Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час прес-конференції заявив, що Україна в 2024 році потребує щонайменше 37 млрд доларів фінансової допомоги.
„Загалом за попередні два роки повномасштабної війни ми залучили понад 75 млрд доларів США зовнішньої допомоги. Фактично на потреби безпеки оборони ми витрачаємо виключно внутрішній ресурс”, – сказав він.
За його словами, ключовими донорами прямої бюджетної підтримки є Євросоюз, США, МВФ, Японія, Канада, а також інші країни G7.
„Порядку 37 млрд доларів ми залучили у 2022 році. Більше 42 млрд доларів ми залучили у 2023 році. План на цей рік залучити щонайменше 37 млрд дол. допомоги від наших партнерів”, – повідомив Шмигаль.
Він додав, що дефіцит українського бюджету цього року становить понад 20% від ВВП України – 37 млрд дол.
Україна очікує залучити від механізмів Євросоюзу Ukraine Facilities 17,3 млрд дол. Вже в березні Україна очікує перше фінансування ще до ратифікації Ukraine Facilities в обсязі 4,5 млрд євро, щоб перекрити дефіцит бюджету.
За його словами, січень і лютий Україна справлялася внутрішніми силами і запозиченнями, що дозволило пройти ці два місяці „без жодної кризи платежів”.
Він також відмітив, що 5,4 млрд дол. цього року має надати МВФ, а наступний транш очікується у другій половині березня в розмірі 900 млн доларів.
„Ми вдячні нашим партнерам. Ми очікуємо на фінансову допомогу від США. Зараз ідуть внутрішні дискусії. Всі ми про них знаємо. Активно працюємо з нашим ключовим партнером, союзником. І думаю, що в наступні періоди будемо мати добрі новини”, – сказав прем’єр.
Наразі 90% підприємств в Україні вже відновили роботу та повертаються до довоєнних потужностей. Найбільші темпи відновлення демонструють будівництво, сільське господарство, внутрішня торгівля і переробна промисловість.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму „Зроблено в Україні”, інформує Укрінформ.
„Стійкість України за два роки повномасштабної війни – це результат героїзму наших Сил оборони та результат самовідданої роботи українського бізнесу”, – зазначив він.
За словами очільника уряду, після повномасштабного вторгнення рф в Україну економіка впала на 30%, а багато хто з експертів пророкував економічну катастрофу, „але так само, як на полі бою експерти недооцінили українську армію, в тилу вони недооцінили українських підприємців”.
Шмигаль підкреслив, що саме адаптивність, ініціативність, кризовий менеджмент, своєчасні програми підтримки з боку держави – допомогли бізнесу втриматись і відновитися.
„Сьогодні понад 90% українських підприємств відновили свою роботу і повертаються до довоєнних потужностей”, – поінформував прем’єр-міністр.
Він уточнив, що найбільші темпи відновлення демонструють такі галузі, як будівництво, сільське господарство, внутрішня торгівля, переробна промисловість.
Протягом 2024 року Україна очікує отримати від Сполучених Штатів Америки (США) 11,8 млрд доларів фінансової допомоги.
Про це повідомляє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час форуму „Україна. Рік 2024”, пише РБК-Україна.
„Ми очікуємо від США цього року 11, 8 млрд доларів допомоги. Це те, про що ми домовлялися. Ми глибоко переконані, що США не залишать Україну на самоті з точки зору і фінансової підтримки, і збройної, бо вони об’єднані в один пакет. Тому очікуємо на рішення Конгресу після двотижневої перерви в їх роботі”, – заявив прем’єр-міністр.
Минулого року Байден запросив у Конгресу виділити понад 100 млрд доларів на допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, а також охорону американського кордону. Республіканці відмовилися підтримувати ініціативу. Вони вимагали більш жорстких заходів щодо охорони кордонів. Таким чином, допомога Україні стала залежною від позиції членів Республіканської партії.
Попереду Україну очікує непростий шлях, відтак прем’єр-міністр Денис Шмигаль виокремив сім основних завдань для нашої країни цього року.
Про це він розповів на форумі «Україна. 2024 рік».
Прем’єр наголосив, що у війні переможе той, хто має сильнішу економіку, надійніших друзів та здатність ефективно знищувати ворога. Відтак він відокремив декілька головних завдань для країни цього року.
Перше завдання стосується оборонно-промислового комплексу.
«Важливо виробляти якомога більше зброї самим», – відзначив Шмигаль.
Друге завдання – забезпечити Україну фінансовими ресурсами, відтак Київ постійне веде роботу з партнерами – від Японії до США. Наразі урядовці шукають фінансові ресурси, аби закрити потребу в 37 млрд доларів на цей рік.
Третя ціль – конфіскація російських активів, що також пов’язано із забезпеченням України фінансовими ресурсами.
Четверта мета – економічне відновлення. Аби виконати цю задачу, цього року в бюджеті України закладено 45 млрд грн на допомогу бізнесу. Мова йде про гранти, пільгові кредити, індустріальні парки, великі інвестиційні проєкт, страхування воєнних ризиків, нові ринки для експорту
П’ята мета – логістика, яка підтримує економіку. Для цього Україна розгортає потужності портів й запускає нові пункти пропуску та продовжує будувати прагматичне партнерство з сусідами.
Шосте завдання – продовжити відновлення. Для цього очікують масштабування програми «єВідновлення», посилення захисту енергетики й забезпечення шкіл та лікарень укриттям. Сюди ж відносять й гуманітарне розмінування
Сьоме завдання – євроінтеграція України.
«Зараз у нас вікно можливостей, і ми його використаємо. Починаємо перемовини з ЄС про наш вступ. Формуємо переговорну команду. ЄС як мета і ЄС як шлях – однаково важливі. Це робить нашу країну сильнішою», – наголосив Шмигаль.
Виробничі потужності оборонно-промислового комплексу зросли втричі. А виробництво дронів – у 100 разів.
Також у 2023 почалося економічне відновлення. Про це на форумі „Україна. Рік 2024” заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише LB.ua.
„Ми витримали перший удар. Радикально трансформуємо українську оборону. Виробничі потужності ОПК зросли втричі, виробництво дронів зросло в 100 разів. Ракети, артилерія, снаряди, нові виробництва техніки і зброї – все це з’явилося в масштабах, які боляче відчуває і буде відчувати ще більше наш ворог”, – заявив глава Уряду.
Він підкреслив, що також вдалося втримати економіку.
„ВВП зріс більш ніж на 5%. До 2022-2023 років ми домовилися про 74 млрд доларів зовнішнього фінансування. Сформували світову фінансову коаліцію для підтримки бюджету. Завдяки цьому можемо витрачати всі наші внутрішні ресурси на оборону нашої держави… За ці 2 роки український уряд жодного разу не затримував ні пенсії, ні інші соціальні допомоги і виплати”, – нагадав він.
Основна мета наразі – виробляти як можна більше української зброї.
„Ми вдячні нашим союзникам, партнерам і не сумніваємося в їхній підтримці. Але маємо роботи максимально самодостатньо в цьому питанні”, – підкреслив він.
Ще одне із завдань – забезпечити Україну фінансовими ресурсами.
„Ведемо постійну роботу з партнерами. Ми говоримо з усіма – від Японії до США, МВФ, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком, ЄБРР, з усіма іншими фінансовими міжнародними установами, організаціями. Зі всіма ми ведемо діалог, аби закрити нашу потребу в 37 мільярдів доларів на цей рік”, – сказав Шмигаль.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про індексацію пенсій майже на 8% з 1 березня 2024 року, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Сьогодні уряд ухвалює рішення про індексацію пенсій з 1 березня цього року. Це вже третя індексація за час повномасштабної війни. Пенсії буде підвищено майже на 8%. Середній розмір підвищення становитиме 322 грн, а середня пенсія зросте до 5 717 грн. Розмір підвищення розраховується на основі інфляції та зростання середньої зарплати в Україні”, – сказав Шмигаль на виїзному засіданні уряду у Львівській області в п’ятницю.
За його словами, індексація торкнеться понад 10 млн громадян, зокрема 9,5 млн цивільних пенсіонерів, майже 600 тис. пенсіонерів силових відомств і майже 100 тис. „чорнобильців”.
Крім того, з 1 квітня буде автоматичний перерахунок пенсій для 654 тис. працюючих пенсіонерів з урахуванням оновленого страхового стажу.
„Також у 2024 році, вдруге поспіль, буде здійснено індексацію найнижчих пенсій. Тобто, незважаючи на всі виклики, на всі труднощі, ми продовжуємо підтримувати наших людей. Не просто здійснюємо індексацію, а й розширюємо її периметр”, – підсумував він.
Згідно з повідомленням пресслужби Міністерства соціальної політики, розмір індексації з 1 березня розраховано на базі остаточних офіційних показників розвитку економіки у 2023 році: інфляція в розмірі 5,1%; зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, – 7%.
Крім того, з 1 березня буде проіндексовано щомісячні страхові виплати для 161,4 тис. потерпілих та осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати в разі смерті потерпілого.
„Звертаємо увагу, що з 1 березня також буде проіндексовано на 8% пенсії 20,8 тис. науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування. Таким чином уряд прискорив проведення індексації для цих категорій осіб (у 2023 році індексація для них відбулася з 1 липня)”, – ідеться в повідомленні.
Водночас зазначено, що уряд запровадив тимчасові обмеження на максимальний розмір індексації пенсій. „Розмір підвищення пенсії за результатами індексації буде обмежено 1,5 тис. грн для всіх отримувачів пенсій і страхових виплат, незалежно від категорії. Таке обмеження дасть змогу більш справедливо розподілити наявний фінансовий ресурс на здійснення індексації та забезпечити підвищення пенсій для громадян, які отримують найменші виплати”, – зазначили в міністерстві.
Водночас у відомстві наголосили, що за будь-яких розрахунків підвищення пенсій становитиме не менше ніж 100 грн.
У Києві відбулися переговори між представниками українського уряду та делегацією Міжнародного валютного фонду. Серед головних питань – фінансування України цього року.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegrаm у понеділок, 12 лютого.
«Провели зустріч у Києві з командою Міжнародного валютного фонду на чолі з Умою Рамакрішнан. Подякував за успішний другий перегляд програми EFF на 15,6 млрд доларів», – написав він.
За його словами, обговорювалося запровадження реформ та фінансування України на 2024 рік. Також було визначено точки зростання ВВП, серед яких – розвиток оборонно-промислового комплексу, там є значний потенціал.
«МВФ – один із найбільших фінансових партнерів нашої країни. Усього за 2022-2023 роки Фонд виділив Україні понад 7 млрд доларів. Цього року очікуємо від МВФ 5,4 млрд доларів. Системно працюємо для забезпечення макроекономічної стабільності», – додав Шмигаль.
У січні Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем завдяки функціонуванню українського морського коридору.
Про це під час засідання уряду розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Вже пів року працює український морський логістичний коридор. Пів року тому ми зняли блокаду Чорного моря й активізували українську морську торгівлю”, – зазначив глава уряду.
Крім цього, паралельно вдалося запустити проект щодо страхування експорту від воєнних ризиків, а саме страхування суден, які заходять в українські порти.
„Новим зерновим коридором вже пройшли понад 660 кораблів, які перевезли близько 20 млн тонн вантажів до 32-х країн світу. 70% з цих вантажів – це аграрна продукція наших сільгоспвиробників”, – наголошує Шмигаль.
У січні Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем, а по загальному обсягу експорту вже наближається до показників, які мали до початку великої війни.
У січні в грошовому еквіваленті загальний український експорт склав 3,1 млрд доларів, з них 1,9 млрд доларів – це морський експорт.
„Це допомагає нам акумулювати внутрішні ресурси. Адже кожна гривня, яка надходить до бюджету від експортної торгівлі, йде на оборону. На краще забезпечення військових, на дрони та боєприпаси, на інноваційні продукти ОПК та багато іншого”, – пояснив прем’єр-міністр.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Україна вперше в історії проходить опалювальний сезон на газі власного видобутку, на сьогодні у сховищах – близько 10 мільярдів кубів газу.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у ефірі телемарафону, передає Укрінформ.
„Ми проходимо цей опалювальний сезон вперше в історії України на газі власного видобутку”, – поінформував він.
Прем’єр наголосив, що „Нафтогаз України” і державне підприємство „Укргазвидобування” збільшили обсяги видобутку на 11%, а також відкрили нові свердловини видобутку газу доволі великого об’єму.
„Зараз у наших сховищах – близько 10 мільярдів кубічних метрів газу. І ми дійсно проходимо цей опалювальний сезон на газі виключно українського видобутку”, – наголосив очільник уряду.
Шмигаль підкреслив, що Україна також проходить цю зиму зі збалансованою електроенергосистемою.
Уряд схвалив три постанови, що покликані посилити оборонно-промисловий комплекс України. Зокрема, у сфері виробництва БпЛА.
Про це у своєму телеграм-каналі повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Як зазначається, Кабмін прийняв документ про дерегуляцію виробництва боєприпасів.
„Поширюємо експериментальний проєкт з виробництва боєприпасів до безпілотників на виготовлення боєприпасів усіх типів та вдосконалюємо процедуру реєстрації виробників. Нові підприємства зможуть швидко включитися в роботу”, – написав Шмигаль
За його словами, проєкт було запущено влітку минулого року. Для цього розширили коло потенційних виробників, усунули бюрократію, створили чіткі алгоритми – від розроблення до прийому в експлуатацію. В межах цього проєкту, за півроку зареєстровано більше 10 виробників, допущено до експлуатації понад 20 зразків боєприпасів, ще 30 перебувають на різних стадіях випробування.
Ще одне рішення уряду стосується ціноутворення на виробництво БпЛА.
Відтепер виробники безпілотників будуть надавати уточнення розрахунків ціни в бік зменшення, якщо прибуток перевищує 25%.
„Це дасть змогу усунути потенційні ризики переплати, нецільове використання коштів при здійсненні державних закупівель безпілотників. Адже держава зацікавлена в чесних і прозорих контрактах”, – пояснив прем’єр.
Оборонні закупівлі тепер відбуватимуться за конкурентною процедурою через закритий модуль системи Prozorro
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Уряду. Воно вирішує одразу кілька завдань:
гарантує безперервність, стійкість та керованість постачання української армії усім необхідним;
встановлює прозоре ціноутворення, коли держава не переплачує, а бізнес отримує прибуток;
встановлює запобіжники витоку інформації, яка несе безпекові ризики.
