Минулого року зростання світової економіки було дещо вищим, ніж очікувалося, і це матиме позитивні наслідки у 2024 році, заявила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва.
„Світова економіка виявилася надзвичайно стійкою”, – зазначила глава МВФ в інтерв’ю агентству Bloomberg у Давосі.
Коментуючи стан економіки США, Крісталіна Георгієва сказала, що очікує м’якої посадки, коли процентні ставки почнуть знижуватися.
Перший заступник директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат також заявила на заході в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі у вівторок, що шанси на м’яку посадку економіки США зросли. Гопінат також зазначила, що, оскільки боротьба з інфляцією ще не закінчена, фінансовим ринкам наразі не варто очікувати, що провідні світові центробанки почнуть швидко знижувати процентні ставки. Він додав, що МВФ також очікує зниження процентних ставок, але це, швидше за все, відбудеться десь у другій половині року.
У своїх жовтневих „Перспективах розвитку світової економіки” (WEO) МВФ прогнозує зростання світової економіки на 3% у 2023 році та на 2,9% у 2024 році. МВФ представить свій останній прогноз до кінця січня.
Потреби України у фінансуванні дефіциту державного бюджету залишаться суттєвими у 2024 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву директора МВФ з комунікацій Джулі Козак на брифінгу у Вашингтоні.
„За нашими оцінками, країні знадобиться фінансування у розмірі близько 42 млрд доларів, включаючи офіційну донорську підтримку у розмірі близько 32 млрд доларів”, – сказала вона.
При цьому вона наголосила на важливості того, щоб донори та партнери України забезпечили виконання своїх фінансових зобов’язань та щоб Україна отримала фінансування, необхідне для підтримки макроекономічної стабільності в країні.
Козак нагадала, що у грудні МВФ завершив другий огляд EFF України, що дозволило виплатити близько 900 млн доларів та довести загальний обсяг виплат України за програмою до 4,5 млрд доларів.
„Влада досягла дуже значного прогресу у виконанні своїх зобов’язань щодо EFF у складних умовах. У рамках програми було досягнуто всіх цілей, а також досягнуто дуже гарного прогресу на структурному фронті”, – додала вона.
Після затвердження Радою директорів Міжнародного валютного фонду другого перегляду програми фінансової допомоги, Україна готується до отримання чергового траншу у розмірі 900 млн доларів.
Ці кошти будуть спрямовані на рахунки Національного банку та подальше покриття дефіциту бюджету, що виник під час повномасштабної війни. Після цього етапу, загальна сума фінансової допомоги від МВФ досягне 5,9 млрд доларів.
Нагадаємо, що перший транш у розмірі 1,4 млрд доларів був отриманий минулого року за програмою екстреного фінансування. Після цього ухвалено моніторингову програму без фінансування, а в березні 2023 року розпочалася кредитна програма на 15,6 млрд доларів на 4 роки. У цьому році Україна отримає 4,5 млрд доларів, із загальною сумою траншів, включаючи останній, схвалений 11 грудня, у розмірі по 900 млн доларів.
У найближчі дні також очікується отримання останнього траншу від Європейського союзу в розмірі 1,5 млрд євро за програмою макрофінансової допомоги. Останні умови для отримання цих коштів Україна виконала на минулому тижні, прийнявши три закони: про незалежність САП (№10060), про криміналізацію контрабанди (№5420) та про вдосконалення процесу відбору суддів (№ 10140-д).
Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа вважає, що цього буде достатньо для вирішення соціальних та гуманітарних завдань до кінця року, уникнення фінансових труднощів.
Зміни в умовах від МВФ на 2023 рік передбачають отримання Україною 5,4 млрд доларів чотирма траншами. Новий меморандум з МВФ включає 12 „структурних маяків”, які стосуються антикорупційних заходів та ефективного використання фінансів.
Що вимагає від України МВФ?
Серед інших вимог слід визначити оцінку ефективності податкових пільг, визначення фінансових ризиків для компаній, що постраждали від військових дій, розробку стратегії реалізації інвестпроектів та впровадження середньострокового планування. Також передбачено аудит підприємств теплокомуненерго на предмет їхньої заборгованості перед НАК „Нафтогаз України”.
Однією з ключових вимог є збереження контрольного пакету акцій державних банків, і тільки Фонд гарантування вкладів для санації може передавати націоналізовані несистемні банки.
У меморандумі також передбачено ухвалення закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) до кінця червня, з чітким визначенням його функцій та посиленою аналітичною складовою для розслідування фінансових та економічних кримінальних злочинів. Орган буде підпорядкований Міністерству фінансів.
Ще однією важливою умовою є створення нового суду замість ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. Законопроект про новий орган, який буде вирішувати спори, повинен бути готовий до літа.
Голова МВФ зауважила, що війна продовжує виснажувати державні фінанси України, і наголосила на необхідності рішучих політичних дій для забезпечення бюджетної та боргової стійкості. Мобілізація доходів залишається ключовим елементом для фінансового утримання країни та підтримки реконструкції та соціальних витрат.
Глава МВФ також підкреслила успішний перехід до режиму керованого обмінного курсу як важливий крок на шляху до нормалізації грошово-кредитної та валютної політики. При цьому вона висловила підтримку для подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики, підкріпленої стабільністю готівкового валютного ринку.
Помʼякшення валютних заходів та економічна стійкість
Глава МВФ також заявила, що в рамках стратегії Національного банку України, „нещодавній успішний перехід до режиму керованого обмінного курсу є важливим кроком на шляху до нормалізації основ грошово-кредитної та валютної політики, поряд із поступовим пом’якшенням надзвичайних валютних заходів”.
„Свідчення стійкої дефляції та стабільності на готівковому валютному ринку, що продовжуються, можуть сприяти подальшому пом’якшенню грошово-кредитної політики. Хоча фінансовий сектор є стабільним і працездатним, потрібна підвищена пильність, і слід продовжувати зусилля щодо посилення банківської діагностики, нагляду, управління та планування на випадок непередбачених обставин”, – наголосила глава МВФ.
„Економічна стійкість призвела до покращення показників зростання, продовження різкого зниження інфляції та стабільності валютного ринку, зокрема після виходу Національного банку України з режиму прив’язки обмінного курсу, підкріпленого сильними резервами”, – йдеться у заяві.
У листопаді базовий прогноз зростання реального ВВП України у 2023 році було переглянуто до 4,5%. Очікується, що у 2024 році зростання дещо знизиться до 3-4% у міру продовження війни. Прогнозується, що інфляція зменшиться до 6,0% в грудні 2023 року порівняно із 26,6% у 2022 році. У 2024 році передбачається підвищення інфляції до 9,5% Однак перспективи, як і раніше, схильні до значних ризиків, пов’язаних з виключно високою невизначеністю в умовах війни.
Мораторій на виплату зовнішнього боргу уряду України іноземним державам діятиме до 2027 року. До середини 2024 року проведуть реструктуризацію комерційного боргу.
Про це на прес-конференції повідомив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, передає РБК-Україна.
„Амбіційну реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу слід провести у першій половині 2024 року, щоб допомогти відновити стійкість боргу та одночасно створити такий необхідний бюджетний простір”, – сказав він.
Як зазначив глава місії, очікується, що офіційний мораторій кредиторів триватиме до кінця програми з МВФ (до 2027 року), а період мораторію приватних кредиторів, як очікується, закінчиться у серпні 2024 року.
„Таким чином, як повідомила влада, вони планують завершити реструктуризацію комерційного боргу до середини 2024 року”, – додав Грей.
Нагадаємо, 12 грудня українська влада заявила в листі про наміри до керівництва МВФ про плани провести ще одну реструктуризацію зовнішнього боргу до середини 2024 року.
У вересні 2022 року міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Меморандум про порозуміння про призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом із групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу з метою пом’якшення економічних наслідків агресивної війни росії проти України.
У березні 2023 року Група кредиторів України із країн G7 та членів Паризького клубу (Група кредиторів, GCU) надала фінансові гарантії для програми Міжнародного валютного фонду з метою відновлення макроекономічної стабільності країни.
Надання фінансових гарантій із боку GCU включає продовження мораторію на виплату боргів України з 1 серпня 2022 року на період дії програми МВФ (2023-2027 роки).
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ (Меморандумі) заявила про плани провести ще одну реструктуризацію зовнішнього боргу до середини 2024 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Меморандум із МВФ.
Як зазначається у документі, кредитори Паризького клубу зобов’язалися провести двоетапний процес, що включає продовження мораторію на виплати за боргами на весь термін Програми з МВФ (до 2027 року). Україна добиватиметься реструктуризації боргу інших кредиторів на цих самих умовах.
У серпні 2022 року Україна досягла угоди з власниками міжнародних облігацій, яка включала, серед іншого, добровільне 24-місячне відстрочення обслуговування боргу за прямими та гарантованими державами єврооблігаціями України. Аналогічні відстрочки були узгоджені за деякими негарантованими зовнішніми комерційними боргами.
„Ми плануємо розпочати переговори з комерційними кредиторами незабаром після завершення цього огляду з метою завершити необхідну боргову операцію не пізніше за середину 2024 року”, – йдеться в меморандумі.
Макроекономічні показники України виявилися сильнішими, ніж очікувалося, незважаючи на вторгнення Росії в Україну. Це сприяло перегляду прогнозів МВФ економічного зростання у бік підвищення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву МВФ.
„Економічна стійкість призвела до покращення показників зростання, продовження різкого зниження інфляції та стабільності валютного ринку, зокрема після виходу Національного банку України з режиму прив’язки обмінного курсу, підкріпленого сильними резервами”, – йдеться у заяві.
У листопаді базовий прогноз зростання реального ВВП України у 2023 році було переглянуто до 4,5%. Очікується, що у 2024 році зростання дещо знизиться до 3-4% у міру продовження війни. Однак перспективи, як і раніше, схильні до значних ризиків, пов’язаних з виключно високою невизначеністю, викликаною війною, потенційними прорахунками в політиці, а також затримками або браком зовнішнього фінансування.
Як зазначила глава МВФ Крістіна Георгієва, вторгнення Росії в Україну продовжує приносити Україні величезні соціальні та економічні витрати.
„Тим не менш, економіка України виявилася стійкою в міру настання відновлення, а макроекономічна та фінансова стабільність була збережена завдяки вмілій політиці української влади, а також значній зовнішній підтримці”, – сказала вона.
За її словами, незважаючи на те, що відновлення економіки, як очікується, продовжиться, перспективи пов’язані зі значними ризиками, зумовленими переважно виключно високою невизначеністю, пов’язаною з війною. Також дуже важливо, щоб зовнішнє фінансування на пільгових умовах тривало на своєчасній та передбачуваній основі та підтримувало темпи реформ.
„Оскільки війна затягується, вона продовжує виснажувати державні фінанси України. Своєчасні зовнішні виплати, а також постійні зусилля на внутрішньому ринку є ключем до задоволення фінансових потреб України та збереження макроекономічної та фінансової стабільності”, – додала глава МВФ.
Георгієва також наголосила, що необхідні рішучі політичні дії для забезпечення бюджетної та боргової стійкості. Мобілізація доходів є найважливішим елементом, що допомагає задовольнити фінансові потреби та підтримати реконструкцію та соціальні витрати.
„Бюджетні пріоритети включають запуск Національної стратегії доходів, уникнення заходів, які підривають податкову базу, а також просування реформ для подальшого зміцнення основ підготовки середньострокового бюджету, довіри до бюджету, фінансових ризиків і прозорості, а також управління державними інвестиціями”, – сказала вона. .
Глава МВФ також заявила, що в рамках стратегії Національного банку України, „нещодавній успішний перехід до режиму керованого обмінного курсу є важливим кроком на шляху до нормалізації основ грошово-кредитної та валютної політики, поряд із поступовим пом’якшенням надзвичайних валютних заходів”.
„Свідчення стійкої дефляції та стабільності на готівковому валютному ринку, що продовжуються, можуть сприяти подальшому пом’якшенню грошово-кредитної політики. Хоча фінансовий сектор є стабільним і працездатним, потрібна підвищена пильність, і слід продовжувати зусилля щодо посилення банківської діагностики, нагляду, управління та планування на випадок непередбачених обставин”, – наголосила глава МВФ.
Згідно з прогнозом МВФ, економіка України зросте на 4,5% у 2023 році після падіння на 29,1% у 2022 році. У 2024 році зростання становитиме 3-4%.
МВФ прогнозує, що інфляція сповільниться у грудні 2023 року до 6,0% після 26,6% у 2022 році. 2024 року інфляція прискориться до 9,5%.
Президент України Зеленський зустрівся з директором МВФ Кристаліною Георгієвою. Це було в рамках робочої поїздки до Вашингтона.
Про це повідомляється на сайті президента України Володимира Зеленського.
Президент України подякував МВФ за своєчасну та суттєву допомогу, надану Україні з початку повномасштабної війни з росією.
„Ця велика підтримка дуже важлива для України та українського народу. Під час війни захищена фінансова система є критично важливою”, – зазначив він.
Зі свого боку, Кристаліна Георгієва наголосила, що Фонд захоплюється досягненнями України в умовах війни.
„Економіка України показує хороші результати. Цього року ми очікуємо на зростання ВВП на 4,5%. У третьому кварталі 2023 року ВВП зріс на 9,3% порівняно з третім кварталом 2022 року, що просто неймовірно. У листопаді інфляція впала до 5,1%, що є мрією для багатьох країн, які не перебувають у стані війни”, – сказала Георгієва.
Президент подякував за рішення Ради директорів МВФ про виділення нашій державі траншу у розмірі 900 млн доларів.
Також сторони обговорили залучення в Україну міжнародного фінансування у 2024 році. Вони також обговорили, як разом із міжнародними партнерами продовжити роботу щодо мобілізації фінансової підтримки для України.
Було порушено тему необхідності створення ефективного механізму використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Такий механізм міг би забезпечити Україні альтернативну бюджетну підтримку та інвестиції, які необхідні для відновлення країни.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) покращив прогноз зростання економіки України у 2023 році до 4,5%. Однак наступного року зростання сповільниться через війну, що триває.
Про це йдеться у заяві фонду.
Угода на рівні персоналу
Згідно з повідомленням МВФ, місія фонду та влада України досягли угоди на рівні персоналу щодо другого перегляду Програми розширеного фінансування EFF. Угода підлягає затвердженню Радою директорів МВФ, розгляд якої очікується найближчими тижнями. Розмір траншу становитиме близько 900 мільйонів доларів.
У МВФ зазначають, що Програма EFF на 15,6 млрд доларів була схвалена 31 березня. „Угода, яку підтримує МВФ, є частиною набагато більшого міжнародного пакету підтримки України, який зараз становить близько 122 млрд доларів. EFF продовжує служити міцною опорою для економічної програми влади, і ефективність програми в цілому знаходиться на правильному шляху, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію”, – йдеться у повідомленні.
При цьому всі кількісні критерії ефективності на кінець червня та орієнтовні цільові показники на кінець вересня були досягнуті. „Більшість структурних контрольних показників також було досягнуто, тоді як кілька інших завершено з деякою затримкою або перебувають у стадії реалізації, що відображає незмінну прихильність влади до загальної програми реформ”, – зазначають у МВФ.
Вплив війни
Як зазначається в повідомленні, війна в Україні продовжує чинити руйнівний вплив на населення та економіку, оскільки напади на критично важливу інфраструктуру та авіаудари продовжуються по всій країні. Крім того, припинення росією Чорноморської зернової ініціативи та руйнування портів ускладнили експорт України.
„Незважаючи на це, макроекономічна та фінансова стабільність була збережена завдяки розумній політиці, а також стабільній та своєчасній зовнішній підтримці. Українська економіка продовжує демонструвати чудову стійкість та подальші ознаки стабілізації, оскільки недавні економічні події вказують на сильніше, ніж очікувалося, відновлення економіки у 2023 році. році та суттєву дезінфляцію на тлі сильних резервів та стабільного валютного ринку”, – заявили у фонді.
Тому співробітники МВФ підвищили зростання реального ВВП на 2023 рік до 4,5% (з попереднього діапазону 1-3%, коли було завершено перший огляд EFF). Проте очікується, що 2024 року зростання знизиться до 3-4% у міру продовження війни, а ризики погіршення перспектив залишаються виключно високими.
Ситуація із фінансами
За даними МВФ, зберігається надзвичайно складна ситуація для державних фінансів: бюджетний дефіцит залишається дуже високим, що відображає економічні та соціальні витрати війни, що тягнуть у себе великі потреби у фінансуванні.
„Щоб допомогти задовольнити ці потреби у витратах при збереженні стійкості боргу, ключові пріоритети включають прийняття закону про повне відновлення податкових перевірок та запуск Національної стратегії доходів у грудні, як і планувалося. Офіційним органам необхідно бути готовими вжити додаткових заходів щодо збільшення доходів та продовжувати зусилля щодо мобілізації фінансування на внутрішньому ринку облігацій” – йдеться у повідомленні.
При цьому своєчасне надання виділеної зовнішньої підтримки матиме вирішальне значення для бюджетного фінансування та макроекономічної стабільності.
„Офіційні органи повинні розпочати заплановані операції з комерційним боргом у передбачені терміни, відповідно до мети відновлення стійкості боргу відповідно до параметрів програми. Збереження стійкості також потребуватиме пошуку нових запозичень на максимально пільгових умовах та проведення середньострокового бюджетного коригування на основі доходів”, – відзначили у МВФ.
У період з 6 по 10 листопада 2023 року, експерти МВФ та представники Міністерства фінансів України, Національного банку України, а також інших органів влади провели низку переговорів щодо другого перегляду програми Механізму розширеного фінансування. Зустрічі відбулись у м. Варшава і в онлайн форматі.
Міжнародний валютний фонд покращив економічний прогноз для України, заявивши, що очікує зростання ВВП до 4,5% до кінця нинішнього року.
Про це йдеться в офіційному повідомленні МВФ про досягнення домовленості на експертному рівні щодо другого перегляду програми в рамках Механізму розширеного фінансування EFF.
«Українська економіка продовжує демонструвати надзвичайну стійкість та подальші ознаки стабілізації. Останній розвиток в економічній сфері вказує на більш потужне, ніж очікувалося, відновлення економіки у 2023 році та значне зниження інфляції на тлі потужних резервів і стабільного валютного ринку», – відзначається в повідомленні.
У цьому зв’язку підкреслюється, що МВФ покращив прогнози зростання реального ВВП України на 2023 рік до 4,5%. Лише минулого місяця в Огляді світової економіки (WEO) фонд прогнозував цей показник на рівні 2%, а в заявах на рівні керівництва МВФ лунали оцінки в діапазоні від 1% до 3% за підсумками нинішнього року.
Проте очікується, що у 2024 році зростання знизиться до 3-4%. Також зазначається, що в умовах продовження війни ризики погіршення прогнозу залишаються надзвичайно високими.
Водночас у Фонді позитивно відзначили кроки НБУ щодо повернення до гнучкішого курсу національної валюти.
«Недавній перехід НБУ до керованої гнучкості обмінного курсу відповідно до його Стратегії пройшов успішно. Це бажаний крок до відновлення довоєнної системи монетарної політики, який допомагає посилити стійкість економіки до зовнішніх шоків», – зауважили у Фонді.
Виступаючи на конференції в Брюсселі, присвяченій можливості технічної рецесії в єврозоні, директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду заявив, що це малоймовірно.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) попереджає, що війна між ХАМАС та Ізраїлем розпалює інфляцію, в той час як центральні банки продовжують боротися, щоб зупинити її. Про це заявив директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер на пресконференції в Брюсселі, коли представник Євроньюзу запитав його про потенційний вплив війни на економіку, в тому числі на європейські ціни на нафту і газ.
7 листопада ціна на нафту марки Brent впала на 3,05% до 82 доларів за барель, а ціна на американську нафту впала на 3,17% – до 78 доларів за барель, що значно нижче рівня 100 доларів у лютому та березні 2022 року, після початку війни в Україні.
Початковий вплив на ціни на нафту вже повністю відійшов на другий план. Ціни на природний газ зросли на 10 відсотків. Щодо ситуації з цінами, конфлікт поки що мав обмежений вплив на європейські економіки, а подальший вплив залежатиме від тривалості та інтенсивності конфлікту на Близькому Сході
Альфред Каммер, директор Європейського департаменту МВФ, виступаючи на зустрічі в Брюсселі, присвяченій можливості технічної рецесії в єврозоні, заявив, що прогноз МВФ – не про той ризик, якого варто боятися.
У 2023 році очікується стійке зростання, а в 2024 році – помірне відновлення.
Директор – розпорядник МВФ також зазначив, що економічне зростання стримується, серед іншого, геоекономічною фрагментацією та високими цінами на енергоносії.
„Ці фактори посилюють перешкоди у вигляді низьких темпів зростання продуктивності та старіння робочої сили. Зелений і цифровий перехід створить додаткові виклики”, – заявив Каммер, також у контексті свого прогнозу для європейських регіональних економік після публікації МВФ у середу.
Регіональні економічні перспективи в Європі
Згідно зі звітом МВФ, очікується, що інфляція в Європі поступово знижуватиметься. У розвинених європейських країнах економіки, орієнтовані на сферу послуг, відновлюються швидше, ніж економіки з відносно більшими виробничими секторами, які стикаються з падінням зовнішнього попиту і тому є більш вразливими до високих цін на енергоносії.
Європейські країни з ринковою економікою, що розвивається, повинні побачити незначне відновлення у 2024 році, але ступінь цього відновлення буде відрізнятися від країни до країни залежно від енергоємності виробництва, орієнтації сектору послуг і, особливо для найбільш східних країн, ступеня перебоїв у торгівлі з Росією.
У звіті прогнозується помірна фіскальна консолідація у 2023 році, яка прискориться у 2024 році.
„У той час, як сильна економіка США створює важливе підґрунтя для глобального попиту, слабша активність Китаю, подальші шоки цін на сировинні товари та реалізація ризиків для фінансової стабільності є важливими факторами, що знижують темпи зростання”, – таким є витяг із прогнозу МВФ.
У звіті МВФ зазначається, що більш жорстка монетарна політика призвела до підвищення вартості запозичень і послабила баланси домогосподарств і корпорацій. Хоча буферні запаси капіталу банків є достатніми, за несприятливого сценарію вони можуть викликати напругу. Прогнозоване відновлення реальних доходів і „все ще сильні ринки праці” сповільнять темпи дезінфляції. Очікується, що більшість країн не досягнуть своїх інфляційних цілей до 2025 року.
