Німеччина обіцяє виділити додаткові 11,5 мільйонів євро до фонду Україна-НАТО. Голова МЗС Німеччини зазначила, що майбутнє України – в ЄС і НАТО.
Німеччина додатково інвестує 11,5 млн євро до Цільового фонду Україна-НАТО. Про це заявила міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок, яку зацитувало МЗС Німеччини у соцмережі X.
“Рада НАТО-Україна стане рушійною силою, яка ще більше наблизить Україну до НАТО. Стандарти НАТО, планування спроможностей і реформа сил посідають центральне місце в цьому процесі. З цією метою Німеччина інвестує додаткові 11,5 мільйонів євро в Цільовий фонд НАТО-Україна”, – заявила Бербок.
Голова МЗС Німеччини зазначила, що майбутнє України – в ЄС і НАТО. Україна обрала мир, свободу і безпеку, і ФРН повинна зробити все можливе, щоб підтримати її на цьому шляху.
Водночас Бербок заявила про зниження уваги громадськості до війни рф проти України.
“Нині увага до України зникає з поля зору громадськості, що є фатальним. Атаки з боку росії на цивільну інфраструктуру зараз сильні як ніколи. Саме тому нам усім необхідно працювати над тим, щоб ще більше зміцнити зимовий захисний щит для України”, – заявила Бербок.
До складу гуманітарного вантажу входять понад 900 тисяч метрів електричних кабелів і проводів, а також 18 трансформаторів і трансформаторних підстанцій.
Автоколона з 23 фур із гуманітарною допомогою, надана Міністерством енергетики Азербайджану, виїхала сьогодні з території Сумгаїтського технологічного парку. Згідно з розпорядженням президента країни Ільхама Алієва, найближчим часом заплановано відправити в рамках гуманітарної допомоги в Україну чергові партії електрообладнання загальною вартістю 7,6 млн доларів США.
Уряд Швеції оголосив про виділення 75 млн шведських крон (6,52 млн євро) до фонду ЮНЕСКО з відновлення й відбудови зруйнованих і пошкоджених шкіл і дитсадків в Україні.
Зазначається, що гроші Швеції будуть використані на облаштування укриттів у школах і дитсадках для їх підготовки до зимового періоду. Також передбачається налагодження водопостачання й туалету.
«ЮНЕСКО робить наголос на інклюзивності шкільного простору й прагне, аби укриття були доступні для дітей із інвалідністю, а школярі та дошкільнята могли отримати психологічну підтримку», – йдеться у повідомленні.
За даними шведського уряду, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну були пошкоджені понад 3000 закладів освіти, а 360 – повністю знищені.
Глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон оголосив про нову фінансову допомогу українцям, які безпосередньо постраждали від російського вторгнення. Ця допомога включає забезпечення необхідними зимовими запасами та підтримку людей, які евакуювалися з прифронтових районів.
Перебуваючи з візитом в Одесі, глава МЗС Британії Кемерон заявив про нову фінансову допомогу низці організацій та українцям.
Велика Британія виділяє 10 млн фунтів стерлінгів для Товариства Червоного Хреста України на надання товарів медичного призначення громадам, які безпосередньо постраждали від російської агресії, та для підтримки Червоного Хреста.
Також Британія надасть понад 7 млн фунтів стерлінгів консорціуму під керівництвом міжнародної неприбуткової організації Nonviolent Peaceforce (Ненасильницька сила миру – ред.), який підтримує волонтерські організації, що доставляють гуманітарну допомогу в небезпечні місця на лінії фронту.
Крім цього, Великобританія виділяє додаткові 1,4 млн фунтів стерлінгів на поточну та рятувальну роботу Корпусу милосердя в Україні (Mercy Corps).
Литва надасть Україні два мільйони євро на вирішення соціальних наслідків війни росії проти України.
Про це йдеться у повідомленні Мінфіну Литви, яке цитує Європейська правда.
Як зазначили у відомстві, підтримка буде здійснюватись через інструменти міжнародних фінансових установ.
Зокрема, один мільйон євро буде виділено до фонду Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який підтримує інклюзивність, та до Українського фонду солідарності Банку розвитку Ради Європи, який підтримує проєкти соціального призначення.
Литва перекаже кошти в обидва ці фонди до кінця цього року.
“Сила України – в її народі та його рішучості боротися з агресором, тому важливо забезпечити підтримку не тільки українського бюджету для збереження економічної стабільності, але не менш важливо орієнтуватися і на соціальні наслідки війни”, – зазначила міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте.
Європейський Союз виділив 26,7 мільйона євро гуманітарної допомоги кільком країнам Східної Африки, щоб допомогти населенню і біженцям, які постраждали від збройних конфліктів та кліматичних катастроф, повідомила Європейська комісія.
Згідно з брюссельським комюніке, регіон Африканського Рогу та Великих озер потерпає від численних гуманітарних криз, які посилюються збройними конфліктами та кліматичними катастрофами.
Щоб покращити ситуацію, Європейська комісія надасть гуманітарну допомогу на загальну суму 26,7 мільйона євро Південному Судану, Уганді, Сомалі та Демократичній Республіці Конго. Кошти будуть використані головним чином для підтримки переміщеного населення, яке рятується від конфліктів та кліматичних явищ.
У Південному Судані, куди із сусіднього Судану щодня прибуває близько 2 000 осіб, додаткове фінансування в розмірі 6,4 мільйона євро піде на забезпечення гуманітарної допомоги в прикордонних районах. 70% потерпілих у цьому регіоні – жінки і діти, більшість з яких страждають від недоїдання.
У Єврокомісії підкреслили, що близько двох мільйонів людей у Сомалі потребуватимуть термінової гуманітарної допомоги до кінця року через збройний конфлікт, повені та постійну епідемію холери. Фінансування ЄС у розмірі 5,5 мільйона євро покращить гуманітарну ситуацію, яка склалася в країні.
Євросоюз виділить 1,5 мільйона євро для посилення продовольчої безпеки в Уганді, щоб прогодувати понад 1,5 мільйона біженців. Адже із січня 2022 року їх прибуло в країну понад 220 000.
Для Демократичної Республіки Конго Європейська комісія виділяє 13,3 мільйона євро для забезпечення безперервності гуманітарної діяльності у відповідь на зростання насильства і погіршення гуманітарної ситуації, ідеться в комюніке.
Єврокомісія оголосила про надання Україні 1,5 мільярда євро у рамках пакету макрофінансової допомоги, обсяг якого становить до 18 мільярдів євро на 2023 рік.
Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії, яке передає Інтерфакс-Україна.
“Підтримка ЄС України непохитна. Ми виплатили чергові 1,5 мільярди фінансової допомоги Україні. З цією новою виплатою наша загальна допомога Україні сягає майже 83 мільрди. Крім цього, Європейська Комісія запропонувала до 50 мільрдів на наступні роки – до 2027 року”, – наводяться в комюніке слова голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Повідомляється, що заголом Україна отримала цього року 15 мільярдів євро, які йдуть на покриття її “нагальних потреб у фінансуванні завдяки стабільній, передбачуваній і значній фінансовій підтримці”.
Ця підтримка, пояснюють у Брюсселі, допоможе Україні продовжувати виплачувати зарплати та пенсії й забезпечувати функціонування основних державних служб, таких як лікарні, школи, а також надання житла для переселенців, і дасть змогу зберегти макроекономічну стабільність і відновлювати критично важливу інфраструктуру, включно з енергетичною, системами водопостачання, транспортними мережами, дорогами та мостами.
Останню виплату, повідомляють у Єврокомісії, було здійснено після того, як 18 жовтня ЄК констатувала, що “Україна продовжує досягати задовільного прогресу у виконанні узгоджених умов і дотримується вимог до звітності, які спрямовані на забезпечення прозорого й ефективного використання коштів”.
На засіданні Кабінету міністрів у вівторок уряд виділив з резервного фонду держбюджету 180,1 мільйона гривень на допомогу звільненим з полону та сімʼям тих, хто досі перебуває в полоні.
Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Документом передбачено 129,2 мільйона гривень на надання щорічної державної грошової допомоги родинам політв’язнів, цивільних заручників і військовополонених. Вона виплачується у розмірі 100 тисяч гривень за кожен рік перебування таких осіб у місцях несвободи”, – йдеться у повідомленні.
50,9 мільйона гривень будуть спрямовані на виплату по 100 тисяч гривень одноразової державної грошової допомоги звільненим із російського полону.
Кошти на банківські рахунки зазначених осіб перераховуватиме Мінреінтеграції.
На Міжнародній донорській конференції в Загребі представники Хорватії, Іспанії, Швейцарії, Норвегії, Словенії, Словаччини, Австрії та Швеції оголосили про виділення 143 млн євро на допомогу в розмінуванні українських територій
Про це повідомила міністр економіки України Юлія Свириденко.
“Представники з понад 40 країн світу, сотні обговорень та одна спільна ціль — зробити українську землю знову безпечною. В Загребі зібралися міністри оборони, закордонних справ, посли, керівники міжнародних організацій, щоб на Міжнародній донорській конференції обговорити важливе питання гуманітарного розмінування України. Вона видалася надзвичайно багатою на добрі новини”, – сказала Свириденко.
На конференції про нову допомогу оголосили:
прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович повідомив про рішення надати 5 млн євро Україні для гуманітарного розмінування;
міністр закордонних справ, ЄС та співробітництва Іспанії Хосе Мануель Альбарес сказав, що Іспанія спрямує на підтримку гуманітарного розмінування в Україні 1,5 млн євро;
швейцарський уряд виділить понад 100 млн євро на гуманітарне розмінування в Україні упродовж наступних 4 років;
Норвегія виділить близько 20 млн євро через громадські організації та агенції системи ООН;
додаткові 500 тис. євро на заходи з розмінування в Україні виділить Словенія – раїна планує надати кошти наступного року;
Словаччина сподівається завдяки залученню громадського сектору й збору коштів залучити 1,5 млн євро;
федеральний уряд Австрії вирішив надати 2 млн євро на розмінування України;
Швеція оголосила, що виділяє додаткових 12,5 млн євро для Данської ради у справах біженців на програму заходів з розмінування в Україні упродовж наступних 3 років.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення на розмінування партнери України виділили майже пів мільярда євро.
“Символічно, що конференція з розмінування України відбулася в Хорватії. Ще 30 років тому ця країна стояла перед викликами, спричиненими війною та замінуванням територій. І лише погляньте на Хорватію сьогодні. Це квітуча країна ЄС із багатим досвідом у розмінуванні. Впевнена, що Україна досягне не менших успіхів та у майбутньому зможе експортувати свій досвід та розробки у сфері розмінування”, – сказала Свириденко.
Міністр сільського господарства і продовольства Німеччини Джем Оздемір під час свого візиту в Україну напередодні запропонував Києву допомогу Берліна у сфері експорту української сільськогосподарської продукції.
Німецький політик учергове запевнив свого українського колегу Миколу Сольського в солідарності та підтримці Німеччини. За його словами, вони не дозволять президенту росії Володимиру Путіну використовувати голод як зброю.
Згідно з інформацією міністерства сільського господарства Німеччини, міністри під час зустрічі урочисто відкрили лабораторію безпечності харчових продуктів, яка дозволить розширити ліцензійні потужності експорту української сільськогосподарської продукції.
Фінансові ресурси (2,7 мільйона євро), необхідні для реалізації проєкту, ініційованого Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), надали Україна, Німеччина, Європейський Союз та Японія.
Оздемір підкреслив, що чорноморський експорт і надалі буде обтяжений великими ризиками. «Ми допоможемо налагоджувати альтернативні маршрути, щоб Україна могла транспортувати своє зерно туди, де воно вкрай необхідне, а саме в південні країни», – зазначив політик. Він додав, що Берлін разом із Брюсселем працює над розбудовою вантажних коридорів і терміналів.
Як ми повідомляли, напередодні Україна «поставила на паузу» розгляд скарги на Польщу, Угорщину та Словаччину у Світовій організації торгівлі.
За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, це було зроблено, щоб загалом вирішити питання торгівлі України з країнами ЄС.
«Це взагалі питання функціонування торгівлі між Україною та Євросоюзом. Ми бачимо, що проблема ввезення української сільськогосподарської продукції буде усунута в найближчі тижні та місяці. Тому, поки ми шукаємо практичне рішення, наші спори в СОТ сьогодні на паузі», – пояснив Тарас Качка.