Низка країн – членів ЄС вимагають використати заморожені російські активи на відновлення України

Естонія, Литва, Латвія та Словаччина вимагають, щоб російські активи, заблоковані західними санкціями, були конфісковані та використані для відновлення України, йдеться у спільному листі чотирьох країн – членів ЄС, опублікованому в понеділок.

У документі нагадується, що за оцінками України станом на 3 травня загальна сума прямих задокументованих збитків від війни становить близько 600 мільярдів доларів.

Водночас російська військова агресія триває і ця сума ще значно зросте.

«Значну частину витрат на відбудову України, включаючи компенсації жертвам російської військової агресії, повинна покрити Росія», – йдеться у листі, який представили на зустрічі міністрів фінансів ЄС у вівторок.

Чотири країни – члени ЄС також закликали до нових санкцій проти Москви.

«Зрештою, якщо Росія не відмовиться від військової агресії проти України, економічних відносин між ЄС і Росією взагалі не має бути, що гарантуватиме – наші фінансові ресурси, продукція та послуги не сприятимуть роботі російської військової машини», – йдеться в листі.

Три країни Балтії та Словаччина також відзначають, що в країнах ЄС, які розділяють цю думку, вже заморозили активи російських фізичних осіб і компаній, а також валютні резерви російського центрального банку розміром близько 300 мільярдів доларів.

«Ми маємо знайти законний спосіб, щоби максимально використати ці ресурси, частково для покриття витрат, пов’язаних із зусиллями України проти російської агресії, а також на відновлення країни після війни», – наголошується в листі.

«У випадках, коли конфіскація майна юридично неможлива, його слід використовувати як засіб тиску, що відповідне майно може бути розблоковане лише в тому випадку, якщо Росія компенсує Україні завдану шкоду іншим чином», – додають автори.

Наразі ЄС заморозив російські та білоруські активи на суму близько 30 мільярдів євро.

У середу Єврокомісія заявила, що розгляне можливість використання заблокованих російських активів у цілях України, але в цьому контексті не згадала про резерви російського центрального банку.

«Заморожування майна відрізняється від конфіскації», – заявила речниця комісії Крістіан Віганд. «У більшості держав-членів це неможливо, для конфіскації потрібне притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, активи фізичних осіб і центрального банку юридично трактуються по-різному», – додала вона.

До слова, напередодні Литва заявила, що з 1 червня відкликає свого посла з Москви. Вільнюс вислав російського посла 4 квітня, заявивши, що він намагається послабити дипломатичні відносини між двома країнами.

MTI/Portfolio.hu