Міністерство фінансів прогнозує зростання дефіциту державного бюджету України з $2,7 млрд у березні до $5-7 млрд у квітні та травні на місяць.
Про це міністр Сергій Марченко заявив в інтерв’ю Financial Times та закликав міжнародне співтовариство до фінансової підтримки України, передає Інтерфакс-Україна.
„Ми перебуваємо у стані сильного стресу, у найгіршому стані. Це питання виживання нашої країни”, – сказав він.
„Якщо ви хочете, щоб ми продовжували боротися у цій війні, щоб виграли цю війну… так допоможіть нам”, – додав Марченко.
За його словами, оцінка інфраструктурних втрат через війну зросла до $270 млрд, тоді як наприкінці березня прем’єр-міністр називав цифру $120 млрд. Понад 7 тис. житлових будинків зруйновано або пошкоджено. Близько 30% українських підприємств зупинилося, 45% працюють частково. Споживання електроенергії впало на 35%, різко скоротилася торгівля.
Водночас уряд пішов на скорочення видатків держбюджету більш ніж на $6 млрд, проте цього мало, оскільки доходи лише трохи перевищують половину надходжень довоєнного рівня.
„Ми можемо скоротити деякі витрати, але це не може покрити дефіцит”, – наголосив Марченко.
Говорячи про дефіцит держбюджету за підсумками 2022 року, який спочатку був запланований на рівні 3,5% ВВП, Марченко зазначив, що він зростатиме залежно від тривалості війни.
Водночас Україна продовжить проводити платежі за держборгом, щоб уникнути дефолту чи реструктуризації, наголосив глава Мінфіну.
При цьому говорячи про виділення конгресом США військової та гуманітарної допомоги Україні та іншим країнам, які постраждали від війни у розмірі $13,6 млрд, міністр наголосив, що Україна не отримає жодного центу.
„Це не є прямою бюджетною підтримкою. Ми не можемо використовувати її для поповнення дефіциту”, – сказав Марченко.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
У лютому 2022 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 104,6 млрд грн. Місячний розпис виконано на 129,3% (+23,7 млрд грн).
Про це повідомляє Урядовий портал за оперативними даними Державної казначейської служби.
За платежами, сплату яких до бюджету контролює Державна податкова служба, надходження становили 48,6 млрд грн, розпис виконано на 110,1% (+4,4 млрд грн), у тому числі:
податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 12,6 млрд грн;
податку на прибуток підприємств — 8,3 млрд грн;
рентної плати за користування надрами — 6,3 млрд грн;
акцизного податку з вироблених в Україні товарів — 4,3 млрд грн;
податку на додану вартість — 12,3 млрд грн (зібрано 24,4 млрд, відшкодовано 12,1 млрд).
Находження до загального фонду держбюджету митних платежів у лютому 2022 р. становили 34,9 млрд гривень. Розпис, додатково збільшений протягом місяця на 2,2 млрд грн з метою фінансування нагальних потреб Збройних сил України, виконано на 102,3% (+0,8 млрд грн). Із загальної суми надходжень 32,5 млрд грн надійшло у вигляді податку на додану вартість, 2,3 млрд грн — ввізного мита.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування за лютий 2022 р. становили 34 млрд грн, що на 4,8 млрд грн перевищило очікувані (планові) показники ДПС на відповідний період.
В уряді зазначають, що з початком військових дій 24 лютого 2022 р. між Російською Федерацією та Україною фінансування з державного бюджету здійснюється у повному обсязі і виключно на потреби Збройних Сил України та соціальні виплати населенню (допомоги, заробітні плати, пенсії).
Державний бюджет України за перші два місяці було виконано з профіцитом у сумі 24 млрд грн, у тому числі загальний фонд — з профіцитом у сумі 13,1 млрд грн при запланованому дефіциті загального фонду на січень-лютий 2022 року у сумі 66,2 млрд гривень.
Провів перемовини з Прем'єр-міністром Японії @kishida230. Подякував за потужну підтримку ?? в протидії агресії. ?? виділяє $100 млн до вже схваленої підтримки у $100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякуємо за це! Справді глобальна антивоєнна коаліція в дії.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
У 2021 році на протидію пандемії COVID-19 уряд витратив 46,4 млрд грн, найбільше – на медичну допомогу хворим та вакцинацію.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів, передає Економічна правда.
Майже половина всіх витрат, 22,4 млрд грн, була спрямована на оплату послуг з вакцинації, а також екстреної та стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19. Друга найдорожча позиція – закупівля вакцин від COVID-19, на що витрачено 11,4 млрд грн.
На соціальну підтримку було використано 7,7 млрд грн, з яких 2,2 млрд грн – виплати по безробіттю, ще 3 млрд грн – заходи підтримки населення в умовах карантину. Решту спрямували на виплату лікарняних – 2,5 млрд грн.
Для того, аби забезпечити лікарні киснем та діагностичним обладнанням, експрес тестами тощо було витрачено 2,5 млрд грн.
Доплати медпрацівникам становили 0,5 млрд грн, а працівникам Нацгвардії, Державної прикордонної служби, поліцейським та медпрацівникам відомчих закладів охорони здоров’я – 0,8 млрд гривень.
Провів перемовини з Прем'єр-міністром Японії @kishida230. Подякував за потужну підтримку ?? в протидії агресії. ?? виділяє $100 млн до вже схваленої підтримки у $100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякуємо за це! Справді глобальна антивоєнна коаліція в дії.
Державний бюджет у січні-листопаді 2021 року виконано більш ніж 100%. Це перевищує очікувані результати на 47 мільярдів гривень.
Про це 29 грудня повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на останньому засіданні уряду цього року.
«Що стосується макроекономічної стабільності держави – з цим питанням, я вважаю, ми впоралися. Гривня залишається стабільною. У бюджеті достатньо коштів, щоби фінансувати всі витрати. Державний бюджет у січні-листопаді цього року виконано на 104% – це на 47 мільярдів гривень більше, ніж очікувалося», – сказав він.
Прем’єр уточнив, що ці кошти були спрямовані на підтримку громадян України, економіки та оборонного сектору. Крім цього, за словами Шмигаля, завдяки ефективним та виваженим борговий та бюджетній політикам дефіцит державного боргу за 11 місяців поточного року становив лише 1,4% від валового внутрішнього продукту.
Перевиконання доходів державного бюджету забезпечили надходження від податкової та митниці, зазначив глава уряду.
У 2021 році доходи держбюджету України склали 84,3 мільярда гривень, або 104,4% від розпису звітного періоду. Такі дані навів у суботу, 4 грудня, прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, лише у листопаді план надходжень до бюджету виконано на 110%, тобто отримано 122 мільярди гривень (+11,3 мільярда).
При цьому дефіцит загального фонду держбюджету за 11 місяців склав 57,4 мільярда гривень, що майже втричі менше від запланованого (175,7 мільярда).
Глава Кабміну зазначив, що цього року перевиконання доходів державного бюджету забезпечили надходження від податкової та митниці.
За підсумками десяти місяців 2021 року дефіцит держбюджету становив 54,43 млрд грн, у тому числі в жовтні 14,635 млрд грн. Про це свідчать дані Державної казначейської служби, пише Корреспондент.net.
За даними, запозичення минулого місяця склали майже 43 млрд грн, зокрема зовнішні – майже 20,8 млрд грн. Загалом за 10 місяців запозичення становили майже 413,7 млрд грн, у тому числі зовнішні – майже 129 млрд грн.
Погашення у жовтні склали 34 млрд грн. Загалом за 10 місяців погашення перевищили 391,7 млрд грн.
Доходи держбюджету в січні – жовтні становили 1,019 трлн грн, у тому числі за загальним фондом – 862 млрд грн. Витрати держбюджету за цей період становили 1,07 трлн грн, у тому числі за загальним фондом – 921,8 млрд грн.
Зазначимо, за три квартали 2021 року бюджет перевиконано за доходами на 5,3%, або на 46,65 млрд грн, від плану та на 20,8% перевищують торішній рівень.
Провів перемовини з Прем'єр-міністром Японії @kishida230. Подякував за потужну підтримку ?? в протидії агресії. ?? виділяє $100 млн до вже схваленої підтримки у $100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякуємо за це! Справді глобальна антивоєнна коаліція в дії.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, передає повноваження з регулювання діяльності підприємств теплопостачання з державного на місцевий рівень.
Як передає Укрінформ, відповідний проєкт постанови «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання», регулятор ухвалив 9 червня 2021 року.
Проєктом передбачається передати всіх ліцензіатів у сфері теплопостачання, що підпадають під регулювання НКРЕКП на місцевий рівень. Таким чином тамтешні органи влади самостійно будуть встановлювати тарифи і затверджувати плани розвитку для таких ліцензіатів.
Примітно, що під рішення регулятора не підпадають ліцензіати, що провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках.
Зокрема, відбудеться передача 80 ліцензіатів (28 суб’єктів господарювання), що провадять діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Раніше в рамках реформи децентралізації влади в Україні на місцевий рівень були вже передані 623 таких ліцензіатів.
При цьому, як наголошується, НКРЕКП все одно здійснюватиме моніторинг та контроль роботи всіх підприємств теплопостачання, в тому числі й тих, регулювання яких відбуватиметься на місцевому рівні, продовжуватиме нормативно-правове забезпечення їх діяльності.
За словами голови регулятора Валерія Тарасюка, на сьогодні є кілька підприємств, які проти такого рішення, зокрема «Рівнетеплоенерго» та «Черкаситеплокомуненерго», а тому протягом двох тижнів відбудуться обговорення для врегулювання цієї ситуації.
«Ми маємо виробити єдиний підхід, адже це рішення концептуальне. Після схвалення проєкту постанови у нас буде час протягом близько двох тижнів на обговорення та узгодження позицій», – додав він.
Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої постановою Верховної Ради від 04.10.2019 №188-IX, одним із напрямів реалізації цілі щодо надання якісних комунальних послуг є передача повноважень з регулювання діяльності підприємств теплопостачання – погодження інвестиційних програм і встановлення тарифів – з державного рівня на рівень місцевих органів влади.
Кабінет Міністрів зафіксував свою позицію з цього питання, схваливши проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», який було зареєстровано Верховною Радою 13.10.2020 за № 4215.
Реальна заробітна плата в Україні в березні 2021 року у порівнянні з березнем 2020 року збільшилася на 9,5%, порівняно з лютим поточного року також зросла – на 6,7%, повідомила Державна служба статистики.
Як зазначив Держстат, середня номінальна заробітна плата штатних працівників у березні 2021 року порівняно з лютим-2021 збільшилася на 8,5%, а в річному вимірі зросла на 18,9% і становить 13 612 грн, що в 2,3 разу вище рівня мінімальної зарплати (6 000 грн).
Відомство уточнює, що в 2021 році в лютому середня номінальна заробітна плата штатних працівників становила 12 549 грн, в січні – 12 337 грн, тоді як у грудні 2020 року – 14 179 грн.
За даними статвідомства, найбільше зростання середньої заробітної плати штатних працівників у березні поточного року проти березня-2020 спостерігалося в Чернівецькій (на 31,1%), Донецькій (на 30,1%), Тернопільській (на 26,9%), Рівненській (на 26,3%), Херсонській (на 26,2%), Волинській (на 25,9%), Хмельницькій (на 24,8%), Івано-Франківській (на 24,3%), Чернігівській (на 22,8%), Житомирській (на 20,8%), Закарпатській (на 20,0%), Одеській (на 19,9%), Луганській, Львівській і Сумській (на 19,8%), Запорізькій (на 19,0% ) областях.
Найвищий рівень зарплат минулого місяця зафіксовано у Києві – 20 132 грн, найнижчий в Житомирській області – 10 675 грн.
У березні 2021 року порівняно з аналогічним місяцем 2020 року заробітна плата зросла в охороні здоров’я на 52%, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 37,2%, у сфері мистецтва, спорту й розваг – на 33,8%, освіті – на 28,8%, у сфері операцій з нерухомістю – на 22,2%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – на 20,4%, в сільському і лісовому господарстві – на 17,4%, на підприємствах промисловості – на 15,0%, у фінансовій та страховій діяльності – на 11,3%, у сфері інформації та телекомунікацій – на 9,4%, у сфері держуправління й оборони – на 9,1%, в будівництві – на 7,7%, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – також на 7,7%, у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – на 5,2%, професійної, наукової і технічної діяльності – на 1,2%.
У сфері надання інших видів послуг заробітна плата в березні-2021 проти березня-2020 скоротилася на 3,8%.
В Україні на медицину в держбюджеті-2021 передбачили 163 мільярдів гривень, що є рекордним показником. Також заплановано поетапне підвищення зарплат лікарям, і до 2023 році їх рівень буде порівнянний з європейським.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив в ефірі програми „Свобода слова Савіка Шустера”.
Глава Кабміну розповів, що в наступному році зарплати працівникам медичної сфери зростуть трохи більше ніж на 2 тисячі.
„Для лікаря, який приходить з університету, заробітна плата буде 9 500 гривень. Для більш досвідченого лікаря, високої категорії – 13 500 гривень. Це в середньому трохи більше ніж на 2 тисячі вище, ніж в цьому році”, – зазначив чиновник.
При цьому Шмигаль наголосив, що влада має поетапний план зростання витрат на медицину, і до 2023 року вони мають скласти 5% від ВВП.
„Це дозволить досягти дійсно рівня європейської оплати праці для лікарів, дійсно європейських умов. Тобто цей план є”, – заявив прем’єр.
Він також нагадав, що в бюджеті передбачені кошти на 300%-ві доплати лікарям, які працюють з хворими на COVID-19.
При цьому чиновник додав, що уряд виділяє значні бюджетні кошти на медицину, але на місцях виникають проблеми в їх розподілі.
Шмигаль заявив про необхідність контролю з боку як депутатів, так і представників міністерства охорони здоров’я.
У Державному бюджеті на 2021 рік закладено фінансування на проектування та початок робіт з відновлення євроколії шириною 1435 мм від станції Чоп до Ужгорода.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
У 2021 році планується підготувати проектну документацію та розпочати відновлення раніше демонтованої колії від Чопа до Ужгороду. Реалізація цього проекту дозволить створити в обласному центрі Закарпатської області місті Ужгород транспортний хаб, для пересадки з пасажирських поїздів із різних куточків України, що їдуть «широкою» колією (1520 мм), на поїзди європейської колії (1435 мм) – до Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії, Австрії і до інших країн Європи.
Важливо зазначити, що для більшої зручності пасажирів та економії часу, на вокзалі Ужгорода заплановано облаштувати пункт митного і прикордонного контролю, що дозволить не зупиняти поїзди на державному кордоні.
