Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 7632 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Відповідно до документа, аграрії та власники земельних ділянок звільняються від сплати податків на заміновані, забруднені, окуповані землі та землі, на яких ведуться бойові дії. Про це повідомляє Урядовий портал.
Так, дія закону поширюється на земельні ділянки, які знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії або є тимчасово окупованими, а також перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами.
Власники та орендарі таких ділянок звільняються від мінімального податкового зобов’язання, єдиного податку 4 групи та плати за землю.
Закон набуває чинності наступного дня після його публікації.
Сьогодні, 1 травня, закінчилася дія податкових пільг на ввезення генераторів і Starlink в Україну, які Верховна Рада ввівши наприкінці минулого року.
Як повідомила Державна митна служба, з 1 травня буде нараховуватися ПДВ і ввізне мито для ввезення в країну товарів, що імпортуються підприємствами або громадянами і переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Йдеться зокрема про:
електрогенераторні установки та частини до них;
окремі трансформатори, їх частини, інвертори;
окремі акумуляторм, включаючи сепаратори для них;
системи для забезпечення супутникового доступу в інтернет (Starlink).
Також під оподаткування підпадають товари, які безкоштовно надаються Energy Community в якості допомоги для відновлення і ремонту інфраструктури електроенергетичних підприємств.
Рекордна кількість надбагатих жителів Норвегії залишає країну після того, як лівоцентристський уряд підвищив податок на багатство до 1,1%.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це пише The Guardian.
Згідно з дослідженням газети Dagens Naeringsliv, у 2022 році Норвегію залишили понад 30 норвезьких мільярдерів і мультимільйонерів, що є більшим показником, ніж за попередні 13 років загалом.
Очікується, що ще більше надбагатих людей виїдуть з Норвегії цього року через підвищення податку на багатство в листопаді, що коштуватиме державі десятки мільйонів недоотриманих податкових надходжень.
Велика кількість норвезьких багатіїв виїхала до Швейцарії, де податки набагато нижчі. Серед них мільярдер-рибалка К’єлль Інге Рьокке, який став промисловим магнатом.
64-річний Рьокке, який є четвертим найбагатшим норвежцем зі статками приблизно в 19,6 млрд норвезьких крон, переїхав до швейцарського кантону Лугано.
Його переїзд коштуватиме Норвегії близько 175 млн норвезьких крон втрачених податкових надходжень на рік. Минулого року Рьокке був особою з найвищим рівнем оподаткування в країні. За підрахунками Dagens Næringsliv, з 2008 року він заплатив близько 1,5 млрд норвезьких крон податків.
Переїзд Рьокке до Швейцарії відбувся після відносно невеликим підвищенням податків, спрямованого на надбагатих людей країни, які сплачують податок на багатство як на місцевому, так і на державному рівні. Це включає муніципальний податок у розмірі 0,7% на активи, що перевищують 1,7 млн норвезьких крон для фізичних осіб або 3,4 млн норвезьких крон для сімейних пар.
Існує також державний податок на багатство у розмірі 0,3% на активи понад 1,7 млн норвезьких крон. У листопаді уряд підвищив державну ставку до 0,4% на активи понад 20 млн норвезьких крон для фізичних осіб та 40 млн норвезьких крон для сімейних пар, довівши максимальну ставку податку на багатство до 1,1%.
Почесний професор Норвезької бізнес-школи Оле Г’ємс-Онстад порівняв ситуацію, що склалася, із Brexit.
„У Норвегії немає великої традиції завдавати собі шкоди, і потік підприємців, які виїжджають за кордон, став для нас чимось на кшталт шоку. Деякі політики, як ви знаєте, звинувачують у цьому заможних людей, але я думаю, що багатьом простим людям просто не подобається, що наші найкращі інвестори виїжджають”, – сказав він.
Торд Велланд Колстад, який інвестує у роздрібну торгівлю та лососеві ферми з власним капіталом у 1,5 мільярда норвезьких крон, переїхав до швейцарського Люцерна.
„Це не те, чого я хотів, але посилення податкових правил нинішнім урядом означає, що у мене, як у засновника і відповідального власника, немає вибору”, – сказав він.
Державний секретар у міністерстві фінансів Норвегії Ерленд Грімстад висловив сподівання, що заможні норвежці повернуться „з часом”.
„Норвезька модель полягає в тому, що кожен повинен робити внесок відповідно до своїх здібностей, і тому ті, хто має більшу можливість платити податки, повинні платити трохи більше”, – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський дякує усім підприємцям в Україні, які зберігають робочі місця і платять податки, бо це вагомий внесок у здатність держави захищатися.
Як передає Укрінформ, про це він сказав у зверненні.
«Дякую всім підприємцям, усім роботодавцям Миколаєва, Одеси, інших наших громад, які попри все зберігають робочі місця та сплачують зарплати й податки. Це ваш конкретний і ваш вагомий внесок у здатність нашої держави захищатися», – сказав Президент.
Він додав, що спільне завдання Сил оборони й безпеки, усієї нашої держави, бізнесу та кожного й кожної, хто працює заради перемоги України, – вистояти.
Також Президент висловив вдячність всім, хто воює за Україну та всім, хто допомагає.
Небанківські пункти обміну валют з нового року зобов’язали сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток підприємств. Національний банк щомісяця буде надавати податковій інформацію щодо підприємств, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі.
Всі обмінники внесуть до реєстру
З цією метою Нацбанк створив Реєстр пунктів обміну іноземної валюти. При цьому, як пише Економічна правда, відокремлені підрозділи банку або структурні підрозділи оператора поштового зв’язку, які не використовують зовнішню рекламу, вивіски або таблички для рекламування діяльності щодо торгівлі валютою в готівковій формі, не підлягають внесенню до реєстру.
Обмінники ухиляються від сплати податків
У Нацбанку заявляли, що готівкові обмінники ухиляються від сплати податків, адже їхні податки мізерні у порівнянні з доходами. За словами голови Податкового комітету Данила Гетманцева, один обмінний пункт заробляє в місяць щонайменше 80 000 гривень доходу. В НБУ заявили, що обмінники сплачують всього 0,0018 5 % від обсягу купленої ними валюти. Це близько 7 млн грн за рік на весь ринок обмінників. в Україні налічується майже 4000 обмінних пунктів.
Відтак, у листопаді 2022р. Верховна рада ухвалила законопроект №7655, згідно з яким кожен пункт обміну валют буде сплачувати фіксований авансовий внесок з податку на прибуток підприємств. Якщо обмінник знаходиться в населеному пункті з більше ніж 50 тисяч мешканців, то йому потрібно сплатити податок у розмірі 3 мінімальних зарплат – 20 100 грн. Таким чином, за рік такий пункт обміну валют має заплатити до бюджету щонайменше 241 тисячу гривень.
Якщо обмінний пункт розташований у населеному пункті, де мешкає менше ніж 50 тисяч людей, то потрібно буде сплачувати одну мінімальну зарплату в якості авансового внеску податку на прибуток підприємств.
Податок на приубток сплачуватимуть авансом
З 1 січня 2023р. банки, небанківські фінустанови та оператори поштового зв’язку, які торгують валютними цінностями в готівковій формі, зобов’язані сплатити авансовий внесок з податку на прибуток підприємств. Про це йдеться у повідомленні прес-служби НБУ.
Відповідні зміни до податкового кодексу були запроваджені законом України про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» №2720-IX.
До кінця січня Нацбанк зобов’язав усі банки надати інформацію про їхні відокремлені підрозділи, які працюють з метою торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Кожен пункт обміну валют НБУ включить до спеціального реєстру. Банки мають надати інформацію протягом 10 робочих днів, повідомили в прес-службі НБУ. Інформація з реєстру пунктів обміну іноземної валюти буде публікуватися щомісяця на сайті Національного банку України.
Обмінник зобовʼязаний видавати квитанції
Це вже не перша спроба Нацбанку закрутити гайки для обмінних пунктів. Так, у серпні НБУ анулював ліцензію фінансові компанії “Голден груп”, внаслідок виявлення таких порушень як здійснення валютно-обмінні операції без її документального оформлення, перешкоджання проведенню позапланової виїзної перевірки та інші порушення.
Ще чотири компанії, які володіли 600 обмінниками, НБУ в серпні позбавив ліцензій, а ще дві компанії оштрафував через порушення вимог валютного законодавства. Ці компанії охоплювали близько 15 % готівкового обміну валют України.
Нагадаємо, що Нацбанк заборонив обмінникам мати табло з курсами валют поза межами кас установ.
Нацбанк продає резерви, щоб утримати валютний курс
За минулий тиждень НБУ продав понад 722 млн дол своїх резервів на міжбанківському валютному ринку. Загалом, з початку року Нацбанк продав вже понад 2 млрд дол. Все для того, щоб стримати тиск на валютному ринку через емісію гривні, а також задля утримання фіксованого курсу та балансування ринку експортерів та імпортерів.
З кінця травня минулого року Нацбанк був вимушений продавати близько одного млрд дол своїх резервів щотижня. Однак, як передає Економічна правда, після підвищення курсу долара на 25% — до 36,6 грн гривень за долар, яке було проведено в середині липня, ситуація стабілізувалася, а продажі валюти не перевищували півмільярда доларів щотижня.
У місті скасували 30-відсотковий податок на алкоголь і в майбутньому, якщо хтось захоче купити алкоголь, не вимагатимуть і відповідного дозволу, повідомляє ВВС. Цей захід вжито з метою стимулювання туризму. Наразі встановлено один рік випробувального терміну.
Досі Дубай суттєво обмежував споживання алкоголю в місті. Алкогольні напої можна було придбати лише в готелях, барах і магазинах алкогольних напоїв, і для цього потрібно було мати особистий дозвіл на вживання алкоголю, який мали оформляти і туристи, які прибували в місто.
Відповідний дозвіл видавали в поліції. Спочатку спеціальну пластикову картку могли отримати тільки туристи-немусульмани (мусульманам релігія забороняє вживати алкоголь), якщо їм виповнив 21 рік і була дійсна посвідка на проживання. Хоча в більшості випадків дозвіл не вимагали ані в барах, ані в готелях, тому, хто був спійманий на спробі купити алкоголь без нього, загрожував серйозний штраф і навіть ув’язнення.
Останніми роками місто вже дещо послабило правила, зокрема, під час епідемії коронавірусу дозволили доставку алкогольних напоїв додому, продаж алкоголю вдень легалізували і під час Рамадану (30-денного посту в ісламській релігії).
Нові заходи – скасування податку та отримання спеціального дозволу – мають на меті зробити один із найбільш поширених туристичних напрямків ОАЕ більш привабливим для туристів. У Дубаї, відомому як «столиця вечірок», проживає в дев’ять разів більше іноземців, ніж місцевих жителів, і вони часто їздять до сусідніх Еміратів, щоб купити алкоголь оптом.
Водночас Дубай завжди залучав більше туристів й іноземних працівників, ніж його сусіди, частково через більш ліберальний спосіб життя. Але останнім часом сусідні регіони також значно розвинули свій туризм, тому місту доводиться рахуватися з конкуренцією.
We are currently building 3 new military campuses in ??. They will provide excellent conditions for our troops and our allies. This will make a significant contribution to our national security. pic.twitter.com/mCEUWom3Hs
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Дефіцит коштів у казні зараз вимірюється мільярдами доларів на місяць. Більшу частину цієї діри допомагають закривати міжнародні партнери.
Податкові доходи держави в цій ситуації не менш значущі: коштами, які країна може зібрати до бюджету самостійно, фінансуються оборона та безпека. Міжнародна допомога на відповідні цілі не йде.
Однак держава все одно знайшла можливість стоврити для платників податків суттєві послаблення. У перші тижні війни влада скасувала ПДВ та мита на весь імпорт, а також дозволила навіть найбільшим компаніям перейти на спрощену систему оподаткування. Вони стали платити єдиний податок за зниженою ставкою – 2%.
За час війни економіка зуміла перейти на військові рейки та пристосуватися до нових умов, тож деякі податкові пільги влада вирішила скасувати. Проте не всі.
Спрощена система оподаткування досі доступна для великого бізнесу. Зокрема, на неї перейшли й організатори азартних ігор, що дозволяє їм попри війну щомісяця економити сотні мільйонів гривень на податках.
Проте невдовзі податок 2% може стати історією. У парламенті обговорюють скасування цієї пільги для бізнесу та ФОПів.
Які пільги запровадила держава
На початку великої війни влада погодилася піти на небачені для мирного часу податкові поступки. Усе для того, аби критично важливий бізнес продовжував працювати і не виник дефіцит найнеобхідніших товарів.
У перші тижні війни Верховна Рада скасувала мита і ПДВ на імпорт, запровадила мораторій на проведення податкових перевірок, скасувала акцизи та знизила ПДВ для пального, дозволила ФОПам першої та другої груп не сплачувати єдиний податок, а всім ФОПам – не платити ЄСВ.
Крім того, бізнес з річним оборотом до 10 млрд грн перейшов на спрощену систему оподаткування і платить 2% з доходу на місяць (згодом ліміт щодо обороту прибрали). Однак не всі пільги позитивно вплинули на економіку.
Так, скасування податків з імпорту, які до війни були найбільш вагомим джерелом доходів бюджету, надало закордонним товарам конкурентні переваги та призвело до скорочення валютних резервів. Аби їх зберегти, Нацбанку довелося в липні підвищити офіційний курс долара до 36,56 грн.
З 1 липня пільги на імпорт скасували, повернувши ПДВ і мита. Однак у владі, зокрема в НБУ, хотіли не просто повернути скасовані податки на імпорт, а й запровадити податок у розмірі 10%. Зрештою, від цієї ідеї відмовилися.
Повний мораторій на податкові перевірки теж довго не протримався. Уже на початку травня Верховна Рада повернула деякі види перевірок, зокрема ті, які здійснюються за зверненням самих платників податків.
Частково скасували й податкові пільги для пального: акцизи повернули (хоча їх розмір зменшили), але знижену ставку ПДВ вирішили не чіпати. Як не дивно, це майже не вплинуло на ціни: АЗС просто зменшили свою торговельну націнку.
Найбільш живучою виявилася пільга, яка дозволяє навіть великим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування і сплачувати лише 2% від доходу. Однак у парламенті вже заговорили про те, аби скасувати і її.
Вигідно далеко не всім
Спрощена система оподаткування зі сплатою 2% від доходу заміняє бізнесу класичний податок на прибуток (18%) та податок на додану вартість (20%).
Вона в прямому сенсі спростила життя бізнесу: тепер йому потрібно лише раз на місяць подавати декларацію про дохід і платити єдиний податок.
Спрощена система виглядає привабливою, але вона вигідна не всім. База, з якої сплачується єдиний податок, – це весь дохід. Вона набагато більша, ніж на загальній системі, коли податок сплачується лише з прибутку. Таким чином, перехід на спрощену систему не вигідний для низькорентабельного бізнесу.
Якщо на загальній системі оподаткування компанія має рентабельність 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% від її доходів.
Якщо ж рентабельність бізнесу вища, наприклад, 20%, то й співвідношення податку на прибуток до отриманих доходів буде вищим – 3,6%, пояснюють у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.
Отже, чим більш прибуткова компанія, тим вигідніше їй переходити на спрощену систему оподаткування, аби платити лише 2% від доходу.
Серед найбільших вигодонабувачів цієї пільги – гральний бізнес, якому дозволили перейти на спрощену систему оподаткування у квітні. Як кажуть співрозмовники ЕП в податковому комітеті парламенту, відповідну правку погодив бюджетний комітет, а профільний комітет її начебто не помітив.
Депутати намагаються скасувати можливість грального бізнесу перебувати на спрощеній системі і вже ухвалили відповідний законопроєкт у першому читанні.
Ще одна особливість двовідсоткового податку в тому, що сплачувати його потрібно навіть тоді, коли компанія працює в збиток.
Тобто для бізнесу, який став збитковим через втрату ринків збуту чи подорожчання логістики, перехід на спрощену систему невигідний. Такі компанії залишилися на загальній системі зі сплатою ПДВ і податку на прибуток.
Натомість пільга працює на компанії, які отримують високі прибутки. Іншими словами, держава, недоотримуючи мільйони гривень податкових платежів, ніяк не допомагає бізнесу, який найбільше постраждав внаслідок війни.
Не дивно, що цією пільгою скористалося небагато компаній. За даними Державної податкової служби, до листопада на пільговий режим перейшли 50,8 тис компаній – лише 3,6% від загальної кількості юридичних осіб в Україні. За квітень-жовтень ці компанії сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.
Натомість переважна більшість тих, хто скористався пільговою системою, – це ФОП, а не юридичні особи, для яких ця пільга передбачалася в першу чергу.
За даними ДПС, правом зменшити єдиний податок з 5% до 2% скористалися 252 тис ФОПів – у пʼять разів більше, ніж компаній. Сума пільгового податку, який вони переказали до місцевих бюджетів, становила майже 3,9 млрд грн.
„14,8% фізосіб-підприємців пішли шляхом зниження податкового навантаження. Застосовують ставку 2% й високомаржинальні бізнеси – ті, що займаються букмекерською діяльністю та азартними іграми. Це призвело до зменшення надходжень і від податку на прибуток підприємств, і від ПДВ”, – кажуть у KSE.
Скільки коштували пільги для бюджету
Ідучи на поступки бізнесу, держава суттєво зменшила надходження до бюджету тоді, коли вони найбільш необхідні. Кожна гривня, яку Україні вдається зібрати без допомоги західних партнерів, іде на фінансування оборони. Направляти на військові цілі гранти чи пільгові кредити міжнародні донори забороняють.
Підрахувати, скільки бюджет недоотримав через запровадження пільг після 24 лютого, складно. З одного боку, пільги зменшують розмір надходжень через зниження ставок податків чи їх тимчасове скасування. З іншого боку, запровадження деяких пільг збільшило обсяги економічних операцій.
Наприклад, якби в Україні не скасували податки на імпорт, то українці не завозили б з-за кордону так багато товарів, зокрема автомобілів, розмитнення яких кілька місяців було майже безкоштовним.
За квітень-червень 2022 року в Україну ввезли 236,8 тис автомобілів, загальна вартість яких оцінюється 1,12 млрд дол. Зрозуміло, що якби пільги на розмитнення не було, то кількість ввезених автівок була б суттєво меншою.
За розрахунками голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, обсяг наданої пільги зі скасування зборів з імпорту становив 42,6 млрд грн, з яких 26,1 млрд грн – податки, які українці не сплатили за ввезення авто.
Деякі пільги мали зворотний ефект. Наприклад, хоча ФОПи першої групи могли не платити єдиний податок, у січні-жовтні вони переказали на 35% або на 88,5 млн грн більше, ніж за аналогічні місяці 2021 року. За десять місяців ФОПи першої та другої груп переказали до місцевих бюджетів 4,8 млрд грн. Зросли надходження і від єдиного соцвнеску, хоча від нього звільнили всіх ФОПів.
Як вплинула пільга зі сплатою 2% від доходу на економіку і доходи держави, невідомо. За розрахунками заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, через запровадження цієї норми щомісяця держава недоотримує 500-700 млн грн. При цьому близько 200 млн грн з цієї суми – втрати бюджету, пов’язані з використанням пільги гральним бізнесом.
Коли та чому скасують пільгу
Якщо відштовхуватися від розрахунків депутатів, то за квітень-листопад пільгова спрощена система коштувала бюджету 2,5-3,5 млрд грн. Порівняно з дефіцитом кошторису, близько 5 млрд дол на місяць, ця сума може здатися незначною. Попри це депутати обговорюють скасування пільги.
„Очікуємо позицію уряду, але багато що говорить про те, що пільга буде скасована із середини 2023 року”, – повідомив Гетманцев.
У першу чергу пільгу скасують для грального бізнесу. Ухвалення відповідного законопроєкту в другому читанні підтримав профільний комітет парламенту. Закон набуде чинності одразу після підписання, тож цілком імовірно, що гральний бізнес повернеться на загальну систему вже до кінця 2022 року.
Довоєнні податки та мита повертаються. Які пільги хоче порізати уряд і чому?
Для решти компаній та ФОПів пільги скасовуватимуть поступово. Депутати хочуть розробити тривалий перехідний період, щоб бізнес встиг підготуватися.
Необхідність скасування пільги зумовлена ще й тим, що з часом вона почала приносити більше шкоди, ніж користі. Як і у випадку зі скасуванням податків з імпорту, пільгова спрощена система деформувала конкурентне середовище та надала переваги тим бізнесам, які цього потребували чи не найменше.
„Податки з обороту, якщо вони використовуються не лише мікробізнесом, як це було в останні 20 років, а й середнім та великим, викривляють конкуренцію та сприяють виникненню вертикально інтегрованих монополій”, – вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Ще одна причина, чому влада хоче скасувати пільги, – вимога міжнародних партнерів, зокрема МВФ. Крім того, у межах співпраці з фондом Україна взяла на себе зобов’язання не лише повернути довоєнне оподаткування, а й не створювати нових пільг чи винятків, які б зменшували податкову базу.
Зрештою, якщо не скасувати пільги, то міжнародним партнерам буде складно пояснити, чому Україна, потребуючи мільярди доларів для фінансування своїх видатків, не збирає хоча б частини необхідної суми самостійно.
У Верховній раді зареєстрували законопроект №8226, яким пропонують особливий режим оподаткування для ФОПів на третій групі єдиного податку. Для таких підприємців, за бажанням, податковими агентами зможуть стати банки. Відтак, фопам не потрібно буде здавати звітність та вести облік, передає РБК Україна.
Нововведення торкнеться тих фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (3 група), не є платниками ПДВ, не мають найманих працівників, а розрахунки проводять виключно в безготівковій формі.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що такі фопи не вестимуть облік та не складатимуть податкову звітність. Все це робитиме за них банк.
Банк сплачуватиме податки за вас
На спеціальний підприємницький рахунок зараховуються кошти такого фопа, а банк самостійно буде утримувати податок та перераховувати його до відповідного бюджету. Так само банк сплачуватиме єдиний внесок замість фопа, за рахунок його коштів на спеціальному підприємницькому рахунку.
Автори законопроекту пояснюють, що велика кількість фопів, які перебувають на третій групі без сплати ПДВ та які не мають найманих працівників, найчастіше мають контракти з одним чи кількома контрагентами, при цьому здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі. У таких підприємців немає великої різноманітності господарських операцій, а вони працюють в рамках обмеженої кількості КВЕДів. При цьому, вони змушені витрачати велику кількість часу, щоб подати звітність та сплатити податки. Крім цього, вони дуже часто пропускають строки подачі звітності.
Перейти на нову систему та відкрити рахунки можна буде в Дії
Згідно з новим законопроектом, фопи зможуть обрати систему оподаткування, де податковим агентом виступатиме банк. При цьому, їм потрібно буде лише подати відповідну заявку та відкрити спеціальний підприємницький рахунок.
Нова система буде інтегрована в платформу Дія. На ній можна буде зареєструватися, подати заявку на перехід на спеціальний податковий режим, та навіть відкрити спеціальний підприємницький рахунок.
Податкова реформа “все по 10”
Починаючи з серпня поточного року в Офісі президента активно обговорюють концепцію, яка ляже в основу нової податкової реформи. Остання передбачає зменшення ставок ПДВ, податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб до 10%.
За словами економіста Олексія Куща, такий низький податок на прибуток сприятиме тому, що інвестор вводитиме більше коштів з України закордон.
На одному з етапів податкової реформи, автори передбачають збільшення військового збору до 3 %, а податок на прибуток замінять податком на виведений капітал, передає видання Фокус.
Наразі спеціалісти Міжнародного валютного фонду консультують Україну щодо реформування української податкової системи. Головна ціль — досягти конкурентоспроможності зі своїми сусідами. Ще одна мета — привити культуру сплати податків. Про це розповів заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма на Київському міжнародному економічному форумі.
Шурма наголошує на тому, що після перемоги Україна має мати привабливі інвестиційні умови для швидшого післявоєнного відновлення.
Публічне обговорення реформи розпочнуть після консультацій з міжнародними партнерами.
З 1 січня 2023р. власники земельних паїв зобов’язані сплачувати новий податок.
Податок на пай сплачуватимуть ті селяни та фермери, які мають у власності або взяли в оренду такі ділянки:
Земельні ділянки, які використовуються садівничими чи дачними кооперативами, включаючи ті ділянки, які набуто у власність;
Землі запасу;
Не витребувані земельні паї, які перебувають у розпорядженні органів місцевого самоврядування, крім земельних паїв, переданих в оренду;
Земельні ділянки в зоні відчуження;
Земельні ділянки сільськогосподарських угідь, у межах населених пунктів, якими володіють або користуються фізичні особи.
Повний перелік земельних ділянок, користувачі або власники яких є фізичними особами та мають сплачувати земельний податок, перераховано у статті 38 (1) Податкового кодексу України.
Хто сплачуватиме земельний податок?
Якщо є офіційний договір оренди, то сплачувати податки має орендар. Якщо такого договору немає, то селяни та фермери за свій пай будуть сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Про це розповідає у своєму блозі старший проектний менеджер із земельної реформи офісу реформ КМУ, доктор економічних наук Андрій Мартин.
Головною причиною запровадження такого податку експерт називає те, що зараз в Україні близько третини земель перебувають у “сірій” оренді. Тобто, аграрії користуються землею неофіційно, а розраховуються із власником паю у натуральній формі чи готівкою. Таким чином, орендар не сплачує податки до місцевого бюджету.
Для тих орендодавців та орендарів, які дотепер офіційно сплачували податки, нічого не зміниться, наголошує Андрій Мартин.
Скільки треба заплатити?
Після введення земельного податку, власник паю буде сплачувати близько півтори тисячі гривень за гектар землі до місцевого бюджету. Відтак, за середньостатистичний пай в розмірі 4 га треба буде сплатити шість тисяч гривень на рік.
У Податковому кодексі прописано формулу, за якою розраховуватиметься розмір МПЗ. Податок на пай залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту індексації, перемноженої на коефіцієнт 0,05. Простими словами, власник паю платитиме 5 відсотків річних від грошової оцінки землі.
Чи буде відстрочка через війну?
За словами Андрія Мартина, податок на землю за 2022 та 2023 роки не сплачуватимуть власники ділянок, що знаходяться в тимчасовий окупації або на територіях, де велися або ведуться бойові дії, а також ділянки, на яких розміщені фортифікаційні споруди або які є засміченими вибухонебезпечними предметами.
Уряд запровадив такий податок, незважаючи на те, що це матиме негативний відгук серед українців.
У Верховній раді наразі немає жодних ініціатив, щоб відтермінувати сплату земельного податку. Тут все залежить від політичного рішення влади.
