Представники організацій захисту інтересів сербських сільгоспвиробників знову незадоволені. Нещодавно протестними акціями та перекриттям доріг їм вдалося добитися виконання частини своїх вимог. Наразі почалися переговори з державними органами щодо причини низької ціни на пшеницю. Не за горами жнива, а покупці пропонують ціну лише близько 17 динарів за кілограм (близько 5 гривень).
Минулого року, коли через війну в Україні зерно на європейських біржах подорожчало, закупівельна ціна сягала 38–40 динарів.
Тоді покупці брали величезні партії за 30–35 динарів, сподіваючись на великий прибуток. Уряд же спочатку заборонив, а потім обмежив експорт.
Сільгоспвиробники вже тоді наголошували, що пшениці в країні достатньо, дефіциту боятися не варто, тож обмежувати експорт не потрібно, а виробникам і покупцям треба дати можливість позбутися запасів за вигідною ціною. Проте частина минулорічного врожаю досі зберігається на складах. Коли за посередництва Туреччини було досягнуто домовленості й почалися поставки української пшениці, ціни стали падати.
Падіння цін
Нині, перед початком збору врожаю, деякі складські потужності Сербії все ще зайняті, а очікувані закупівельні ціни не покриють навіть виробничих витрат. За словами виробників, вони розуміють, що держава не може встановлювати закупівельні ціни, але, на їхню думку, минулорічна заборона експорту, потім обмеження та політика Брюсселя призвели до того, що вся Європа була наводнена дешевим українським збіжжям. Це спричинило безлад і на ринку Сербії. У країні пшеницю вирощують приблизно на 600 тисячах гектарів. Внутрішнє споживання становить 1,8 мільйона тонн. Цього року очікують на середню врожайність 5,5–6 тонн з гектара. Тому зерно можна було б експортувати у великій кількості, але для цього необхідно вирішити існуючі проблеми.
Міністр економіки Сербії Раде Баста вимагає від керівництва країни запровадити санкції проти рф.
Mesto: Beograd Datum: Wed Feb 22 18:05:20 CET 2023 Dogadjaj: POLITIKA – ministar privrede Rade Basta u razgovoru sa predstavnicima Americko-centralnoevropskog poslovnog udruenja (ACEBA) Fotoreporter: Ðorde Krstic Licnosti: Rade Basta Izvor: FoNet/Ministarstvo privrede
Згідно із заявою політика, Сербія «вже заплатила високу ціну за те, що не ввела санкцій проти росії, і це стає нестерпним».
«Як міністр я не можу мовчки спостерігати за тим, який тиск чиниться на президента Александра Вучича. Тому виступаю за введення санкцій проти росії. Я підтримую президента Вучича в захисті державних і національних інтересів та повністю йому довіряю. І прошу уряд Сербії й усіх міністрів висловити свою думку з цього питання», – підкреслив Раде Баста, який вважає, що необхідно вирішити, в якому напрямку рухатися країні.
Урядовець нагадав, що Сербії також довелося зіткнутися із санкціями, а її громадянам – пережити важкі економічні наслідки, тому він досі не хотів приймати ніяких рішень щодо обмежень, оскільки сподівався, що російсько-український конфлікт закінчиться.
«Від початку війни ми засуджували російську агресію, але водночас захищали наші національні інтереси у відносинах з росією. Тому в першому турі не долучилися до великої кількості країн, які запровадили санкції проти держави-агресора. Однак ситуація з кожним днем ускладнюється, і західні країни різко критикують нас за неприєднання до санкцій», – констатував міністр економіки.
На його думку, керівництво Сербії робить усе для збереження миру та стабільності. «Економіка є ключовою, тому як міністр економіки я кажу, що, незважаючи на складну зовнішньополітичну ситуацію, ми повинні підтримувати економічне зростання та боротися за краще життя наших громадян. Сербія проводить серйозну, відповідальну та незалежну політику і продовжуватиме захищати своїх громадян», – заявив Баста.
Сербія довго залишалася єдиною європейською країною, яка не долучилася до санкційних заходів проти росії. Це пояснювалося історичними, релігійними та культурними відносинами між Белградом і Москвою, а також тим, що коли Захід запровадив санкції проти Югославії під час війни 1992–1995 років і війни в Косово 1998–1999 років, вони не дали очікуваного результату.
Водночас Європейський Союз заявив, що за таких умов процес вступу до ЄС не може продовжуватися. А президент Сербії Вучич зазначив, що, імовірно, припиняться навіть іноземні інвестиції в країну. У телевізійному інтерв’ю минулого тижня глава держави натякнув, що Белград теж може запровадити санкції проти Москви, зазначивши, що не може поклястися, що Сербія ніколи не приєднається до санкцій.
З початком російсько-української війни тисячі російських компаній переїхали до Сербії, щоб могти продовжувати європейські торгові відносини, йдеться в статті видання Növekedes.hu.
Інформуючи про форум Інституту зовнішньої економіки та закордонних справ, видання зазначає, що на заході йшлося, зокрема, про вразливу ситуацію на Балканах. Фахівці, які брали участь у дискусії, говорили про те, що регіон може знову стати вибухонебезпечним через нове загострення сербсько-косівського конфлікту.
У статті також йдеться про те, наскільки росія та Китай розширили свій вплив у регіоні, а також про очікуваний вплив Європейського Союзу у країнах регіону. Учасники форуму дійшли висновку, що на позицію ЄС щодо регіону Західних Балкан, суттєво вплине результат російсько-української війни.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Торгові відносини між двома країнами постійно розвиваються. Багато турецьких компаній інвестували в Сербію останніми роками, найнявши близько 10 000 співробітників у понад 1200 компаніях. Турецькі підприємці та бізнесмени планують відкрити додаткові підприємства та компанії.
Під час дводенного візиту глави турецької держави до Сербії відбувся також сербсько-турецький бізнес-форум: на ньому були представлені 110 підприємців і 89 турецьких компаній. За даними Торгово-промислової палати Сербії, 230 сербських компаній і 390 підприємців заявили про намір співпрацювати з турецькими колегами.
У першому півріччі товарообіг між двома країнами досяг рівня 1,2 мільярда євро, що на 35% більше, ніж роком раніше.
У 2021 році річний товарообіг становив 1,73 млрд, цього року, прогнозуючи тенденцію, він може сягнути позначки в 2,5 млрд. Із минулорічних 1,73 мільярда приблизно 300 мільйонів становив сербський експорт до Туреччини, а решта 1,4 мільярда – турецький експорт до Сербії. У 2017 році товарообіг між двома країнами ще не досяг мільярда євро. За словами президента Сербії Александара Вучича, зважаючи на темпи зростання, попередній прогноз президента Туреччини, згідно з яким товарообіг між двома країнами незабаром може досягти рівня 5 млрд євро, вже не виглядає нездійсненним. Ердоган зазначив, що турецькі компанії реалізували в Сербії близько півсотні проєктів на суму 847 мільйонів доларів.
Сербія в основному постачає до Туреччини шини, тютюнові вироби, мідь, водяні насоси, а турки експортують до Сербії автобуси, телевізори, кухонну техніку, текстиль і залізну руду.
Згідно з офіційними даними, турецькі туристи витратили в Сербії 80 мільйонів євро цього року, тоді як сербські туристи залишили в Туреччині 134 мільйони євро.
Президенти обох країн констатували, що сербсько-турецькі відносини сягнули найвищого рівня в новітній історії співпраці Сербії та Туреччини.
Завдяки щойно підписаній угоді, умови прибуття туристів і бізнесменів, які приїжджають відповідно з країни в країну, також стануть легшими, оскільки в майбутньому громадяни Сербії зможуть подорожувати до Туреччини з посвідченням особи, і навпаки.
Президенти підписали декларацію про наміри щодо співпраці у гасінні лісових пожеж, а також мають намір налагодити співпрацю у зв’язку з електронним публічним адмініструванням, а провайдери суспільних медіа двох країн теж підписали угоду про співпрацю.
У Сербії турки будують дорогу між Новим Пазаром і Тутіном, яка майже завершена, а також міст у центральній Сербії в Раці. Незабаром міст буде з’єднаний з 19,1-кілометровою дорогою, що з’єднує із Сербією Боснію і Герцеговину.
Сербський президент підкреслив, що без Туреччини і Турецького потоку Сербія не мала б природного газу, але з цього напрямку природний газ також надходить і до Угорщини. Глави двох держав також обговорили питання щодо більш тісної співпраці між міністерствами оборони. З’являються спільні проєкти з виробництва зброї, але Сербія також претендує на безпілотні літальні апарати Bayraktar турецького виробництва. Оскільки інтерес до Bayraktar величезний, сербський президент заявив, що його країна також «стала в чергу». Він висловив сподівання, що наступного року вони зможуть купувати дрони.
Сербія не буде постачати нафту з рф, починаючи з 1 листопада, у зв’язку із запровадженням відповідних санкцій.
Про це заявив президент країни Александар Вучич під час звернення до свого народу щодо ситуації в Косово.
У промові він зазначив, що серби часто говорять “про дурниці”, оминаючи важливі питання, у тому числі забезпечення держави електроенергією.
„Обговорюємо дурниці, щоб не говорити про те, що ми будемо робити з електроенергією, що ми будемо робити з нафтою, оскільки після листопада російської нафти для нас не буде, ми під санкціями. Замість того, щоб говорити про газ, про мазут і вугілля… Ми просто говоримо про нісенітниці, бо це найпростіше”, – сказав Вучич.
Національний банк Сербії підвищив ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів – до 3 відсотків. Інфляція зросла до 11,9 відсотка в червні і, як очікується, досягне піку в третьому кварталі цього року.
Національний банк Сербії підвищив базову процентну ставку з попередніх 2,75 відсотка до 3 відсотків. Згідно із серпневим прогнозом виконавчого комітету центробанку, середньорічна інфляція досягне свого піку в поточному кварталі, після чого очікується, що вона почне сповільнюватися.
У червні інфляція зросла на 11,9 відсотка порівняно з минулим роком, в основному в результаті зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Однак у магазинах зміни відчуваються як зростання цін. Вони підвищилися на більш як 12 відсотків, люди дивляться на розвиток подій із занепокоєнням.
За словами Йоргованки Табакович, голови Національного банку Сербії (NBS), немає сумнівів, що сербська економіка зараз набагато сильніша, ніж десять років тому. Проте в інтерв’ю белградській щоденній газеті Politika вона зазначила, що країна стикається з більшими викликами, ніж будь-коли раніше, і уряд, і Національний банк Сербії докладають усіх зусиль для збереження стабільності.
Табакович каже, що, незважаючи на посуху та війну в Україні, вона все ще вірить, що інфляція в Сербії буде більш поміркованою найближчим часом. На її думку, ймовірно, це відбудеться в останньому кварталі поточного року.
Сербські банки значно підвищили комісію за свої послуги – такі, як управління рахунками або електронний банкінг, ймовірно, через вузьку свободу маневру, обмежену базовою процентною ставкою. На це відреагував і центробанк.
У наступному році банки не можуть підвищувати комісії, – заявила Табакович.
Банки, які підвищили комісії із 1 січня минулого року до цього часу, визнали, що протягом одного року з 1 вересня ці комісії виставлятимуться на 30 відсотків дешевше, але не дешевше, ніж вони спочатку коштували – ще до підвищення.
Клієнти можуть безкоштовно знімати гроші з банківських рахунків свого банку за щомісячну комісію за управління рахунком у розмірі 150 динарів (близько 50 гривень).
У квітні в Сербії базова процентна ставка була вдвічі нижчою, тобто 1,5 відсотка, а раніше центральний банк – протягом багатьох років – утримував базову процентну ставку на рівні 1 відсотка. На думку незалежних експертів, базову процентну ставку потрібно було підвищувати раніше. Курс динара по відношенню до євро залишається дуже стабільним, але ціни помітно ростуть. У листопаді минулого року уряд Сербії почав обмежувати ціни на деякі основні продукти харчування, але експерти кажуть, що ефективність таких обмежувальних заходів сумнівна, і громадянам слід готуватися до моментів, коли ціни раптово зростуть.
Окрім олії, борошна, цукру та свинячої гомілки, останніми днями заморозили також ціни на пелети.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Президент Сербії Александр Вучич закликав співгромадян готуватися до важкої зими через дефіцит енергоносіїв, викликаний європейськими санкціями проти росії.
Сербія з 1 листопада цього року не зможе отримувати російську нафту через ембарго Євросоюзу, повідомив президент країни Александар Вучич у вівторок, 14 червня. „Країна готується до суворої зими, але має намір забезпечити все необхідне, хоча щодня з’являється з десяток нових проблем, зокрема, слід мати на увазі, що з листопада ми більше не зможемо отримувати російську нафту”, – цитує Вучича сербський телерадіоканал РТС.
За словами сербського президента, лише громада Обреновац поряд із Белградом щодня споживає 350 тонн мазуту, а взимку цей показник збільшиться у сім разів. „Нам необхідно забезпечити себе мазутом, але нафтова компанія NIS не має достатньої кількості, ми імпортуємо 20 тисяч тонн мазуту, але на всю зиму потрібно 120 тисяч тонн”, – сказав Вучич, уточнивши, що паливо планують завозити баржами з Румунії.
Крім того, взимку Сербії потрібно до 100 тисяч тонн вугілля, тоді як реальний видобуток становить 80 тисяч тонн, розповів Вучич. За його словами, не зникнуть і проблеми із забезпеченням країни газом. „Всі хочуть, щоб у їхній квартирі було тепло, щоб можна було ходити в шортах та майці. Ніхто не хоче носити светр взимку у квартирі, але ніхто не запитує, як ми запасемося достатньою кількістю газу, як ми забезпечимо 2,7 мільйона кубометрів газу на добу, і це тільки для газових електростанцій у Нові-Саді, Панчевому та Зренянині”, – заявив сербський президент.
Оператор нафтопровідної системи Хорватії JANAF 6 травня повідомив, що через санкції Євросоюзу призупинив прокачування нафти сербської компанії NIS, яка входить до структури „Газпром нефть”. Барель іракської нафти, яка може стати альтернативою, коштуватиме країні на 31 долар дорожче, зазначав Вучич. „Через санкції проти російської нафти з кишень громадян Сербії вкрали 600 мільйонів доларів. Ми перебуваємо у скрутному становищі”, – заявив він.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Петер Сійярто заявив, що Угорщина дозволить Сербії наступної зими використовувати свої газосховища.
З відповідною заявою урядовець виступив після переговорів із міністром фінансів Сербії, під час яких сторони домовилися зміцнити енергетичні відносини між двома країнами.
Белград з кінця червня планує зберігати 500 млн кубометрів природного газу в угорських сховищах, це підтвердив міністр фінансів Сініша Малі. Угорщина має значно більші потужності, ніж Сербія, у якої є можливість зберігати близько 6 млрд кубометрів газу.
Крім того, Сербія – надзвичайно важливий партнер для Угорщини з точки зору інфраструктури: більшість російського газу, від якого дуже залежить Будапешт, імпортується трубопроводами через її територію.
Сійярто й Малі також заявили, що країни подвоять потужності з’єднання своїх електромереж, але на реалізацію цієї ініціативи знадобиться щонайменше 6–8 років.
Петер Сійярто підкреслив, що обидві держави за будь-яких обставин гарантують одна одній безпечні транзитні маршрути й, оскільки з Сербії в Угорщину щороку надходить 3,5 млрд кубометрів газу, безперебійна робота цієї мережі дуже важлива.
Міністр закордонних справ зазначив, що транспортування південним маршрутом і досі тривало без затримок, кожного дня з Сербії в Угорщину надходить 10 млн кубометрів природного газу. Він додав, що транзит відбувається також у зворотному напрямку: з грудня Угорщина транспортувала 458 млн кубометрів.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
У Сербії почали надавати одноразову грошову допомогу. Виплати в динарах в еквіваленті 100 євро отримають усі повнолітні громадяни із сербською пропискою, повідомляє szabadmagyarszo.com.
Ці кошти надаються для полегшення наслідків епідемії пенсіонерам та особам, які мають право на соціальну допомогу. Навіть не потрібно звертатися за нею, суму автоматично перерахують на рахунок.
Пенсіонерам, яким виплати листоноша приносить додому, безкоштовно відкриють рахунок, спеціально створений для цієї мети. Після зняття коштів він автоматично буде закритий.
Решті повнолітніх громадян Сербії, які подавали заявку на виплату телефоном або онлайн, гроші будуть перераховані 1–5 червня.
Планується, що всім, хто подав заявку, відповідна сума надійде не пізніше 20 червня.
