Закарпатська область приєднується до програми Президента Володимира Зеленського «Пліч-о-пліч». Вона передбачає відбудову деокупованих і постраждалих від збройної агресії РФ регіонів України. Керівництво ОВА на брифінгу повідомило, що Херсонщина стала пілотною в цьому проєкті, а наш регіон відновлюватиме смт Велика Олександрівка та с. Новопавлівка Бериславського району.
«Відбудова України вже триває, програма працює, так спроможні громади західних і центральних областей мають можливість підтримати постраждалі регіони. Це є також моментом децентралізації, коли громада допомагає громаді», – прокоментував Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА.
За його словами, Закарпаття має найбільшу кількість об’єктів для відновлення та реконструкції. На проведення необхідних робіт у населених пунктах, якими опікується наш регіон, уже виділили 6 млн грн з обласного бюджету. До фінансування активно долучаються і громади краю, адже в цьому напрямку є тісна взаємодія між обласною та місцевою владою.
«Приблизна сума, яка потрібна для відновлення житлових будинків, – 100 млн грн. За можливості будемо долучати закордонних партнерів із країн ЄС, – зазначив Віктор Микита. – Місцеві мешканці дуже радо приймають допомогу. Так само позитивно ставляться міжнародні партнери до процесу відбудови. Допомагаємо українцям повернутися у свої домівки. Програма „Пліч-о-пліч” – це про результат, який уже сьогодні є, це про об’єднання та підтримку».
Детальніше про масштаби руйнувань і заплановані роботи в деокупованих населених пунктах Херсонщини розповів перший заступник голови ОВА Мирослав Білецький:
«У Новопавлівці обстрілами пошкоджено 22 об’єкти житлової інфраструктури, це здебільшого приватні дворогосподарства. Тут уже працюють будівельники, найближчим часом роботи завершаться. Селище Велика Олександрівка постраждало значно більше: 468 об’єктів житлової інфраструктури пошкоджені, 15 – повністю зруйновані, соціальної: пошкоджено – 19, зруйновано – 7 об’єктів».
Також Мирослав Білецький повідомив, що група фахівців із Закарпаття вже працює в населених пунктах Херсонщини, вони складають дефектні акти або акти огляду, відповідно формують кошториси.
Першочергова мета – відремонтувати житлові приміщення, а відновлені об’єкти планують здати до осені.
У 2023 році всі категорії господарств Закарпатської області завершили посів та посадку сільськогосподарських культур в оптимальні агротехнічні строки. Загалом погодні умови були сприятливими для проведення посівної кампанії та вегетації сільськогосподарських культур. Про це під час брифінгу розповіла Ольга Перепелиця, в.о. директора департаменту агропромислового комплексу Закарпатської ОВА.
– Закарпаття не належить до класичних зернових регіонів насамперед через обмеженість земельних ресурсів. Впродовж тривалого періоду умовно вважається, що власним продовольчим зерном разом із кукурудзою Закарпаття забезпечується в межах 30-40%, решта у вигляді зерна та продуктів його переробки завозиться з інших регіонів України, – зазначила
Ольга Перепелиця. – Загальна площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств у 2023 році становила 184,2 тис. га (у 2022 році – 183,7 тис. га), що на 0,3 відсотка більше, ніж у минулому році.
Із загальної посівної площі: 79,4 тис. га або 43,1 відсотка становлять зернові культури, картопля та овочі 41,9 тис. га або 22,7 відсотка, кормові культури 37,5 тис. га або 19,0 відсотка, решта 25,4 тис. га або 13,8 відсотка — технічні культури. У загальній структурі посівних площ зернових культур посівні площі ранніх зернових – 25,0 тис. га (пшениця цільна (озима та яра) – 22,2 тис. га, ячмінь – 1,5 тис. га, овес 1,3 тис. га.)
Найбільшу питому вагу в структурі зернових має кукурудза на зерно.
Основні площі посіву сконцентровані на Берегівщині, Мукачівщині та Ужгородщині. Також варто зазначити, що наразі аграрії можуть розраховувати на державну та обласну підтримку в частині кредитування.
Нині на Закарпаття релокувалося поки два агропідприємства. Йдеться про вирощування кавунів та малини.
Уже 99 місцевих підприємств, установ та організацій визнали критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності регіону у Закарпатській області.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
За словами Василя Іванчо – заступника голови Закарпатської ОВА, комісія продовжує і надалі засідати, розглядаючи заявки відповідно до визначених критеріїв.
«Другий етап – безпосереднє бронювання працівників цих суб’єктів господарювання – теж у розпалі. Ми вже отримали 6 позитивних відповідей від Мінекономіки після погодження Генштабом щодо 618 осіб. Загалом на розгляді ще близько пів сотні таких списків від компаній», – зауважив Василь Іванчо.
Завдяки напрацьованому механізму керівник підприємства, установи чи організації після визнання її критично важливою може забронювати 50% військовозобов’язаних працівників для того, аби робота й надалі продовжувалася.
«Від безперебійної діяльності таких організацій часто залежить продовольча безпека, економічна стабільність, своєчасне надання медичних послуг, якісна освіта та сплата податків, що своєю чергою дозволяє системно підтримувати наші Збройні сили», — підкреслив заступник очільника краю.
Станом на 1 квітня поточного року на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перебуває 254,6 тисяч пенсіонерів. Із загальної чисельності одержувачів пенсій 58,2 тисячі – працюючі (фактично це 23% усіх пенсіонерів області).
Середній розмір пенсії в пенсіонерів, які працюють, – 4771,03 грн. Середній розмір пенсії загалом становить 4164,47 грн.
Більшість закарпатських пенсіонерів отримують пенсію за віком, а саме – 71,8%. Пенсію по інвалідності отримують 15,6% осіб, у разі втрати годувальника – 5,6%, за вислугу років – 5,6%, соціальні пенсії – 1,3%, довічне утримання суддів – 0,03%.
Про це інформує Головне управління ПФУ в Закарпатській області.
Спілка фермерів області Веспрем вирішила використати кошти, зібрані на цьогорічному благодійному балі, для допомоги своїм колегам-угорцям на Закарпатті. Тож для фермерів області, які, незважаючи на складну ситуацію, активно долучаються до акції «Хліб угорців», закупили насіння кукурудзи. До ініціативи долучилася й компанія Marton Genetics, яка займається його виробництвом. Тож загалом було зібрано 500 мішків посівного матеріалу.
На Закарпаття вантаж особисто доставили віцеспікер угорського парламенту, президент Національної асоціації аграріїв Угорщини Іштван Якоб та голова угорської Національної сільськогосподарської палати Балаж Дєрфі. На їхню думку, важливо надсилати не зброю, а, наприклад, насіння, щоб фермери мали можливість виробляти те, що є необхідним для громади. За словами посадовців, цього разу вони привезли вантаж не як гуманітарну допомогу, а сплатили за нього імпортне мито.
«500 мішків насіння вистачить, щоб засіяти 500 гектарів землі. Ми привезли їх закарпатським угорським фермерам. Це насіння вони зможуть отримати через Закарпатську реформатську церкву, Спілку угорських підприємців Закарпаття, благодійний фонд Pro Agricultura Carpatika та Товариство угорської культури Закарпаття», – повідомив кореспонденту нашого видання Іштван Якоб.
«Сподіваємося, кукурудза дасть такий великий урожай, як наша любов, з якою ми привезли це насіння. Бажаємо, щоб закарпатські аграрії потребували такої допомоги якомога менше часу. А наразі хочу повідомити, зокрема й від імені своїх колег-аграріїв, що ми будемо підтримувати їх у міру своїх можливостей», – додав Балаж Дьорфі й подякував усім, хто долучився до благодійної ініціативи.
Відтак вдячність за допомогу висловив єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан. «Нехай Господь благословить аграріїв-благодійників і дасть щедрий урожай в Угорщині та на Закарпатті, щоб у кожного був хліб на столі», – наголосив він.
Гості з Угорщини відвідали й соціальну пекарню, яка діє на базі Діаконічного центру Закарпатської реформатської церкви, де хліб для тих, хто потребує допомоги, випікають із пшениці, зібраної в рамках акції «Хліб угорців». Затим оглянули будинок для літніх людей, котрий утримує церква. Там наразі перебуває 30 мешканців.
Іштван Якоб повідомив, що в рамках візиту після Берегова вирушать у Велику Добронь, де поспілкуються з місцевими фермерами, а після цього зустрінуться з керівниками сільськогосподарської компанії, яка працює в Сторожниці біля Ужгорода. «Ми подумаємо, як можемо співпрацювати в плані економічного розвитку таким чином, щоб давати не тільки рибу, але й вудку», – зазначив віцеспікер.
Працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області провели ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Рахівського комунального підприємства «Рахівтепло» та виявили фінансових порушень на 833 тис. грн, зокрема таких, що призвели до втрат на понад 560 тис. грн.
Аналізуючи діяльність із початку 2019 року і до жовтня 2022 року аудитори виявили, що «Рахівтепло» безоплатно надавало послуги Рахівській міській раді з приймання дощових стоків. Через це підприємство недоотримало 384,7 тис. грн доходів. Вжитими під час ревізії заходами забезпечено усунення цього порушення в повному обсязі.
Крім того, внаслідок бездіяльності посадових осіб підприємство втратило активів на суму 164,6 тис. грн, позаяк не зверталося до суду щодо стягнення із боржників заборгованості, яка виникла за надані послуги та не була сплачена. При цьому претензійно-позовна робота щодо погашення заборгованості не проводилася.
Контрольною перевіркою результатів інвентаризації аудитори виявили лишки товарно-матеріальних цінностей на суму 17,4 тис. грн, які поповнили активи підприємства.
Перевіркою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі виявлено факти ухилення з боку уповноваженої особи підприємства від проведення закупівель з використанням електронного майданчика «Прозоро», шляхом поділу предмета закупівель та укладання прямих договорів із постачальниками.
За допущені порушення 4 посадових осіб «Рахівтепло» притягнуто до адміністративної відповідальності.
Матеріали ревізії передано до правоохоронних органів.
Про це інформує Пресслужба Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
Днями на Закарпатті презентували механізм визначення підприємств, установ та організацій критично важливими й алгоритм бронювання працівників від призову на військову службу.
Це питання актуальне та викликає зацікавленість у суб’єктів господарювання в нашій області, тож нагадуємо критерії і зразок подачі відповідної заяви.
Місцевий бізнес уже подає заявки на відшкодування вартості за придбані альтернативні джерела енергії. Василь Іванчо – заступник голови Закарпатської ОВА повідомив, що лише за п’ять днів у проєкті «Energy help» на порталі «Допомога Закарпаття» зареєструвалися 24 підприємці.
Про процедуру розгляду, терміни доопрацювання заявок, виправлення неточностей, співпрацю з громадами, фахівцями обленерго, податкової йшлося на установчому засіданні обласної комісії.
Відтак надалі щосереди будуть розглядати заявки, прийматимуть рішення щодо виплати компенсацій. Тобто вже невдовзі підприємці краю зможуть отримати відповідне відшкодування.
«Водночас варто звертати увагу на важливість використання пристроїв „зеленої” енергетики, що позитивно впливатиме на енергоефективність.
У межах обласної програми підтримуємо бізнес, аби він попри цинічні обстріли рашистами енергосистеми міг працювати і підвищувати економічний потенціал Закарпаття», — зауважив Василь Іванчо.
Якщо Ви придбали альтернативні джерела енергії для стабільної роботи власного підприємства під час енергетичної кризи, реєструйтеся на порталі та подавайте заявку на відшкодування вартості: https://bit.ly/3GghbYi
Європейське об’єднання територіального співробітництва ТИСА, учасником якого є Закарпатська обласна рада, отримало від Уряду Угорщини 915 млн. форинтів на будівництво сміттєсортувального заводу у селі Яноші Берегівського району.
Про це під час наради з першим заступником голови облради Андрієм Шекетою та заступником директора ЄОТС ТИСА Юдітою Євчак повідомив голова обласної ради Володимир Чубірко, інформує Закарпатська обласна рада.
„Таким чином, згідно з Угодою, маємо всі кошти. Як бачите, Угорщина свою обіцянку виконала попри війну в Україні і економічну кризу в Європі. Зважаючи на припинення останнім часом фінансування багатьох європейських грантових програм, для нас це насправді великий успіх. Вже цього місяця ми готуємо дві розширені наради щодо плану дій за участі ОВА і всіх дотичних організацій. Наше завдання – реалізувати проєкт до кінця 2023 року, побудувати завод і запустити його в експлуатацію. Це буде перший сміттєпереробний завод на Закарпатті, який вирішить проблему 200 тисяч жителів і стане нашою візитівкою. Якщо все вдасться, зможемо так само працювати в інших громадах і таким чином нарешті вирішити болючу проблему зі сміттям”, — зауважив голова облради.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
Сьогодні, 13 грудня, в селі Оноківці відбувся брифінг керівництва ПрАТ «Закарпаттяобленерго» щодо оперативної ситуації з електропостачанням у регіоні.
Генеральний директор підприємства Олександр Білак почав з того, що стан в українській енергетиці залишається досить важким. Ворог цілеспрямовано пробує привести інфраструктуру у такий стан аби був постійний дефіцит електроенергії. «У реальному часі цілодобово проводяться відновлювальні роботи. Так як на даний момент склалася ситуація дефіциту генерації електроенергії – це дає великий вплив на всю територію України» – сказав він.
«Хотів би наголосити, що коли ворог наносить удари, енергетики досить інерційно, але у найшвидші терміни, пробують відновити систему й забезпечити життєдіяльність нашої країни» – розповів керівник обленерго. «Стабілізаційні відключення сформовані таким чином, щоб не втратити взагалі живлення наших споживачів. На даний момент дефіцит потужності у нашій державі є відчутний, і тому стабілізаційні відключення застосовуються у всіх регіонах» – зазначив він.
Однак за словами Олександра Білака за останні дві-три доби стан трошки покращився. На сьогодні планується вивід на потужність ще одного атомного енергоблоку. А тому вже три дні спостерігається збільшення виділеного ліміту для Закарпатської області. «Наприклад на даний момент зранку нам було виділено ліміт 296 мегават, при потребі для області 450 мегават потужності, щоб ми працювали у нормальному режимі» – заявив очільник підприємства.
Олександр Білак також розповів як проходить процедура створення графіків. За його словами вони розроблені по чергам на певну потужність. Увечері диспетчери «Укренерго» доводять до кожної області певну величину, враховуючи стан генерації і ремонтні схеми по всій Україні. Під це з 22.00 до 01.00 розробляються графіки, які вивішуються на сайті Закарпаттяобленерго.
«В разі якщо немає якихось втручань у мережу, немає аварійних відключень у системо утворюючій мережі, цих графіків ми максимально намагаємось дотримуватися… Це якщо немає коригування лімітів протягом доби» – запевнив Олександр Білак. За його словами коригування надходять у реальному часі, і тому коли це відбувається у бік зменшення закарпатські енергетики мають 30 хвилин. «Я прошу дуже виважено до цього ставитися, адже ця робота проводиться у реальному часі» – зазначив керівник обленерго.
Водночас директор підприємства запевнив, що ситуація на даний момент контрольована. «Так прийшли до нас трохи морози, негода. Це також накладається в якійсь мірі на недотримання графіків. Бо є аварійні вимкнення пов’язані з поганими погодними умовами. Були в нас підтоплення… Тому певні корективи звичайно вносяться».
На запитання журналістів про те, що йдуть морози, а на Закарпатті більшість споживачів на автономному опаленні, Олександр Білак відповів, що він знає про цю ситуацію і доводить ці аргументи при розподілі лімітів. «Так протягом останніх десяти років централізованого опалення у краї нема. Окрім того за останній час дуже багато будинків введено в експлуатацію саме з електричним опаленням… Ці аргументи ми викладаємо. Останнім часом ці наші аргументи приймаються і ліміти трохи збільшуються» – заявив Олександр Білак.
Також директора «Закарпаттяобленерго» запитали чому наша область знаходиться у переліку тих, де ситуація з електроенергією найважча, поряд із прифронтовими областями, де відбуваються бойові дії. На це він відповів, що є області де ситуація набагато гірша за нашу. «Тут хочу наголосити. Що енергетична система України це єдиний організм. І тому при пошкодженні мереж в будь-якій частині України це відчувається по всій території».
Пролунало запитання і щодо вибіркового відключення. Адже є споживачі, котрих взагалі майже не відключають. Цей факт визнав і директор обленерго. Однак за його словами це споживачі котрі здебільшого пов’язані з критичною інфраструктурою. На його думку вихід звідси один – забезпечити критичну інфраструктуру автономними джерелами енергії, і тоді енергетики будуть мати змогу відключати всіх. Поки цього немає, споживачі та вулиці пов’язані з об’єктами критичної інфраструктури відключатися не будуть. «Можна сказати, що їм пощастило» – зазначив Олександр Білак.
Запитали керівника обленерго, і про те чи відрізняються графіки відключення міст і сіл. За його словами основні вузли живлень знаходяться навколо міст Ужгорода та Мукачева. А більше критичної інфраструктури знаходиться саме у колишніх районних центрах. А відтак населені пункти, які більш віддалені від міст можуть дійсно частіше потрапляти у ремонтні графіки.
