Законні схеми розкрадання землі в Україні та посади, які дозволяють це зробити

Щодня ми бачимо, як гектари земель заростають бур’янами, однак земель у запасі немає. Хтось отримує землю безкоштовно, а ділянки під будівництво продаються за десятки тисяч доларів. Кожен громадянин має право на безкоштовне отримання ділянки, та далеко не кожному таку ділянку дають. Діє мораторій, та кому дуже треба якось купує землю і продає.

За яким принципом чиновники видають землі одним і абсолютно ігнорують запити інших громадян, усім добре відомо. Корупція у сфері земельних відносин процвітає не перший рік в Україні. І здається, ніякі законодавчі врегулювання вже ніколи не змінять тіньові схеми, адже на зміну одним приходять інші. Та й органи, які мали б контролювати законність, часто самі виступають співучасниками або покровителями таких махінацій. Про це йдеться у детальному звіті НАЗК.

Тіньовий бізнес чиновників на безоплатній приватизації

В Україні діє мораторій на продаж сільськогосподарської землі, але, за законом, дія цього мораторію не поширюється на ділянки, які передаються громадянам згідно з процедурою безоплатної приватизації.

Саме цей інструмент замість того, щоб послужити кожному громадянину, став найбільшим джерелом корупції у сфері земельних відносин. З його допомогою здійснюється тіньовий перерозподіл земель державної та комунальної власності. Досі не існує жодного реєстру громадян, які отримали землю за цією процедурою. А відповідно до Земельного Кодексу, кожен має право отримати безоплатно від держави або територіальної громади 6 ділянок: для особистого селянського господарства, присадибна ділянка (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), для садівництва, для дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства.

Роман Лещенко, екс-голова Держгеокадастру, міністр аграрної політики розповідає, що відомі випадки, коли одна людина отримувала ділянки десятки разів.

Експерт із земель питань Сергій Біленко вважає, що немає ніяких гарантій того, що пересічна людина зможе скористатися правом безкоштовної приватизації землі, адже тут все залежить від чиновника, який далеко не завжди стає на бік людини.

Однак, більшість людей бажають приватизувати землю, щоб у подальшому її продати. Тому часто платять тим, хто може ухвалити для них потрібне рішення. Ось так безоплатна приватизація і перетворилася у тіньовий бізнес, підкреслює Сергій Біленко.

Хабар за «безоплатне» виділення 1 га землі під особисте селянське господарство в Україні дорівнює близько 1000 дол за гектар, за підрахунками журналістів видання Економічна правда.

Відповідно до даних аудиту, за 2013-2020рр., за допомогою механізму безоплатної приватизації було передано з державної у приватну власність понад 700 тис га земель.

Всього за роки незалежності було переведено у приватну власність понад 5 млн га земель, за словами Романа Лещенка.

Саме через можливість безкарно та безконтрольно дерибанити землю деякі посади стають особливо привабливими: сільські, селищні, міські голови, голови місцевих державних адміністрацій та начальники територіальних управлінь Держгеокадастру.

Оренда на 49 років

До 2016 року діяло положення Земельного кодексу про передачу державних земель фізособам в оренду на 49 років, без аукціонів.

Облік таких земель Держгеокадастр не проводив, однак за оцінкою НАЗК тільки за 3 роки, з 2013 по 2016 за цією схемою було виділено 2 млн га сільськогосподарської землі, половина якої опинилася у користуванні аграрних компаній.

Ринок землі має запрацювати з липня цього року. Однак, деякі депутати вимагають визнання закону про ринок землі неконституційним. Як виявилося, деякі з них та їхні родичі є кінцевими бенефіціарами аграрних компаній, які мають у користуванні десятки тисяч гектарів землі, інші є фігурантами у справі щодо корупційних схем із державними землями.

Договори про спільну діяльність

Такий вид договору передбачений Цивільним та Господарським кодексом та дозволяє сторонам вести господарську діяльність разом, але без утворення єдиного підприємства. Таким правом успішно користуються державні та комунальні підприємства з великою кількістю землі та укладають угоди про спільну діяльність із приватними підприємцями.

В результаті, останні отримували великі масиви землі для обробітку фактично задарма. При цьому, посадовці державних та комунальних підприємств, від яких залежить рішення про передачу таких земель отримували щедрі «подяки». Як зазначає Роман Лещенков в інтерв’ю виданню Економічна правда: «На цих землях сидять бандити, криміналітет, там стріляють, убивають, а обробляють ці землі люди і компанії народних депутатів».

По такій схемі наразі передано 750 тис га земель, за інформацією Держгеокадастру.

Самовільне захоплення земель у змові з місцевою владою

Це одна із найпоширеніших форм тіньового використання державної землі, адже за неповний 2020р. виявлено 13 576 порушення земельного законодавства обласними управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які входять до складу Держгеокадастру.

Зазвичай такі порушення не здійснюються самостійно, а в змові з представниками місцевої влади. За законом, адміністративна відповідальність за таке порушення не перевищує 850 гривень для громадян та 1700 для посадових осіб, а кримінальне відповідальність передбачає штраф до 5100 грн або арешт на строк до півроку. Протягом 2018-2019рр. в Україні за незаконне захоплення земельних ділянок було засуджено 109 осіб, за інформацією Верховного суду.

Однак, як бачимо, від понесення покарання таки ухиляється більша частина порушників. І це не дивно, адже контролюючі органи теж застрягли в корупційних схемах. Як передає Економічна правда, заступник керівника прокуратури Вінницької області вимагав 6000$ за закриття кримінального провадження щодо самовільного захоплення землі. На такому хабарі його затримали співробітники СБУ та НАБУ. Йшлося про захоплення фермерським господарством в одному з районів Вінниччини 50 га землі.

Як бачимо з наведених фактів та цифр, чиновники з прокуратури та з органів місцевого самоврядування замість того, щоб виконувати свої прямі обов’язки, самі збагачуються на корупційних схемах у сфері земельних відносин.

В підсумку, громади недоотримують у вигляді орендної плати сотні мільйонів гривень, а пересічним людям не доводиться і мріяти про законне право на безкоштовне отримання свого клаптику землі від держави.

Зараз, після реформи територіальних громад, питання наповнень місцевих бюджетів стоїть особливо гостро. Сподіваємося, що новостворені ОТГ будуть ставити за мету отримання довготривалих доходів із землі, а не її тіньове виведення заради особистого одноразового збагачення. Адже, як наголошують в НАЗК, жодна зі схем не може бути здійснено без участі посадових осіб і, рано чи пізно, відповідальність доведеться понести.

Оксана ЧОПАК