Національний банк України прогнозує, що в найближчі місяці зростання споживчих цін помірно пришвидшиться через вичерпання ефектів більших врожаїв попереднього року та збільшення витрат бізнесу на оплату праці.
„У квітні зниження інфляції в річному вимірі призупинилося, а фундаментальний інфляційний тиск – очікувано незначно посилився. Національний банк прогнозує, що зростання споживчих цін помірно пришвидшиться в найближчі місяці через вичерпання ефектів більших врожаїв попереднього року та теплої погоди цього року, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та зростання адміністративної складової інфляції”, – йдеться в повідомленні.
У Нацбанку підкреслюють, що водночас інфляцію стримуватимуть зниження зовнішнього цінового тиску та заходи монетарної політики, в тому числі з підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та захисту заощаджень населення від інфляційного знецінення. Монетарна політика й надалі спрямовуватиметься на збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. упродовж наступних років.
Банкам і ломбардам в Україні заборонено приймати у заставу товари, які можуть застосовувати на полі бою.
Національний банк України запровадив обмеження для банків та ломбардів. Тепер вони не можуть приймати у заставу товари, які застосовують у військових цілях. Про це повідомила пресслужба регулятора в п’ятницю, 3 травня.
Тепер банкам та ломбардам заборонено приймати у заставу товари, які можуть застосовувати на полі бою та які внесені до Єдиного списку товарів подвійного призначення. Зокрема, йдеться про безпілотники, тепловізори та прилади нічного бачення.
У НБУ розповіли, що такі заходи ввели у рамках виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі Інтернет.
Все більше українських підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу, а кількість тих, хто шукає роботу, згідно з кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочується.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Національного банку України (НБУ).
“Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася”, – йдеться в документі.
Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію. Адже кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6,5 млн осіб, вказують у регуляторі.
Попит на робочу силу в Україні зростає, водночас пропозиція залишається обмеженою, у тому числі з огляду на подальше збільшення кількості мігрантів. Через кадрові проблеми посилювався тиск на заробітні плати у бік підвищення.
За даними НБУ, тиск у бік підвищення заробітних плат збільшився як з боку пошукачів роботи, так і роботодавців.
Крім того, додатковий вплив мало підвищення мінімальної заробітної плати на початку року. “Зростання зарплат, значні обсяги витрат бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців, індексація пенсій (з березня) і підвищення виплат, прив’язаних до мінімальної зарплати, сприяли збільшенню доходів домогосподарств, що, зі свого боку, підтримує споживчий попит”, – зазначили в НБУ.
За даними НБУ, зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу.
Як зазначили в НБУ, кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася.
“Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію”, – йдеться в огляді.
Кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тисяч (або 2%) до 6,5 млн осіб.
З початку року Нацбанк продав на міжбанку понад 5,2 млрд доларів, а придбав – лише 71,8 млн доларів.
На поточному тижні Національний банк України утретє поспіль збільшив продаж валюти на міжбанку. Про це свідчать дані на сайті регулятора у неділю, 24 березня.
Так, за п’ять робочих днів продаж зріс на понад 420 млн доларів – до 680,9 млн доларів. При цьому, було куплено лише 460 тисяч доларів.
Загалом з початку поточного року Нацбанк продав на міжбанку понад 5,2 млрд доларів, а придбав – лише 71,8 млн доларів.
Національний банк України 2024 року, як і роком раніше, достроково перерахує до державного бюджету до 80% свого чистого прибутку за попередній рік, це погоджено в оновленому Меморандумі економічної та фінансової політики України за програмою розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом (МВФ) і оформлено ухваленим 21 березня законом.
“Ми зобов’язуємося у 2024 році утриматися від використання прибутку НБУ на цільові видатки та спрямуємо цю категорію доходів до Загального фонду державного бюджету”, – ідеться в Меморандумі, опублікованому на сайті МВФ.
Згідно з ним, Нацбанк може перерахувати до держбюджету до 30 млрд грн уже в березні, а ще 8 млрд грн – до кінця червня.
Верховна Рада 21 березня ухвалила в цілому закон №9667-1 про внесення змін до закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, у якому згідно з правкою голови профільного парламентського комітету Данила Гетманцева НБУ у 2024 році дозволяється достроково, до підтвердження зовнішнього аудитора та затвердження радою НБУ річної фінансової звітності за 2023 рік, перерахувати до держбюджету 80% від суми прибутку.
“Нарешті, ми визнаємо, що витрати, пов’язані з реалізацією грошово-кредитної політики шляхом поглинання ліквідності (відсоткові витрати за депозитними сертифікатами НБУ), є необхідними та виправданими для підтримання макроекономічної стабільності”, – йдеться також у Меморандумі, підтверджуючи позицію Нацбанку в дискусії щодо ставок за депозитними сертифікатами.
У матеріалах Фонду констатується, що нестабільність у розподілі виділеного зовнішнього фінансування стала серйозною проблемою для виконання бюджету, у зв’язку з чим уряду довелося вдатися до низки заходів: було перенесено наперед виплату дивідендів держпідприємствами, здійснено авансові податкові платежі, зокрема приблизно 24 млрд грн податку на прибуток від банків, а також відтерміновано окремі видатки. Крім того, уряд зміг залучити кошти на ринку ОВДП і використовував наявні в нього грошові резерви, які необхідно буде відновити до кінця року з урахуванням зниження зовнішнього фінансування у 2025 році.
“Деякі з цих заходів, хоча вони й необхідні за цих обставин, передбачають компромісні рішення, оскільки вони можуть спричинити непередбачуване виконання бюджету, знизити податкову прозорість і спричинити економічний спад. Подальші затримки в зовнішньому фінансуванні, ймовірно, змусять вдатися до неоптимальних заходів, акцентуючи увагу на важливості того, щоб зовнішні донори вчасно надали свої зобов’язання щодо фінансування”, – зазначив МВФ.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Окрім того, рада директорів МВФ 21 березня схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які повинні надійти протягом двох-трьох днів, а 22 березня до бюджету надійшло $230 млн від Японії в рамках проєкту Світового банку на відновлення сільського господарства.
За прогнозами Нацбанку, Україна з середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Обсяг валового зовнішнього боргу України у 2023 році збільшився на 30,6 млрд доларів та на кінець року становив 161,5 млрд доларів. Відносно ВВП обсяг боргу збільшився за рік із 81,6% до 90,7%
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані НБУ.
Зовнішній борг державного сектору збільшився на 29,2 млрд доларів та становив 98,3 млрд доларів (55,2% від ВВП), зокрема, за рахунок залучення кредитів від міжнародних партнерів (26,0 млрд доларів) та від МВФ (3,6 млрд доларів).
Зовнішні зобов’язання приватного сектору збільшився на 1,4 млрд доларів та становили 63,2 млрд доларів (35,5% від ВВП).
Основною валютою зовнішніх запозичень України станом залишався долар США: 47,7% від загального обсягу зовнішнього боргу, однак, його частка зменшилася за рік на 7,9 в. п. Також зменшилися питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ на 0,8 в. п. – до 10,2% та частка боргу в гривні на 0,5 в. п. – до 1,4%. Водночас збільшилася частка запозичень у євро: з 29,1% до 37,8%
На кінець 2023 року за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) основною країною-кредитором залишався Кіпр – 48,5%.
[type] => post
[excerpt] => Обсяг валового зовнішнього боргу України у 2023 році збільшився на 30,6 млрд доларів та на кінець року становив 161,5 млрд доларів. Відносно ВВП обсяг боргу збільшився за рік із 81,6% до 90,7%
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1711041660
[modified] => 1711039091
)
[title] => Зовнішній борг України за рік збільшився на 30 млрд доларів: НБУ назвав причини
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47073&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 47071
[uk] => 47073
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 26384
[image] => Array
(
[id] => 26384
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag.jpg
[original_lng] => 94658
[original_w] => 1140
[original_h] => 641
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/inflacio-hrivnya-ukrajna-gazdasag.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 938
[_thumbnail_id] => 26384
[_edit_lock] => 1711031895:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 1591
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 108
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НБУ
)
)
[7] => Array
(
[id] => 46816
[content] =>
За результатами 2023 року в Україні залишається низьким рівень підроблення банкнот національної валюти. Він навіть дещо скоротився.
Про це повідомляє пресслужба Національного банку з посиланням на моніторинг стану вилучення з обігу банкнот національної валюти в Україні за 2023 рік. Так, за підсумками минулого року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,1 підроблених банкноти (за підсумками 2022 року – близько 2,2 банкноти).
У НБУ зазначили, що згідно з інформацією Європейського центрального банку цей показник у країнах Європейського Союзу у 2023 році майже у вісім разів вищий. Він становив приблизно 16 банкнот євро (за підсумками 2022 року – 13 банкнот).
За даними регулятора, найчастіше у 2023 році підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість (93%) вилучених з обігу підробок припадала на банкноти трьох номіналів:
200 грн (61% від загальної кількості вилучених підробок та 41% від їхньої загальної суми);
500 грн (24% та 41% відповідно);
100 грн (8% та 3% відповідно).
Інші вилучені з обігу підроблені банкноти гривні становили лише 7%. Як наслідок, за результатами моніторингу 2023 року підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 18% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно на 1 млн справжніх банкнот гривні нового зразка кількість підроблених становила лише 0,4 банкноти. Це зумовлено посиленою системою захисту, яку мають банкноти національної валюти нового покоління, зокрема високих номіналів 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк увів у обіг у 2015 – 2020 роках. Для захисту цих банкнот, які найчастіше привертають увагу зловмисників, застосовано інноваційні оптично-змінні елементи захисту: громадянам їх легко перевірити, а зловмисникам – надзвичайно складно відтворити.
Як перевірити справжність банкнот гривні?
НБУ зазначає, що здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі. Знання елементів захисту банкнот гривні та уважна їх перевірка під час розрахунків мінімізують ризики отримання підробок. Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дають змогу гарантовано виявляти підроблені грошові знаки під час їхнього уважного візуального та тактильного контролю без застосування спеціального обладнання. Так, справжність банкноти перевіряється в такий спосіб:
на дотик – перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку;
проти світла візуально перевіряються:
наявність водяних знаків (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);
наявність наскрізного елемента (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла;
наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла можна побачити в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, напису “ГРН” та зображення малого Державного Герба України (тризуба);
зображення, виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003–2007 років і нових банкнотах номіналами 20 гривень зразка 2018 року та 50 гривень зразка 2019 року) і мають кінетичний ефект поступового переходу одного кольору в інший (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналами 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
“віконна” (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року коричневого кольору, 200 гривень зразка 2019 року – синього, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого, 1000 гривень зразка 2019 року – пурпурного), що містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (в банкнот номіналом 100–500 грн), зображення малого Державного Герба України (в банкноти 1000 грн). При зміні кута нахилу банкнот спостерігається яскраво виражений кінетичний ефект зміни напрямку руху фонових зображень стрічки;
латентне зображення цифрового позначення номіналу, видиме під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темне на світлому фоні під час розглядання банкноти з довгої сторони, світле та темному фоні – з короткої сторони).
Крім того, за даними регулятора, рівень підроблення банкнот іноземної валюти торік також був низьким. За 2023 рік банки та фінансові установи по всій Україні вилучили з обігу менше ніж сімсот підроблених банкнот іноземної валюти (у 2022 році – близько шестисот). Серед вилучених з обігу у 2023 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США – 97% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. На банкноти євро торік припадало лише 3% вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів:
100 та 50 доларів США (92% та 7% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США);
50 та 200 євро (39% та 30% від загальної кількості вилучених підроблених євро).
Доходи банків за січень цього року зросли на 9% до 42,148 млрд гривень, зазначає Нацбанк України.
Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків у січні 2024 року склав 16,762 млрд гривень. Це на 14% більше, ніж у січні 2023 року. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Нацбанк зазначає, що доходи банків за січень цього року зросли на 9% до 42,148 млрд гривень, при цьому відсоткові доходи зросли на 22% до 28,993 млрд гривень.
Витрати зросли на 6% до 25,385 млрд гривень. Банки скоротили відрахування резервів під майбутні збитки на 1,253 млрд гривень, додає НБУ
Результатом третього перегляду програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) стане виділення МВФ траншу Україні на 890 млн доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Національного банку України (НБУ).
За даними прес-служби, голова НБУ Андрій Пишний відбув з робочим візитом до Варшави (Польща). Він приєднається до команди НБУ, яка працює у Варшаві з 17 лютого у складі української делегації для проведення обговорень з місією МВФ щодо третього перегляду програми EFF).
Програма EFF передбачає виділення траншів Україні за результатами її щоквартальних переглядів. У грудні 2023 року Україна успішно пройшла другий перегляд програми, в межах якої вже отримано три транші загальним обсягом близько 4,5 млрд доларів.
„За успішного проходження третього перегляду програми Україна може отримати черговий транш обсягом майже 890 млн доларів, а загальна сума отриманого фінансування зросте до 5,4 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
