Кабінет Міністрів погодив припинення дії угоди про уникнення подвійного оподаткування з Іраном, про це повідомляє Мінфін.
Iran’s national flag waves as Milad telecommunications tower and buildings are seen in Tehran, Iran, Tuesday, March 31, 2020. In recent days, Iran which is battling the worst new coronavirus outbreak in the region, has ordered the closure of nonessential businesses and banned intercity travels aimed at preventing the virus’ spread. (AP Photo/Vahid Salemi)
„Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Іран про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно, вчиненої 21 травня 1996 року”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що метою законопроєкту є здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для припинення дії зазначеної угоди, з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам та безпеці України у зв’язку постачанням Іраном зброї до РФ.
Наслідками припинення дії угоди є недопущення поповнення бюджету країни, що сприяє агресору, шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів Ірану, що здійснюють діяльність в Україні. Відтак, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Ірану, одержаних з джерел в Україні, буде застосована загальна ставка оподаткування у 15% замість пільгової: 10% – на дивіденди; 10% – на проценти; 10% – на роялті.
Очікується також, що припинення дії угоди сприятиме недопущенню втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в Ірані резидентами України, що здійснюють діяльність в Ірані, звільнить Україну від взятих на себе зобов’язань щодо обміну інформацією з Іраном з податкових питань, а також прискорить згортання економічних і фінансових зв’язків з Іраном.
Українцям з 1 серпня 2023 року повернули довоєнні податки. Більш того, для деяких видів бізнесу частково скасовується мораторій на перевірки.
Навесні 2022-го на тлі повномасштабного вторгнення росії для українських підприємців було запроваджено безпрецедентні податкові пільги. Зокрема, від ПДВ та мит звільнили весь імпорт, а також дозволили перейти на спрощене оподаткування і платити лише 2% від доходу не тільки ФОПам, а й великим компаніям.
Майже через півтора року український бізнес пристосувався до життя в умовах масштабної агресії. З кінця минулого року розпочалися розмови про повернення довоєнних податків, наприкінці червня Верховна рада схвалила зміни до Податкового кодексу, а днями президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.
Таким чином, з 1 серпня скасовується спрощене оподаткування за ставкою 2%. Але не тільки це.
Скасування єдиного податку за ставкою 2%
Закон регулює перехід зі спрощеної ставки в наступний спосіб. Щоб перейти на бажану ставку, підприємці мають подати відповідну заяву з відмовою від 2%-єдиного податку. В іншому випадку їх автоматично переведуть на колишню ставку.
Щодо тих ФОПів, які відкрилися вже під час повномасштабної агресії та перебували на пільговій ставці, їх переведуть на єдиний податок III групи зі ставкою 5%.
А тим, хто у 2023 році перейшов із 2% на загальну систему, надається право повторно цього року перейти на спрощенку на свій вибір. При цьому необхідно подати заяву до податкової. Якщо заяву встигнуть подати до 1 вересня, то платниками єдиного податку вони вважатимуться з 1 серпня.
Крім ФОП III групи на 2% свого часу перейшли багато компаній та підприємств із доходом до 10 млрд гривень на рік. Таке рішення пояснювалося необхідністю підтримати бізнес та вивести економіку зі стану шоку. Загалом на пільгову ставку перейшло понад 300 00 підприємців, у тому числі близько 40 000 юридичних осіб.
Податкові пільги негативно вплинули надходження до державного бюджету. За оцінками голови профільного комітету Верховної ради Данила Гетьманцева, лише за перші 8 місяців вони призвели до фінансових втрат на 10 млрд гривень.
Зазначимо, з 1 серпня також скасовується заборона на штрафи за порушення податкового законодавства, а також відновлюються терміни подання звітності. Крім того, ФОП I і II груп знову зобов’язані сплачувати єдиний податок. До того їм дозволялося не сплачувати його, якщо немає такої можливості.
Що ще чекає український бізнес
З сьогоднішнього дня частково скасовується мораторій на перевірки грального бізнесу та того, що займається фінансовими послугами та торгівлею підакцизними товарами – алкоголем, сигаретами та паливом.
Повертається та відповідальність за порушення у сфері застосування касових апаратів. З невеликим уточненням – якщо порушення фіксуються на прифронтових територіях або у зоні бойових дій, то штрафувати за них не будуть. Виняток не стосується торгівлі підакцизними товарами.
Також зміни до Податкового кодексу передбачають:
„технічний борг” (що виник з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховується при визначенні можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі
збереження права добровільної сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску (ЄСВ) для прифронтових територій
можливість ФОП, які сплачують єдиний податок без ПДВ, вказувати назви товарів (послуг) у розрахункових документах за спрощеною формою
Україна виконала одну з вимог МВФ
У березні 2023 року Україна погодила нову програму на 15,6 млрд доларів із Міжнародним валютним фондом (МВФ). Одним із структурних маяків, зокрема, і є повернення довоєнних податків та перевірок.
Згідно з домовленостями, довоєнні податки мали повернути до кінця червня, однак, як говорив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей після рішення надати другий транш на 890 млн доларів, Рада директорів погодилася на відстрочку.
„Ми зрозуміли, що владі потрібен додатковий час, щоб отримати схвалення парламенту… Тому ми очікуємо, що цей закон буде прийнято до кінця липня”, – говорив він, маючи на увазі скасування 2% ставки.
Після повернення довоєнних податків, як очікується, найближчими маяками мають стати електронне декларування чиновників, відновлення функцій НАЗК із перевірки декларацій, протидія відмиванню грошей та перевірки політично значущих осіб.
Днями народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що оскільки закон набирає чинності з 1 серпня, узяті перед МВФ терміни українська сторона виконала. Водночас, він прогнозує можливі проблеми у питанні з перевірками.
Роздрібні ціни на бензин та дизельне пальне в Україні 3 липня 2023 року, порівняно з попереднім торговим днем, зросли приблизно на 2 гривні. Автогаз подорожчав менше
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані моніторингу „Консалтингової групи А-95”.
За даними моніторингу, середні роздрібні ціни на бензин А-95 становлять 46,84 гривні за літр (+1,98 гривні), на дизельне пальне 45,44 гривні за літр (+2,03 гривні), на автогаз 22,81 гривні за літр (+0,88 грн).
З 1 липня в Україні набув чинності закон про підвищення ставки ПДВ на пальне з 7% до 20%.
Крім того, з 1 липня зростуть акцизи на бензин із 100 євро до 213,5 євро за 1000 літрів на дизельне пальне зі 100 євро до 139,5 євро. Акциз на газ скраплений залишиться на рівні 52 євро за 1000 літрів.
Після повернення акцизних ставок та ПДВ на довоєнний рівень з 1 липня 2023 року вартість автогазу, дизельного палива та бензину на АЗС суттєво зросте. Однак підвищення цін не буде миттєвим.
Як повідомив директор спеціальних проектів НТЦ „Психея” Геннадій Рябцев, бензин подорожчає в середньому на 12 гривень, дизель на 10 гривень, скраплений газ на 5 гривень.
Згідно з прогнозом НБУ, з 1 липня паливо в Україні дорожчатиме через повернення податків на довоєнний рівень. Надалі ціни на пальне стабілізуються завдяки поступовому зниженню світових цін на нафту, а починаючи з 2024 року паливна компонента сприятиме гальмуванню загальної інфляції як безпосередньо, так і через вторинні ефекти.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав текст законопроєкту про повернення довоєнної системи податків.
Про це народний депутат Ярослав Железняк повідомляє у Телеграмі.
«Його ухвалять скоріш за все вже сьогодні. В дію вступить 01 серпня, окрім норм про РРО (ті з 01 жовтня) і мораторій на перевірки залишається до кінця військового стану окрім (підакцизних товарів, грального бізнесу, фінансових та платіжних послуг», – написав у соцмережі нардеп.
Згідно з даними нардепа, комітет парламенту розгляне цей законопроект із новими правками сьогодні у другому читанні.
Железняк повідомив, що в документ увійшла норма про скасування можливості для ФОПів сплати податку на рівні 2% замість 5%.
Згідно затвердженою редакцією, у документальні планові перевірки можуть бути включені виключно платники податків, які здійснюють діяльність у сфері:
виробництва та/або реалізації підакцизної продукції
організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес)
надають фінансові, платіжні послуги.
Як відомо, при цьому звільняється від відповідальності за порушення вимог у сфері РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.
До початку липня українці мають отримати свої квитанції на оплату податку на нерухомість. Кому і скільки доведеться заплатити податку за свої квартири та будинки?
Платниками такого податку є як люди, так і компанії та навіть нерезиденти. Тобто всі ті, хто є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості. Якщо об’єкт нерухомості є у спільній власності кількох осіб, то платити податок має кожна з цих осіб за свою частку. Про це пише Золтан Русанюк у Юридичній газеті.
Розмір податку залежить від площі об’єкта нерухомості. Ставки податку встановлюють місцеві ради. При цьому, розмір податку за один квадратний метр нерухомості не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної зарплати.
Пільгові квадрати для власників квартир і будинків
Для власників житлової нерухомості існують пільги. Так, власникам квартир потрібно сплачувати податок лише за ті квадратні метри, якщо вони перевищують взначений законом розмір. Так, квартира має бути більше 60 квадратних метрів, житловий будинок — 120, а для різних типів житлової нерухомості — 180 квадратних метрів. Податок нараховується за кожен “понаднормовий” квадратний метр.
Крім цього, якщо площа квартири більше 300 квадратних метрів, а площа будинку перевищує 600 квадратних метрів, то розмір податку на нерухомість буде збільшено ще на 25 тисяч гривень.
Якщо квитанція не надійшла, то потрібно самостійно звернутися до податкової. Термін для сплати податку на нерухомість — 60 днів.
За несплату – штрафи і пеня
В разі несплати у встановлені терміни передбачений штраф. Якщо сплата податку прострочена на 30 днів, то розмір штрафу становить 5% суми боргу, а при затримці понад 30 календарних днів — 10%. Про це пише Мінфін з посиланням на юристів Моріс.
Згідно з податковим законодавством, за несплату податку на нерухомість нараховується пеня. Для фізичних осіб її нарахування починається з першого робочого дня після закінчення терміну сплати податку. Для юридичних осіб – через 90 днів.
Що з нерухомістю в зоні бойових дій?
Якщо об’єкти нерухомості чи їх частини знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії, або знаходяться в окупації чи виявилися непридатними для проживання через військову агресію РФ проти України, то вони звільняються від оподаткування податком на нерухомість.
Однак, порядок визнання нерухомості непридатною для проживання має затверджувати уряд. Відповідний документ досі не опубліковано. Про це пише Ірина Рибніцька виданню Мінфін.
Ще одним спірним моментом залишається перелік зон активних бойових дій та тимчасово непідконтрольних Україні територіях. За законом, такий перелік має визначити Кабмін. Однак, своєю постановою він передав це право Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. А податкова в свою чергу заявила, що такий перелік не може застосовуватися для цілей оподаткування, так як за законом чітко вказано, що він має визначатися саме Кабінетом міністрів України.
Податок для таких об’єктів почнуть нараховувати з наступного місяця після того, як такі обʼєкти нерухомомсті будуть капітально відремонтовані, реконструйовані та визнані придатними для проживання.
Верховна Рада України на засіданні 29 червня проголосувала за Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
За закон в цілому проголосували 252 народних депутатів.
«Незаконне виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у багатьох аспектах: по- перше, негативно впливає на сферу суспільного інтересу – сприяє зростанню випадків алкоголізму та поширенню тютюнопаління, в тому числі, серед вразливих груп населення; по-друге, призводить до зменшення податкових надходжень до бюджету. З огляду на це, необхідно вживати додаткових заходів, спрямованих на протидію вказаним вище явищам, зокрема, шляхом визначення правових та організаційних засад цифрової ідентифікації, забезпечення електронної простежуваності, обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка покликана посилити контроль за обігом таких підакцизних товарів», — зазначено у пояснювальній записці.
Закон передбачає створення Електронної системи обігу підакцизних товарів.
Реалізація Закону щодо запровадження електронної акцизної марки дозволить вивести контроль за обігом підакцизних товарів на новий рівень і суттєво збільшити показники сплати податків та надходжень до Державного бюджету України.
«Водночас реалізація Закону потребуватиме фінансування з Державного бюджету України в частині удосконалення інформаційно – телекомунікаційних систем Міністерства цифрової трансформації України та Державної податкової служби України», — наголошують депутати.
З 1 липня гостро постало питання про повернення довоєнних ставок податків для бізнесу, адже необхідно забезпечити фінансування неабияких оборонних потреб держави.
З початку другого півріччя бізнес мав повернутися до довоєнного рівня податків, однак це рішення наразі відклали. Про це повідомив Ярослав Железняк, народний депутат від партії Голос. Нардеп додав, що податкова політика все-таки буде посилюватися, однак наразі точні терміни невідомі.
Податкові пільги були запроваджені з початку війни, щоб підтримати бізнес в Україні. Згідно з опитуванням Американської торговельної палати в Україні, половина опитаних представників бізнесу заявили про пошкодження їхніх заводів, фабрик, складів, офісів. З них 27% отримали незначні ушкодження і ще 22% потребують суттєвого відновлення після значних ушкоджень, передає РБК-Україна.
Згідно із 12-м дослідженням стану та потреб малого та середнього бізнесу в умовах буде повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, кожне пʼяте підприємство в Україні закрилося з початку року. Про це пише Економічна правда. Дослідження проводили з 31 травня по 11 червня поточного року. Опитування пройшли 753 власників та виконавчих директорів підприємств малого та середнього бізнесу.
Сотні різновидів податкових пільг
Скасування воєнних податкових пільг не означає, що пільгових податкових режимів в Україні більше не буде. У податковому законодавстві України існують десятки пільг для різних галузях, окремих суб’єктів господарювання чи видів товарів. Через це бюджет недоотримує десятки мільярдів гривень щороку. Про це пише Ярослав Вінокуров у виданні “Економічна правда”.
Станом на травень 2023р. в Україні діє 254 податкові пільги, не враховуючи митні. Такі дані наводить і державна податкова служба, а податкові пільги обліковує в довідниках.
Запровадження воєнних пільг у безпроцентних масштабах призвели до рекордного дефіциту бюджету, який довелося перекривати емісією гривні. Йдеться про скасування акцизів на пальне, зниження ставок ПДВ, скасування митних платежів для всього імпорту та спрощена система оподаткування із 2% від доходу для всіх бізнесів.
Найбільше втрат бюджет зазнає від пільг з ПДВ. Місцеві бюджети найбільше недоотримують від податку на майно.
Однак, податкові послаблення, які застосовуються при ввезенні товарів в Україну, завдають набагато більших втрат бюджету, ніж пільги з податку на прибуток чи внутрішнього ПДВ. Приміром, минулого року держбюджет найбільше недоотримав митних платежів із ввезення пального.
За перші пʼять місяців поточного року через різноманітні пільги на ввезені товари, український бюджет недоотримав більше ніж 66 млрд грн.
Більшість податкових пільг пролобійовані
На думку координатора експертних груп економічної експертної платформи Олега Гетмана, більшість українських податкових пільг — це робота лобістів у парламенті.
У центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ відзначають, що додаткові пільги зазвичай є результатом протискання певних правок до законів. Таким чином, це приносить вигоду окремим платникам податків та сприяє зниженню рівня оподаткування для них.
За словами Ярослава Вінокурова, така складність податкового законодавства ще й стимулює корупцію.
За словами наукової редакторки аналітичної платформи Vox Україна Ілони Сологуб, західні компанії, які працюють в Україні за всіма правилами і бачать преференції, які отримують українські компанії, задають справедливе питання чому так відбувається.
Повернення податків буде
За словами міністра фінансів Сергія Марченко, Україна наразі не може покрити свої військові витрати за рахунок зібраних у країні податків. Про це пише РБК-Україна з посиланням на агентство Reuters.
Повернення податків до довоєнного рівня є зобов’язанням України перед МВФ та умовою для отримання макрофінансової допомоги.
Марченко очікує, що цей крок дозволить збільшити дохід бюджету на 10 млрд грн до кінця цього року.
Український уряд також запроваджуватиме митні реформи в другій половині року, щоб уникнути незаконної торгівлі. Йдеться зокрема про впровадження загальної бази даних із країнами ЄС.
Уряд включив БПЛА (дрони) та їх складові до переліку товарів, сума благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.
Відповідні правки до постанови Кабміну №112 від лютого 2016 року внесено постановою №550 від 2 червня та опубліковано на сайті уряду.
Серед складових для БПЛА, зокрема, апаратура зв’язку, цифрові камери, парашути, батареї та акумулятори, двигуни.
Крім того, податкові пільги розширено на ремонт і технічне обслуговування БПЛА.
З 1 липня в Україні скасовують 2% податок, які сплачували ФОП на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроект підтримали нардепи у першому читанні.
Coin stacker, businessman with stacked money in the office doing accountancy, budgeting and tax calculations
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну було введено низку пільг для підтримки українського бізнесу. Ставка оподаткування була знижена з 5 до 2% для платників єдиного податку третьої групи. Ба більше, було дозволено сплачувати цей податок всім підприємствам із доходом до 10 млрд грн. Тоді законотворці обґрунтовували таке зниження необхідністю вивести економіку з шокового стану та підтримати бізнес.
Однак зменшення податків негативно позначилися на бюджетних надходженнях. За словами Ярослава Железняка, заступника голови податкового комітету Верховної ради, щомісяця держбюджет недоотримує 500-700 млн грн від такого послаблення.
В Україні на 2% ставку оподаткування перейшло близько 313 тисяч підприємців, включаючи 40 тисяч юридичних осіб, пише Мінфін.
Штрафи і перевірки повертаються
Крім цього, законопроектом №8401 передбачено скасування мораторію на перевірки ДПС та на фінштрафи на порушення норм податкового кодексу України, включаючи спецгрупи єдиного податку і можливість не сплачувати єдиний соціальний внесок та єдиний податок підприємцями, тощо.
Це означає зелене світло для податкових органів на проведення документальних перевірок підприємств та повернення штрафів за порушення використання РРО.
Податки потрібно підвищувати
Законопроект є результатом умов співпраці України з МВФ та є одним із 19 структурних маяків 4-річної програми фінансування EEF для України. Розмір розширеного фінансування сягає $15,6 млрд та був ухвалений радою директорів МВФ 31 березня.
Після першого траншу Україні, згідно з плановим графіком програми, виділять ще три транші обсягом $893 млн. Вони надійдуть Україні у середині червня, жовтня та в кінці лютого наступного року. Після кожного траншу будуть оцінювати результати виконання зобов’язань України, передає Інтерфакс-Україна.
Від того, чи виконає українська влада вимоги МВФ, залежить отримання наступних траншів від МВФ.
Законопроект не передбачає запровадження нових чи підвищення існуючих податок податків,. Його норми спрямовані виключно на повернення українського податкового законодавства до довоєнного стану. В уряді очікують, що до кінця року бюджет отримає додаткові 8 млрд грн завдяки цим змінам.
Доплати українським військовим у розмірі 30 тисяч гривень вдасться повернути тільки в разі підвищення податків.
Про це в інтерв’ю Forbes заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, зазначивши при цьому, що іншого способу повернути виплати на даний момент не існує.
“Питання 30 000 грн – це не підтримка армії. Тому що систему мотивації має визначати військове керівництво. Коли йде популізм таких масштабів, які важко стримати, я не буду підбирати слова, кажучи, що, можливо, ми подумаємо й порахуємо. Неможливо це порахувати і неможливо це профінансувати. Це можливо зробити тільки в ніші зміни до закону про бюджет. Ціна питання на рік – 170 млрд грн”, – заявив міністр.
“Можна передбачити збільшення податків, в тому числі ПДВ на 4%, військовий збір – втричі. Тоді це можна профінансувати, інших варіантів не існує”, – сказав Марченко, зазначивши при цьому, що зарплати військових, на відміну від бюджетного сектора, не фінансуються за рахунок міжнародної допомоги.
“Тому, збільшуючи витрати на армію, треба розуміти наслідки таких кроків. Ніхто про це чомусь не думає, коли голосує”, – підсумував глава Мінфіну.
