У результаті домовленостей міністра енергетики Германа Галущенка з керівництвом Агентства міжнародного співробітництва Японії в Україну надійде понад 100 потужних генераторів.
Про це повідомили в Міністерстві енергетики України.
Як зазначається, під час візиту до Японії українська делегація на чолі з міністром енергетики Германом Галущенком провела зустріч з керівництвом Агентства міжнародного співробітництва Японії (JICA).
Міністр подякував Японії і безпосередньо JICA за фінансову та технічну допомогу українському енергосектору, зокрема надані газові турбіни та трансформатори. Він наголосив, що японська сторона є одним з лідерів у наданні допомоги в цьому напрямку.
Очільник Міненерго поінформував японську сторону про стан української енергосистеми після останніх російських масованих атак, а також ознайомив із потребами енергосектору.
„Ключові завдання – це максимально швидко до зими збільшити потужності генерації і замінити пошкоджені автотрансформатори, щоб забезпечити стабільність передачі електроенергії. Найшвидший спосіб наростити генерацію – це газотурбінні і газопоршневі установки. Важливим є також забезпечення мобільними генераторними установками великої потужності”, – зазначив Галущенко.
У Міненерго повідомили, що за підсумками зустрічі домовлено про постачання до України більше 100 великих генераторів загальною потужністю понад 130 МВт.
Також зазначається, що в лютому 2024 року JICA і Уряд України підписали угоду про надання грантової допомоги в розмірі до 15,8 млн японських ієн для Програми екстреного відновлення (Фаза 3). Угоди про грантову допомогу для першої та другої фаз цієї програми було підписано навесні 2023 року (22,44 млн ієн і 53,072 млн ієн відповідно).
„Для потреб нашого енергосектору з Японії, зокрема, вже було передано автотрансформатори, газові турбіни, захисні споруди, генератори, великі трансформаторні підстанції та енергетичне обладнання для відновлення зруйнованих об’єктів електроенергетики, автомобільне обладнання, кабелі, зварювальні апарати, акумулятори, трансформатори різних типів, опори, комплектні трансформаторні підстанції. Окрім цього, Японія надала обладнання для ліквідації наслідків повені, спричиненої підривом греблі Каховської ГЕС”, – додали в міністерстві.
Національний банк перерахував до державного бюджету 38,64 млрд гривень зі свого прибутку за 2023 рік. Про це напередодні повідомила пресслужба регулятора.
Зазначається, що 26 квітня Рада Нацбанку затвердила консолідовану фінансову звітність регулятора за минулий рік. Загальний прибуток до розподілу склав 76,6 млрд гривень.
„Ця сума традиційно, відповідно до закону Про Національний банк України, частково спрямовується до Держбюджету, а частково – в загальні резерви Національного банку”, – додали у пресслужбі.
„Ситуація в енергетиці залишається складною. Попри ремонти 24/7, в енергосистемі зберігається значний дефіцит. Вчора „Укренерго” четвертий день поспіль було вимушено залучати аварійну допомогу з Європи”, – йдеться в повідомленні.
За словами Шмигаля, пошкодження, яких завдала РФ, неможливо відновити за декілька тижнів або навіть місяців.
„Ми працюємо над альтернативами: встановлюємо міні-ТЕЦ в різних містах, посилюємо енергосистему через її децентралізацію. Також закликаю українців ощадливо використовувати електроенергію. Допоможіть нашим енергетикам, допоможіть нашій енергосистемі. Споживайте електроенергію відповідально”, – підсумував прем’єр.
Учора, 25 квітня, Україна отримала 1,5 млрд євро від Європейського Союзу в межах нового інструменту Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Від початку року Україна вже отримала близько 12 млрд доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту нашого бюджету.
Вчора надійшли 1,5 млрд євро від ЄС в межах нового інструменту Ukraine Facility.
Також в рамках пакета допомоги від США отримаємо майже 8 млрд доларів бюджетної підтримки”, – розповів Шмигаль.
Як зазначив прем’єр, ці кошти допомагають Україні фінансувати медичні послуги, зарплати лікарів і вчителів, соціальні програми.
Ukraine Facility – інструмент, що передбачає можливість отримання Україною у 2024-2027 роках фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму 50 млрд євро.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про продовження пільгових цін на газ і електроенергію для населення.
Про це повідомив прем’єр-міністр в Telegram у п’ятницю, 26 квітня.
“Сьогодні уряд ухвалює рішення про продовження пільгової ціни на електроенергію для населення. 2 гривні 64 копійки за кіловат. Залишаємо цю ціну без змін. Положення про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії буде продовжено до 31 травня”, – написав він.
Він також повідомив, що поточного місяця затверджено постанову, яка зберігає пільгову ціну на газ для постачальників тепла і гарячої води для населення до кінця літа. “Також цього тижня державний “Нафтогаз” продовжив дію пільгової ціни на газ для населення. Вона, як і раніше, буде складати 7 грн 96 коп. за куб блакитного палива”, – повідомив Шмигаль.
Україна отримає сьогодні 1,5 млрд євро у межах механізму “Ukraine Facility” обсягом у 50 млрд євро.
Про це повідомила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
“Україна несе важкий тягар задля всіх нас. Сьогодні надаємо додаткові 1,5 млрд євро в межах Механізму “Ukraine Facility” обсягом у 50 млрд євро”, ‒ зазначила вона.
За словами президентки ЄК, вкрай важливо, аби Україна працювала, а послуги надавались, поки країна дає відсіч агресору.
“Європа залишається єдиною та рішучою”, ‒ додала політкиня.
Урядовий законопроєкт про збільшення акцизних податків на нафтопродукти, який може бути підтриманий Верховною Радою, навіть з липня може призвести до зростання цін на пальне на АЗС. Цей крок вважається необхідним у зв’язку з великим дефіцитом державного бюджету та зростанням потреб у фінансуванні оборони країни.
Проєкт закону передбачає поетапне підвищення акцизів на всі види пального протягом п’яти років. Перше підвищення має відбутися в липні 2024 року, а останнє – у 2028 році. Згідно з пропозицією уряду, у 2024 році акциз на кожну тисячу літрів бензину має збільшитися на 29,1 євро, дизпального – на 38,1 євро, скрапленого газу – на 3,6 євро. Після цього заплановані ще чотири етапи підвищення, кожен з яких передбачає зростання цін на подібні суми.
Ініціатива щодо перегляду акцизів на пальне в Україні виникла через кілька обґрунтованих причин. По-перше, це відповідь на необхідність наближення національного законодавства до стандартів Європейського Союзу, що є актуальним у зв’язку з отриманням Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС. Відповідно до Міністерства фінансів, це сприятиме інтеграції України в європейський простір. Друга причина – потреба у наповненні державного бюджету. Збільшення акцизів на пальне може призвести до додаткових надходжень у бюджет держави, що є важливим у контексті зростання потреб у фінансуванні оборони та безпеки країни. Про це пише Микола Топалов у виданні Економічна правда.
Акцизи поетапно підвищуватимуть протягом 5 років
Пропозиція уряду передбачає збільшення акцизів на пальне поетапно протягом п’яти років, починаючи з липня 2024 року. За розрахунками Мінфіну, це може забезпечити додаткові надходження у розмірі приблизно 1,6 млрд гривень на місяць. Водночас, ця ініціатива має також негативний вплив на споживачів, оскільки може призвести до зростання цін на пальне на АЗС.
Варто відзначити, що деякі експерти висловлюють сумніви щодо необхідності приведення ставок акцизів до “мінімального європейського рівня”, наголошуючи на тому, що євродиректива є лише рекомендацією. Наприклад, у деяких країнах ЄС акцизи на пальне нижчі, ніж зазначено в цій директиві. Такий крок може викликати додаткові запитання та розбіжності в учасників ринку.
Підвищення акцизів піде на користь економіці?
Думки експертів розходяться щодо доцільності підвищення акцизів на пальне в Україні. Сергій Куюн, директор “Консалтингової групи А-95”, вважає, що такий крок має бути обґрунтованим і враховувати специфіку споживання та екологічну політику країни. Він закликає до справедливого оподаткування, щоб уникнути нерівності між різними категоріями споживачів пального.
З іншого боку, Олександр Сіренко, аналітик компанії “Нафторинок”, вважає, що урядова ініціатива не відповідає сучасним умовам. Він вказує на те, що в умовах економічної нестабільності та залежності від міжнародних фінансових ресурсів підвищення акцизів на пальне може негативно вплинути на економіку країни. Сіренко висловлює занепокоєння з приводу можливих наслідків для населення та економіки в цілому в разі подальшого зростання цін на пальне.
Опитані експерти та учасники ринку розділяються у своїх думках щодо перспектив ухвалення законопроєкту щодо підвищення акцизів на пальне. Олександр Сіренко та Дмитро Леушкін вважають, що шанси на прийняття закону високі. Вони стверджують, що урядова ініціатива має підтримку та проаналізована, і ймовірність її ухвалення в парламенті велика.
Сергій Куюн висловлює сумніви у швидкому ухваленні закону, зазначаючи, що ініціатива може мати недоліки та спротив у деяких колах. Він вказує на те, що перегляд акцизів має бути проведений більш справедливим способом.
Геннадій Рябцев не виключає можливості перенесення розгляду питання на наступний рік. Ймовірно, це пов’язано з тим, що існують певні невирішені питання або технічні труднощі, які можуть вплинути на процес ухвалення закону.
Коли і на скільки подорожчає пальне?
Якщо зміни у законодавстві щодо акцизів на пальне будуть ухвалені протягом найближчих двох місяців, очікується, що перше підвищення цін на пальне відбудеться на початку липня. У залежності від запасів пального, що було завезено до цього часу за попередніми податковими ставками, мережі АЗС можуть збільшити ціни, продаючи цей запас. Після цього ціни стабілізуються з урахуванням нових акцизів.
Прогнозується, що на першому етапі підвищення акцизів ціни на бензин зростуть на приблизно 1,5 грн за літр, на дизельне пальне – на 1,2 грн за літр, а скраплений газ подорожчає на приблизно 10 копійок за літр. У довгостроковій перспективі, після всіх етапів підвищення акцизів, очікується подорожчання бензину на 9,6 грн за літр та дизпального на 7,3 грн за літр. Щодо скрапленого газу, вартість може зрости на 90 копійок за літр.
Проте важливо зауважити, що фінальна вартість пального буде залежати від багатьох факторів, таких як курс євро та світові ціни на нафтопродукти. Тому точні прогнози щодо майбутніх цін на пальне можуть змінюватися в залежності від економічних умов та фінансових ринкових факторів.
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажівок по трьох пунктах пропуску – Ягодин, Рава-Руська та Угринів. За минулу добу протестувальники взагалі не пропускали вантажівки в бік Польщі.
Про це у вівторок, 16 квітня, повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко , пише Укрінформ.
Через Угринів протестувальники також не пропустили жодної машини в бік України. Через Ягодин протестувальники пропускають на виїзд з Польщі вкрай малу кількість вантажівок за добу. За минулий день таких було 70 при тому, що це найбільший інфраструктурний напрямок для перетину кордону вантажними автомобілями, який спроможний пропускати близько 1400 вантажівок в обох напрямках.
Станом на ранок вівторка на цих трьох заблокованих пунктах в чергах на території Польщі загалом перебуває близько 600 вантажівок. Легкові автомобілі і автобуси вільно перетинають кордон.
Черги на раніше розблокованих напрямках пунктів пропуску Краківець та Шегині теж зберігаються – 900 та 450 вантажівок відповідно. Однак тут відбувається інтенсивний рух як на виїзд з України так і на в’їзд.
Від початку повномасштабної війни в Україні переїхало майже 19 тис. компаній. Найпопулярнішими напрямками виявилися Київська та Закарпатська області.
Про це повідомляє платформа Опендатабот із посиланням на дані ЄДР.
Зазначається, що із загальної кількості компаній, які змінили своє розташування від початку великої війни, понад 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них – понад 600 підприємств – виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% – з Одещини.
Переважно, для переїзду обирають Київську область – 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.
Інші маршрути виявилися менш популярними. Наприклад, на другому та третьому місці – шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття – 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).
Найчастіше переїжджають компанії, які займаються оптовою торгівлею – 344 релокацій (29,3%) та транспортна галузь – 92 релокації (7,8%).
ТОВ „Укролія” з обігом у понад 4 млрд грн стало найбільшою релокованою компанією. Підприємство переїхало з Києва до Полтавщини. ТОВ „Київ-Атлантик Україна” з обігом у понад 2 млрд грн також поїхало з Київщини – проте до Черкащини.
Закриває трійку лідерів бізнес-мігрантів ТОВ „Керхер” з обігом у понад 1 млрд грн – компанія змінила місце реєстрації на Київську область.
Кабінет міністрів встановив доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців і поліцейських.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в п’ятницю, 12 квітня.
“Продовжуємо підтримувати наші Сили оборони. На виконання спільної ініціативи Верховної Ради й уряду сьогодні встановили доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії”, – написав він.
За словами Шмигаля, одноразову винагороду нараховуватимуть за кожні 30 днів виконання таких завдань.
