Рада ЄС схвалила третій платіж безповоротних грантів та кредитів в рамках програми Ukraine Facility. Відтак Україна отримає близько 3,5 мільярдів євро.
Про це повідомляється на сайті Ради.
Так, із цією третьою виплатою Україна отримає близько 20 млрд євро в рамках програми з моменту набуття нею чинності рік тому.
“Сьогодні Рада дійшла висновку, що Україна виконала необхідні умови, викладені в Українському плані, для отримання третьої виплати в рамках програми”, – йдеться в повідомленні.
У Раді ЄС зазначили, що Україна успішно продемонструвала, що виконала 13 різних кроків. Зокрема, йдеться про проведення реформ, спрямованих на збільшення використання відновлюваних джерел енергії; підвищення автономії енергетичного регулятора; спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС; прийняття стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій (включаючи знешкодження протипіхотних мін на сільськогосподарських територіях); продовження роботи над складанням переліку стратегічних та критично важливих видів сировини.
Президент США Дональд Трамп загострює тарифну війну, і, схоже, європейці наслідують приклад Канади. Заклики до бойкоту американських товарів з’являються в соціальних мережах і вже мобілізували десятки тисяч людей.
«Набридло фінансувати американський імперіалізм? Тоді робіть щось із цим», – ідеться у зверненні французької групи у Facebook, яка закликає підтримати національну та європейську економіку, припинивши купувати товари, вироблені в США.
Група була заснована наприкінці лютого, і до неї приєдналося вже понад 20 000 осіб. Вони діляться ідеями про те, як замінити популярні американські бренди, такі як McDonald’s, Levi’s і WhatsApp, європейськими продуктами, повідомляє французьке інформаційне агентство AFP.
Бойкот американських товарів, спричинений тарифною війною, швидко поширюється в Канаді. Водночас у різних частинах Європи люди активно підтримують ініціативи, подібні до французької. Це, зокрема, дві групи у Швеції та одна в Данії, кожна з яких налічує 80 000 прихильників. Менші об’єднання з’явилися також у Нідерландах і Бельгії. Як не дивно, усі вони є на Facebook у США.
Два бренди, яких обов’язково слід уникати
«Ідеться не про те, щоб бойкотувати все без розбору, а про свідомий пошук рішень, які є найбільш вигідними для місцевої, французької та європейської, економіки», – наголосив у своєму дописі Едуард Руссе, засновник французької групи.
Її члени діляться довгими списками американських брендів, яких слід уникати, адже в глобалізованому світі не завжди легко визначити, що є «американським». Наприклад, Coca-Cola має великий завод на півночі Франції. Тож чи не зашкодить бойкот французьким робітникам? Саме тому одним із завдань групи є обговорення таких випадків.
Утім деяких американських брендів рекомендується уникати в «пріоритетному порядку». Прикладами є Amazon і Tesla, які фінансували президентську кампанію Трампа. До того ж Ілон Маск став ініціатором масових звільнень у США.
Бойкот уже має вплив
Хоча перші дзвіночки й не великі, але вони вже мають вплив. У Франції кількість користувачів додатка для обміну повідомленнями Treebal зростає з моменту інавгурації Трампа.
У Данії реакція особливо посилилася після неодноразових погроз Трампа захопити або купити Гренландію, яка є частиною цієї країни. Там не лише люди, а й компанії вживають заходів: генеральний директор найбільшої місцевої роздрібної мережі Salling Group Андерс Хаг оголосив, що в супермаркетах буде запроваджено нову систему електронних етикеток з чорними зірками для європейських продуктів, щоб задовольнити «численні запити клієнтів, які хочуть купувати продукти харчування європейських брендів».
Мабуть, найдраматичніший вплив європейські бойкоти мають на компанію Tesla, що належить Ілону Маску, продажі якої в Європі порівняно з минулим роком знизилися на 50%. Подібне падіння спостерігається також у Канаді, де бойкот підтримав прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
Європейський Союз має намір продовжити постачання озброєнь Україні навіть у разі досягнення тимчасового припинення вогню, аби допомогти Києву зміцнити свої позиції на мирних переговорах та підготуватися до можливих подальших атак росії.
Про це повідомили дипломати ЄС у Брюсселі, пише Deutsche Welle.
Як зазначив один з дипломатів, ЄС прагне, щоб Україна перебувала у найсильнішій позиції на переговорах і мала змогу відмовитись від несправедливої угоди. Він підкреслив, що Європейський Союз не зупинить постачання зброї Україні, навіть якщо росія вимагатиме цього як умову перемир’я.
Інші дипломати також підтримали цю точку зору, наголосивши на важливості продовження постачання зброї, навіть якщо бойові дії тимчасово припиняться. Вони підкреслили, що це необхідно для зміцнення оборонних можливостей України, аби вона могла ефективно протистояти можливим наступним атакам.
У Брюсселі підкреслюють, що оборона України тісно пов’язана з безпекою ЄС, тому без участі Євросоюзу не можуть бути проведені жодні переговори про майбутнє Європи.
Президент США Дональд Трамп погрожує ввести 200% мито на всі вина та інші алкогольні вироби, що надходять з країн Євросоюзу, якщо блок не зніме мита на віскі.
“Європейський Союз, один із найбільш ворожих і зловживаючих органів оподаткування та тарифікації у світі, який був створений з єдиною метою скористатися Сполученими Штатами, щойно ввів жахливі 50% мита на віскі”, ‒ йдеться у дописі Трампа на Truth Social.
Президент додав, що у разі, коли тариф не буде негайно скасовано, США незабаром введуть 200% тариф на всі вина, шампанське та алкогольну продукцію з Франції та інших країн Євросоюзу.
“Це буде чудово для винного та шампанського бізнесу в США”, ‒ зауважив він.
Запроваджені Сполученими Штатами 25% мита на “сталь і алюміній без будь-яких винятків” торкнуться і Європейського союзу, у зв’язку з чим Єврокомісія заявила, що запровадить у відповідь мита на американські товари вартістю 26 млрд євро.
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, це рішення адміністрації Трампа “погане для обох сторін”.
“Торгівельні відносини між ЄС та США є найбільшими у світі. Сьогодні вранці Штати застосовують 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Ми глибоко шкодуємо про цей захід. Тарифи — це податки. Вони погано впливають на бізнес, а ще гірше — на споживачів”, — сказала президентка ЄК.
Вона зазначила, що мита порушують ланцюжки постачання, приносять невизначеність для економіки і загрожують скороченням робочих місць.
“Ціни зростуть і в Європі, і в США. ЄС має діяти, щоб захистити споживачів і бізнес”, — сказала вона.
Фон дер Ляєн зазначила, що сьогодні Європа вживає “сильних, але пропорційних контрзаходів”, і додала, що ЄС готовий до діалогу.
За її словами, США вводять заходи на 28 мільярдів доларів, дії Євросоюзу оцінюються у 26 мільярдів євро.
“Наші контрзаходи будуть запроваджені у два етапи. Починаючи з 1 квітня і повністю з 13 квітня”, – заявила президентка ЄК.
Як пояснили у Єврокомісії, етапи запровадження мит передбачають:
з 1 квітня буде скасоване поточне зупинення дії мит на американські товари, запроваджене у відповідь те, що у 2018 та 2020 роках США запровадили мита на європейський експорт сталі та алюмінію та вироби з них.
з 13 квітня буде запроваджений пакет нових контрзаходів щодо товарів зі США. Вони набудуть чинності після консультацій з державами-членами та зацікавленими сторонами.
Як пише Reuters, зупинені мита застосовуються до різноманітних продуктів від човнів до бурбону та мотоциклів, і ЄС заявив, що зараз розпочне двотижневі консультації щодо вибору інших категорій продуктів.
Зазначається, що нові мита стосуватимуться товарів на суму близько 18 мільярдів євро. Пропонується встановити тарифи на промислову та сільськогосподарську продукцію, таку як сталь та алюміній, текстиль, побутова техніка, пластмаси, птиця, яловичина, яйця, молочні продукти, цукор та овочі.
Європейський Союз запровадить дзеркальні мита на імпорт зі США на суму 26 мільярдів євро Рішення стало відповіддю на торгівельну політику Вашингтона.
Яку повідомила Європейська комісія, ЄС відповість на 25% мита, які адміністрація Дональда Трампа запровадила на імпорт сталі та алюмінію. Нові європейські обмеження почнуть діяти з 12 березня, повідомляє Reuters.
Комісія шкодує про рішення США ввести такі тарифи, вважаючи їх необґрунтованими й такими, що підривають трансатлантичну торгівлю і завдають шкоди бізнесу і споживачам, часто призводячи до підвищення цін,
– зазначили в Єврокомісії.
Перелік американських товарів, на які ЄС запровадить мита, включає:
алкогольні напої, зокрема віскі;
мотоцикли, човни;
промислову та аграрну продукцію: сталь, алюміній, текстиль, пластмаси, побутову техніку, м’ясо (яловичину і птицю), яйця, молочні вироби, цукор і овочі.
ЄС розпочинає двотижневі консультації для визначення додаткових категорій товарів, на які можуть поширюватися мита. Водночас у Союзі підкреслюють готовність до діалогу, адже вважають такі торгівельні мита шкідливими для економік як Європи, так і США.
Витрати на озброєння доведеться значно збільшити: з нинішнього рівня 2% ВВП до 3,5%. Це означає додаткові витрати в розмірі 250 мільярдів євро на рік. У короткостроковій перспективі ці видатки можуть бути профінансовані за рахунок боргу, але в довгостроковій –треба знайти стійкі джерела фінансування європейської оборонної сфери, ідеться в аналізі брюссельського аналітичного центру Bruegel.
Європа має бути здатна захистити себе від росії, зі Сполученими Штатами чи без них. Аналіз, проведений брюссельським Інститутом Брейгеля, представляє оцінки додаткових озброєнь і військ, які знадобляться Європі для захисту, якщо припустити, що США виведуть свої війська з ЄС. Це вимагатиме різкого збільшення оборонних витрат.
Аналіз зосереджується на сухопутних війнах, оскільки можливе російське вторгнення залишається головним викликом безпеці Європи в осяжному майбутньому.
Кількісна оцінка російської загрози
Війна в Україні дорого коштує російській армії. Однак завдяки широкій соціальній та промисловій мобілізації Кремля російські війська сьогодні значно численніші, досвідченіші та краще оснащені, ніж тоді, як вторглися в Україну у 2022-м.
Наприкінці минулого року в Україні налічувалося близько 700 000 російських військовослужбовців, що значно перевищує сили вторгнення у 2022-му. Російське оборонне виробництво швидко зростає, і очікується, що рф невдовзі матиме близько 1 550 танків, 5 700 бронемашин і 450 різних типів артилерійської техніки. Крім того, було вироблено 1 800 безпілотників-камікадзе дальнього радіусу дії.
Порівняно з 2022 роком це збільшення виробництва танків на 220%, бронемашин та артилерії – на 150%, безпілотників дальнього радіусу дії – 435%.
Оновлена радянська технологія
Більшість нового обладнання базується на модернізованих радянських технологіях. Передбачається, що зростання російського виробництва триватиме, хоча, імовірно, повільнішими темпами, особливо після завершення бойових дій. Значного прогресу росія досягла, зокрема, у технології безпілотників, яка раніше дуже залежала від Ірану.
Не можна виключати можливість нападу росії на Європу: за оцінками НАТО, Німеччини, Польщі, Данії та країн Балтії, рф може підготуватися до нападу за 3–10 років. Це може статися навіть раніше, оскільки влітку 2025-го в Білорусі відбудуться чотирирічні навчання «Захід», які продемонструють здатність росії проводити масштабні військові маневри навіть у воєнних умовах.
Потреби Європи
Головним пріоритетом Європи є продовження підтримки України, здебільшого зі стратегічних міркувань, адже українська армія, яка має досвід війни, наразі є найефективнішим стримувальним фактором проти російського нападу на ЄС.
Якщо Україна вирішить, що можлива американо-російська мирна угода є неприйнятною, наприклад, через те, що мирні гарантії Путіна не викликають довіри, Європа зможе надати Україні додаткову зброю для підтримки її нинішньої боєздатності.
З макроекономічної точки зору, необхідні суми є прийнятними для Європи.
З лютого 2022 року США надали Україні 64 мільярди євро військової допомоги, тоді як Європа, включно з Великою Британією, – 62 мільярди євро.
У 2024 році військова допомога США становила 20 мільярдів євро із загальної суми 42 мільярди євро.
Повна заміна американської допомоги означатиме для ЄС додаткові витрати в розмірі лише 0,12% ВВП. Згідно з аналізом Брейгеля, це цілком досяжний показник.
Більш складним сценарієм є мирна угода, на яку погодиться Україна. У такому разі росія, імовірно, продовжить нарощування своїх озброєнь, що становитиме серйозну загрозу для Євросоюзу в короткостроковій перспективі.
ЄС і його союзники, у тому числі Великобританія та Норвегія, повинні будуть негайно й суттєво прискорити нарощування своїх військових сил.
Військові стратеги НАТО наразі припускають, що в разі нападу росії на європейську країну НАТО 100 000 американських військових, дислокованих у Європі, будуть швидко доповнені 200 000 додаткових американських військових, в основному бронетанковими підрозділами.
Тому, якщо припустити, що американські війська виведуть з Європи, треба буде досягти збільшення бойового потенціалу, еквівалентного 300 000 американських військовослужбовців, особливо механізованих і бронетанкових військ. Це означатиме 50 нових бригад та бронетанкових підрозділів, тобто близько 50 нових бригад у Європі.
Військова координація та обладнання
Важливим доповненням є те, що бойова сила американських військ значно більша, ніж у такої ж кількості європейських солдатів, які служать у 29 різних національних арміях. Американські військові розгортаються у великих, згуртованих підрозділах розміром з корпус під єдиним об’єднаним командуванням. На противагу цьому європейські армії є фрагментованими і не мають єдиної командної структури.
Перед Європою стоїть вибір: або значно збільшити свої збройні сили, більш ніж на 300 000 осіб, щоб компенсувати фрагментацію, або швидко посилити військову координацію.
Європі потрібен такий мінімум озброєнь
Щонайменше ЄС необхідні: 1 400 танків, 2 000 бойових машин піхоти, 700 одиниць артилерії (155-мм міномети і реактивні системи залпового вогню).
Існує також потреба в розвитку безпілотних літальних апаратів, ракетних засобів, засобів зв’язку та розвідки.
Необхідне різке збільшення оборонних витрат
Європейські оборонні видатки треба значно збільшити з нинішнього рівня у 2% ВВП до 3,5%. Це означає додаткові витрати в розмірі 250 мільярдів євро на рік.
У короткостроковій перспективі видатки можуть бути профінансовані за рахунок боргу, але в довгостроковій – слід знайти стабільні джерела, ідеться в аналізі Брюсселя. Ключовим у цьому процесі буде лідерство Німеччини. Їй необхідно самостійно внести щонайменше 125 мільярдів євро, щоб збільшити свій військовий бюджет з 80 до 140 мільярдів євро, тобто довести військові витрати до 3,5% від ВВП.
Наразі військовий потенціал Німеччини не відповідає потребам і зобов’язанням, узятим перед союзниками. У 2022 році Берлін пообіцяв надати НАТО дві дивізії – близько 40 000 військовослужбовців – до 2025 і 2027 років, але існують серйозні перешкоди на шляху до виконання цього завдання.
Європейські країни ведуть переговори про вилучення танкерів, які перевозять російську нафту через Балтійське море, мотивуючи це необхідністю захисту навколишнього середовища або можливістю піратства, повідомляє видання Politico.
Як відомо, росія використовує так званий тіньовий флот – судна з невідомим власником і страхуванням – для транспортування нафти та ухилення від санкцій Заходу. Флот становить понад 15 відсотків усіх нафтових танкерів у світі та транспортує більшу частину російської сирої нафти в інші країни.
Однак реалізувати такі плани на практиці буде нелегко або взагалі виявиться неможливим. Експерти, яких опитало видання, стверджують, що закони про піратство застосовуються до транспортних засобів, котрі атакують інші кораблі, а факт заподіяння шкоди навколишньому середовищу має бути доведений, наприклад, якщо насправді розливу нафти немає, конфіскацію важко виправдати.
Крім того, компанії, які володіють кораблями, можуть оскаржити цей захід у суді, а країни, які купують нафту, такі як Китай та Індія, також не будуть раді такому кроку. Відповідь Росії також не забариться, і цілком можливо, що Москва відправить військові кораблі для захисту танкерів.
Масштабні операції із затримання кораблів коштують недешево, крім того, слід буде подбати і про забезпечення екіпажу. Важливим аспектом в цій ситуації є неможливість контролювати кожен човен тіньового флоту, хоча низка посадовців ЄС стверджує, що навіть уповільнення деяких кораблів зашкодить Росії.
Також можливо, що війна цього року закінчиться, тож увесь план втратить сенс. Не кажучи вже про те, що в територіальних водах певної країни – 12 морських миль від суші – держава має більше прав, але у відкритому морі важко затримати судна.
