На початку 2024 року напруженість на кордоні між Україною та Польщею сягнула апогею через активізацію протестних акцій польських фермерів, які виступають проти безмитної торгівлі з Україною. Особливо гостро ситуація розгорнулася після того, як 16 лютого було заблоковано шість важливих пунктів пропуску: Ягодин, Рава-Руська, Шегині, Устилуг, Угринів та Краківець.
Протести набрали обертів 11 лютого, коли біля пункту пропуску „Дорогуськ” фермери розсипали зерно з трьох українських вантажівок, демонструючи своє невдоволення політикою відкритого ринку. Ескалація конфлікту продовжилася 20 лютого на станції „Медика”, де протестувальники висипали близько 4 тонн зерна з двох вагонів, що очікували перевантаження.
У зв’язку з цим, в Укрзалізниці повідомили про затримку приблизно 40 вантажних вагонів з сільськогосподарською продукцією, що чекали на перевантаження на зазначеній станції. Польська залізниця та посольство України в Польщі були проінформовані про несанкціоноване втручання в роботу залізниці.
Ці події стали черговим виразом протесту польських перевізників, які з листопада 2023 року по січень 2024 року вже вимагали встановлення дискримінаційних заходів щодо українських колег, йдучи врозріз із рішенням Європейської комісії.
Гуманітарні вантажі теж заблоковані
Однією з ключових проблем стало непропускання гуманітарних вантажів, оскільки протестувальники не робили розрізнення між ними та іншими вантажами, що призвело до утворення значних черг на кордоні. Про це розповів у ефірі телемарафону речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Польський міністр закликає до діалогу
Міністр сільського господарства та розвитку села Польщі, Чеслав Секерський, звернувся до фермерів з проханням припинити блокування, попереджаючи про можливі негативні наслідки для експорту польських товарів до України. Про це пише польське видання Polsat News. Він також наголосив на необхідності розробки двосторонньої угоди, що включатиме захист чутливих продуктів, як-от цукор, птиця, яйця, фрукти, мед та яблучний сік.
Секерський висловив готовність до діалогу з фермерами, наголошуючи на пріоритетності регулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною для міністерства. Він також закликав протестувальників до відповідальності, аби їхні дії завдавали якнайменше шкоди суспільству, та пообіцяв звернутися за додатковими коштами для підтримки фермерів.
Нові логістичні шляхи через Дунай
ПрАТ „Українське Дунайське Пароплавство” (УДП) ініціює новий проект з формування контейнерних караванів, метою якого є створення альтернативного логістичного маршруту через річку Дунай. Ця ініціатива відкриває нові перспективи для транспортування вантажів, забезпечуючи додатковий шлях до ключових європейських портів.
За інформацією, оприлюдненою РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, новий логістичний маршрут відкриває доступ до портів Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини, а також до румунського порту Констанца. Це створює значні переваги для українського експорту, дозволяючи обходити потенційні логістичні перешкоди та забезпечувати більш ефективне та економічне доставлення товарів до Європейського Союзу.
Окрім транспортування, „Українське Дунайське Пароплавство” пропонує послуги зі зберігання та перевалки вантажів в українських портах, а також організацію їх подальшої перевалки в портах призначення. Такий комплексний підхід не тільки сприяє оптимізації вантажопотоків, але й підвищує ефективність міжнародної торгівлі загалом.
Для реалізації проекту компанія вже розпочала консультації з потенційними перевізниками щодо залучення необхідної кількості контейнерів для формування перших караванів.
Через блокування кордону польськими фермерами українські перевізники 20 лютого о 12:00 розпочнуть мирну акцію протесту на трьох пунктах пропуску із Польщею: «Рава-Руська», «Краківець», «Шегині».
Про це «Укрінформу» повідомив голова Громадської організації «Міжнародні автомобільні перевізники України» (МАПУ) Володимир Михалевич.
«Метою проведення мирного зібрання є вираження протесту перевізників України проти блокування руху вантажного транспорту, яке почалося з листопада 2023 року, що завдає значних фінансових втрат для галузі міжнародних автомобільних перевезень України, експортерів та імпортерів обох країн та для економіки України і врешті – підриває обороноздатність України в умовах воєнного стану. Ситуацію з блокуванням ще до цього часу не вдається врегулювати на рівні міністерств, урядів та президентів України й Польщі, тому ми вимушені вдаватися до таких дій», – зазначив Михалевич.
ГО «МАПУ» забезпечуватиме контроль та порядок проїзду через перелічені пункти пропуску, не дозволяючи об’їзд польськими вантажівками загальної черги вантажівок.
Акція проводитиметься цілодобово до 15 березня 2024 року. Або до розблокування кордонів польськими мітингувальниками.
Приблизно 3200 вантажівок очікують на шести прикордонних пунктах пропуску з Польщею через блокування місцевими фермерами, які протестують.
У чергах на шістьох пунктах пропуску на території Польщі в бік України на тлі блокади польськими фермерів на сьогодні перебуває близько 3,2 тис. вантажівок. Про це повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
„Блокується шість напрямків – це напрямки пунктів пропуску „Краківець”, „Шегині”, „Рава-Руська”, „Ягодин”, „Устилуг”, „Угринів”. Загалом станом на ранок сьогодні на всіх цих напрямках в чергах перебуває десь 3 200 вантажівок. Найбільше навпроти ПП „Краківець” – близько 1 300 вантажних транспортних засобів”, – розповів Демченко.
На запитання, яка ситуація у пункті пропуску „Ягодин – Дорогуськ”, Демченко відповів:
„Від 17 лютого польська сторона не приймає (вантажівки – ред.) та з того боку не перетинають кордон вантажні транспортні засоби. Це десь починаючи з обіду й така ситуація на даний момент”.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з польським колегою Дональдом Туском. Сторони обговорили блокаду українського кордону польськими фермерами.
«Провели бесіду з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Ключова тема – ситуація на кордоні та ризики, пов’язані з цим», – зазначив Шмигаль.
За словами прем’єра, ситуація з розсипаним на дорозі українським зерном є неприйнятною. Подібна радикальна риторика польських фермерів є неприпустимою.
«Запропонував польському колезі у діалозі між нашими урядами знайти рішення, яке підтримає українських аграріїв і не зашкодить польським фермерам», – додав прем’єр.
Також Шмигаль зазначив, що зараз спостерігається зростання імпорту, зокрема зернових, до ЄС з росії та третіх країн. На думку прем’єра, Україна та Польща мають об’єднати зусилля для недопуску на європейський ринок російської продукції.
«Мають бути об’єднаними проти спільних викликів і ворогів, що загрожують безпеці Європи. Подякував польському народу за потужну підтримку під час війни», – наголосив глава Кабміну.
Фермери з Чехії та інших країн Центральної та Східної Європи 22 лютого братимуть участь у міжнародній акції протесту.
Про це повідомляє News CZ.
Частина фермерів вирушила у понеділок із важкою технікою до Праги, де вони хочуть перекрити швидкісну автомагістраль.
За словами прес-секретаря аграрної палати Барбари Панкова, неможливо передбачити, скільки тракторів та іншої важкої техніки вирушить до кордону.
„Ми не можемо виключити, що будуть перекриті прикордонні переходи та дороги”, – сказала Панкова.
Сільськогосподарські організації Центральної та Східної Європи обговорюють проблеми із ЄС. З понеділка по вівторок у польському Отренбусечі (на околиці Варшави) відбувається зустріч сільськогосподарських організацій із Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Литви та Латвії.
Частина чеських селян незадоволена станом справ у сільському господарстві країни. На знак протесту вони 13 лютого провели акцію протесту біля міністерства сільського господарства у Тешнові.
Очікується, що у Празі 14 лютого зберуться від 600 до 1000 тракторів та іншої сільськогосподарської техніки. Фермери планують перекрити одну із автострад у Празі.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
В Україні оновили перелік товарів, які мають пріоритет при перетині кордону або потребують особливого режиму зберігання, повідомляє Державна служба України з безпеки на транспорті («Укртрансбезпека»). В переліку кодів УКТЗЕД з’явились компоненти крові та лікарські засоби.
За рішенням уряду розробники проєкту «єЧерга» внесли до системи оновлений перелік товарів, які мають пріоритет при перетині кордону або потребують особливого режиму зберігання. Ознайомитись з повним переліком можна за посиланням.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Страйк польських фермерів з наступного тижня пошириться на пункт пропуску „Зосин-Устилуг” з польської сторони кордону. До цього вони планують заблокувати п/п „Дорогуськ-Ягодин”.
Про це повідомляє прес-служба Держприкордонслужби.
За попередньою інформацією з польської сторони для легкових транспортних засобів і автобусів пропуск через „Зосин-Устилуг” має лишитися вільним. Вантажні авто масою до 7,5 тонн страйкарі планують пропускати по три авто за годину в кожну сторону.
Нагадаємо, польські фермери 9 лютого планують заблокувати пункт пропуску „Дорогуськ – Ягодин”. Блокада почнеться об 11:00 за київським часом із використанням сільськогосподарської техніки. Акція протесту погоджена місцевою владою до 9 березня 2024 року.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
В уряді Польщі анонсували посилення контролю на кордоні з Україною. Варшава хоче активізувати перевірки товарів, які їдуть з України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство сільського господарства та сільського розвитку Польщі у Twitter (X).
Глава польського відомства Чеслав Секерський провів перевірки на прикордонному пункту пропуску „Медика”. Раніше він відвідав КПП „Корчова” на кордоні з Україною.
Секерський анонсує посилення контролю та більшу активізацію перевірок.
Zapleśniałe maliny cofnięte na Ukrainę.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
„Надмірний імпорт сільськогосподарської продукції з України, яка не відповідає виробничим вимогам ЄС, загрожує конкурентоспроможності польського сільського господарства”, – йдеться у повідомленні міністерства.
Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзєйчак також другий день поспіль інспектує прикордонні пункти. Сьогодні він відвідав КПП „Ягодин-Дорогуськ”, а вчора побував у Грубешуві.
Він зазначив, що наглядає за перевірками сільгосптоварів, які ввозяться з України.
Колодзєйчак також опублікував фото неякісної замороженої малини, яку розвернули на кордоні.
„Після такої малини висновок один: ембарго на українську заморожену малину, якої у 2023 році до Польщі надійшло понад 60 тисяч тонн”, – написав він у Twitter (X).
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Польські фермери оголосили про нову блокаду кордону з Україною. Її початок намічено на 9 лютого. Причому блокуватимуть усі автодороги з України до Польщі, а також переходи на всіх пунктах пропуску.
Про це повідомляє польське видання sad24.pl.
У повідомленні, зокрема, йдеться, що блокаду кордону організовує спілка фермерів „Солідарність”. Рішення про нову блокаду було винесено президією спілки одноголосно 31 січня. „Солідарність” також закликала до загального фермерського страйку та блокади всіх шляхів сполучення з Україною. Акція розпочнеться 9 лютого о 10.00.
Фермери заявляють, що їх змусила на таку безпрецедентну акцію невизначена позиція польського уряду, а також позиція Єврокомісії щодо імпорту агропродукції з України.
„Наше терпіння вичерпалося. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року неприйнятна для всієї нашої сільськогосподарської спільноти”, – заявляють польські аграрії.
Вони кажуть, що імпорт сільгосппродукції до ЄС поставив під удар не лише рентабельність, а й саме існування польських фермерських господарств, які є сімейним бізнесом та єдиним джерелом існування багатьох спадкових аграріїв, а також основою аграрного виробництва Польщі.
„Немає жодної угоди щодо реалізації „європейського зеленого курсу”, стратегії ЄС „від ферми до столу” та Загальної сільськогосподарської політики Європейського союзу в запропонованому вигляді. Польський уряд повинен мати чіткий план розвитку сільськогосподарського виробництва, рентабельності виробництва, відновлення польської переробки та польської торгівлі. Ми боротимемося за це доти, доки це не станеться. Польські сімейні ферми – це основа продовольчої безпеки країни. Здорова польська їжа, виготовлена польськими фермерами, є основою харчування та здоров’я польських громадян”, – заявляє ” Солідарність”.
Як повідомляють фермери, вони категорично не згодні з поточною ситуацією і закликають усіх працівників аграрної галузі приєднатися до їхнього протесту. Лише тоді можна сподіватися, що влада у Варшаві та Брюсселі прислухається до їхнього голосу.
„Ми просимо співвітчизників з розумінням поставитися до ситуації, в якій ми всі опинилися. Ми боремося за наше спільне благо – порятунок польських сімейних ферм, які здебільшого належать кільком поколінням, від краху та банкрутства”, – звертаються польські фермери до співгромадян.
У Румунії фермери та автоперевізники, які вже сьомий день протестують із уповільненням руху транспорту на шляхах, у вівторок подали уряду список вимог, розширений до 76 пунктів, і заявили, що продовжать серію демонстрацій, які охопили багато регіонів Румунії.
Це сталося після того, як кілька організацій, котрі відмежувалися від організації протестів, але запевнили протестувальників у своїй солідарності, узгодили з міністром сільського господарства пакет заходів із 13 пунктів у понеділок, а їхні лідери заявили, що протест з їхнього боку завершено.
На одному з в’їздів у Бухарест, в районі Афуматі, обраний демонстрантами речник Андрус Данут заявив, що фермери продовжуватимуть демонстрацію, допоки не будуть виконані вимоги перевізників, і що список вимог фермерів «від імені румунського народу» було розширено до 76 пунктів і передано уряду.
У списку, який наводить інформаційне агентство Agerpres, серед умов припинення протесту, серед іншого, – зниження ціни обов’язкового страхування цивільної відповідальності вантажівок до 5000 лей, збільшення державної субсидії на гектар до 250 євро, а також скорочення кількості членів парламенту відповідно до результатів референдуму.
Уряд має також збільшити державну компенсацію за збитки, спричинені посухою, зі 100 євро до 250 євро за гектар, а також скасувати акциз на дизельне паливо.
Крім того, протестувальники вимагають рівних умов у перевезеннях, тобто антидемпінгового закону, який каратиме транспортні компанії, котрі пропонують свої послуги нижче собівартості. Водночас вони вважають за необхідне запровадити мінімальний довідковий тариф за зразком Іспанії та Угорщини.
У списку також 50-відсоткове зниження податку на прибуток для працівників сільського господарства, скасування електронних рахунків-фактур для компаній з оборотом менше мільйона євро, скасування акцизного податку на дизельне паливо, що використовується в сільському господарстві, і заборона продажу землі іноземцям.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу у вівторок заявив, що поважає домовленості з фермерами, які протестують на в’їздах до Бухареста, але не бажає виконувати їхні нові вимоги. За словами міністра, сільгоспвиробники, які протестують на Афуматі, не фермери, а «підбурювачі і протестувальники».
Він закликав їх повертатися додому, тому що міністерство надало всі необхідні ресурси для функціонування галузі сільського господарства Румунії в 2024 році, а нові вимоги – «відхилення».
Поліція не допускала в місто фермерів і перевізників, які протестували на об’їзній дорозі Бухареста, обгрунтовуючи це тим, що для в’їзду важкої техніки потрібен спеціальний дозвіл.
Через це у вівторок було внесено офіційний запит на продовження демонстрації перед будівлею уряду, але мер Бухареста не погодив його, назвавши неприйнятним. Протестувальники мали намір блокувати центр Бухареста 15 тисячами одиниць сільгопстехніки і вантажівок із понеділка до п’ятниці.
У вівторок акції протесту сільгоспвиробників і водіїв вантажівок тривали на кількох центральних шляхах країни, в тому числі на дорогах, що ведуть до прикордонних переходів. Водночас у центрі міста Сірет у вівторок на демонстрацію вийшло близько 150 українських і турецьких водіїв, які застрягли на в’їзді до міста через демонстрацію фермерів.
Як повідомляє Agerpres, у вівторок близько 250 вантажівок чекали на прикордонному переході в Сіреті, щоб в’їхати в Україну, але протести фермерів завадили їм у цьому. Частина іноземних далекобійників чекає біля прикордонного переходу з ранку понеділка.
