідомили у міністерстві з посиланням на оперативні дані ДКСУ.
Як повідомляється, за січень-липень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1 трлн 6,1 млрд грн. А касові видатки держбюджету за сім місяців становили 2 трлн 66,9 млрд грн, у тому числі загального фонду – 1 трлн 639,5 млрд грн, або 93,4% від розпису звітного періоду.
Фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за січень-липень 2023 року, як вказано, становили 1 трлн 33,7 млрд грн, або 88,1% від запланованих на цей період. Із зовнішніх джерел надійшло 708,9 млрд грн (або 19,4 млрд дол.).
Платежі з погашення держборгу за сім місяців, як повідомляється, становили 273 млрд грн (96,6% плану), платежі з обслуговування – 128 млрд грн (95,7% плану).
“Залученні кошти від розміщень ОВДП за січень-липень 2023 року дозволили повністю покрити потребу в коштах, необхідних для здійснення платежів з погашення ОВДП”, – вказали у Мінфіні.
Від початку року міжнародні партнери виділили Україні понад 23 млрд доларів для фінансування дефіциту бюджету.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підбиваючи підсумки тижня у Facebook.
Премʼєр зазначив, що за перші шість місяців 2023 року до держбюджету надійшли 1 трлн 302 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Видатки за цей самий час склали 1 трильйон 784 млрд грн.
Міжнародні партнери від початку року виділили Україні понад 23 млрд доларів для фінансування дефіциту бюджету.
За словами Шмигаля першим пріоритетом видатків залишається безпека та оборона. Це близько половини всіх коштів бюджету. На другому місці – соціальні програми. На них за шість місяців виділили 231 млрд грн. Також серед основних програм видатків: медицина, освіта, підтримка регіонів та відновлення.
Крім того, уряд уже виділив понад 1,7 млрд грн на відновлення медзакладів у дев’яти областях України.
„Для відновлення економіки продовжуємо програму безповоротних грантів єРобота. У межах десятої хвилі подачі заявок за програмою „Власна справа” виділено 72 млн грн для 306 бізнесів. Загалом від початку 2023 року переможцями програми стали вже 2 800 підприємців, яким буде надано гранти на 665 млн грн”, – повідомив Шмигаль.
За січень-травень дефіцит загального фонду державного бюджету України за 5 місяців року становив 401,9 млрд гривень, у травні – 91,3 млрд. Про це сказала голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, повідомляє Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 2 червня.
„Хоча дефіцит бюджету є великим, але ситуація керована. Ми спільно з урядом постійно працюємо з нашими міжнародними партнерами, що забезпечує достатню кількість кредитної допомоги на покриття дефіциту”, – зазначила Підласа.
За її словами, видатки загального фонду становили 1,143 трлн грн, з них за травень – 277,4 млрд грн.
Надходження загального фонду державного бюджету становили 1,481 трлн грн. З них 723,8 млрд грн (або майже половину) – з зовнішніх джерел, з внутрішніх – 757,4 млрд грн.
У травні надходження загального фонду державного бюджету становили 328,3 млрд грн, з них внутрішні джерела – 209,2 млрд грн, зовнішні – 119,1 млрд грн.
„В травні податкові надходження чи не вперше за останній час перевищили зовнішні запозичення. Податкові органи зібрали 101,2 млрд грн, зовнішні запозичення склали 73,4 млрд грн, внутрішні запозичення (ОВДП) – 68,6 млрд грн, грант від США – 45,7 млрд грн, а також доходи, що адмініструються митними органами, – 29,6 млрд грн”, – повідомила Підласа.
