Хвиля ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах у росії змусила Кремль захищати свою територію, одночасно продовжуючи війну проти України. Ці атаки призвели до немислимого – у найбільшої нафтової держави закінчується бензин.
Про це пише Politico.
За останніми даними, ціни на дизельне паливо для російських споживачів злетіли майже на 10% лише за останній тиждень. Вартість бензину також досягла шестимісячного максимуму, збільшившись більш ніж на 20% з початку року, оскільки поставки скорочуються, і дедалі більше підприємств змушені призупиняти виробництво.
Минулої середи два сховища палива, що належать російському енергетичному гіганту «Роснефть», приблизно за 500 кілометрів від кордону з Україною, були серйозно пошкоджені дронами. Цього року також постраждала понад дюжина нафтопереробних заводів у дев’яти російських регіонах.
В результаті росія скоротила експорт палива до майже історичного мінімуму, відвантаживши минулого тижня трохи більше 712 тисяч тонн дизельного палива та газойлю порівняно з більш ніж 844 тисячами за той же тиждень у 2023 році.
Видання зазначає, що для Кремля це одночасно політична та військова проблема: паливо має важливе значення не лише для армії, а й для іміджу володимира путіна у суспільстві.
Аналітик Фонду національної енергетичної безпеки рф Ігор Юшков прогнозує, що ціни навряд чи знизяться найближчим часом, і країні, можливо, навіть доведеться імпортувати бензин із запасів Білорусі.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
МЗС Італії викликала посла Росії після того, як Москва оголосила, що передає дочірню компанію італійської компанії Ariston Thermo Group під „тимчасове управління” державного енергетичного гіганта „Газпром”, пише Euroaсtiv.
„Уряд просить роз’яснень щодо націоналізації Ariston Thermo Group”, — заявив міністр закордонних справ Антоніо Таяні в мережі X.
Він додав, що попросив високопоставленого посадовця МЗС Італії викликати посла Росії.
Раніше Таяні заявив, що розмовляв з топ-менеджерами Ariston, і Рим „стоїть поруч з бізнесом, готовий захищати його на всіх міжнародних ринках”.
Речник ЄС засудив цей крок Москви, назвавши його ще одним доказом нехтування Росією міжнародним правом і правилами, та закликав скасувати його.
У п’ятницю, 26 квітня, в Росії заявили, що Москва передає контроль над 100% акцій російських компаній — „Арістон Термо Рус”, що належить Ariston Holding NV, і „БСХ Побутова Техніка”, що належить BSH Hausgerate GmbH дочірньому підприємству „Газпрому” — „Газпром побутові системи”.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Директор з безпеки компанії, яка експлуатує Словʼянський НПЗ, Едуард Труднєв заявив, що робота на заводі частково призупинена. За його словами 10 безпілотників атакували його територію.
«Робота заводу частково призупинена. Рівно 10 БПЛА залетіли прямо на територію заводу, виникла сильна пожежа. Можуть бути приховані пошкодження», – зазначив Труднєв.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Підконтрольне російському судноплавному гігантові Совкомфлот (СКФ) судно сьогодні, 26 квітня, вивантажило мазут в порту на заході Індії. Таким чином РФ знову використовує судна СКФ для постачання нафти після недовгої перерви.
Джерела інформаційного агентства зауважують, що судно SCF Baltica перевозило 90 тис. метричних тонн мазуту для Reliance Industries, що є оператором найбільшого у світі нафтопереробного комплексу в Джамнагарі в штаті Гуджарат. Очікується, що він покине порт пізніше у п’ятницю – після розвантаження.
У матеріалі йдеться, що нафтопереробники з Індії, зокрема Reliance, стали обережно приймати вантажі після запровадження санкцій США проти російського судноплавного гіганта. Тоді Штати також визначили 14 танкерів з сирою нафтою як майно, в якому Совкомфлот мав інтерес після війни в Україні.
Водночас на початку квітня американські чиновники під час візиту до Індії заявили, що їхня країна хоче стабільних світових поставок нафти, зауваживши, що не просили Індію скоротити імпорт нафти з РФ.
За словами джерел Reuters, таке зауваження заспокоїло переживання щодо санкцій.
SCF Baltica не входить до переліку 14 суден, які перебувають під американськими санціями, які Вашингтон запровадив останніми місяцями.
На супутникових знімках видно, що Китай надає причал для російського вантажного судна, яке перебуває під санкціями США і причетне до постачання північнокорейської зброї до росії.
Про це пише Reuters з посиланням на супутникові знімки від Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Великої Британії (RUSI).
Йдеться про російське судно «Ангара», яке з серпня 2023 року перемістило до російських портів тисячі контейнерів, ймовірно, з північнокорейськими боєприпасами. З лютого цього року корабель стоїть на якорі в китайській верфі в східній провінції Чжецзян.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
У RUSI наголосили, що «Ангара» здійснила щонайменше 11 перевезень між північнокорейським портом Раджин і російськими портами з серпня 2023 року і ще в січні цього року була пришвартована в портах Північної Кореї та росії з вимкненим транспондером. А 9 лютого судно прибуло до Китаю нібито для ремонту або технічного обслуговування.
Reuters пише, що присутність цього корабля в китайському порту підкреслює виклики, з якими стикаються Сполучені Штати та їхні союзники, коли вони намагаються «задушити» військову та економічну підтримку росії.
Очікується, що допомога Китаю у відновленні російської армії стане головною темою обговорень цього тижня, коли державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Пекін.
Другий за рангом дипломат Держдепартаменту Курт Кемпбелл цього місяця заявив, що Вашингтон не буде «сидіти осторонь», якщо Пекін збільшить свою підтримку москви.
Представник Держдепу наголосив, що йому відомі «достовірні повідомлення з відкритих джерел» про те, що «Ангара» зараз пришвартована в китайському порту, і порушив це питання перед китайською владою.
Він закликав всі країни виконувати свої зобов’язання згідно з резолюцією Радбезу ООН, яка передбачає обмеження торгівлі з Північною Кореєю та вимогу скасувати реєстрацію будь-яких суден, залучених до незаконної діяльності.
Посольство Китаю у Вашингтоні заявило, що йому невідомі деталі, пов’язані з «Ангарою», але додало, що Китай «завжди виступає проти односторонніх санкцій і довгострокової юрисдикції, які не мають підґрунтя в міжнародному праві або мандаті Ради Безпеки». Міністерство закордонних справ Китаю також заявило, що не має інформації з цього приводу.
[type] => post [excerpt] => На супутникових знімках видно, що Китай надає причал для російського вантажного судна, яке перебуває під санкціями США і причетне до постачання північнокорейської зброї до росії. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1714163760 [modified] => 1714158772 ) [title] => У Китаї помітили російський корабель, який постачає рф зброю з Північної Кореї [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=48119&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 48106 [uk] => 48119 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 48107 [image] => Array ( [id] => 48107 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54.jpg [original_lng] => 54387 [original_w] => 560 [original_h] => 352 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54.jpg [width] => 560 [height] => 352 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54.jpg [width] => 560 [height] => 352 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54.jpg [width] => 560 [height] => 352 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54.jpg [width] => 560 [height] => 352 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/photo-2024-04-26-11-32-54.jpg [width] => 560 [height] => 352 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 768 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 48107 [_edit_lock] => 1714147972:8 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Оскільки українські безпілотники націлилися на промисловість, включно з нафтопереробними заводами, попит на системи для захисту від дронів зріс вчетверо в росії.
Посилення атак українських безпілотників змушує російські компанії шукати способи захисту власних заводів і фабрик замість того, щоб покладатися на військових, що дає стимул виробникам радарів і військового обладнання. Як свідчать тендерні дані, попит на приватні системи для відбиття безпілотних літальних апаратів за останній рік зріс у чотири рази. Водночас, за оцінками Bloomberg Economics, росії вдалося щонайменше подвоїти виробництво такого обладнання з початку війни.
„У найближчі квартали росія, ймовірно, зможе зробити свої нафтопереробні заводи та інші дорогі об’єкти менш уразливими для ударів безпілотників”, — вважає економіст Алекс Ісаков з Bloomberg Economics.
Війна між росією та Україною спричинила „вибухове зростання” ринку радіоелектронної боротьби, і виробництво поки що не встигає за попитом. Засоби радіоелектронної боротьби не є невразливими для атак безпілотників, але можуть істотно обмежити шкоду.
Оцінити, скільки грошей російські корпорації витратили на захист від дронів, на основі відкритих даних практично неможливо, оскільки оголошення про закупівлі публікуються на різних платформах, а російська влада дозволяє компаніям, що потрапили під міжнародні санкції, засекречувати дані про свої закупівлі. Згідно з даними Tenderpro, найбільша разова закупівля обладнання для захисту від дронів становила 45 мільйонів рублів (понад 350 тисяч доларів), а 36% компаній купують дорогі стаціонарні та мобільні системи вартістю понад 1 мільйон рублів (майже 8 тисяч доларів).
Росія ракетними ударами за останні кілька тижнів вивела з ладу 6 гігават потужностей енергетики України. Зруйновано 80% теплової генерації (ТЕЦ та ТЕС).
„На жаль, Росія продовжує енергетичний терор – лише за останні тижні росіяни знищили понад 6 гігават потужностей нашої енергомережі. Це і гідроенергетика, і вугільна енергетика”, – сказав він.
За його словами, Росія продовжує бити ракетами по енергетичним об’єктам, знищує трансформатори, генератори.
„На жаль, фактично у теплогенерації знищили 80%”, – сказав Шмигаль.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Російська нафтова компанія „Роснефть” та найбільший нафтопереробник Індії Indian Oil Corp не продовжили угоду про постачання нафти, яка закінчилася в березні, оскільки вони не змогли домовитися про ціну та обсяги, що змусило індійську компанію купувати нафту на ринках, пише Reuters з посиланням на власні джерела.
Спочатку нафтова угода між Indian Oil Corp та „Роснефть” була підписана під час візиту Путіна до Індії в грудні 2021 року. У 2023 році ця угода була поновлена на рік.
За словами джерел, 31 березня термін дії контракту державного Indian Oil Corp з „Роснефть” закінчився.
„Угода на 2024-25 роки не продовжена”, – повідомило одне з джерел.
Два джерела Reuters сказали, що Indian Oil Corp та „Роснефть” все ще можуть підписати угоду, якщо зможуть домовитися про умови, але тим часом індійська компанія купуватиме російську нафту на спотових ринках.
Річний контракт на закупівлю нафти з „Роснефть” передбачав щомісячні поставки 360 тисяч барелів на день зі знижкою 8-9 доларів за барель до котирувань в Дубаї на умовах поставки. Однак російська компанія запропонувала поставляти чотири-шість вантажів на місяць, або загалом до 4 мільйонів барелів, що значно нижче, ніж індійські нафтопереробники разом узяті, сказали два джерела.
Також „Роснєфть” запропонувала знижку в розмірі $3-$3,50 за барель до котирувань в Дубаї в рамках термінової угоди, аналогічно до рівнів, доступних на спотових ринках, повідомили два джерела.
Санкції продовжуватимуть підривати ключові ресурси для російської оборонної промисловості. Ізоляція росії обмежує кількість країн, з якими вона може безпосередньо торгувати, що збільшує час та вартість придбання товарів, які вона колись могла купувати вільно.
Про це повідомляється у черговому звіті Міністерства оборони Великої Британії у Twitter.
Як зазначається у зведенні, дослідження Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії показує, що треті країни стягують надбавку до ціни понад 60% за експорт деяких підсанкційних товарів на територію росії.
За даними британської розвідки, хоча росія збільшила виробництво ключових боєприпасів, які найчастіше використовуються в Україні, таких як артилерійські снаряди, санкції, швидше за все, вплинуть на більш досконалі та складні системи озброєнь росії. Ці системи у виробництві та розробці майже напевно все більше покладаються на іноземні компоненти та технології.
Крім того, санкції продовжать порушувати як попит, так і пропозицію російського експорту озброєнь, а також суттєво ускладнювати механізми платежів до росії. Це майже напевно сприяло значному скороченню російського експорту зброї і збільшенню затримок поставок, у тому числі деяким з найважливіших клієнтів зброї, що залишилися, зазначають у Міноборони Британії.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу, частка росії у світовій торгівлі зброєю впала до 11% у період з 2019 до 2023 року порівняно з 21% у період з 2014 по 2018 рік.
Попри західні санкції, росія збільшила імпорт нітроцелюлози, ключового інгредієнта для виробництва пороху, на 70% у 2022 році від компаній зі США, Німеччини, Тайваню та інших країн.
Попри санкції Заходу, росія змогла наростити імпорт нітроцелюлози, яка використовується, зокрема, для виробництва пороху для артилерійських снарядів. Про це пише The Wall Street Journal.
У виданні зауважили, що серед виробників нітроцелюлози, що поставляється до росії в останні два роки, також є компанії зі США, Німеччини та Тайваню.
Торговельні дані на які посилається WSJ свідчать, що імпорт до росії нітроцелюлози зріс на 70% у 2022 році, в перший рік повномасштабного вторгнення в Україну. До середини 2023 року було імпортовано 3039 тонн – майже вдвічі більше, ніж у 2021 році.
Зазначається, що лише кілька країн світу виробляють нітроцелюлозу, оскільки її основне застосування – це виробництво боєприпасів і на неї поширюються обмеження у сфері міжнародної торгівлі.
Нітроцелюлоза також використовується в цивільних цілях, проте аналітики вважають, що імпорт, що росте, призначений для озброєнь, враховуючи, що російська економіка переорієнтована на виробництво воєнного часу.
Журналісти пояснили, що сама росія виготовляє мало нітроцелюлози. Після того, як Євросоюз та США запровадили санкції проти Москви, Китай збільшив постачання цієї речовини до росії.
Однак прессекретар посольства Китаю у Вашингтоні Лю Пенгю заявив, що Пекін „не продає зброю сторонам, залученим в українську кризу, і розсудливо ставиться до експорту товарів подвійного призначення”.
Проте є й інші постачальники. Зокрема, згідно з торговельними даними, за майже половину імпорту нітроцелюлози в рф з початку війни відповідає одна невелика компанія в Туреччині – Noy. Через неї москва закуповує нітроцелюлозу, вироблену у США, Німеччині та Тайвані.
Так, німецькі філії нью-йоркської компанії International Flavors & Fragrances продали щонайменше 80 тонн нітроцелюлози компанії Noy, яка потім відправила цю продукцію до росії.
Натомість Тайванська компанія TNC Industrial виробила понад 500 тонн нітроцелюлози, яку Noy відправив до рф минулого року.
За останні два роки аналогічний обсяг продукції компанія закупила у німецького виробника Hagedorn-NC та відправила до росії.
Окрім того, російський імпортер Analytical Marketing Chemical Group за останні два роки отримав із Тайваню нітроцелюлозу на суму майже 700 тисяч доларів.
На сайті організації йдеться, що компанія є постійним партнером Казанського державного казенного порохового заводу. В організації заявили журналістам, що компанія імпортує нітроцелюлозу для цивільних цілей.
Як зазначають журналісти, представники International Flavors & Fragrances „здивувалися”, коли дізналися, що їхній продукт постачають третій країні. Там запевнили, що переглянуть умови цього продажу і подальші відносили з турецькою компанією Noy.
Також у WSJ підкреслюють, що експорт західних компаній цієї речовини до росії уповільнює виробництво країнами НАТО артилерійського озброєння для України.
Водночас американські аналітики кажуть, що для більшої ефективності санкції мають накласти на компанії-постачальників цієї речовини.
Тим часом Міністерство торгівлі США додало нітроцелюлозу до свого списку високопріоритетних контрольованих товарів, що обмежує їх експорт.
Своєю чергою в американському Мінфіні попередили, що накладуть санкції на банки та інші установи, яких викриють у фінансуванні такої торгівлі.
