Міжнародний валютний фонд не вимагає девальвації гривні для поповнення державного бюджету. Теоретично послаблення курсу могло б збільшити доходи.
Наразі обговорювати питання можливої девальвації підстав немає, сказав співрозмовник видання. Він зазначив, що одним із головних завдань у меморандумі визначено стримування інфляції та забезпечення стабільності валютного ринку, пише РБК-Україна.
„Це найбільш адекватна відповідь на всі спекуляції навколо курсу”, – сказало джерело.
Нагадаємо, місія МВФ працювала в Києві з 4 по 10 вересня і досягла домовленостей із Києвом щодо п’ятого перегляду програми на 15,6 млрд доларів.
За результатами 2023 року в Україні залишається низьким рівень підроблення банкнот національної валюти. Він навіть дещо скоротився.
Про це повідомляє пресслужба Національного банку з посиланням на моніторинг стану вилучення з обігу банкнот національної валюти в Україні за 2023 рік. Так, за підсумками минулого року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,1 підроблених банкноти (за підсумками 2022 року – близько 2,2 банкноти).
У НБУ зазначили, що згідно з інформацією Європейського центрального банку цей показник у країнах Європейського Союзу у 2023 році майже у вісім разів вищий. Він становив приблизно 16 банкнот євро (за підсумками 2022 року – 13 банкнот).
За даними регулятора, найчастіше у 2023 році підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість (93%) вилучених з обігу підробок припадала на банкноти трьох номіналів:
200 грн (61% від загальної кількості вилучених підробок та 41% від їхньої загальної суми);
500 грн (24% та 41% відповідно);
100 грн (8% та 3% відповідно).
Інші вилучені з обігу підроблені банкноти гривні становили лише 7%. Як наслідок, за результатами моніторингу 2023 року підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 18% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно на 1 млн справжніх банкнот гривні нового зразка кількість підроблених становила лише 0,4 банкноти. Це зумовлено посиленою системою захисту, яку мають банкноти національної валюти нового покоління, зокрема високих номіналів 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк увів у обіг у 2015 – 2020 роках. Для захисту цих банкнот, які найчастіше привертають увагу зловмисників, застосовано інноваційні оптично-змінні елементи захисту: громадянам їх легко перевірити, а зловмисникам – надзвичайно складно відтворити.
Як перевірити справжність банкнот гривні?
НБУ зазначає, що здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі. Знання елементів захисту банкнот гривні та уважна їх перевірка під час розрахунків мінімізують ризики отримання підробок. Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дають змогу гарантовано виявляти підроблені грошові знаки під час їхнього уважного візуального та тактильного контролю без застосування спеціального обладнання. Так, справжність банкноти перевіряється в такий спосіб:
на дотик – перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку;
проти світла візуально перевіряються:
наявність водяних знаків (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);
наявність наскрізного елемента (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла;
наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла можна побачити в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, напису „ГРН” та зображення малого Державного Герба України (тризуба);
зображення, виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003–2007 років і нових банкнотах номіналами 20 гривень зразка 2018 року та 50 гривень зразка 2019 року) і мають кінетичний ефект поступового переходу одного кольору в інший (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналами 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
„віконна” (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року коричневого кольору, 200 гривень зразка 2019 року – синього, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого, 1000 гривень зразка 2019 року – пурпурного), що містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (в банкнот номіналом 100–500 грн), зображення малого Державного Герба України (в банкноти 1000 грн). При зміні кута нахилу банкнот спостерігається яскраво виражений кінетичний ефект зміни напрямку руху фонових зображень стрічки;
латентне зображення цифрового позначення номіналу, видиме під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темне на світлому фоні під час розглядання банкноти з довгої сторони, світле та темному фоні – з короткої сторони).
Крім того, за даними регулятора, рівень підроблення банкнот іноземної валюти торік також був низьким. За 2023 рік банки та фінансові установи по всій Україні вилучили з обігу менше ніж сімсот підроблених банкнот іноземної валюти (у 2022 році – близько шестисот). Серед вилучених з обігу у 2023 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США – 97% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. На банкноти євро торік припадало лише 3% вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів:
100 та 50 доларів США (92% та 7% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США);
50 та 200 євро (39% та 30% від загальної кількості вилучених підроблених євро).
27 липня НБУ вперше за рік знизив облікову ставку. Які зміни чекають на валютний ринок в Україні у найближчому майбутньому, яким шляхом піде регулятор і що чекати від курсу валют?
Облікову ставку вдалося знизити раніше, ніж прогнозувалося завдяки стрімкому зниженню інфляції, стійкий ситуації на валютному ринку, високому рівні міжнародних резервів та росту привабливості гривневих активів, зазначають в НБУ.
У червні минулого року НБУ рвзко підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Тепер її знижено на пункти – до 22%. Згідно з макро прогнозом Нацбанку, в подальшому очікується поступове зниження облікової ставки.
Повернення до гнучкого курсу валют буде
Нещодавно Нацбанк представив свою Стратегію пом’якшення валютних обмежень, що передбачає поступовий перехід до валютної лібералізації в Україні та гнучкого курсу валют. НБУ ставить за мету мінімізувати множинні курси, лібералізувати торгові операції та сприяти кредитам та інвестиціям. Обмеження будуть зніматися в кілька етапів.
Як розповіли Юрій Гелетій та Сергій Ніколайчук, заступники голови НБУ, після скасування частини валютних обмежень різниця між готівковим та офіційним курсами буде низькою. Про це пише РБК-Україна із посиланням на Bloomberg.
В інтерв’ю Укрінформу заступник голови національного банку України Сергій Ніколайчук повідомив про те, що Україна може відмовитися від фіксованого курсу гривні до долара ще до закінчення війни. Він зауважив, що така зміна не означатиме, що НБУ перестане контролювати валютний ринок. Відтак, Нацбанк і надалі буде присутнім на ринку з інтервенціями, передає РБК-Україна.
Чи будуть змінювати офіційний курс?
Офіційний курс долара на тлі підсилення гривні наразі немає жодних підстав для зміни. Ніколайчук говорить про те, що наразі немає жодних підстав для переприв’язки офіційного курсу в той чи інший бік. Однак, коли ми перейдемо до гнучкого курсоутворення, то очевидно, що такий перехід потягне за собою гнучкість офіційного обмінного курсу. Таким чином, курс буде визначатися на ринковій основі за підсумками операції на міжбанківському ринку. Нацбанк тільки підтримуватиме ринок, обмежуючи суттєві коливання. За такого режиму курс буде то послаблюватися, то зміцнюватися.
Головним чинником, який загрожує курсові стійкості в Україні є непередбачуваність наслідків війни. Через нього погіршується очікування і саме через це Нацбанк змушений дотримуватися жорсткої монетарної політики, щоб нівелювати його вплив.
Україна поки що не готова відмовитись від власної валюти у разі інтеграції з ЄС, Для країни найліпшим варіантом буде збереження гривні.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на слова заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука в інтерв’ю для „Української правди”.
„Думаю, ми до цього ще не готові і не будемо готові ще досить тривалий час. Країни Південної Європи, які увійшли до Єврозони, насамперед Греція та Португалія, зіштовхнулися з багатьма проблемами в монетарній сфері. Якщо їх порівнювати з країнами, які залишили власні валюти, зокрема з Чехією та Польщею, то вибір буде явно на користь останніх”, – заявив Ніколайчук.
Як пояснив заступник НБУ, він чув від своїх колег з центробанків інших країн про плани увійти до Єврозони, однак питання зобов’язання є довгостроковим й наразі жодні кроки щодо введення євро не приймаються.
„Для нашої країни мати власну валюту, автономну монетарну політику – це скоріше благо, ніж недолік. Хоча пан Бендукідзе після революції 2014 року дотримувався думки, що Україні свою монетарну політику краще передати на аутсорсинг, зафіксувати обмінний курс, а в ідеалі взагалі перейти на євро”, – зауважив заступник голови НБУ.
Ніколайчук додав, що Бендукідзе не вірив у те, що Україна зможе ефективно використовувати цей механізм, у зв’язку з чим від нього ліпше відмовитись. Однак з того часу в країні прогресували інституційні спроможності центрального банку.
„Тому, мені здається, не варто поспішати в напрямку відмови від власної валюти та автономної монетарної політики”, – додав Ніколайчук.
Попит на обмін гривні нині значно знизився, тому НБУ розірве угоди з Ріксбанком.
З 21 грудня Центральний банк Швеції (Ріксбанк) припинить обмін готівки на шведські крони. Про це йдеться у повідомленні банку.
Зазначається, що у червні 2022 року Ріксбанк підписав з Національним банком України (НБУ) угоду, яка дала українським біженцям можливість обміняти гривні на шведські крони.
„Попит на обмін гривні нині значно знизився, і тому НБУ оголосив, що хоче розірвати угоди як із Ріксбанком, так і з іншими європейськими центральними банками”, – заявили у банку.
Економіка України ще не готова до повернення плаваючого курсоутворення. Для цього мають скластися певні макроекономічні причини.
Такий висновок зробили члени Комітету з монетарної політики щодо рівня облікової ставки, повідомляє пресслужба НБУ.
У НБУ констатували, що курсова стабільність є головним інструментом стримування інфляційного тиску та підтримання стійкості фінансової системи.
«Зокрема, завдяки фіксації курсу гривні для критичного імпорту інфляційний розвиток залишається контрольованим. Економіка ще не готова до повернення плаваючого курсоутворення. Для цього мають скластися відповідні макроекономічні передумови. Зокрема, має зрости здатність валютного ринку до самозбалансування. В іншому випадку корекція офіційного курсу лише створить зайві шоки для економічних агентів, погіршить очікування, змінить масштаб цін у країні на відповідний відсоток, проте тиск на гривню і на міжнародні резерви збережеться. Це, зокрема, пов’язано із поступовою заміною початкового психологічного шоку від війни економічною логікою ухвалення рішень населенням, імпортерами та експортерами», – повідомили у НБУ про результати дискусії.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
У п’ятницю ввечері Нацбанк оголосив про зняття обмеження, яким регулювався курс валют, який у себе встановлювали банки. Від курсу НБУ такий курс не мав відхилятися більше, ніж на 10%.
Зміни торкнуться українців за кордоном
Зміни стосуються зокрема, зняття обмежень банків щодо встановлення курсу, за яким списуються кошти за гривневими картками за кордоном. А також зменшення ліміту зі 100 до 50 тисяч гривень на місяць в еквіваленті для зняття готівки за кордоном з гривневих рахунків.
При цьому, в безготівковому сегменті, де проводиться найбільше операцій імпортерами та експортеами, правила залишаються незмінними. Банки й надалі мають проводити купівлю-продаж валюти в чітко визначеному діапазоні і в прив’язці до курсу НБУ.
З валютних рахунків, які відкриті в українських банках, можна буде й надалі знімати кошти в межах ліміту 100 тис грн щодня.
Оплачувати за товари, роботи і послуги за кордоном платіжними картками дозволено і надалі без обмежень.
Під час війни відпускати курс надто ризиковано – екcперт
Три дні перед зняттям обмежень, інвестиійний банкір Сергій Фурса в коментарі Фактам заявляв, що плаваючий курс може не повернутися найближчими місяцями. Експерт висловив думку, що НБУ не буде відпускати валюти у вільне плавання доти, доки не буде усунуто ризики різкого падіння курсу гривні. “З урахуванням військової ситуації все має бути зрозуміло і ризики мінімізовані, тоді це й будуть запроваджувати”, – сказав експерт.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій вважає, що такий підхід зменшить коливання на готівковому ринку валют, а також підвищить ліквідність (можливість заробляти більше) легальним суб’єктам ринку, передає Факти.
В НБУ вважають, що таким чином захистять міжародні резерви України, знизять непродуктивний відтік капіталу і унеможливлять спекуляції та обхід діючих валютних обмежень в Україні.
Кирило Шевченко, голова НБУ, 17 травня заговорив про те, що НБУ хоче повернути плаваючий курс валют, щоб підвищити стабільність економіки.
Що буде із доларом?
Олексій Кущ, економіст і фінансовий аналітик вважає, що здешевелення долара на світовому ринку очікувати не варто, адже Федеральна резервна система США змінила свою монетарну політику щодо зеленого.
Девальвація гривні не за горами?
За словами економічного експерта Олександра Хмелевського, відпускати валютний курс, тобто лібералізувати валютний ринок в умовах війни є дуже небезпечно. Зараз НБУ активно друкує кошти, щоб покривати дефіцит держбюджету, так як іншого варіанту немає. А через скасування валютних обмежень, буде конвертаація грошової емісії та її вивдення за кордон. Так було у 2014-2015рр, коли гривня знецінилася втричі.
В умовах, коли банки не мали права продавати валюту фізособам, мали обмеження щодо встановлення курсу, пункти обміну продовжували торгувати валютою за курсом, на який ніякий НБУ не впливав. Звісно, банки в таких умовах не конкуренти з обмінниками. І замість того, щоб навести порядок з обмінниками, НБУ зняв обмеження курсу продажу готівкої валюти для банків, – наголосив Олександр Хмелевський в коментарі Слово і діло.
Експерт вважає, що це негативно вплине на економіку, так як відтепер у нас буде два курси – один для фізосіб, інший – для компаній. Різниця між ними вже сягає 15%, що створює передумови для різного роду маніпуляцій та сірих схем. Крім цього, це призведе до девальваціх гривні і підвищення цін на товари, адже магазини будуть заклади саме готівковий курс в ціну товарів, а не офіційний.
Михайло Демків, аналітик групи ICU вважає, що наближення карткового курсу до готівкового суттєво зменшить “картковий туризм”. А незмінність офіційного курсу грає не на руку експортерам та гравцям ринку IT, які змушені продавати валюту за курсом, який значно нижчий за готівковий.
Оксана ЧОПАК
[type] => post
[excerpt] => У п’ятницю ввечері Нацбанк оголосив про зняття обмеження, яким регулювався курс валют, який у себе встановлювали банки. Від курсу НБУ такий курс не мав відхилятися більше, ніж на 10%.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1653403020
[modified] => 1653412625
)
[title] => НБУ змінив правила на ринку курсів валют. Що буде з доларом?
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=24277&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 24277
)
[crid] => oxc2131
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 24278
[image] => Array
(
[id] => 24278
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197.jpg
[original_lng] => 415466
[original_w] => 938
[original_h] => 528
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197.jpg
[width] => 938
[height] => 528
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197.jpg
[width] => 938
[height] => 528
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197.jpg
[width] => 938
[height] => 528
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/img-3197.jpg
[width] => 938
[height] => 528
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1653401825:15
[_thumbnail_id] => 24278
[_edit_last] => 15
[views_count] => 1962
[translation_required_done] => 1
[_oembed_ecd2c654e0d11848f6f5824007074354] =>
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
В Україні наступного тижня, 11-18 січня, помітної зміни курсу долара до гривні не очікується. Відповідний прогноз дав аналітики Вадим Іосуб, передає „РБК-Україна”.
„Різноспрямовані і незначні коливання, а також скорочення спреду на готівковому ринку свідчать про тимчасову стабілізацію курсу на поточних рівнях. Найімовірніше і після свят долар буде коливатися поблизу нинішніх значень”, – сказав він.
Як зазначив аналітик, за минулий тиждень курс долара до гривні на різних сегментах валютного ринку змінився по-різному, на міжбанку він трохи знизився, а курс НБУ і курс на готівковому ринку настільки ж скромно зросли.
Так, з минулої середи за нинішню офіційний курс долара США, встановлений НБУ, зріс з 28,26 до 28,40 грн (+0,5%). Попит/пропозиція долара на міжбанку, за даними компанії „Укрділінг”, за цей же час знизилися з 28,30/28,33 до 28,24/28,26 (-0,2%). Середні курси купівлі/продажу готівкового долара в банках виросли за тиждень з 28,14/28,43 до 28,22/28,46 (+0,3%/+0,1%). При цьому спред між середнім продажем і середньою покупкою скоротився з 1,1% до 0,9% за рахунок більш швидкого зростання курсу покупки у порівнянні з продажем.
