Уряд України змушений був витратити 4 млрд доларів на закупівлю озброєння через брак обіцяних партнерами снарядів і зброї.
Про це повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
Сьогодні у Вашингтоні Марченко разом з президентом Володимиром Зеленським (по відеозв’язку) та прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем взяв участь у п’ятому міністерському круглому столі Світового Банку та МВФ.
Ця подія присвячена виключно Україні. На ній збираються міністри фінансів, а також керівництво провідних міжнародних фінансових організацій.
Партнери, за словами Марченко, запевнили Україну у підтримці. Він висловив сподівання, що це знайде втілення в конкретних діях.
У своєму виступі міністр наголосив на складній ситуації, в якій опинилася Україна на початку року через недостатню кількість фінансування і озброєння. Фінансову стабільність, за його словами, допомогла зберегти ефективна політика Кабміну.
„4 млрд доларів США – саме такий обсяг коштів на закупівлю озброєння витратив Уряд, в умовах коли бракувало обіцяних партнерами снарядів і зброї. І це має негативні наслідки для бюджету”, – сказав Марченко.
Відсутність або затримка допомоги відбивається на ситуації на полі бою, а також зменшує економічний потенціал України, підкреслив міністр.
Він закликав партнерів пришвидшити пошук механізму використання заморожених російських активів на користь України.
„Для перемоги нам критично необхідно зрівняти військові ресурси з ресурсами агресора”, – сказав Марченко.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів, пише РБК-Україна.
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни. Довідково, статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були витрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Витрати українців за кордоном зросли впʼятеро
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилась у березні 2023 року. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023 року вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Картковий туризм процвітав у країнах-сусідах
Неприємним сюрпризом для Національного банку, та й певно для більшості українців, стали численні випадки валютних спекуляцій в перші місяці війни на тлі можливостей, що виникли через значну різницю офіційного та готівкового курсів гривні. Мова йде про так званий „картковий туризм”.
Схема працювала так: за кордоном з карток українських банків знімалися великі суми готівкової валюти після їхньої конвертації з гривні за офіційним курсом. Після цього валюта завозилась в Україну і продавалась за готівковим курсом, який значно перевищував офіційний. За рахунок курсової різниці зароблялись колосальні гроші фактично „з повітря”, пише РБК-Україна.
За даними Національного банку, найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі та інших країнах, що мають спільний кордон з Україною – Словаччині та Румунії.
Протягом восьми місяців річного періоду від березня 2022-го до березня 2023 року щомісячні об’єми зняття готівки українцями перевищували обсяги безготівкової оплати товарів і послуг у торгово-сервісних мережах. Тобто протягом першого року війни українці в Польщі переважно використовували „кеш”.
І лише в березні 2023-го об’єми зняття готівки різко зменшились. Вже у квітні-липні зняття готівки за об’ємами складало близько п’ятої частини від сум безготівкових оплат.
У Німеччині переважання готівкових операцій над безготівковими розрахунками українців тривало до липня 2022-го, після чого частка безготівкових розрахунків стабільно перевищує готівкові.
В Словаччині протягом першого року повномасштабної війни відбувалися без перебільшення готівкові „дива”. В перші місяці війни суми зняття готівки вдесятеро (!) перевищували об’єми безготівкових розрахунків. Так було щомісяця з березня по червень 2022-го. В липні – вересні співвідношення сягало 7 – 9 крат. Значне переважання готівки тривало до березня 2023 року, після чого частка безготівкових розрахунків „взяла гору” над готівкою.
В Румунії перевищення готівкових операцій українців над безготівковими розрахунками фіксувалося протягом всього першого року війни. І теж до березня 2023-го. Щоправда співвідношення готівки до безготівки тут було значно скромнішим – як правило двократним.
У Молдові перевищення об’ємів зняття готівки над обсягами безготівкових операцій українців стабільно складало два-три рази. І теж… до березня 2023 року.
У Литві протягом семи місяців 2022 року – з березня по вересень – готівка превалювала у розрахунках українців. Пізніше – безготівкові розрахунки взяли верх над готівкою.
В Грузії українці аж до квітня 2023 року віддавали перевагу „кешу” над безготівковими картковими розрахунками. Співвідношення на користь готівки сягало 4 кратного розміру.
До травня 2023 року українські біженці в Чорногорії також віддавали перевагу готівці. Перевага могла складати 2-3 рази.
Найменше готівки українці використовували в Ірландії, Швейцарії, Швеції та Люксембурзі, віддаючи абсолютну перевагу безготівковим операціям.
Переважали безготівкові розрахунки над операціями зі зняття готівки в таких країнах: Велика Британія, Франція, Бельгія, Португалія, Канада, Угорщина, Нідерланди, США, Австрія, Чехія, Туреччина.
Корекція курсу нівелювала карткові дива
Після корекції офіційного курсу гривні НБУ в липні 2022 року масштаби такого явища зменшилися, зазначають в центробанку.
„Заходи НБУ, спрямовані на підвищення привабливості гривневих активів, калібрування валютних обмежень та запровадження спеціальних депозитних продуктів сприяли звуженню спреду між офіційним та готівковим курсом. До того ж у березні 2023 року НБУ посилив ефективність заходів фінансового моніторингу та валютного нагляду. У результаті обсяги зняття готівки з березня 2023 року значно скоротилися, насамперед у прикордонних країнах – Польщі, Словаччині, Румунії”, – констатують в НБУ.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна „Скільки і на що витрачають українські біженці за кордоном, і до чого тут „картковий туризм”.
Як витрачали українці за кордоном від початку війни
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни.
Довідково. Статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну. І мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були потрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилася у березні 2023-го. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів.
Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023-го вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
У Великій Британії оприлюднили свідоцтво з причиною смерті Єлизавети ІІУ Великій Британії оприлюднили свідоцтво з причиною смерті Єлизавети ІІ та повʼязані з ним заходи коштували уряду Великої Британії майже $202 мільйони.
Про це 18 травня повідомило Міністерство фінансів країни, пише BBC.
Витрати на похорон і повʼязані з ним події становлять:
Міністерство з питань культури, ЗМІ і спорту — понад $62 млн;
Міністерство транспорту — майже $3 млн;
Міністерство закордонних справ — $2,5 млн;
Міністерство внутрішніх справ – $88 млн (найбільше);
Міністерство оборони – $3,4 млн;
Офіс у Північній Ірландії — $2,5 млн;
Уряд Шотландії – $22 млн;
Уряд Вельсу — $2,6 млн.
Міністерство фінансів надало додаткове фінансування, де це було необхідно, і урядам Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії повністю відшкодували їхні відповідні витрати.
Джон Глен, головний секретар Мінфіну, сказав, що пріоритетом уряду на той час було забезпечення того, щоб ці заходи пройшли гладко і з належним рівнем гідності, при цьому завжди забезпечуючи безпеку населення.
Ключова задача – створити умови для фінансування військового бюджету. Наразі держбюджет України отримує 80 млрд гривень доходів, а на військову кампанію витрачається 130 млрд гривень на місяць.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Під час зустрічі з членами ЄБА Марченко сказав, що минулого тижня Верховна рада підтримала зміни до держбюджету, якими збільшено видатки на військові потреби.
За ловами міністра, цього року важливо зібрати заплановані податки, проте кардинальних податкових змін не планується.
Нагадаємо, Верховна рада внесла зміни до державного бюджету України на 2023 рік, збільшивши оборонні видатки на 518 млрд гривень.
Упродовж 5 грудня Росія випустила по території України ракет різних типів, загальна сума яких становить $400-500 млн.
Про це свідчать підрахунки Forbes.
За даними Командування повітряних сил, 5 грудня по Україні було випущено такі типи ракет: 38 крилатих авіаційних ракет Х-101/Х-555, 22 крилаті ракети „Калібр”, три крилаті ракети Х-22, шість крилатих ракет Х-59, одна авіаційна крилата ракета Х-31П.
Для розрахунку вартості цих ракет видання використовувало такі оцінки: вартість ракети Х-101 – $13 млн, Х-555 – $4 млн, „Калібр” – $6,5 млн, Х-22 – $1 млн, Х-59 – $0,5 млн, Х-31П – $0,5 млн. Тож, загальна вартість усіх випущених ракет становить $400-500 млн.
Нагадаємо, 5 грудня відбулась восьма масована ракетна атака Росії на українські енергетичні об’єкти. За даними Повітряних Сил ЗСУ збито понад 60 ракет із більш ніж 70 випущених окупантами.
Росія вкотре завдала масованих ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури України. Це коштувало країні-агресорці декілька річних бюджетів її регіонів.
За інформацією журналіста Андрія Цаплієнка, ранкова ракетна атака коштувала росії приблизно 400 – 600 мільйонів доларів.
Він зазначає, що рівно стільки коштують випущені по енергетичній інфраструктурі нашої держави 50 ракет Х-101 і Х-555. Вартість ракети Х-101 становить 13 мільйонів доларів; Х-555 – 7,5 мільйона доларів.
Ця величезна сума перевищує половину річних бюджетів Новосибірська чи Єкатеринбурга – третього та четвертого за розмірами міст Росії,
Від початку повномасштабного вторгнення Росії витрати державного бюджету склали майже 1 трлн грн.
Про це на засідання Кабміну повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Від початку повномасштабного вторгнення росії витрати державного бюджету склали майже 1 трлн грн. З них більш ніж 420 млрд грн було витрачено на оборону та безпеку нашої країни”, – сказав Шмигаль.
Він додав, що більш як 40% всього, що Україна витрачала з державного бюджету – це потреби армії: 288 млрд грн на зарплати військових, 135 млрд грн — на придбання і ремонт військової техніки, закупівлю боєприпасів та продукції оборонного призначення.
„Сьогодні українці свідомі як ніколи. Український бізнес та українські громадяни, попри складнощі, сплачують податки, адже знають — так вони допомагають армії та нашим військовим. Інші видатки держави фінансуються за рахунок допомоги наших міжнародних союзників та запозичень через військові облігації”, – наголосив Шмигаль.
Він також додав, що 180 днів повномасштабної війни показали, що українці можуть перемогти ворога.
„Ми продемонстрували стійкість на інституційному рівні. Ми втримали керованість державою і всіма ланками управління”, – наголосив глава уряду.
Він наголосив, що для Кабінету Міністрів у цей період визначили п’ять стратегічних завдань.
„Перше і ключове — це фінансування армії та оборони нашої держави; друге — це виплата всіх соціальних зобов’язань та соціальний захист тих, хто цього потребує; третє — це макроекономічна стабільність та перебудова економіки на рейки воєнного часу; четверте — активний рух у площині європейської інтеграції; п’яте — підготовка масштабного Плану відновлення України та реалізація програм швидкої відбудови”, – сказав Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що українці борються за свою історію, за свою землю, за свою свободу, за своїх дітей та майбутнє для багатьох поколінь.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Щомісяця на харчування, одяг, засоби гігієни та комунальні платежі для одного військовополоненого потрібно 3000 гривень. Додаткові витрати необхідні на медичне обладнання, ліки та зарплату персоналу.
„Наше завдання мінімум – утримувати військовополонених у таких умовах, аби потім ніхто не міг говорити про те, що ми катуємо таких осіб, вчиняємо воєнні злочини щодо них тощо. Російські військовополонені – це, у першу чергу, обмінний фонд, щоб наших українських захисників визволити із ворожого полону”, – розповів Малюська.
За його словами, такі витрати на утримання полонених виправдані, адже умови для них мають відповідати Женевській конвенції.
Росіяни ж до українських полонених ставляться по-різному, додав Малсюька. До когось ставлення стабільно нейтральне. Когось утримують в неналежних умовах, а когось і катують.
„Ще раз наголошу: ми – цивілізована країна, а це зобов’язує тримати себе у руках та робити все у межах міжнародних норм, не дозволяючи собі опускатися до рівня ворога, який перебуває за межами цивілізації. Зараз усі ми є свідками роботи об’єднаної цивілізації в рамках верховенства права проти варварів, які такими правилами гребують”, – сказав міністр.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
Військовий бюджет становить три чверті всіх витрат. Витрати лише зростають, очікується збільшення зовнішнього фінансування.
Україна витрачає за місяць війни понад 200 мільярдів гривень, – розповів голова Мінфіну Сергій Марченко в інтерв’ю Mind.
Так, за квітень військовий бюджет становив 206 мільярдів. Сюди входять виплати на переселенців, армію тощо.
Зокрема, на ВПО та продовольчі програми витрачено близько 14-15 млрд грн. У травні очікується зростання цих витрат до 16-17 млрд. грн.
Витрати на соцзахист – це 34 млрд грн, на освіту та медицину – 31 млрд грн, зарплата у бюджетній сфері – 5 млрд грн.
„Звичайно, левова частка коштів спрямовується в армію. Взагалі, військовий бюджет становить три чверті всього бюджету України, тож і витрати здійснюємо, приблизно, в такому обсязі”, – повідомив міністр.
За даними Мінфіну, у березні міжнародна підтримка України становила $3 млрд, у квітні – $1,7 млрд, а у травні – близько $2 млрд за необхідних $5 млрд щомісяця. У червні очікується надходження понад $4,8 млрд.
