За результатами минулого року в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CРІ) Україна додала 3 бали. Тепер із доробком у 36 балів наша держава ділить 104 сходинку з Алжиром, Бразилією та Сербією. При цьому зростання на 3 бали стало одним із найкращих результатів за минулий рік у світі.
«Ключове значення мало зосередження уваги на реформах системи правосуддя. Зусилля щодо зміцнення потенціалу та незалежності антикорупційного агентства (НАБУ) та органу антикорупційного переслідування (САП) – забезпечили міцну основу для постійної боротьби з корупцією. Прогрес також підтверджується активною участю громадянського суспільства, наприклад підтвердженням вимоги державних чиновників подавати електронні декларації про свої активи. Державні закупівлі в Україні залишаються значною мірою конкурентоспроможними та отримують визнання Світового банку», – пояснили в організації прогрес України.
Рейтинг зі свого боку зафіксував, що за час антикорупційної роботи Україна зробила справді багато, і це, зокрема підтверджують результати звіту Єврокомісії.
«Згідно з цими показниками, Україна вже наздогнала країни-кандидатки в ЄС, хоча, звісно, до членів Євросоюзу нам ще далеко. Проте CPI – це комплексна оцінка змін, які відбувалися, і сталості цих процесів. І тенденцію, яку ми бачимо з дослідження цьогоріч, попри усі перестороги можна назвати втішною», – повідомляє Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine.
Експерт наголошує, що якщо згадати минулий рік, то, крім корупційних скандалів щодо підозр топпосадовців, українці побачать багато позитивних змін, і чимало з них вплинули на результати України у цьому індексі. Ухвалення Державної антикорупційної програми, відновлення е-декларування та звітування політичних партій – все це точно вказує на реальні антикорупційні зрушення України.
«Та й самі скандали, які так збурюють суспільство, усі вручені підозри та винесені вироки (а їх тогоріч було 65) – це свідчить про активність громадянського суспільства, журналістів-розслідувачів та й правоохоронних органів, які покликані боротися з корупцією», – зазначає Андрій Боровик
Якщо говорити про прогрес в Індексі сприйняття корупції, помітно, що ті країни, які давно вже отримали кандидатство в ЄС, зростали в рейтингу дуже повільно. Тоді як Україна та Молдова, які виявили своє прагнення долучитися до європейської спільноти, показали чи не найбільший ріст в останні роки з-поміж усіх країн. І тепер Україна наздогнала в Індексі Сербію та вже обігнала Боснію і Туреччину.
«З таким запитом від суспільства в української влади немає іншого варіанту, як продовжувати реформи. Навряд чи це буде швидко, і багато залежатиме від суті того, що буде в переговорній рамці з Євросоюзом. Бо ж переговори – це про дві сторони, і оскільки ЄС – це передусім економічний союз, нашим політикам треба дуже жорстко відстоювати свої інтереси», – зауважує виконавчий директор Transparency International Ukraine.
Експерт наголошує, що вже сьогодні є багато незадоволення політиків від тих рішень, які вони приймають.
«Це ми дуже яскраво бачили в останні пів року і ще побачимо надалі. Але цих змін вимагають іноземні партнери і громадяни, тож всі охочі „знайти особливий шлях” все одно врешті-решт їх приймають. Це головне. Але так само у владі дуже багато людей, які розуміють потребу в якісному проєвропейському реформуванні й будуть її підтримувати. А суспільство, у тому числі активна його частина, зі свого боку нагадуватиме про такий запит», – підсумовує Андрій Боровик.
Передусім, головним ризиком для України, з яким всі живуть вже майже два роки, залишається повномасштабна війна. Вона залишається неабияким викликом як для суспільства, так і для влади, впливає на все. Саме тому державцям треба продовжувати забезпечувати демократію і верховенство права в країні.
Раніше Зеленський прокоментував корупційні скандали в Україні.
«Думаю, питання боротьби з корупцією є дуже чутливим в Україні. Бо, коли ви боретеся за своє європейське життя, за майбутнє, за свою незалежність, ви не можете створювати такі маленькі, знаєте, корупційні проблеми. Тому все дуже чутливе. Ставлення людей буквально до всього дуже емоційне», – наголосив глава держави.
Боротьба з корупцією незабаром набере нових обертів. Підприємці та громадяни зможуть не лише повідомляти про хабарі, а й отримувати за це фінансову винагороду.
Національне агентство з питань запобігання корупції готується підвищити ефективність боротьби з хабарями. Зокрема, підприємці та громадяни самі зможуть не просто взяти участь у процесі, а й заробити на цьому.
Як розповів очільник НАЗК Олександр Новіков, вже на початку вересня відомство планує запустити портал, на якому кожен зможе повідомити про факти корупції. Залишати інформацію можна буде на правах анонімності.
Це – спеціальний ресурс, який забезпечить анонімне надіслання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх організаціях, які будуть потрапляти керівникам організації або уповноваженим із запобігання корупції, а також спеціальним суб’єктам – НАБУ, ДБР, Національному агентству, Національній поліції,
– розповів Новіков.
Для того, аби мотивація повідомляти про корупцію була в кожного, викривачам будуть платити 10% від предмета провадження. Отримати гроші вони зможуть після відповідного рішення суду. Нагорода викривачам не може перевищувати цей відсоток або 14 мільйонів гривень.
За словами Новікова, новий портал враховує досвід ЄС та інших країн щодо роботи з викривачами.
„Дуже важливою є культура викривання, тому що без відповідальних громадян, якими є викривачі, ми не побудуємо нульову толерантність до корупції”, – додав очільник НАЗК.
Вже зараз у Вищому антикорупційному суді розглядається справа, за результатами якої повинна бути виплачена перша в історії України винагорода викривачу. Сума нагороди повинна бути максимальною.
„Переконаний, що Україна зробила доволі масштабний стрибок в боротьбі з корупцією”, – сказав Шмигаль, додавши, що зараз триває завершення створення ефективної антикорупційної інфраструктури.
„Керівник САП призначений, САП працює, ВАКС працює, виносить рішення, НАЗК працює, затвердили антикорупційну програму, стратегію… Ми отримаємо керівника НАБУ, тобто всі чотири керівники антикорупційних органів будуть призначені, це дасть змогу ефективно працювати всій цій інфраструктурі”, – сказав Шмигаль.
Він наголосив, що важливим є те, що і влада, і суспільство мають нульове толерування корупції. Всі рішення щодо людей, які могли би бути причетними чи підозрюються у корупції, ухвалюються швидко.
Водночас він наголосив, що обговорення конкретних осіб, які підозрюються в корупції, може бути тільки після відповідних судових рішень.
Прем’єр-міністр додав, що наразі український досвід з „Дією”, державними реєстрами дуже цікавить європейські країни.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) проведе експертизу на наявність корупційних ризиків у законопроєкті «Про рієлторську діяльність в Україні». Про це офіційно повідомляє пресслужба відомства.
«НАЗК проведе антикорупційну експертизу проекту закону №3618 «Про рієлторську діяльність в Україні». Законопроект був відібраний для проведення антикорупційної експертизи в результаті моніторингу проектів нормативно-правових актів та попереднього аналізу ризиків, який проводить НАЗК», – вказано у повідомленні антикорупційної установи.
Цей проєкт закону, зокрема, має на меті:
запровадити єдину державну політику у сфері регулювання рієлторської діяльності в Україні;
встановити порядок надання рієлторських послуг;
визначити відповідальність за порушення у сфері рієлторської діяльності;
створити Єдину інформаційну базу даних про об’єкти нерухомості та операції з ними як системи, що містить у своєму складі бази даних, інформаційні ресурси та сервіси для провадження рієлторської діяльності тощо.
Як відомо, у Верховній Раді 9 червня цього року група народних депутатів зареєстрували проєкт закону «Про рієлтерську діяльність», яким пропонують заборонити орендувати (здавати в оренду) чи купувати (продавати) житло в Україні без рієлторів.
Ініціаторами законопроєкту переважно є нардепи зі «Слуги Народу», зокрема 9 з 11 членів профільного комітету Верховної Ради України, який розглядатиме його.
Так, рієлторів хочуть зобов’язати вносити інформацію щодо договорів (з присвоєнням унікального номера) у новий сервіс – Єдину інформаційну базу. Незареєстровані у базі рієлторські договори вважатимуться недійсними. Сама база буде публічною і доступною онлайн.
Водночас рієлтори будуть проводити паспортизацію об’єктів, без якої, наприклад, прорекламувати свою квартиру (скажімо на сайті оголошень) – неможливо. Передбачається, що реклама нерухомості міститиме в собі номер паспорта об’єкта.
За невиконання цієї вимоги законопроєкт передбачає штраф у 47,2 тис. грн. Рієлтори не зможуть працювати без свідоцтв. За порушення цієї норм законопроєкт передбачає штрафи – від 8,5 до 17 тис. грн із конфіскацією прибутку. Повторне порушення буде каратися від 17 до 34 тис. грн (також з конфіскацією прибутку).
Також рієлторів хочуть зобов’язати пройти професійну підготовку та складати кваліфікаційний іспит. Атестованих рієлторів будуть вносити у ще один новостворений сервіс – Єдиний реєстр рієлторської діяльності (Єдиний реєстр фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлторської діяльності).
А сам іспит проводитиме комісія «Національної федерації фахівців у сфері рієлторської діяльності». До її складу входитимуть фахівці, яких делегуватимуть професійні об’єднання. Ця федерація також контролюватиме Єдиний реєстр рієлторської діяльності.
