Кабінет міністрів сьогодні розгляне законопроект про зміни до Податкового кодексу України, пов’язаних із завершенням карантину, встановленого через COVID-19. Податкові пільги діяли три роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена Комітету Верховної ради з питань податкової та фінансової політики Ярослава Железняка в Telegram.
Як зазначив депутат, ВООЗ у травні скасувало статус пандемії COVID-19.
„У нас карантин формально ще діє до 30.06.2023, ну і судячи по внесення такого факту закону урядом, то на цьому і завершиться”, – додав Железняк.
Нардеп додав, що більшість норм і так втрачають свою силу після закінчення пандемії, але є дві технічні зміни:
•про тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.
Скасування статусу пандемії
Нагадаємо, 5 травня 2023 голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебрейєсус оголосив про завершення дії надзвичайної ситуації в галузі суспільної охорони здоров’я, що була оголошена через коронавірусну інфекцію в березні 2020 року.
При цьому очільник Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко сказав, що МОЗ зараз розглядає можливість скасування карантинних обмежень. За його словами, влада вже почала переглядати постанову Кабміну, згідно з якою в Україні діє карантин. І незабаром розпочнеться підготовка до скасування цієї постанови, оскільки вона тягне за собою не тільки протиепідемічні обмеження, але й дії, пов’язані з суб’єктами господарювання під час карантину.
При цьому карантинні норми в Україні фактично припинили виконувати з початком війні 24 лютого 2022 року.
Детальніше про скасування карантину читайте в матеріалі РБК-Україна „Кінець пандемії COVID-19? Коли в Україні скасують карантин і що буде із вакцинацією”.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Федеральний конституційний суд Німеччини в Карлсруе у вівторок відхилив дві скарги на ухвалений минулого року закон про участь Берліна у фонді Європейського Союзу з подолання наслідків пандемії COVID-19.
Про це повідомляє DW.
Скарги до суду подали Бернд Люке, співзасновник і колишній член партії „Альтернатива для Німеччини”, та бізнесмен Генріх Вайс, який раніше очолював провідну лобістську групу німецької промислової BDI.
Обидва заявляли, що Європейський Союз перевищив повноваження під час створення фонду, бо це не передбачено його установчими договорами, а також перешкоджає бюджетному нагляду з боку німецького Бундестагу.
Вони розкритикували положення фонду, згідно з яким Євросоюз може залучати кошти на ринках капіталу, а країни-члени ЄС несуть спільну відповідальність за позики. За їхніми словами, це може призвести до додаткового боргового навантаження для Німеччини в разі, якщо інші держави не виконають свої зобов’язання з погашення позик.
Компромісний план відновлення Європи: як ЄС планує рятувати свою економіку
А проте, Конституційний суд Німеччини постановив, що домовленість про створення фонду „не є очевидним виходом за межі поточної інтеграційної програми Європейського Союзу, а також не погіршує загальну відповідальність німецького Бундестагу за бюджетні питання”.
Фонд відновлення ЄС під назвою Next Generation EU було створено у 2020 році у відповідь на економічні збитки, спричинені пандемією COVID-19 та локдауном. Він дозволяє Європейській комісії залучити до 750 мільярдів євро (786 мільярдів доларів) на ринках капіталу.
Суми будуть надаватися через Європейську комісію частково у вигляді грантів, а частково у вигляді довгострокових кредитів на фінансування узгоджених із Брюсселем планів реформ та інвестицій.
Конституційний суд Німеччини схвалив її участь у фонді ще у квітні 2021 року. Однак тоді судді визнали, що все ще існує ймовірність порушення конституції, тому ухвалили здійснити більш повне вивчення справи, яке й завершилося оголошеним у вівторок рішенням.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Китайський виробник смартфонів Xiaomi Corp зафіксував різке падіння доходу у другому кварталі. Найбільший у світі ринок смартфонів скоротився через суворі обмеження, повʼязані з COVID, пише Reuters.
Продажі компанії впали на 20% у річному обчисленні до 70,17 млрд юанів ($10,3 млрд), що не відповідає оцінкам і свідчить про ще більш різке зниження проти попереднього кварталу, коли компанія повідомила про перше падіння виторгу з моменту лістингу.
Чистий прибуток упав на 67% – до 2,08 млрд юанів.
Дані цього тижня показали, що економіка Китаю несподівано сповільнилася в липні. Це вказує на те, що друга за величиною економіка світу щосили намагається оговтатися від удару через коронавірусні обмеження.
За даними дослідницької компанії Canalys, сектор смартфонів у Китаї, який тривалий час перебував у застої, особливо постраждав від спаду: у другому кварталі обсяги продажів знизилися на 10% у річному обчисленні.
Продажі смартфонів Xiaomi, що дають понад половину загального доходу компанії, впали на 29%.
У 2021 році продаж Xiaomi різко зріс після того, як вона захопила частку ринку в конкурента Huawei Technologies Co Ltd, чия здатність закуповувати компоненти була сильно обмежена санкціями США.
Проте успіх був недовгим, і з початку 2022 року ціна акцій компанії впала майже на 40% через уповільнення економіки Китаю та послаблення бізнесу за кордоном.
В Індії, на найпотужнішому ринку Xiaomi за межами Китаю, компанія стала обʼєктом урядових розслідувань за звинуваченням в ухиленні від сплати податків.
У квітні індійські податкові органи конфіскували активи компанії на суму $725 млн, заявивши, що вона незаконно переказувала кошти за кордон під виглядом платників роялті. Xiaomi відкидає будь-які звинувачення.
Слабкий ринок смартфонів у Китаї та в усьому світі змусив компанію шукати нові можливості.
Цього місяця Xiaomi заявила, що почала тестувати безпілотні автомобілі в деяких містах Китаю.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов повідомив, що спалах коронавірусу у світі не приніс жодних негативних наслідків для економіки України. Відповідна заява була зроблена в ефірі програми «Свобода слова» на одному з українських телеканалів.
За словами Милованова, міністерство ретельно моніторить ситуацію, що склалася у зв’язку з поширенням коронавірусу. Утім експорт товарів з України в Китай триває й досі.
«У нас є певний експорт, ми продаємо товари в Китай. Але більшість із них там є: і масло, і решта харчових продуктів», – зазначив він.
А також додав, що Україна продовжує імпортувати з КНР певні споживчі товари, хоча в цілому імпорт з цієї країни знизився.
«Це, з одного боку, можливо, якось впливає на економіку, але, з іншого – дозволяє українському бізнесу зайти в цю нішу й розвинутися. Тобто це – можливість», – сказав Милованов.
Раніше він заявив, що спалах коронавірусу може призвести до закриття металургійних заводів у Китаї, що дозволить Україні збільшити експорт металургійної продукції до цієї азіатської країни.
Німецька авіакомпанія Lufthansa і нідерландський перевізник KLM оголосили, що знизять витрати, зокрема, скоротять бюджет і заморозять найм, щоб зменшити вплив коронавірусу на їх бізнес.
KLM скоротить найм нових співробітників і зовнішніх консультантів, затримає нові ІТ-проєкти і плани з оновлення офісів, а також значно скоротить витрати на відрядження.
«Вплив (вірусу) на доходи KLM буде дуже значним і він лише частково зменшиться за рахунок нижчих витрат і нижчої ціни на паливо», – сказав фінансовий директор компанії Ерік Свелгайм про наслідки коронавірусу.
Персоналу запропонували взяти вихідні дні, щоб скоротити витрати компанії, оскільки частота рейсів і далі страждає від скорочення авіаперельотів.
KLM закрила маршрути в Китай до кінця березня. Як повідомлялось, материнська компанія Air France-KLM очікує втратити до 200 млн євро прибутку через коронавірус.
Рентабельність нідерландської авіакомпанії впала з 10% до 7,7% в минулому році, а операційний прибуток впав на 22% до 853 мільйонів євро.
Найбільша авіакомпанія Німеччини Lufthansa в середу оголосила про програму скорочення витрат, включаючи призупинення набору нових співробітників.
Lufthansa також запропонувала працівникам неоплачувану відпустку та розглядає розширення варіантів роботи на неповний робочий день у контексті колективних договорів.
До речі, станом на 26 лютого випадки зараження коронавірусом зафіксовано на всіх континентах, крім Антарктиди.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
