Це рішення діятиме до моменту завершення планованої реструктуризації боргу в найближчі місяці, зазначили у компанії.
НЕК Укренерго з 9 листопада тимчасово зупинить здійснення платежів за борговими зобов’язаннями за “зеленими” облігаціями сталого розвитку. Про це повідомила пресслужба компанії у середу, 6 листопада.
“Це технічне рішення діятиме до моменту завершення планованої реструктуризації боргу в найближчі місяці. Укренерго спільно з урядом України вживає всіх необхідних заходів, щоб досягти угоди з власниками облігацій у найближчій перспективі”, – йдеться у повідомленні.
В компанії зазначили, що підставами для припинення платежів є положення окремого закону, а також двох постанов Кабміну та наказу уповноваженого органу управління НЕК Укренерго від держави – Міненерго. Ці нормативні акти були ухвалені у рамках виконання Україною умов співпраці з МВФ.
Компанія вже повідомила кредиторів про тимчасове призупинення виплат за євробондами і запевнила їх у своїй фінансовій стабільності.
Державна “Укренерго” опинилася на межі дефолту через необхідність виплати кредиту, який перед війною менеджмент держкомпанії брав для розрахунків з приватними “зеленими” електростанціями.
Про це повідомляє УНІАН.
В листопаді 2021 року Укренерго залучило за кордоном 825 млн доларів під 6,875%, що було приблизно в 6 разів дорожче, ніж такі ж кредити залучають розвинені країни.
Перший платіж у 119 млн доларів, а це близько 5 млрд грн, “Укренерго” повинна сплатити на 9 листопада 2024 року, 5 млрд грн – це в 2 рази більше ніж “Укренерго” витратила на захисні споруди за весь час війни.
825 млн доларів у 2021-2022 році “Укренерго” виплатила десятками приватних компаній як погашення боргів, що виникли по “зеленому тарифу Клюєва”.
“Ніхто не мав ілюзій стосовно головних бенефіціарів проєкту. Це не дрібний бізнес з кількома вітряками чи сонячними панелями”, – йдеться в статті.
Це великі приватні енергетичні компанії, в тому числі пов’язані з попередньою владою.
“Всіх влаштовувало, що “облігації Кудрицького” перетворюють гроші кредиторів у фактично прямі інвестиції в приватні компанії не найбідніших українців. А тепер “Укренерго” повинно виплатити 5 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж витрачено (2,9 млрд грн) на будівництво захисних споруд на підстанціях. Звідки тоді візьметься ресурс, щоб цей захист все ж таки встановлювати, розуміючи, що скоро зима і атаки ворога на нашу інфраструктуру, скоріш за все, посиляться? Ці запитання лишаються риторичними”, – йдеться в статті.
Україна домовилась з приватними тримачами суверенних єврооблігацій на понад 20 млрд доларів про реструктуризацію боргу, тим самим значно зменшивши тиск на видатки державного бюджету найближчими роками.
Про що конкретно домовились сторони в рамках угоди про реструктуризацію – читайте в огляді журналістки РБК-Україна Катерини Мартинчук.
22 липня Україна оприлюднила заяву на Лондонській фондовій біржі, в якій повідомила, що в результаті закритих зустрічей з 12 по 19 липня з Комітетом власників єврооблігацій України було досягнуто принципових домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів, випущених на міжнародних ринках капіталу, на суму 23,4 млрд доларів.
Міжнародний валютний фонд підтвердив, що угода відповідає цілям боргової стійкості в рамках Програми розширеного фінансування України (EFF). Угоду схвалила також Група кредиторів України.
Основні умови реструктуризації боргу
Україна домовилася з кредиторами про реструктуризацію боргу, що дозволить зекономити 11,4 мільярда доларів на обслуговуванні боргу протягом наступних трьох років та 22,75 мільярда доларів до 2033 року. Існуючі єврооблігації будуть обміняні на нові з номінальним зниженням вартості боргу на 37%.
Перші виплати по нових облігаціях відбудуться у 2029 році, а основна сума боргу, яка мала бути виплачена до 2029 року, тепер буде розподілена на більш тривалий період. Нові облігації матимуть різні купонні ставки, починаючи від 1,75% до 7,75% залежно від року виплати. Це зменшить фінансове навантаження на бюджет України та дозволить спрямувати вивільнені кошти на оборону та соціальні потреби.
Ці умови відповідають пропозиціям кредиторів, сформульованим під час першого раунду переговорів, але включають також деякі елементи з початкової пропозиції Міністерства фінансів.
Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович зазначає: „Домовленість щодо реструктуризації боргу є ближчою до пропозицій кредиторів, ніж до початкової пропозиції Мінфіну. Міністерство пропонувало списати 25%, а 35% боргу зробити умовним боргом, тобто він міг бути виплачений лише у разі досягнення певних показників доходу бюджету. У оновленій пропозиції лише 12% поточного боргу перетворюється на умовний борг, а 23% суми боргу обмінюється на звичайні облігації, але без купонних виплат у найближчі роки”.
Важливо зазначити, що домовленості передбачають виплату комісії за згоду на попередню реструктуризацію у 2022 році та відстрочений платіж за 2021 рік.
Передбачений умовами процес реструктуризації не потребує проведення зборів та голосування власників єврооблігацій. Фактично голосування відбуватиметься через приєднання чи неприєднання тримачів єврооблігацій до домовленостей. Тож сторони можуть вкластися до 10 серпня, щоб оприлюднити пропозицію обміну, отримати заявки власників на обмін та провести заміну всіх єврооблігацій згідно з оприлюдненими умовами, пояснює Тарас Котович.
Навіщо Україні потрібна реструктуризація боргу
Важливо, що МВФ підтримує процес реструктуризації. Це забезпечує стабільність українського боргу, що відкриває можливості для подальшого фінансування.
„Відповідно, задоволеним залишився Міжнародний валютний фонд, який фактично ініціював цю реструктуризацію. Україна, український борг залишається з точки зору МВФ стабільний. Це означає, що МВФ може надавати нам фінансування і закликати інших міжнародних кредиторів також фінансувати Україну,” – зазначає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Як пояснює фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, реструктуризація дозволяє Україні виграти час на вирішення важливих питань, таких як фінансування армії та відновлення країни.
„На найближчі п’ять років це питання не буде гостро стояти, але потім все одно доведеться платити борги. Проте завдяки цим домовленостям у нас є час на спонсорування армії та відновлення країни”, – аргументує співрозмовник РБК-Україна.
Оскільки Україна не змогла досягти угоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації міжнародного боргу, це дало підстави говорити про те, що країна може опинитися на межі дефолту.
Як зазначається в матеріалі Reuters, йдеться про реструктуризацію боргу на суму близько 20 мільярдів доларів. Угода з утримувачами міжнародних облігацій, що давала змогу Україні призупинити виплати після вторгнення росії в країну у 2022 році, спливає в серпні.
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори будуть продовжені, і очікує, що уряд досягне угоди до 1 серпня.
До 09:53 за Гринвічем єврооблігації країни, виражені в доларах, впали на цілих 1,7 цента, а короткострокові облігації з погашенням торгувалися на вкрай проблемному рівні – 25−30 центів за долар.
Як йдеться в матеріалі, офіційні переговори з утримувачами облігацій тривають уже майже два тижні, оскільки Україна прагне реструктуризувати свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків і водночас виконати вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) про реструктуризацію.
«Однак пропозиція уряду і зустрічна пропозиція власників облігацій показали, наскільки далекі одна від одної сторони і з якою важкою боротьбою доведеться зіткнутися Україні, щоб домогтися реструктуризації боргу найближчими тижнями», — йдеться в матеріалі. Власники облігацій заявили, що пропозиція уряду вимагала списання, яке «значно перевищувало» 20%, що їх очікували ринки.
Сполучені Штати навіть у разі дефолту матимуть можливість надавати Україні військову допомогу до кінця фінансового року за рахунок виділених Конгресом коштів.
Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки при Білому домі Джон Кірбі.
Під час брифінгу у Кірбі запитали, як США скоригують військову підтримку України у разі настання дефолту.
„Що стосується підтримки України, то вона залежить від асигнувань, які були виділені нам Конгресом минулого року. Ми все ще задіємо ці виділені кошти і очікуємо, що зможемо продовжувати робити це до кінця поточного фінансового року (до 30 вересня – ред.)”, – наголосив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки.
Раніше заступник директора „Драгон Капітал” Сергій Фурса заявив, що проблеми зі стелею державного боргу в США повторюються досить часто. Цього року ситуація не є унікальною, і на Україну вона не вплине.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Міжнародні рейтингові агентства S&P та Fitch знизили рейтинги України в іноземній валюті до рівня селективного дефолту та обмеженого дефолту, оскільки вважають реструктуризацію боргу країни проблемною.
Про це повідомляє Reuters.
Раніше цього тижня закордонні кредитори України підтримали прохання країни про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями на суму майже $20 млрд. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цей крок дозволить Україні заощадити близько $6 млрд на платежах.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s підтвердило в понеділок, що росія зазнала дефолту за зовнішнім боргом через нездатність здійснювати відсоткові платежі, спричинену західними санкціями, які було запроваджено після її вторгнення в Україну.
Про це передає Укрінформ з посиланням на Forbes.
Зазначається, що пропущений росією платіж 27 червня «являє собою дефолт», і такі дефолти «ймовірні й надалі».
Агентство Reuters, посилаючись на власні джерела, повідомило раніше, що деякі тайванські власники російських облігацій не отримали відсоткові платежі навіть після закінчення крайнього терміну (у неділю), що вказує на дефолт.
російський уряд звинуватив економічні санкції, які не дають йому змоги здійснити виплати, незважаючи на наявність ресурсів.
Оголошення про дефолт за зовнішніми боргами зазвичай здійснюється глобальними рейтинговими агентствами, такими як Moody’s, Fitch і S&P, проте санкції передбачають заборону визначати рейтинги російських компаній.
Дефолт, оголошений у понеділок, став першим за роки існування російської держави (1918 – 1922 рр. та 1991 – 2022 рр.), а також Радянського Союзу (1922 – 1991 рр.), до якого Російська Федерація входила як одна з республік.
У 1998 році російський уряд за президента Бориса Єльцина оголосив дефолт за внутрішнім боргом на суму 40 млрд доларів через фінансову кризу.
Rusya Federasyonu Denizcilik İdaresinden aldığımız resmi bildirime göre Rusya Federasyonu toprakları dışından yüklü olarak gelen gemilerin Azak Denizi’ne geçişini sağlayan Kerç Boğazından kuzeye geçişleri yasaklanmıştır. Denizcilik sektörümüze duyurulur. pic.twitter.com/FyPmibIR7o
Національний банк України (НБУ) не розглядає варіант дефолту, адже підстав для розвитку таких подій у країні немає, заявив голова НБУ Яків Смолій на пресконференції в Києві у четвер.
Очільник Нацбанку наголошує: «Ми не бачимо підстав для розвитку таких подій і не розглядаємо взагалі сьогодні варіант дефолту для України». Київ ще наприкінці грудня попередньо домовився про нову кредитну програму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) на суму 5,5 млрд доларів, але досі не виконав його умови. Голова НБУ розраховує, що це лише тимчасове зволікання, повідомляє портал «Лівий берег».
«Новий уряд підтвердив позицію України про продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ми вже говорили, що залишилося декілька технічних питань, щоб узгодити формулювання відповідних законів. Безумовно, наш базовий сценарій розрахований на те, що в нас продовжиться співпраця з МВФ», – підкреслив Яків Смолій.
Минулої суботи народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський у своєму Telegram-каналі написав, що представники МВФ «неофіційною комунікацією» повідомили прем’єра Шмигаля, що кредиту не буде, тому в травні, імовірно, станеться дефолт.
