Китай припинив купувати скраплений природний газ у США після введення 15-відсоткового тарифу на ці поставки 10 лютого.
Про це пише видання The New York Times, повідомляє „Європейська правда”.
Дані відстеження суден свідчать про те, що Пекін продовжує відокремлюватись від американської економіки. Китайський імпорт СПГ зі США вже впав до низького рівня у період з листопада по січень, свідчать дані митної служби Китаю.
Натомість Китай розширив закупівлі у Росії, яка минулого року поставила до країни в чотири рази більше скрапленого газу, ніж Сполучені Штати.
Лише два вантажні судна з СПГ зі США прямували до Китаю, коли Пекін запровадив тарифи на американське викопне паливо у відповідь на перший раунд 10-відсоткових тарифів на китайські товари, запроваджених Трампом.
За даними бельгійської енергетичної компанії Kpler, один корабель прибув до Китаю до того, як тарифи набули чинності, і вивантажив свій вантаж, а інший попрямував до Бангладеш, щоб уникнути тарифів.
Бойкот Європою природного газу з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році означає, що російський газ продається за дуже низькою ціною, тоді як європейські компанії платять значно більше за газ з інших країн, включаючи США.
Таким чином, китайські компанії отримали можливість купувати багато газу за низькою ціною в Росії, а не в Сполучених Штатах.
Поставки СПГ із США до Китаю різко зросли після підписання в січні 2020 року торгової угоди між Пекіном і Вашингтоном. Угода містила обіцянку Китаю збільшити закупівлю американського газу, але не обов’язково для використання в Китаї.
Потім вони різко впали у 2022 році, оскільки американський газ відправлявся до Європи за високими цінами після рішення європейців не купувати російський газ.
За даними митної адміністрації Китаю, минулого року на Сполучені Штати припадало 3% імпорту природного газу в Китай.
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер призупиняє дію імпортних тарифів на десятки товарів, щоб підтримати британські компанії, які постраждали від торговельної війни Дональда Трампа.
У межах масштабного державного втручання, спрямованого на підтримку британських компаній будуть знижені до нуля на два роки мита на 89 товарів – від акумуляторів для електромобілів до фруктових соків – до липня 2027 року.
Інші заходи включають збільшення обсягу державних кредитів, які надаються постраждалим компаніям.
Серед товарів, на які тарифи будуть знижені до нуля, – сироп агави, продукти харчування, такі як макарони, консервовані ананаси та кедрові горіхи, фруктовий сік, кокосова олія. Фірмам, що імпортують фанеру та пластмаси, також будуть знижені мита, щоб послабити тиск на будівельну галузь. Алюмінієві колеса та комплектуючі для акумуляторів електромобілів будуть серед товарів, на які будуть знижені тарифи, щоб скоротити витрати британського бізнесу.
Товари, що ввозяться до Великої Британії і вже мають право на пільговий режим, наприклад, в рамках угод про вільну торгівлю, не постраждають.
Уряд вже пом’якшив заборону на продаж бензинових і дизельних автомобілів із 2030 року, щоб полегшити навантаження на британські компанії після того, як Трамп націлився на автомобільну промисловість.
Велика Британія вже постраждала від 10-відсоткових мит з боку США, що завдало збитків британському бізнесу. На додачу до цього, Трамп запровадив окреме 25% мито на автомобілі – найбільшу статтю британського експорту до США за перші дев’ять місяців минулого року.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що тарифи, які оголосить американський президент Дональд Трамп – „велика економічна помилка”.
Про це він сказав в інтерв’ю для Euronews, пише „Європейська правда”.
Торгова війна між Європейським Союзом і Сполученими Штатами „торкнеться всіх”, попередив Кошта.
На його думку, ЄС повинен відреагувати „твердо, але розумно” на взаємні тарифи.
„Це справді велика економічна помилка для Сполучених Штатів, а також для Європи і всього світу. Ми повинні відповісти рішуче, але водночас розумно. Це означає, що ми повинні досягти домовленості про переговори”, – сказав він.
Кошта пояснив, що це означає те, що потрібно „досягти рішення шляхом переговорів”.
„Тарифи – це податки. Податки, які платитимуть американські споживачі, які платитимуть американські компанії. Це не буде добре для американців, але це також буде погано для європейців”, – зазначив президент Євроради.
За його словами, вступати в тарифну війну – не найкращий шлях.
„Ми дійсно повинні реагувати таким чином, щоб знайти рішення шляхом переговорів в загальних і взаємних інтересах Сполучених Штатів і Європи – американської економіки і європейської економіки”, – запевнив він.
Кошта висловив упевненість у здатності Єврокомісії витримати торговий шторм і продовжувати дискусії з Вашингтоном до досягнення компромісу, навіть якщо переговори поки що були абсолютно безуспішними.
„Наші торговельні відносини становлять 30% світової торгівлі (і) 40% світового ВВП, тому це вплине не лише на Європу та США, це вплине на всіх, тому це велика помилка. Але я сподіваюся, що Сполучені Штати розуміють масштаби цієї помилки і що ми зможемо уникнути торгової війни”, – підсумував він.
Президент США Дональд Трамп загострює тарифну війну, і, схоже, європейці наслідують приклад Канади. Заклики до бойкоту американських товарів з’являються в соціальних мережах і вже мобілізували десятки тисяч людей.
«Набридло фінансувати американський імперіалізм? Тоді робіть щось із цим», – ідеться у зверненні французької групи у Facebook, яка закликає підтримати національну та європейську економіку, припинивши купувати товари, вироблені в США.
Група була заснована наприкінці лютого, і до неї приєдналося вже понад 20 000 осіб. Вони діляться ідеями про те, як замінити популярні американські бренди, такі як McDonald’s, Levi’s і WhatsApp, європейськими продуктами, повідомляє французьке інформаційне агентство AFP.
Бойкот американських товарів, спричинений тарифною війною, швидко поширюється в Канаді. Водночас у різних частинах Європи люди активно підтримують ініціативи, подібні до французької. Це, зокрема, дві групи у Швеції та одна в Данії, кожна з яких налічує 80 000 прихильників. Менші об’єднання з’явилися також у Нідерландах і Бельгії. Як не дивно, усі вони є на Facebook у США.
Два бренди, яких обов’язково слід уникати
«Ідеться не про те, щоб бойкотувати все без розбору, а про свідомий пошук рішень, які є найбільш вигідними для місцевої, французької та європейської, економіки», – наголосив у своєму дописі Едуард Руссе, засновник французької групи.
Її члени діляться довгими списками американських брендів, яких слід уникати, адже в глобалізованому світі не завжди легко визначити, що є «американським». Наприклад, Coca-Cola має великий завод на півночі Франції. Тож чи не зашкодить бойкот французьким робітникам? Саме тому одним із завдань групи є обговорення таких випадків.
Утім деяких американських брендів рекомендується уникати в «пріоритетному порядку». Прикладами є Amazon і Tesla, які фінансували президентську кампанію Трампа. До того ж Ілон Маск став ініціатором масових звільнень у США.
Бойкот уже має вплив
Хоча перші дзвіночки й не великі, але вони вже мають вплив. У Франції кількість користувачів додатка для обміну повідомленнями Treebal зростає з моменту інавгурації Трампа.
У Данії реакція особливо посилилася після неодноразових погроз Трампа захопити або купити Гренландію, яка є частиною цієї країни. Там не лише люди, а й компанії вживають заходів: генеральний директор найбільшої місцевої роздрібної мережі Salling Group Андерс Хаг оголосив, що в супермаркетах буде запроваджено нову систему електронних етикеток з чорними зірками для європейських продуктів, щоб задовольнити «численні запити клієнтів, які хочуть купувати продукти харчування європейських брендів».
Мабуть, найдраматичніший вплив європейські бойкоти мають на компанію Tesla, що належить Ілону Маску, продажі якої в Європі порівняно з минулим роком знизилися на 50%. Подібне падіння спостерігається також у Канаді, де бойкот підтримав прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
Китай та Канада запровадили відповідні мита на американські товари після рішення президента США Дональда Трампа розв’язати торговельну війну проти своїх найбільших партнерів.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що запроваджує 25%-ві мита на товари вартістю 30 млрд канадських доларів, що імпортуються зі США. Мита діятимуть доти, доки США не скасують свої мита проти Канади.
Сума в 30 млрд канадських доларів є частиною загального заходу у відповідь, спрямованого на імпорт товарів зі США на суму 155 млрд канадських доларів, а решта 125 млрд канадських доларів набудуть чинності після 21-денного періоду консультацій.
Китай заявив, що з 10 березня введе додаткові мита в розмірі 10-15% на деякі види імпорту зі США.
Державний монополіст залізничних перевезень, що виконує важливу соціальну та економічну функцію, щороку стикається з незмінною проблемою – мільярдними збитками. Традиційний рецепт вирішення – підвищення тарифів на вантажні перевезення, єдину прибуткову статтю. Але чи є альтернативний шлях? Розбираємося.
Доходи та витрати: цифри вражають
«Укрзалізниця» – одна з найбільших компаній України, згідно з фінансовим планом 2023 року, дохід мав сягнути понад 103 мільярди гривень, з яких 98 мільярдів – це чистий дохід від реалізації послуг. Основне джерело доходу – вантажні перевезення, які забезпечують понад 80 мільярдів.
Однак витрати компанії теж колосальні – 116 мільярдів гривень у тому ж році. Половину з них складають зарплати співробітників. Інші витрати включають закупівлю пального, оплату комунальних послуг, ремонти рухомого складу, колій та багато іншого. Це створює значне навантаження на бюджет компанії.
Тарифи як „рятівне коло”?
У 2023 році «Укрзалізниця» підвищила тарифи на вантажні перевезення одразу на 37%, обґрунтовуючи це зростанням витрат. У компанії пояснили, що з моменту останнього перегляду тарифів ціни на ключові ресурси різко зросли:
– електроенергія – на 166%;
– дизельне пальне – на 110%;
– запчастини для тепловозів – на 217%;
– колеса – на 20%.
До цього додали, що індекс цін виробників промислової продукції піднявся до 176,4%, тож клієнти повинні витримати нові тарифи.
Чому тарифи мають значення?
Державні монополісти, такі як „Укрзалізниця”, виконують ключову роль у забезпеченні стабільності економіки. Проте, їх постійне прагнення до підвищення тарифів може негативно позначитися на бізнесі та економіці в цілому.
Експерт Володимир Новак підкреслює, що завдання державних монополій – створювати умови для ефективної роботи економіки, а не максимізувати прибутки. „Мінімальні тарифи – основа для стимулювання бізнесу, створення робочих місць та економічної безпеки,” – зазначає він.
Новак наголошує, що підвищення тарифів у сфері енергетики чи логістики призводить до зростання витрат бізнесу, що у воєнний час є особливо небезпечним.
Думка бізнесу
Генеральний директор „АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобарго розкритикував рішення про підвищення тарифів на перевезення УЗ на 37%. Він стверджує, що додаткові витрати на логістику, енергоносії та сировину не можуть бути перекладені на кінцеву ціну через обмеження світового ринку.
„Українська промисловість ризикує увійти в кризу через зростання тарифів. Це призведе до скорочення персоналу, зниження експорту та втрати робочих місць,” – застерігає Лонгобарго.
Бізнес закликає владу:
Заморозити тарифи на послуги державних монополій.
Координувати регулювання тарифів на центральному рівні.
Розраховувати справедливі наслідки для економіки перед прийняттям рішень.
Без термінових дій, за словами експертів, Україна ризикує втратити виробничі потужності, робочі місця та конкурентоспроможність на світовому ринку.
Питання залишається відкритим
Підвищення тарифів може тимчасово покращити ситуацію, але це не вирішує головної проблеми – неефективності системи. Чи не час УЗ шукати шляхи оптимізації витрат, зменшення корупційних ризиків і модернізації інфраструктури, щоб уникнути постійного перекладання фінансового тягаря на клієнтів?
З 1 січня 2025 року тариф Укренерго складатиме 686,23 грн/МВт-год без ПДВ. Він зросте на 29,8%.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила підвищення тарифу на передачу електроенергії для Укренерго. Про це стало відомо за результатами засідання у четвер, 19 грудня.
Так, з 1 січня 2025 року тариф Укренерго на передачу електроенергії складатиме в розмірі 686,23 грн/МВт-год без ПДВ. Він зросте на 29,8% у порівнянні з тарифом у 2024 році (528,57 грн/МВт-год).
Крім того, регулятор встановив тариф на передачу е/е для „зеленої” металургії в розмірі 359,55 грн/МВт-год, що на 1,4% нижче за чинний (зараз 364,7 грн/МВт-год).
Тариф на диспетчеризацію на 2025 рік установлено на рівні 98,97 грн/МВт-год, що майже на 5,5% нижче за чинний – 104,7 грн/МВт-год.
Національний банк України прогнозує незмінність окремих тарифів на послуги ЖКГ (газ, опалення та постачання гарячої води) протягом 2024 року. Проте складний стан в енергетиці та державному бюджеті, ймовірно, зумовлять поступове коригування тарифів у наступних роках.
„Очікується, що з 2025 року розпочнеться поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів”, – йдеться в прогнозі.
Зазначається, що невизначеність із термінами та величиною коригування тарифів, насамперед енергетичних, є окремим ризиком для прогнозу інфляції.
Зокрема значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів в енергетичному секторі стане джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення.
З іншого боку, триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ у відповідність до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчого рівня інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.
За даними НБУ, це посилюватиме ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.
„Мораторій на підвищення окремих тарифів на послуги ЖКГ для населення ще певний час обмежуватиме зростання адміністративних цін. Проте їх поступове приведення до ринкових рівнів, яке згідно з припущеннями розпочнеться з 2025 року, стане вагомим проінфляційним чинником у 2025-2026 роках”, – йдеться у звіті НБУ.
15 гривень – новий тариф на міські пасажирські перевезення в Ужгороді підтримали сьогодні члени виконкому міської ради, враховуючи клопотання перевізників.
Як ідеться у документі, попередній тариф був розрахований у 2022 році, за цей час відбулися зміни цін на паливно-мастильні матеріали, запчастини, зросла вартість ремонту та збільшилася мінімальна заробітна плата, що призвела до збільшення годинної тарифної ставки водіїв.
Рішення набуває чинності з дня опублікування у друкованих засобах масової інформації.
Збільшення тарифу на електроенергію для населення було потрібно для відновлення пошкодженої росіянами державної генерації.
Про це заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram Міненерго.
„Тариф для населення дозволяє нам продовжити наймасштабнішу за часів Незалежності ремонтну кампанію в енергетиці, аби максимально підготувати енергосистему до зими, додати до неї додаткові потужності, а також певною мірою відновити державну генерацію. Підвищення тарифу – це вимушений крок, єдина причина якого – це значні втрати в енергосистемі після ворожих обстрілів», – сказала вона. Гринчук нагадала, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» та гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Водночас вона додала, що новий тариф на електроенергію у розмірі 4,32 грн/кВт-г покриває виключно собівартість виробництва та передачі електроенергії побутовим споживачам.
„Діючий тариф покриває собівартість виробництва 1 кВт-г двома державними енергокомпаніями – „Енергоатомом” та „Укргідроенерго”, а також передачу електроенергії та її розподіл. Тариф складається виключно із собівартості витрат, без жодної копійки будь-якої надбавки. Ринкова ж вартість однієї кіловат-години складає більше 7,5 грн”, – пояснила заступниця міністра енергетики.
Нагадаємо, через російські обстріли в Україні пошкоджені всі великі тепло- та гідроелектростанції.
Раніше Кабінет Міністрів підвищив тариф на електроенергію для населення до 4,32 грн/кВт-г.
Це рішення було прийняте через необхідність відновлення пошкоджених енергооб’єктів внаслідок масованих ракетних атак.
