Сьогодні компанія Unilever оголосила, що проінвестує 20 мільйонів євро у нове виробництво в Київській області, щоб підтримати зростаючий бізнес та засвідчити довгострокові зобов’язання. Початок будівництва заплановано цьогоріч із очікуваним відкриттям фабрики у 2024 році.
Нова фабрика створить близько 100 нових робочих місць і вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу, таких брендів як Dove, Axe, TRESemmé, Clear. Завод забезпечуватиме товарами переважно український ринок, а також потенційно вироблятиме продукцію для інших ринків Європи.
Фабрика буде побудована відповідно до найвищих екологічних стандартів з використанням технологій відновлювальної енергії, що сприятиме досягненню цілі Unilever щодо чистих нульових викидів у межах ланцюга створення вартості до 2039 року.
Василь Бовділов, Генеральний директор Unilever Україна, прокоментував: «Ця інвестиція свідчить про нашу довгострокову відданість країні та її народу, нашим співробітникам, клієнтам і партнерам. Це також спосіб відзначити 30-річчя нашого бізнесу в Україні.
Нове виробництво створить нові робочі місця, збільшить наші виробничі потужності та, в першу чергу, задовольнятиме потреби українських споживачів високоякісними продуктами, виготовленими відповідно до принципів сталого розвитку”.
Зараз Unilever налічує більше 100 співробітників в Україні.
З початку повномасштабного вторгнення компанія зосередилася на забезпеченні заходів безпеки для українських працівників та їхніх сімей.
Unilever також пожертвувала понад 15 мільйонів євро для надання гуманітарної допомоги українцям, тісно співпрацюючи з установами ООН і місцевими неурядовими організаціями, щоб доставляти допомогу туди, де вона найбільше потрібна. Компанія буде продовжувати надавати гуманітарну допомогу, щоб підтримати народ України.
Розміри польських прямих інвестицій в Україну можуть зрости до 30 мільярдів доларів у найближчі 5 років. Це майже 30-кратне збільшення, – оцінив Польський економічний інститут. За словами експертів, участь польських компаній буде помітною в енергетиці, будівництві та фінансових послугах, пише Dziennik.pl.
Аналітики Польського економічного інституту (PIE) зазначають, що відновлення України вимагатиме значної участі західних партнерів. Вони вказали, що понад 100 000 будинків було зруйновано внаслідок війни. км цієї країни.
Київська школа економіки вказує, що загальні інфраструктурні втрати становили 136 млрд злотих. Особливо постраждала громадянська та енергетична інфраструктура, зазначають вони.
Експерти зазначили, що Польща активно підтримує Україну у її військових зусиллях. Торік у вересні вартість експорту з Польщі в Україну була на 46 відсотків більша ніж у 2021 році, а імпорт на 23 відсотки. Такі відсоткові показники є результатом великої підтримки у вигляді експорту зброї та значної гуманітарної допомоги для України. Дохід від прямих полських інвестицій в Україні збільшився з мінус 34 мільйонів євро у 2014 році до рекордних 130 мільйонів євро у 2021 році.
Аналітики наголошують на великому потенціалі майбутньої співпраці з Україною. На конференції у Лугано було погоджено, що Польща та Італія нестимуть відповідальність за відновлення Донбасу, одного з найзруйнованіших регіонів України. Враховуючи розміри цієї частини України, проєкти розвитку становитимуть близько 15-20 відсотків від загального обсягу Плану реконструкції, який становить близько 150-200 мільярдів доларів.
Основні витрати на реконструкцію України будуть пов’язані з:
Реконструкцію та модернізацією інфраструктури ($235 млрд),
еконструкція логістики та інтеграція з ЄС ($160 млрд),
енергетична незалежність та «Зелений курс» (130 мільярдів доларів).
У 2022 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував в Україні 1,7 млрд євро та мобілізував ще €200 млн через партнерські банки.
Про це йдеться у пресрелізі щодо оголошення результатів діяльності в Україні за 2022 рік та планів на майбутнє, пише Економічна правда.
Зазначається, що ця сума становить понад 10% від загального обсягу діяльності банку.
„Таким чином, ЄБРР виконує свої зобов’язання інвестувати в Україні €3 млрд до кінця 2023 року, користуючись винятковою підтримкою акціонерів і донорів, які беруть на себе частину ризику, пов’язаного з відповідними інвестиціями банку.
Ці результати досягаються у надзвичайно складних глобальних економічних умовах, спричинених розв’язаною Росією війною в Україні, підтверджуючи роль ЄБРР, як джерела контрциклічної підтримки для країн операцій та клієнтів”, – заявили в банку.
Так, ЄБРР спрямував €1,7 млрд на підтримку реального сектору економіки України, що включало у себе інвестиції у життєво важливу інфраструктуру, енергетичну та продовольчу безпеку, торгівлю та підтримку приватного сектору. Ще €200 млн було мобілізовано через банки-партнери.
„Банк також мобілізував у 2022 році €1,4 млрд донорських коштів, у тому числі у формі нефінансованих гарантій, що використовуються для підтримки України та інших країн, які вже зазнали і зазнаватимуть найбільшого впливу війни у 2022- 2023 роках. ЄБРР узяв на себе 60% ризику, пов’язаного з інвестиціями в Україні у 2022 році”, – звітують у ЄБРР.
Зазначається, що у 2022 році пріоритетом для ЄБРР було надання екстреної ліквідності для забезпечення безперебійного енергопостачання, опалення, руху поїздів, життя громад та функціонування бізнесу.
Зараз на перший план виходить надання фінансування на невідкладні ремонтні роботи і відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.
„У майбутньому ми також плануємо розширити нашу роботу з муніципалітетами, у тому числі на деокупованих територіях. Для цього нам і нашим партнерам будуть потрібні нові фінансові інструменти, в яких грантова складова переважатиме над кредитною.
Ми розраховуємо на подальшу підтримку наших акціонерів і донорів у формі донорських коштів або гарантій для подальшого часткового покриття ризиків за нашими інвестиціями в Україні цього року”, – сказала президентка Рено-Бассо.
„Ми продовжимо активно і оперативно реагувати на фактичні обставини у 2023 році та вносити необхідні корективи з урахуванням реальної ситуації та потреб , як ми це робили впродовж минулого року”, – додала вона.
„Коли дозволять умови, ми допоможемо запустити програму відбудови України, що включатиме у себе відновлення джерел життєдіяльності, робочих місць і бізнесу, критично важливої інфраструктури, ефективного управління та доступу до послуг.
ЄБРР як найбільший інституціональний інвестор у країні з найбільш активною присутністю на місцях готовий і бажає відігравати центральну роль у процесі реконструкції”, – додали у фінустанові.
Основу майбутньої європейської електроенергетичної системи без вуглекислого газу складатимуть переважно відновлювані джерела енергії в ЄС, але вони повинні бути доповнені виробництвом електроенергії на ядерній основі зі стабільним базовим навантаженням.
У найближчі десятиліття Європейському Союзу доведеться витратити близько 350-450 мільярдів євро на підтримку поточної потужності атомної енергетики та ще 50 мільярдів євро на довгострокову експлуатацію існуючих реакторів, – заявила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон на Європейському форумі з атомної енергії в Празі минулої п’ятниці.
„Наш аналіз показує, що без негайного початку інвестицій близько 90 відсотків існуючих реакторів були б зупинені саме тоді, коли вони нам найбільше потрібні, тобто близько 2030 року”, – додала вона.
“Двадцять нових атомних електростанцій також планується побудувати в семи країнах – членах Європейського Союзу в найближчі десятиліття”, – зазначила єврокомісар з питань енергетики.
Основою майбутньої європейської електроенергетичної системи без вуглекислого газу будуть переважно відновлювані джерела енергії. Однак реальність така, що їх потрібно буде доповнити щонайменше 100 гігаватами стабільного базового навантаження ядерної електроенергії.
Тому атомна енергетика є не лише аспектом безпеки та оборони, а й реальним рішенням, оскільки покриватиме близько 15-16 відсотків потреб ЄС в електроенергії.
Нові технології, такі, як малі модульні реактори (SMR), можуть стати рішенням для інтеграції енергетичної системи та декарбонізації найскладніших секторів, – сказала Сімсон, зазначивши, що ЄС прагне запустити перші європейські малі модульні реактори на початку 2030-х років.
“Поєднання ядерної енергії та відновлюваних джерел енергії є єдиним безпечним сценарієм для Чеської Республіки, щоб задовольнити свої майбутні енергетичні потреби”, – заявив Петр Фіала, прем’єр-міністр Чеської Республіки, яка приймав захід.
“В умовах Центральної Європи безпечна енергетична система не може функціонувати без ядерної енергії”, – зазначив він.
За словами Фіали, в результаті енергетичної кризи Європа піддається безпрецедентному геополітичному тиску, за який перш за все відповідає Росія, але європейські держави також зробили помилку, коли недооцінили роль енергетичної безпеки.
„Шукаючи рішення, Європа не може відмовитися від своїх основних принципів, але вона повинна суттєво трансформувати свою енергетичну політику”, – підкреслив чеський прем’єр.
“Атомна енергетика є стабільним, безпечним джерелом виробництва електроенергії з низьким рівнем забруднення”, – додав він.
„Розвиток атомної енергетики також є відповіддю на енергетичну кризу та зміну клімату”, – звернув увагу громадськості на форумі прем’єр-міністр Словаччини Едуард Хегер.
За словами словацького політика, досвід показує, що термін служби атомних електростанцій в середньому становить вісімдесят років.
Адміністрація Джо Байдена наказала групі, яка перевіряє іноземні інвестиції на предмет ризиків для національної безпеки, посилити перевірку угод, які можуть надати Китаю та іншим опонентам доступ до критично важливих технологій або можуть поставити під загрозу ланцюжки поставок і особисті дані.
Виконавчий указ, підписаний президентом Байденом, не розширює компетенцію Комітету з іноземних інвестицій в США. Він призначений для того, щоб загострити увагу міжвідомчої групи на адміністративних пріоритетах і вказати підприємствам, які типи транзакцій варті додаткової уваги.
Особливу стурбованість викликає безпека ланцюжків поставок і можливість того, що інвестиції можуть дати іноземній особі контроль над критично важливими виробничими потужностями, корисними копалинами або технологіями.
Хоча в наказі не виділяються конкретні зарубіжні країни, в роз’ясненні заходи, представлені Білим домом, згадуються ризики, пов’язані з іноземними інвесторами з „країн-конкурентів або супротивників”.
В рамках свого керівництва наказує комітету вивчити інвестиції, які можуть становити ризики для кібербезпеки – ще одну область, в якій активний Китай. Комітет повинен знайти закономірності, щоб побачити, чи намагається іноземна компанія або країна придбати кілька фірм в одному секторі.
Адміністрація Байдена розглядає можливість закриття каналів, які дали б Китаю доступ до американського капіталу і ноу-хау, які могли б сприяти реалізації амбіцій Пекіна щодо домінування в передових технологіях.
Деякі американські бізнес-групи, такі як торгова палата США, і технологічні інвестори висловили стурбованість з приводу потенційної перевірки зарубіжних інвестицій, заявивши, що вона може виявитися громіздкою або надмірно широкою і підірвати американський економічний вплив і конкурентоспроможність.
Відповідаючи на питання про це, представник адміністрації сказав, що Білий дім шукає „прогалини в нашому існуючому наборі інструментів, включаючи питання про те, чи буде доречно розглядати деякі цільові і вузькоспрямовані вимоги”.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Надії Кремля на допомогу Китаю у подоланні фінансової блокади Заходу продовжують розбиватися на порох.
Зокрема, Китай зупинив інвестиції в рф в рамках проекту «Один пояс – один шлях», найбільшої інфраструктурної програми країни, що охоплює майже 150 країн і $800 млрд.
За підсумками першого півріччя 2022 року обсяг китайських інвестицій у рф з ініціативи «нового шовкового шляху» виявився нульовим, повідомляє Bloomberg з посиланням на дані Green Finance & Development Center.
Загалом фінансування та інвестиції на проект, який запустив у 2013 році голова КНР Сі Цзіньпін, становили $28,4 млрд, що лише на 1 млрд, або 3,4% нижче, ніж у січні-червні 2021 року. З цієї суми 11,8 млрд. пішло на інвестиції, а 16,5 млрд. – на будівельні контракти, профінансовані частково за рахунок китайських кредитів.
Але рф із цих грошей не дісталося ні цента, хоча роком раніше за той же період інвестиції досягали $2 млрд.
Європейський інвестиційний банк розширить пакет підтримки для України новим трастовим фондом.
Про це повідомила віце-президент ЄІБ Тереза Червінська під час конференції в швейцарському місті Лугано, де головною темою стало відновлення України після війни.
За її словами, щоб розширити пакет підтримки Україні, ЄІБ пропонує новий інструмент – трастовий фонд ЄС-Україна Gateway.
„Цей новий фонд також був розроблений ЄС. Через нього ми зможемо отримати додаткові внески від ЄС та нових партнерів на відбудову України після війни”, – пояснила Червінська.
За її словами, це дозволить швидше відбудувати критичну інфраструктуру країни.
Новий трастовий фонд буде додатковим до існуючої платформи збору таких коштів.
„Ми вважаємо, що цей додатковий інструмент буде відігравати важливу роль у залученні фінансів”, – додала вона.
Гроші будуть інвестовані у стратегічну інфраструктуру, промисловість, охорону здоров’я та освіту.
Влада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа, обсягом 150 млрд євро, з метою розвитку інфраструктури африканських держав. Про це сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Сенегалу, повідомляє ТАСС у четвер, 10 лютого.
„Я рада оголосити, що сьогодні ми виділили 150 млрд євро для програми Африка – Європа. Це перший регіональний план, ухвалений у рамках європейської стратегії Global Gateway (Глобальний портал, – ред.), – сказала голова ЄК. – Global Gateway – це наша глобальна програма інвестицій, що базується на спільних цінностях, які так важливі для Європи та Африки. Йдеться про інвестиції у стратегічну інфраструктуру, в інфраструктуру промисловості, але також охорони здоров’я, освіти та у справах молоді”.
Фон дер Ляєн закликала до створення в Африці „спільного простору процвітання та розвитку Європи та Африки”. За її словами, країни ЄС інвестують до Африки, в середньому, 20 млрд. євро на рік.
Радикальний рух „Талібан” оголосив про намір створити в країні підприємство з переробки канабісу. Про це напередодні написав начальник прес-центру МВС талібів Саїд Хості у Twitter.
У повідомленні зазначено, що підприємство буде створено за допомогою компанії Cpharm. При цьому відомство не повідомляє подробиць про цю фірму.
За даними Хості, з представниками цієї компанії зустрічався заступник міністра внутрішніх справ боротьби з наркотиками. Обсяг ймовірних інвестицій становить 430 млн доларів.
„Усі етапи контракту із зазначеною компанією завершено, і цей проект офіційно стартує найближчими днями”, – запевнив Хості і додав, що продукція цього підприємства також використовуватиметься для виробництва ліків та кремів.
На повідомлення талібів відреагувала австралійська фармацевтична компанія Cpharm.
„Ми надаємо консультаційні послуги фармацевтичним підприємствам в Австралії. Наша компанія ніяк не пов’язана ні з канабісом, ні з „Талібаном”. Ми уявлення не маємо, звідки взявся прес-реліз талібів, і хочемо запевнити всіх, що його не можна пов’язувати із Cpharm Pty Ltd”, – йдеться у заяві компанії.
Згідно з нещодавнім дослідженням Національного бюро економічних досліджень (NBER), розвиток найбільшої у світі віртуальної валюти залежить від намірів відносно невеликої кількості людей. Третина всіх біткоїнів належить десяти тисячам найбільших інвесторів. Видання Bloombergзазначає, що на концентрацію влади криптовалюти жодним чином не вплинула її зростаюча популярність.
Аналітики з Національного бюро економічних досліджень (National Bureau of Economic Research – NBER) навчились розрізняти посередників та кінцевих власників криптовалюти. Автори роботи, Ігор Макаров із Лондонської школи економіки та Антуанетта Шоар із Массачусетського технологічного інституту, розробили набір алгоритмів, що дозволяє за адресами визначити форми власності на ринку біткоїнів, але не можна виключати, що одна особа володіє кількома гаманцями, насправді, як виявилося, це дуже ймовірно.
Зібрані дослідниками дані показують, що концентрація майнерів ще більша: 10% майнерів контролюють 90% майнінгових потужностей біткоїну, при цьому 0,1% з них (всього близько 50 майнерів) мають під контролем 50% майнінгових потужностей. Така висока концентрація може зробити мережу біткоїнів вразливою перед атакою, внаслідок якої група майнерів або навіть один із них отримає над нею контроль.
Вчені підкреслюють, що, незважаючи на зростання уваги до біткоїну за останні кілька років, у його екосистемі, як і раніше, домінують великі гравці, чи то майнери, або власники біткоїнів чи біржі.
