Адміністрація президента США розглядає можливість часткового відкриття Росії доступу до європейського газового ринку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Імовірне скасування санкцій, запроваджених проти „Північного потоку-2”, як одного з ключових російських газопроводів до Європи, означало б різкий злам у політиці США, започаткованій під час першого президентського терміну Дональда Трампа. Президент Джо Байден скасував частину обмежень у 2021 році, але поновив їх після початку повномасштабної агресії Росії проти України у 2022-му.
Відновлення роботи газопроводу стало б можливою економічною вигодою для Росії, однак лише за умов, що ЄС погодиться знову імпортувати російський газ, що наразі малоймовірно через енергетичну стратегію Брюсселя щодо скорочення залежності від РФ. Водночас такий крок розцінювався б як істотна дипломатична поступка з боку США.
За даними джерел видання, ідею скасування санкцій активно просував спеціальний посланник Білого дому Стів Віткофф. За даними джерел, він доручив своїй команді підготувати перелік всіх енергетичних обмежень щодо РФ. Віткофф підтримує тісні особисті контакти з президентом Росії Володимиром Путіним.
Одна з гілок газопроводу „Північний потік-2” залишається технічно справною попри пошкодження у 2022 році. США також наклали санкції на інший російський енергетичний проєкт – „Арктика-2 СПГ”, потенційна потужність якого становить понад 13 млн тонн скрапленого газу на рік.
Попри внутрішні дебати в адміністрації, ініціативу Віткоффа не підтримують держсекретар Марко Рубіо та міністр внутрішніх справ Даг Бургум, які вважають, що повернення російського газу на європейський ринок загрожує американським виробникам скрапленого природного газу (СПГ). За оцінками аналітиків, це суттєво знизить конкурентоспроможність американського скрапленого газу на глобальному ринку.
До лобістів, які просувають ідею зняття санкцій, належить також американський інвестор Стівен Лінч, відомий придбанням російських енергетичних активів. Паралельно з ним над перезапуском трубопроводу за підтримки США працює Маттіас Варніг, близький поплічник Путіна, який перебуває під санкціями.
Білий дім, Держдепартамент та інші офіційні структури поки що утримуються від публічних коментарів з цього питання.
За підтримки американських інвесторів розробляється проект перезапуску російського газопроводу „Північний потік-2” до Європи. Це ініціатива, що може вплинути на відносини між США та Росією на тлі геополітичних змін.
Колишній агент та близький соратник російського диктатора Володимира Путіна, керуючий директор компанії Маттіас Варніг, за підтримки американських інвесторів, працює над проектом перезапуску російського газопроводу „Північний потік-2” до Європи.
Це потенційний прорив у відносинах між США і Росією, який набув особливої актуальності на тлі президентської кампанії Дональда Трампа.
За даними джерел Financial Times, знайомих із ходом переговорів, саме Варніг виступив ініціатором угоди, встановлюючи контакти з командою Трампа через американських бізнесменів.
Його план передбачає не тільки перезапуск газопроводу, а й глибше економічне співробітництво між Вашингтоном і Москвою, включно з можливим посередництвом у завершенні війни в Україні.
Високопоставлені чиновники адміністрації Трампа знайомі з ініціативою залучення американських інвесторів і розглядають її як частину ширших зусиль із нормалізації відносин між США і РФ. Один із потенційних консорціумів, що працює над схемою обходу санкцій щодо „Газпрому”, очолюють саме американські інвестори.
Такого ніхто не очікував: Данія, яка раніше була одним із найвідданіших союзників США, несподівано почала співпрацювати з російським «Газпромом» і дозволила компанії проводити ремонтні роботи на пошкодженому газопроводі «Північний потік», повідомляє Magyar Nemzet.
Трубопровід вартістю одинадцять мільярдів доларів був підірваний 26 вересня 2022 року за обставин таємничого акту саботажу. Заповнення трубопроводу морською водою та залишками природного газу становило серйозну загрозу безпеці, повідомляє Данське енергетичне агентство.
«Роботи спрямовані на збереження пошкодженого трубопроводу шляхом встановлення заглушок на кожному з відкритих кінців труби, щоб запобігти подальшому витоку газу і проникненню насиченої киснем морської води», – пояснили в агентстві.
Повідомляється, що в пошкодженому трубопроводі «Північний потік-2» усе ще залишається близько дев’яти – 10 мільйонів кубометрів природного газу, в той час як неушкоджена частина трубопроводу все ще заповнена газом.
Проєкт щодо газопроводу протягом багатьох років був джерелом суперечок між Берліном і Вашингтоном і зазнавав критики з боку нинішнього президента США Дональда Трампа.
Вашингтон запровадив нові санкції проти Nord Stream 2 AG лише в грудні. Офіційні причини співпраці Данії з «Газпромом» зрозумілі, але з політичної точки зору це рішення є вибухонебезпечним через свій короткий часовий проміжок. Адже США запровадили нові санкції проти Nord Stream 2 AG та інших російських компаній лише в грудні.
«Північний потік-2 розглядався як російський геополітичний проєкт, і зусилля з його відродження були відкинуті», – повідомляє Reuters. Не виключено, що зусилля зі зменшення впливу на навколишнє середовище є лише приводом для того, щоб усе ж таки реанімувати суперечливий проєкт.
Спостерігачі підозрюють, що поворот щодо цього питання у Копенгагені зумовлений напругою, яка виникла у відносинах між Данією та США через інтерес Трампа до Гренландії. Данський уряд використовує всі можливі засоби для тиску. Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен здійснила бурхливе турне європейськими столицями, щоб попросити у союзників підтримки для вжиття заходів проти Трампа.
Новий старт із Москвою?
Оскільки перспективи перемоги України виглядають дедалі похмурішими, європейські держави, можливо, навіть розглядають ймовірність нового початку переговорів з росією щодо газу, якого вони потребують.
Після підриву російського газопроводу у вересні 2022 року західні ЗМІ спочатку підозрювали Москву в тому, що вона стоїть за диверсією. З тих пір ситуація змінилася: за останньою інформацією, підозрюється операція ЦРУ за допомогою ВМС США, в той час як ще один сценарій передбачає втручання України.
Останніми тижнями Nord Stream AG, більшою часткою якої володіє компанія, контрольована кремлем, почала оцінювати вартість ремонту підірваного газопроводу „Північний потік”.
Очікується, що ремонтні роботи коштуватимуть близько 500 мільйонів доларів, повідомили джерела The New York Times.
За словами співрозмовника, оцінка ремонту труби та відновлення подачі газу починається приблизно з 500 мільйонів доларів. Консультанти з росії також вивчають, як довго пошкоджені труби можуть витримувати вплив солоної води.
Втім, порушується питання, чому, якщо росія атакує власні трубопроводи, вона починає їх дорогий ремонт.
Як пише NYT, у 2007 році Шведське агентство оборонних досліджень попереджало про ризики, зокрема про вразливість газопроводу „навіть до найпростішої форми диверсії”.
Зокрема, дослідники висловили припущення, що „для встановлення вибухового пристрою достатньо одного водолаза”. Сьогодні шведська влада, яка веде кримінальне розслідування, дійшла висновку, що відповідальність за вересневий вибух, швидше за все, несе держава. Офіційні особи та експерти припускають, що вибухівку, ймовірно, скинули з кораблів або заклали на морське дно за допомогою підводних човнів або водолазів.
WP: немає переконливих доказів того, що росія стоїть за атакою на „Північний потік”.
Видання зазначає, що Балтійське море є „гігантським кладовищем” боєприпасів та хімічної зброї, які не вибухнули, після світових воєн. Експедиції з усунення цих перешкод є звичайним явищем, а у кількох країнах уздовж Балтики, включаючи росію, є водолазні групи, які спеціалізуються на операціях на морському дні. Крім цього, повідомили колишні військові, країна-агресор має порт уздовж Балтійського моря та невеликі тихі підводні човни, які можуть рухатися непоміченими.
Багато європейських урядів і експерти бачать Москву як найімовірнішого диверсанта, проте вибух „зовсім не приносить користі” москві, пише NYT.
Журналісти зазначають, що кремль зобов’язаний надалі сплачувати Україні транзитні збори та не може обіцяти Німеччині дешевий газ, щоб „відірвати її від європейських союзників”. З іншого боку, додають вони, цей саботаж гарантує, що ціни на блакитне паливо будуть „незручно високими” для європейців до весни, що може створити стимул для країн ЄС підштовхнути Україну до переговорів.
„Той факт, що одна з труб „Північного потоку-2” залишається недоторканою, також означає, що в умовах енергетичної кризи Німеччина може змінити курс і дозволити цій трубі почати перекачування газу.
Саботування „Північного потоку” також створює невизначеність щодо того, яка інша інфраструктура може бути атакована. Окрім пошкодження трубопроводу, вибух був небезпечно близький до пошкодження кабелю, що транспортує електроенергію зі Швеції до Польщі”, – зауважує видання.
Федеральне відомство судноплавства і гідрографії ФРН (BSH) дозволило добудову газогону „Північний потік-2” у територіальних водах Німеччини.
Рішення відомства, оголошене в п’ятницю, може бути оскаржене, наприклад представниками організацій із захисту навколишнього середовища. Згідно з попереднім дозволом, роботи з прокладання труб могли продовжуватися в німецькій виключній економічній зоні лише з кінця травня.
Майже повний „Північний потік-2” – це проєкт розширення Північного потоку на дні Балтійського моря на суму 9,5 мільярда євро двома новими лініями із загальною транспортною потужністю 55 мільярдів кубічних метрів на рік, – так само, як існуюча пара газопроводу. Її маршрут пролягає від російського Віборгу до німецького Грайфсвальда і становить близько 1200 кілометрів. Для завершення нового газопроводу природного газу доведеться прокласти ще 150 кілометрів труб, при чому на обох лініях все ще не вистачає по 75 кілометрів. Із 150 кілометрів близько 120 проходять через данські територіальні води, а 30 – через німецькі.
Будівництво газопроводу, що з’єднує Росію з Німеччиною, зупинилося в 2019 році, оскільки швейцарська компанія Allseas припинила прокладання трубопроводу на датському острові Борнхольм через американські санкції. Олексій Міллер, генеральний директор „Газпрому”, тоді оголосив, що російська газова компанія, яка в основному знаходиться у державній власності, завершить будівництво газопроводу самостійно.
Роботи з прокладання труб відновились у грудні минулого року після річної перерви. Замість спеціального судна швейцарської компанії на місці продовжувало працювати російське трубопровідне судно „Фортуна”, але його довелося закрити через 2,6-кілометрову ділянку, оскільки діюча ліцензія BSH закінчилася наприкінці року. Для захисту морських птахів новий дозвіл дозволяє прокладати трубопровід щонайбільше протягом 30 днів із січня по травень, після чого повинна бути дотримана 14-денна перерва.
Крім того, США, Польща та Україна не хочуть, щоб трубопровід був завершений. Вони побоюються, що, будуючи його, Москва отримає занадто великий вплив у Німеччині. З іншого боку, Берлін стверджує, що проєкт забезпечить для себе пряме та безпечне джерело енергії. З будівництвом трубопроводу «Північний потік-2» Росія могла б, у принципі, виключити Україну як транзитну країну та перенаправити 80 відсотків поставок російського газу до Європи на єдиний маршрут, завоювавши при цьому домінуюче становище на німецькому ринку, таким чином збільшивши свою частку із 40 до понад 60 відсотків.
