росія і Сербія продовжили контракт на поставки російського газу до 30 вересня.
Про це повідомив RTS директор “Сербіягазу” Душан Баятович.
Чинна газова домовленість щодо постачання російського газу до Сербії закінчується цього тижня. Але в п’ятницю було підписано додаток до угоди про поставки.
“У п’ятницю ми підписали додаток до чинного контракту, продовживши ті ж умови до 30 вересня. Таким чином, ми забезпечили собі шість мільйонів кубічних метрів за ціною 290 євро за кубічний метр”, – сказав директор “Сербіягазу”.
Завдяки цій домовленості, відзначив Баятович, ціна на газ для домогосподарств не зросте, а для бізнесу газ буде дешевшим.
Він додав, що тепер Сербія зможе заповнити газосховища до зимового сезону.
Сполучені Штати Америки втретє – тепер до 27 червня – відклали застосування санкцій проти компанії „Нафтна индустрија Србије” (NIS), контрольний пакет акцій якої належить Росії, повідомив президент Сербії Олександр Вучич.
„Сербії вдалося домогтися нового відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Дякуємо нашим американським партнерам за розуміння позиції Сербії”, – написав Вучич в Instagram.
Як повідомлялося, 28 березня влада США відтермінувала на 30 днів введення санкцій проти NIS. Таким чином, санкції щодо сербської компанії можуть набути чинності 28 квітня.
Раніше, 10 січня, США запровадили санкції проти двох російських нафтових компаній – „Газпром нєфті” і „Сургутнєфтєгаза”, а також їхніх дочірніх компаній. До SDN List внесено і сербську „дочку” „Газпром нєфті” – NIS. Потім США двічі переносили введення санкцій щодо NIS – до 28 березня і до 28 квітня.
Наприкінці лютого „Газпром нафта” передала „Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у „Газпром нєфті” – 44,85% акцій NIS, у „Газпрому” – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Сербський президент Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. Водночас він нагадував, що уряд Сербії 2008 року продав контроль у NIS російській „Газпром нєфті”, і впродовж минулих років російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проєктів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, загалом понад 400 станцій.
Постачання газу з Азербайджану до Сербії було призупинене і невідомо, коли його відновлять.
Про це повідомив сербський президент Александр Вучич, пише Reuters.
Вучич сказав, що азербайджанська сторона зіслалася на «форс-мажорні обставини» і проблеми.
«Ми на сьогодні не можемо розраховувати на 1,7 мільйона кубометрів газу, які постачалися щодня», — додав президент.
За словами Вучича, наразі не зрозуміло, коли відновиться постачання газу. «Це означає, що з сьогоднішнього дня ми почнемо витрачати газові резерви», – сказав глава Сербії, додавши, що він сподівається, що через місяць-два постачання газу відновиться.
Через посуху та низькі закупівельні ціни фермери Сербії зафіксували збитки в середньому 200 євро на гектар. Несприятливі умови існують роками, виробники неодноразово виходили на вулиці, але безуспішно.
Цього разу представники п’яти великих асоціацій сільськогосподарських виробників вирішили організувати загальнонаціональну демонстрацію 1 листопада. На їхню думку, уряд не дотримується попередніх домовленостей.
Осіння посівна тисне на гаманці аграріїв. Гроші на сировину та насіння потрібні вже зараз, але, за словами фермерів, уряд Сербії досі не виконав те, що обіцяв за результатами минулорічних демонстрацій. Тому аграрії продовжують чинити тиск.
Востаннє демонстрація відбулася наприкінці вересня, тоді, зокрема, була перекрита дорога поблизу Суботиці. Після цього уряд запросив аграріїв до чергових переговорів, але ті вже зневірилися в пустих балачках.
Фермери вимагають від уряду:
надати їм пільговий період для погашення аграрних кредитів,
перерахувати обіцяну дотацію в розмірі 17 тисяч динарів (близько 5700 гривень) за гектар,
скасувати акциз на пальне,
об’єднати ринок і зернову біржу.
Проблеми фермерів посилює й те, що закупівельна ціна на пшеницю під час цьогорічних жнив становила лише близько 20 динарів і відтоді суттєво не зростала. Ціна кукурудзи також ледве перевищує 20 динарів, а середня врожайність цьогоріч не сягає навіть половини середнього показника за багато років.
Акція протесту вже офіційно анонсована, вона розпочнеться о 9-й ранку 1 листопада.
Зазначається, що заборона була запроваджена 16 місяців тому для того, щоб запобігти прихованим постачанням зброї для сербських сепаратистів.
Голова уряду Косово Альбін Курті заявив, що прикордонний пункт Мердаре відкриється з посиленим контролем товарів митниками в місці, розташованому лише за 300 метрів від кордону.
Він додав, що інші п’ять прикордонних пунктів відкриються, коли вони будуть обладнані новими сканерами.
У Сербії, в долині Ядра, знаходиться чи не найбільше в Європі родовище літію, але новина про те, що транснаціональна компанія Rio Tinto планує розпочати там видобуток, спричинила масові протести. У 2022 році під час президентських виборів здавалося, що протестувальники перемогли, і літієву шахту в країні відкривати не будуть, аж поки цього року це питання знову повернулося на порядок денний і компанія Rio Tinto отримала відповідні дозволи.
Після цього в країні виникла певна паніка. Люди почали хвилюватися, що літій шукають у кількох місцях і в перспективі відкриють ще більше шахт. Міністр енергетики Сербії Дубравка Дедович Ганданович намагалася спростувати чутки, заявивши, що в країні є лише одне розвідане родовище літію, в долині Ядра, і літій більше ніде не шукають.
Щодо початку видобутку міністр наголосила, що він буде проводитися під суворим державним наглядом і з дотриманням міжнародних правил. За її словами, розвідування літію наразі триває в кількох місцях по всій Європі, зокрема, у Німеччині та у Фінляндії, а у Франції вже планують відкриття шахти.
Міністр також повідомила, що інвестиції збільшать ВВП Сербії на 10-12 мільярдів євро на рік.
За словами сербського президента, компанії доведеться конкурувати на ринку електромобілів з Китаєм.
У Сербії розпочалося виробництво електромобілів Fiat Panda.
Нова виробнича лінія була урочисто відкрита в присутності президента Сербії Александара Вучича на заводі автомобільної групи Stellantis у Крагуєваці, що на південь від Белграда.
Представники уряду Сербії та Fiat Crysler Automobiles два роки тому підписали угоду про спільні інвестиції в розмірі 190 млн євро. Fiat Chrysler є дочірньою компанією Stellantis.
Автомобіль Grande Panda спочатку продаватиметься в Європі, а потім на Близькому Сході та в Африці й буде доступний як у гібридній, так і в електричній версіях.
«Виробництво електромобілів Fiat Grande Panda офіційно розпочалося на автомобільному заводі Stellantis в Крагуєваці, – повідомляє кореспондент Euronews. – Крім електричної моделі, у Сербії буде випускатися й гібридна. Керівники автомобільної групи Stellantis зазначають, що в майбутньому компанії доведеться конкурувати на ринку електромобілів з Китаєм, де витрати на виробництво на 30% нижчі, ніж на Заході. Президент Вучич заявив, що Сербія – єдина країна на Західних Балканах, яка має завод з виробництва електромобілів. За його словами, у майбутньому знадобиться більше електричних зарядних станцій».
Міністр економіки Сербії Раде Баста вимагає від керівництва країни запровадити санкції проти рф.
Mesto: Beograd Datum: Wed Feb 22 18:05:20 CET 2023 Dogadjaj: POLITIKA – ministar privrede Rade Basta u razgovoru sa predstavnicima Americko-centralnoevropskog poslovnog udruenja (ACEBA) Fotoreporter: Ðorde Krstic Licnosti: Rade Basta Izvor: FoNet/Ministarstvo privrede
Згідно із заявою політика, Сербія «вже заплатила високу ціну за те, що не ввела санкцій проти росії, і це стає нестерпним».
«Як міністр я не можу мовчки спостерігати за тим, який тиск чиниться на президента Александра Вучича. Тому виступаю за введення санкцій проти росії. Я підтримую президента Вучича в захисті державних і національних інтересів та повністю йому довіряю. І прошу уряд Сербії й усіх міністрів висловити свою думку з цього питання», – підкреслив Раде Баста, який вважає, що необхідно вирішити, в якому напрямку рухатися країні.
Урядовець нагадав, що Сербії також довелося зіткнутися із санкціями, а її громадянам – пережити важкі економічні наслідки, тому він досі не хотів приймати ніяких рішень щодо обмежень, оскільки сподівався, що російсько-український конфлікт закінчиться.
«Від початку війни ми засуджували російську агресію, але водночас захищали наші національні інтереси у відносинах з росією. Тому в першому турі не долучилися до великої кількості країн, які запровадили санкції проти держави-агресора. Однак ситуація з кожним днем ускладнюється, і західні країни різко критикують нас за неприєднання до санкцій», – констатував міністр економіки.
На його думку, керівництво Сербії робить усе для збереження миру та стабільності. «Економіка є ключовою, тому як міністр економіки я кажу, що, незважаючи на складну зовнішньополітичну ситуацію, ми повинні підтримувати економічне зростання та боротися за краще життя наших громадян. Сербія проводить серйозну, відповідальну та незалежну політику і продовжуватиме захищати своїх громадян», – заявив Баста.
Сербія довго залишалася єдиною європейською країною, яка не долучилася до санкційних заходів проти росії. Це пояснювалося історичними, релігійними та культурними відносинами між Белградом і Москвою, а також тим, що коли Захід запровадив санкції проти Югославії під час війни 1992–1995 років і війни в Косово 1998–1999 років, вони не дали очікуваного результату.
Водночас Європейський Союз заявив, що за таких умов процес вступу до ЄС не може продовжуватися. А президент Сербії Вучич зазначив, що, імовірно, припиняться навіть іноземні інвестиції в країну. У телевізійному інтерв’ю минулого тижня глава держави натякнув, що Белград теж може запровадити санкції проти Москви, зазначивши, що не може поклястися, що Сербія ніколи не приєднається до санкцій.
З початком російсько-української війни тисячі російських компаній переїхали до Сербії, щоб могти продовжувати європейські торгові відносини, йдеться в статті видання Növekedes.hu.
Інформуючи про форум Інституту зовнішньої економіки та закордонних справ, видання зазначає, що на заході йшлося, зокрема, про вразливу ситуацію на Балканах. Фахівці, які брали участь у дискусії, говорили про те, що регіон може знову стати вибухонебезпечним через нове загострення сербсько-косівського конфлікту.
У статті також йдеться про те, наскільки росія та Китай розширили свій вплив у регіоні, а також про очікуваний вплив Європейського Союзу у країнах регіону. Учасники форуму дійшли висновку, що на позицію ЄС щодо регіону Західних Балкан, суттєво вплине результат російсько-української війни.
