Чому Україна не експортує зброю?

Україна має потенціал щорічно отримувати до 2 мільярдів євро податкових надходжень від контрольованого експорту власного озброєння.

Таку оцінку висловив заступник голови NAUDI Сергій Висоцький під час заходу УП “Війна 2025. Зброя, люди, гроші”.

За його словами, український оборонно-промисловий комплекс здатний виробляти військову техніку та зброю на суму близько 20 мільярдів доларів щорічно. Однак для повного завантаження виробничих потужностей бракує 12 мільярдів доларів. Щоб компенсувати цей дефіцит, можна залучати зовнішні інвестиції або ж використовувати механізм контрольованого експорту озброєння.

“Оскільки нині працює лише 30-40% виробничих потужностей, можна частково компенсувати нестачу фінансування за рахунок експорту. Це може приносити державному бюджету до 2 мільярдів євро податків щороку”, – зазначив Висоцький.

Він також наголосив, що отримані податкові надходження можуть бути спрямовані на подальше нарощування виробництва.

При цьому виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко підкреслила, що жодних юридичних заборон на експорт української зброї за кордон не існує.

“На сьогодні немає жодного закону чи постанови, які б офіційно обмежували експорт озброєння. Це парадоксально, адже ринок фактично заблокований без будь-якого правового регулювання”, – пояснила вона.

За її словами, навіть надлишкова техніка залишається всередині країни, не виходячи на міжнародний ринок.

Оборонний сектор переріс ринок України

За останні два роки кількість оборонних підприємств в Україні зросла в кілька разів, а новітні військові розробки продемонстрували ефективність у найбільш технологічному конфлікті сучасності. Колишні стартапи, що спеціалізувалися на виробництві безпілотників, перетворилися на масштабні компанії із сотнями співробітників, а невеликі майстерні поступово еволюціонують у повноцінні виробничі підприємства.

Світова геополітична напруга – зокрема, конфлікти на Близькому Сході, у Перській затоці та загострення ситуації навколо Тайваню – спричинила стрімке зростання попиту на зброю. Водночас бойовий досвід України створив унікальні ніші на глобальному ринку, які вже сьогодні могли б зайняти вітчизняні компанії.

“Якщо Україна не почне закріплювати свої позиції у цих нішах та розвивати міжнародне співробітництво, то цю можливість швидко використають західні конкуренти, які теж випробовують свою техніку на нашій війні”, – зазначив один із виробників під час закритої дискусії між представниками оборонної промисловості та уряду.

Вихід на міжнародний ринок значно покращить інвестиційну привабливість українських оборонних компаній, відкриваючи доступ до нових фінансових ресурсів. Це також приверне увагу іноземних інвесторів, які побачать в Україні перспективного гравця на глобальному ринку озброєнь.

Фінансові експерти зазначають, що укладання експортних контрактів допоможе підприємствам залучати кредитні кошти. Наразі це є проблемою, оскільки більшості оборонних компаній бракує стабільних довгострокових замовлень.

Чому експортувати зброю небезпечно?

Втім, дозвіл на експорт озброєння супроводжується низкою викликів.

Перший ризик – інформаційний. Україна, яка звертається до партнерів із проханням про військову допомогу, одночасно продаючи зброю за кордон, може стати мішенню для маніпуляцій та пропаганди.

Другий аргумент противників експорту – держава має зберігати монополію на закупівлю зброї, оскільки це дозволяє їй диктувати виробникам вигідні умови контрактів.

Третя загроза – можливість потрапляння українських передових розробок до рук російських військових через посередницькі країни, що може призвести до витоку важливих технологій і розвідувальних даних.

Зброярі створили обʼєднану платформу

Тим часом, в Україні офіційно розпочала діяльність Українська рада зброярів – об’єднана платформа, що консолідує приватний сектор оборонної промисловості для співпраці з державними органами, військовими та міжнародними партнерами.

Про це повідомила пресслужба організації.

До складу Ради увійшли такі ключові об’єднання та компанії: Ліга оборонних підприємств України, Українські роботизовані сили, Асоціація виробників РЕБ/РЕР, Techosystem Defense, Оборонний Альянс України, Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій «АРМАДА», а також інвестиційний фонд D3 Venture Capital.

Очолив Раду зброярів Олександр Камишін, який обіймає посаду радника президента України зі стратегічних питань та раніше був міністром із питань стратегічних галузей промисловості.

Виконавчим директором став Ігор Федірко – колишній заступник директора «Укроборонсервісу» з питань гуманітарного розмінування та керівник Державного центру гуманітарного розмінування.

У заяві Ради зазначається, що об’єднання виробників в єдину адвокаційну структуру є поширеною світовою практикою, яка довела свою ефективність.

Оксана ЧОПАК