Протягом січня-жовтня 2023 року складено 1179 протоколів про порушення митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму 991,5 млн грн (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зафіксовано 958 справ про ПМП на загальну суму 160,4 млн грн).
Найчастіше предметами правопорушень виступали:
промислові товари на 25,6 млн грн;
продовольчі товари на 2,2 млн грн;
валюта на майже 900 млн грн;
транспортні засоби на 71,5 млн грн.
Крім цього, задокументовано 66 фактів незаконного переміщення наркотичних та психотропних речовин, а також у 34 випадках вилучено зброю, боєприпаси та спецзасоби.
Безпосередньо митницею розглянуто 275 справ про порушення митних правил.
Застосовано адміністративних стягнень у вигляді штрафу на суму 30,1 млн грн, з яких вже стягнуто до Держбюджету 9,8 млн грн.
На розгляд до суду митницею передано 828 справ про порушення митних правил на 110,8 млн грн.
За результатами розгляду справ судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 93,8 млн грн (конфіскація – 50,8 млн грн, решта штрафи – 43 млн грн). До Держбюджету вже стягнуто понад 16,5 млн грн.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської митниці.
Уряд анонсував провести цього року реформу митниці. Про це розповів Денис Шмигаль в інтерв’ю Forbes Ukraine.
За задумом, для реалізації реформи необхідно виконати шість кроків. Перше — запровадження спільної бази даних із країнами ЄС та спільних пунктів пропуску, зокрема з Польщею. Наразі працює тільки один такий пункт пропуску у Львівській області. В уряді вже працюють над змінами до законодавства, щоб уможливити спільний контроль на всіх пунктах пропуску. За словами Шмигаля, коли бази даних об’єднають, то корупція з контрабандою зменшиться на 98%.
Другим кроком реформи буде запровадження електронної черги на пунктах пропуску та перенесення всіх процесів у цифровий вимір.
Третім кроком запровадять ротацію працівників митниці кожні три місяці, адже це зменшить корупційні ризики. За словами прем’єр-міністра, коли люди працюють довго на одному місці, то виникає можливість налагоджувати схеми, домовлятися, тощо.
Четвертим кроком реформування митниці буде збільшення пунктів пропуску, а значить менше черг і менше корупційних ризиків пов’язаних із прискоренням перетину кордону. Прем’єр наголосив, що вперше за 24 роки Україна відкрила два нові пункти пропуску на румунському кордоні.
Також всі пункти пропуску обладнають справними сканерами. Це пʼятий крок і він необхідний для впровадження ризикоорієнтованої системи на митниці.
Протягом двох років буде запроваджено ризикоорієнтований підхід, при якому буде можливість для міжнародно визнаних компаній проїжджати митницю за єдиною декларацією і при цьому проходити сканер.
На думку прем’єр-міністра, всі ці шість елементів унеможливлять корупційні схеми на митниці.
Денис Шмигаль також розповів, що наразі ведуться перемовини щодо продовження економічного безвізу до середини або кінця 2024р.
На митницях ЄС здійснюють контроль за допомогою блокчейну та ШІ
Митний експерт і державний діяч Олександр Лєднік пропонує реформувати українську митницю за допомогою технологій блокчейн, штучного інтелекту, які успішно впроваджуються в ЄС та вже довели свою ефективність, передає Цензор.нет
Наприклад, за допомогою аналізу даних і штучного інтелекту системи управління ризиками допомагають виявляти ризиковані вантажі та здійснювати цільові перевірки, щоб запобігти незаконній торгівлі.
Технологія блокчейну використовується в Естонії та Данії. Це допомагає вести облік прозоро та оптимізовує управління ланцюжками поставок. У Бельгії, Німеччині та Нідерландах застосовують принцип єдиного вікна, щоб подання всіх документів для митного оформлення відбувалося в одному місці. Це прискорює оформлення вантажів та зменшує адміністративний тягар.
Корупційний скандал та обшуки в митниці
1 лютого Кабмін звільнив керівників державної митної служби. Такому рішенню передувало викриття тіньових схем, які коштували державі біля 10 млрд грн збитків щомісяця. Такі оцінки зробили Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України після спільних обшуків по всій вертикалі митниці та викриття масштабних тіньових схем.
Кожна третя гривня з митниці – в кишені корупціонерів
В ДБР підкреслили, що це третина від того, щоб мала збирати митниця до бюджету України. Тобто, кожна третя гривня з митних зборів йшла в кишені корупціонерів на митниці.
В ході спецоперації та обшуках на митницях, також встановили близько півсотні суб’єктів господарської діяльності, які сприяли митникам в реалізації тіньових схем. Їхня робота наразі заблокована.
Як передає Укрінформ, було викрито на привласненні 40 млрд грн колишніма топ-менеджерами Укрнафти та Укртатнафти. Колишньому керівнику та головному бухгалтеру компанії повідомлено про підозру в ухилянні від сплати податків в особливо великих розмірах. До бюджету відшкодовано 531 млн грн акцизного податку від Укртатнафти.
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олексій Петров повідомив, що так звані італійські буси, які заїжджають в Україну через КПП «Тиса», заплатили до бюджету із 30 травня по 15 червня за розмитнення посилок 20 млн 500 тис грн. Заторів, черг на кордоні наразі немає. Оформлення одного транспортного засобу триває до 30 хвилин.
Губернатор повідомив, що 15 червня на КПП „Тиса” була проведена нарада із правоохоронцями. З’ясовував, по-перше, чи коректно проводиться оподаткування, чи враховуються під час розмитнення усі характеристики переміщуваних через кордон речей – вартість, вага, розміри. Щоб під виглядом посилок не завозили брендовані речі чи контрабандний товар.
«Начальник Закарпатської митниці Олександр Богаш запевнив, що із усіх мікроавтобусів посилки вивантажують та зважують. Митники оглядають кожен пакунок. Під час візуального огляду речей, виявляють наявний брендовий дороговартісний товар або продукти харчування.
Оперативно-розшукову діяльність правоохоронці проводять безпосередньо у пункті пропуску та продовжують працювати мобільні групи біля КПП.
Крім того, правоохоронці декларують посилення оперативно-розшукових заходів, в тому числі з недопущення використання КПП Тиса як каналу ввезення високовартісних партій товарів під виглядом особистих речей (посилок)».
