Ціни на вантажні автоперевезення зросли на 15-20% у зв’язку із заблокованими пропускними пунктами на українсько-польському та українсько-румунському кордонах.
Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич в телемарафоні Єдині новини.
„Основні збитки стосуються транспортних витрат. Кожен день простою автомобілів коштує грошей”, – зазначив посадовець.
За його словами, румунські фермери, які почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною, вимагають від свого уряду збільшення підтримки.
Він також додав, що Україна на сьогоднішній день не імпортує в Румунію пшеницю, ріпак, соняшник та кукурудзу, а перевозить цю продукцію транзитом до портів.
„Тому як таких вимог до України, як нам відомо, в принципі немає”, – резюмував Дмитрасевич.
Уряд Литви на засіданні в середу затвердив тимчасову заборону на перевезення територією країни і з неї 57 груп товарів подвійного призначення, повідомляє агентство BNS.
Обмежувальний захід зачіпає переважно перевезення мікроелектроніки та напівпровідникових компонентів із затвердженого національного списку контрольованих товарів подвійного призначення.
„Литва обмежує переміщення деяких товарів подвійного або потенційно подвійного призначення своєю територією щонайменше на рік”, – заявила на засіданні міністерка економіки та інновацій Аушріне Армонайте.
За її словами, у влади Литви є інформація, що такі товари можуть бути використані у війні проти України.
„Ми не хочемо допустити, щоб нашу територію використовували в цих цілях, тому і вводимо такі обмеження”, – сказала Армонайте.
Україна отримала 100 додаткових базових квот ЄКМТ (Європейської конференції міністрів транспорту) на 2023 рік.
Про це повідомляє Мінінфраструктури.
„Ці квоти дозволять надалі безперешкодно виконувати перевезення вантажів автомобілями територіями країн-учасниць системи багатосторонньої квоти дозволів ЄКМТ”, – пояснили у відомстві.
Як зазначається, усього на наступний рік Україна матиме 475 базових квот. Це на 27% більше, ніж у 2022 році та протягом кількох останніх років.
Цього року Україна уклала з ЄС угоду про „транспортний безвіз”. Завдяки цьому без спеціальних дозволів українські перевізники мають право здійснювати тільки двосторонні та транзитні перевезення до 27 європейських країн.
Дозволи ЄКМТ потрібні перевізникам, які здійснюють рейси до 52 країн-учасниць ЄКМТ. Вони дають можливість здійснювати не лише двосторонні та транзитні перевезення вантажів, але й їх транспортування з/в треті країни.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну значна частина товарів експортується автомобільним транспортом. До прикладу, у вересні фізичний обсяг такого експорту склав 1,4 млн тонн.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Як повідомили в Міністерстві технологій і промисловості Угорщини, вже видно перші результати переговорів минулих місяців: порівняно із січнем вантажообіг рослинницької продукції на українсько-угорському залізничному кордоні на станції «Загонь» збільшився у вісім із половиною раза. Кількість зерновозів з українського боку, які очікують на перетин угорського кордону, скоротилася з понад 4 з половиною тисяч до менш ніж 3 тисяч, і на меті – подальше зменшення заторів.
В Угорщині був розроблений проєкт вартістю 12,4 мільярда форинтів для розширення колійної мережі прикордоння, за планом, перші результати його реалізації будуть відчутні ще цього року.
Крім того, на угорському кордоні прискорили фітосанітарні перевірки, угорські державні залізниці проводять підготовку та перегрупування машиністів, з перевалкою допомагає локомотив-штовхач. У минулі роки Україна перевозила зернові в основному кораблями, зокрема в Африку, на Близький Схід, але після нападу Росії ця можливість припинилася і зросла потреба у залізничному транспорті.
Африка та Близький Схід завжди купували зерно в України у великих кількостях, якщо вони не отримають його зараз, у деяких країнах може настати голод. Внаслідок посухи Угорщина цього року також потребує імпорту, тому також купує зерно від України.
Оскільки посуха спричинила дефіцит зерна по всій Європі, орендувати або придбати вагони для перевезення зерна практично неможливо, проблема полягає і в нестачі робочої сили, відповідних локомотивів, а в районі Загоня бракує місця для зберігання вагонів.
Незважаючи на це, з початку року по серпень перевалку в Епер’єшке збільшили з нуля до майже 90 тисяч тонн. У Загоні пропускна здатність залізниці для перевезень менша, але й там до Угорщини переправили понад 30 тисяч тонн зернових – кукурудзу, пшеницю, соняшник.
Молдова скасувала дозволи на вантажні перевезення для України. З 1 вересня українські перевізники зможуть їздити у Молдову за новими спрощеними правилами.
Про це повідомив у своєму Telegram-каналі заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.
Як зазначається, Україна та Молдова підписали двосторонній протокол, який остаточно позбавить Україну ризиків зупинки експорту. До підписання угоди Молдова залишилася єдиною країною-сусідкою України, з якою вантажні перевезення не були лібералізовані.
„Це останній крок до скасування дозвільного режиму з усіма країнами-сусідами. Після підписання „транспортного безвізу” з Європейським союзом Молдова залишилася єдиною країною на наших кордонах, з якою не було лібералізовано вантажні перевезення”, – написав Наєм.
За його словами, підписання двостороннього протоколу позбавляє ризиків зупинки експорту українських вантажів. Він розповів, що минулого року загальний товарообіг між країнами виріс майже на третину. А через блокування Росією українських портів цей напрямок став ще більш важливим для українських вантажів.
Мустафа Найєм зазначив, що, за розрахунками міністерства, потік вантажів може вирости на 10 мільйонів тонн щороку.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Латвія ухвалила рішення призупинити прямі залізничні перевезення військових вантажів із білорусі до третіх країн через свої порти. Про це повідомляє з посиланням на Delfi.
„З 10 травня Латвія призупинила дію угоди, яка дозволяла прямі залізничні перевезення військових вантажів з білорусії до третіх країн через латвійські порти”, – йдеться у повідомленні.
Зазначили, що угода про пряме перевезення білоруських військових вантажів за рішенням уряду була ухвалена 25 січня 1994 року, коли Латвія ще не вступила до Євросоюзу.
„Латвія вступила в ЄС 1 травня 2004 року, а 29 березня 2004 року стала членом НАТО, а тому пов’язана правовими нормами цих міжнародних організацій і угода з Білоруссю відповідає цим правилам. Втім, держуправління Латвії в цілому переглядає двосторонні відносини з Росією та Білоруссю в контексті війни Росії в Україні”, – наголошується в заяві.
За рік ціни на доставку вантажів зросли в сім разів: минулого літа перевезення 40-футового морського контейнера з Шанхаю в Роттердам коштувало в середньому 1650 доларів, а тепер 11 196 доларів, інформує компанія iBanFirst, яка здійснює транскордонні фінансові перекази.
Як наголошується в повідомленні, надзвичайне зростання вартості морських перевезень пов’язане, зокрема, з тим, що зросла ціна контейнерів: із 3000 доларів улітку 2020 року до приблизно 20 тисяч нині. Збільшення вартості доставки вантажів у першу чергу негативно позначилося на товарах з низькою доданою вартістю та низькими націнками, наприклад холодильниках, але тепер має сильний вплив і на товари з високою доданою вартістю.
Гергей Генрік, менеджер з питань бухгалтерського обліку iBanFirst, зазначає, що ситуація з морськими вантажними перевезеннями погіршилася через безпрецедентну перевантаженість у портах та гострі проблеми з транспортом. Показовим у цьому плані є випадок на Суецькому каналі наприкінці березня 2021 року, коли багато контейнерів не могли досягти місця призначення.
Експерти сходяться на думці, що напруженість у світових ланцюгах поставок ще не завершилася й не можна виключати в майбутньому подальших зривів унаслідок пандемії. Як приклад наводиться Китай, де в червні 2021 року було прийнято рішення тимчасово закрити базу Шеньчжень, третій за величиною контейнерний термінал у світі, через зростання захворюваності на COVID-19. Це призвело до затримок перевезень на кілька тижнів, що додатково збільшило транспортні витрати на поставки до Європи та США.
