Капіталізація землі сільгосппризначення буде зростати як мінімум на 7−10% на рік і через 10 років складе сотні мільярдів доларів.
Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.
«Це (інвестиції в земельні ділянки) — зовсім інший інструмент як застави, як капіталу, так і залучення інвестицій. Але в цьому питанні будемо рухатися поетапно, не поспішаючи. Наше основне завдання — переконати український народ, що бути власником землі – це нормально. Тому сьогодні міністр звертається до всіх власників і каже: Не поспішайте продавати ділянки», — зазначив Лещенко.
Міністр додав, Україна реалізує консервативний варіант земельної реформи, що не дозволяє купувати землю юридичним особам та іноземним компаніям, оскільки мільйони гектарів с/г землі в країні перебувають на схемі «договірних конструкцій», які не мають юридичної сили.
Міністр пояснив, що Україна не може дозволити собі реалізацію ліберального варіанту земельної реформи з допуском іноземців і юросіб на ринок землі, позаяк у країні досі не працює повною мірою судова система і існує багато проблем з інфраструктурою.
За словами Лещенка, розвиток ринку землі створить в Україні ринок капіталу, при цьому у громадян країни є достатньо внутрішнього капіталу, щоб купити землю і працювати на ній.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні, 5 липня, закон про онлайн-торги землею повністю набрав чинності. Ринок землі запустили в Україні з 1 липня.
Документ опублікували у виданні „Голос України” 25 червня, пише РБК-Україна
Відзначимо, частина норм закону набрала чинності з дня опублікування. Йдеться про доручення Кабінету міністрів протягом трьох місяців з дня опублікування ЗУ:
розробити і привести у відповідність з цим документом свої нормативно-правові акти;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з законом,
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього документа.
Відтепер торги державною землею будуть тільки онлайн. Подача документів, реєстрація, участь можуть здійснюватися з будь-якої точки.
У документі прописано, що інформація про аукціон і лоти буде розміщуватися відразу в інтернеті. Однак до завершення аукціону інформація про учасників є конфіденційною. Організатори не зможуть зловживати правами учасників.
Відповідно до закону, торгуватися зможуть не менше двох осіб. Фермери теж зможуть торгуватися: великі ділянки будуть ділити на менші.
Гарантійний внесок становить від 30% від стартової ціни. Торги проходитимуть у три раунди: один раунд – одне підвищення ставки. Мінімальний крок – не менше 1% від стартової ціни лота.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що завтра скасовується мораторій на ринок землі в Україні. За його словами, немає жодної успішної країни, де діяв би такий мораторій.
За його словами, українці стануть справжніми господарями своєї землі, адже зможуть не просто нею володіти, але й вільно розпоряджатися.
„Це те, що закріплено у Конституції, але фактично було неможливим через дію мораторію. Немає жодної успішної країни, де діяв би мораторій на запровадження цивілізованого ринку землі. Від завтра його не буде і в Україні”, – заявив він.
Народні обранці ще у квітні ухвалили останній із ключових законів про землю, який впроваджує електронні аукціони для купівлі-продажу земельних ділянок та передачу прав на землю місцевим громадам.
Президент Володимир Зеленський під час підписання закону 24 травня заявив, що це нова «земельна Конституція» для України. За час дії мораторію на продаж сільськогосподарських земель, вартість землі стала найнижчою в Європі, а всередині країни утворили офшор площею понад 8 млн га — це тіньовий ринок землі, на якому її вільно купували й продавали без сплати податків та за корупційними схемами. А новий закон відбирає у чиновників функцію оформлення права на землю. Президент заявив, що зробить усе, аби повернути вкрадену бізнесменами і політиками землю.
Міністр аграрної політики Роман Лещенко заявив, що держава поверне землю, яка була незаконно отримана навіть 10 чи 15 років тому, передає Укрінформ. Йдеться передусім про людей, які використовували владу та службове становище, аби скористатися правом безкоштовної приватизації. І робили це десятки разів, використовуючи недоліки земельного законодавства та закумулювали у своїх руках та членів своїх сімей тисячі гектарів української землі.
«Мертві душі» по-сучасному
Земельний аудит виявив випадки, коли одна людина отримала по 2 га землі в прибережжі Одеської області, у мальовничих Карпатах та та в центрі країни. Також, під час проведення земельного аудиту, було виявлено випадки оформлення земель за дорученням на давно померлих людей, – розповів Роман Лещенко. Відкрито кримінальні провадження проти тисяч осіб. А інформацію про пов’язаних осіб і механізми, за якими була отримана земля, оприлюднять через національний геопортал відкритих даних, передає слова Міністра видання НВ.
Землю – громадам
Що передбачає новий закон:
електронні аукціони для купівлі-продажу землі;
землі державної власності передаються у власність громади;
громади отримують повноваження, за якими зможуть змінювати цільове призначення земельних ділянок навіть приватної власності;
державний контроль за використанням і охороною земель покладається на облдержадміністрації та виконавчі органи місцевих рад.
Всі ці зміни означають, що керівництво місцевих громад зможе на свій розсуд розпоряджатися всіма своїми землями. Серед іншого, впливати на тих осіб, які здійснюють самозахоплення землі або використовують її не за цільовим призначенням або уникають сплати податків до місцевого бюджету.
На місцевому рівні у громад буде може можливість вирішити проблеми забруднення земель, проблему засмічення територій зокрема: утворення стихійних сміттєзвалищ та скотомогильників, контролювати забур’янення полів, тощо.
У підсумку, такі законодавчі зміни дозволять залучати інвестиції, збільшувати доходи громад, діяти за прозорими правилами учасникам ринку, пише Економічна правда.
Живий ринок сільськогосподарської землі здати підвищити зростання ВВП країни на 1%, пише Інна Верстюк у журналі НВ. Аруп Банерджі, регіональний директор Світового банку у справах східної Європи заявляє, що прозорий спосіб відкриття ринку землі дасть величезний поштовх для розвитку українського агросектора. Питання лиш у тому, щоб це відкриття відбулося в прозорий спосіб.
Економіка активізується
Як повідомляє НВ, у Світовому банку підрахували, що разом із відкриттям ринку землі, українська економіка отримає активів на 24 млрд дол. А вже під них можна залучити банківське фінансування. В той же час, власники паїв зможуть заробляти на рік 3 млрд дол. А місцеві громади зароблятимуть на продажі землі та отримують змогу направляти ці кошти в інфраструктуру і соціальну сферу. За підрахунками — це 2 млрд дол щороку.
Мешканцям села Гать Берегівської громади повернуть пасовище для худоби. Згідно з розпорядженням Держгеокадастру, земля з державної власності переходить у власність територіальної громади. Староста села, депутат районної ради від «КМКС» – Партії угорців України, вважає це успіхом.
Проте на цьому боротьба за землі сільгосппризначення не зупиняється. Наразі у державній власності перебуває 1200 гектарів землі на території села, яку потрібно передати у власність Берегівської громади. Відтак, нею розпоряджатимуться місцеві депутати.
На Закарпатті потрібно оцінити кількість сільськогосподарських територій, які фермери, згідно із українським законодавством, можуть отримати, наголошує керівник Асоціації «BeregLand».
Іштван Вінце каже: робота в цьому напрямку триває, представники організації налагодили контакт із керівниками населених пунктів, щоб оцінити кількість вільної землі. Прогрес, за його словами, вже є, зокрема, в Берегівській ОТГ 800 гектарів землі сільськогосподарського призначення перейшло у власність громади.
Переважна більшість мешканців села Гать займається господарством та землеробством. За їх словами, вони не хочуть шукати можливості заробітку та кращого життя закордоном, а бажають жити та працювати вдома. Але для цього їм потрібна земля, на якій вони можуть працювати. Проте Держгеокадастр, у той час коли за законом кожен громадянин України має право отримати два гектари землі, вже декілька років відхиляє заяви на їх отримання.
Вартість одного гектара після відкриття з 1 липня 2021-го ринку сільськогосподарських земель складе близько 2 тисяч доларів. Про це повідомив міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко в інтерв’ю Радіо „НВ”. Він назвав запуск ринку своїм головним завданням на посаді міністра агрополітики.
Лещенко впевнений, що з липня ринок запрацює, в той же час, за його словами, серед учасників ринку передумов до великого попиту на наділи немає.
„Купівля землі – сьогодні більш вигідна транзакція, ніж покупка однокімнатної квартири в Києві. Сьогодні в Україні немає земель сільськогосподарського призначення, які не обробляються. Навіть на пісках в Житомирській області у нас люди обробляють землю, бо це високомаржінальний прибутковий бізнес”, – сказав він.
Як зазначив міністр, на сьогоднішній день оренда землі в Україні становить не менше $ 150 за гектар. І вона щороку зростає. І, безумовно, цей пасивний дохід цікавий всім. Чиновник додав, що земля – це краще будь-якого депозиту, оскільки її капіталізація зростає щороку, а орендна плата збільшується щорічно.
„Тому продавати землю не потрібно. Це класний актив, який буде приносити стабільно гроші”, – вважає Лещенко.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Щодня ми бачимо, як гектари земель заростають бур’янами, однак земель у запасі немає. Хтось отримує землю безкоштовно, а ділянки під будівництво продаються за десятки тисяч доларів. Кожен громадянин має право на безкоштовне отримання ділянки, та далеко не кожному таку ділянку дають. Діє мораторій, та кому дуже треба якось купує землю і продає.
За яким принципом чиновники видають землі одним і абсолютно ігнорують запити інших громадян, усім добре відомо. Корупція у сфері земельних відносин процвітає не перший рік в Україні. І здається, ніякі законодавчі врегулювання вже ніколи не змінять тіньові схеми, адже на зміну одним приходять інші. Та й органи, які мали б контролювати законність, часто самі виступають співучасниками або покровителями таких махінацій. Про це йдеться у детальному звіті НАЗК.
Тіньовий бізнес чиновників на безоплатній приватизації
В Україні діє мораторій на продаж сільськогосподарської землі, але, за законом, дія цього мораторію не поширюється на ділянки, які передаються громадянам згідно з процедурою безоплатної приватизації.
Саме цей інструмент замість того, щоб послужити кожному громадянину, став найбільшим джерелом корупції у сфері земельних відносин. З його допомогою здійснюється тіньовий перерозподіл земель державної та комунальної власності. Досі не існує жодного реєстру громадян, які отримали землю за цією процедурою. А відповідно до Земельного Кодексу, кожен має право отримати безоплатно від держави або територіальної громади 6 ділянок: для особистого селянського господарства, присадибна ділянка (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), для садівництва, для дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства.
Роман Лещенко, екс-голова Держгеокадастру, міністр аграрної політики розповідає, що відомі випадки, коли одна людина отримувала ділянки десятки разів.
Експерт із земель питань Сергій Біленко вважає, що немає ніяких гарантій того, що пересічна людина зможе скористатися правом безкоштовної приватизації землі, адже тут все залежить від чиновника, який далеко не завжди стає на бік людини.
Однак, більшість людей бажають приватизувати землю, щоб у подальшому її продати. Тому часто платять тим, хто може ухвалити для них потрібне рішення. Ось так безоплатна приватизація і перетворилася у тіньовий бізнес, підкреслює Сергій Біленко.
Хабар за «безоплатне» виділення 1 га землі під особисте селянське господарство в Україні дорівнює близько 1000 дол за гектар, за підрахунками журналістів видання Економічна правда.
Відповідно до даних аудиту, за 2013-2020рр., за допомогою механізму безоплатної приватизації було передано з державної у приватну власність понад 700 тис га земель.
Всього за роки незалежності було переведено у приватну власність понад 5 млн га земель, за словами Романа Лещенка.
Саме через можливість безкарно та безконтрольно дерибанити землю деякі посади стають особливо привабливими: сільські, селищні, міські голови, голови місцевих державних адміністрацій та начальники територіальних управлінь Держгеокадастру.
Оренда на 49 років
До 2016 року діяло положення Земельного кодексу про передачу державних земель фізособам в оренду на 49 років, без аукціонів.
Облік таких земель Держгеокадастр не проводив, однак за оцінкою НАЗК тільки за 3 роки, з 2013 по 2016 за цією схемою було виділено 2 млн га сільськогосподарської землі, половина якої опинилася у користуванні аграрних компаній.
Ринок землі має запрацювати з липня цього року. Однак, деякі депутати вимагають визнання закону про ринок землі неконституційним. Як виявилося, деякі з них та їхні родичі є кінцевими бенефіціарами аграрних компаній, які мають у користуванні десятки тисяч гектарів землі, інші є фігурантами у справі щодо корупційних схем із державними землями.
Договори про спільну діяльність
Такий вид договору передбачений Цивільним та Господарським кодексом та дозволяє сторонам вести господарську діяльність разом, але без утворення єдиного підприємства. Таким правом успішно користуються державні та комунальні підприємства з великою кількістю землі та укладають угоди про спільну діяльність із приватними підприємцями.
В результаті, останні отримували великі масиви землі для обробітку фактично задарма. При цьому, посадовці державних та комунальних підприємств, від яких залежить рішення про передачу таких земель отримували щедрі «подяки». Як зазначає Роман Лещенков в інтерв’ю виданню Економічна правда: «На цих землях сидять бандити, криміналітет, там стріляють, убивають, а обробляють ці землі люди і компанії народних депутатів».
По такій схемі наразі передано 750 тис га земель, за інформацією Держгеокадастру.
Самовільне захоплення земель у змові з місцевою владою
Це одна із найпоширеніших форм тіньового використання державної землі, адже за неповний 2020р. виявлено 13 576 порушення земельного законодавства обласними управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які входять до складу Держгеокадастру.
Зазвичай такі порушення не здійснюються самостійно, а в змові з представниками місцевої влади. За законом, адміністративна відповідальність за таке порушення не перевищує 850 гривень для громадян та 1700 для посадових осіб, а кримінальне відповідальність передбачає штраф до 5100 грн або арешт на строк до півроку. Протягом 2018-2019рр. в Україні за незаконне захоплення земельних ділянок було засуджено 109 осіб, за інформацією Верховного суду.
Однак, як бачимо, від понесення покарання таки ухиляється більша частина порушників. І це не дивно, адже контролюючі органи теж застрягли в корупційних схемах. Як передає Економічна правда, заступник керівника прокуратури Вінницької області вимагав 6000$ за закриття кримінального провадження щодо самовільного захоплення землі. На такому хабарі його затримали співробітники СБУ та НАБУ. Йшлося про захоплення фермерським господарством в одному з районів Вінниччини 50 га землі.
Як бачимо з наведених фактів та цифр, чиновники з прокуратури та з органів місцевого самоврядування замість того, щоб виконувати свої прямі обов’язки, самі збагачуються на корупційних схемах у сфері земельних відносин.
В підсумку, громади недоотримують у вигляді орендної плати сотні мільйонів гривень, а пересічним людям не доводиться і мріяти про законне право на безкоштовне отримання свого клаптику землі від держави.
Зараз, після реформи територіальних громад, питання наповнень місцевих бюджетів стоїть особливо гостро. Сподіваємося, що новостворені ОТГ будуть ставити за мету отримання довготривалих доходів із землі, а не її тіньове виведення заради особистого одноразового збагачення. Адже, як наголошують в НАЗК, жодна зі схем не може бути здійснено без участі посадових осіб і, рано чи пізно, відповідальність доведеться понести.
Оксана ЧОПАК
[type] => post
[excerpt] => Щодня ми бачимо, як гектари земель заростають бур’янами, однак земель у запасі немає. Хтось отримує землю безкоштовно, а ділянки під будівництво продаються за десятки тисяч доларів
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1611580260
[modified] => 1611784673
)
[title] => Законні схеми розкрадання землі в Україні та посади, які дозволяють це зробити
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=9880&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 10024
[uk] => 9880
)
[crid] => oxc2131
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 9881
[image] => Array
(
[id] => 9881
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9.jpg
[original_lng] => 154856
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/image-9.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1611778409:2
[_thumbnail_id] => 9881
[_edit_last] => 2
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[views_count] => 2941
[translation_required_done] => 1
[_oembed_48d07bd4b23628171a58b1e1d26ef787] =>
Today we have disbursed a 3rd instalment of €500 million under the 5 billion exceptional 2022 Macro-Financial Assistance for Ukraine.
This will contribute to Ukraine's macroeconomic stability and strengthen its overall economic and financial resilience.#StandWithUkraine
Земельний податок (за 2020 рік) у 2021 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи.
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Адвокат Юрій Брикайло докладно розповідає про ставки та пільги земельного податку, пише Главком
Розмір (ставка) земельного податку
Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.
Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн – на сайтах відповідних органів або на сайті Державної фіскальної служби України. Проте повний текст рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві з усіма змінами та доповненнями недоступний на веб-сайті КМР!
1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється в розмірі не більше ніж 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше ніж 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.
2. Ставка податку встановлюєтьcя в розмірі нe більше ніж 12% їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб’єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
3. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:
за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, у розмірі не більше ніж 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
для сільськогосподарських угідь – не менше ніж 0,3% та не більше ніж 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
для лісових земель – не більше ніж 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.
На 2020 рік у Києві суттєво знижено ставки земельного податку на присадибні та садові ділянки – до 0,3% від їхньої нормативної оцінки, та на ділянки для дачного будівництва – до 0,1% їхньої нормативної оцінки. Вказані ставки затверджені Рішенням КМР від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві».
Раніше (у 2019 році) ставка була 1%, отже у 2020 році ставка земельного податку на присадибні, садові та дачні ділянки в столиці знизилася в 3-10 разів порівняно з 2019 роком.
Пільги щодо сплати земельного податку
Так, згідно ст. 281 ПКУ, від сплати земельного податку у 2019 році звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання в межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, у селищах – не більш як 0,15 гектара, у містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена в пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву в довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й інші пільги.
Строк сплати податку
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок із дня виникнення права власності на земельну ділянку, а в разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності в поточному році.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами в сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня й закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідальність та звільнення від неї
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).
The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
