Від початку повномасштабної війни в Україні переїхало майже 19 тис. компаній. Найпопулярнішими напрямками виявилися Київська та Закарпатська області.
Про це повідомляє платформа Опендатабот із посиланням на дані ЄДР.
Зазначається, що із загальної кількості компаній, які змінили своє розташування від початку великої війни, понад 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них – понад 600 підприємств – виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% – з Одещини.
Переважно, для переїзду обирають Київську область – 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.
Інші маршрути виявилися менш популярними. Наприклад, на другому та третьому місці – шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття – 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).
Найчастіше переїжджають компанії, які займаються оптовою торгівлею – 344 релокацій (29,3%) та транспортна галузь – 92 релокації (7,8%).
ТОВ „Укролія” з обігом у понад 4 млрд грн стало найбільшою релокованою компанією. Підприємство переїхало з Києва до Полтавщини. ТОВ „Київ-Атлантик Україна” з обігом у понад 2 млрд грн також поїхало з Київщини – проте до Черкащини.
Закриває трійку лідерів бізнес-мігрантів ТОВ „Керхер” з обігом у понад 1 млрд грн – компанія змінила місце реєстрації на Київську область.
Кабінет міністрів встановив доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців і поліцейських.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в п’ятницю, 12 квітня.
“Продовжуємо підтримувати наші Сили оборони. На виконання спільної ініціативи Верховної Ради й уряду сьогодні встановили доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії”, – написав він.
За словами Шмигаля, одноразову винагороду нараховуватимуть за кожні 30 днів виконання таких завдань.
Як зазначається, із цих коштів 1,7 млрд грн призначається для Харківщини, а 1,5 млрд грн – для фортифікацій на Сумщині. Додатковий ресурс також отримають Донеччина, Херсонщина та Миколаївщина.
Шмигаль повідомив, о загалом від початку року Уряд виділив уже майже 30 млрд грн на будівництво та облаштування фортифікацій.
Бачимо результати. Роботи йдуть 24/7. Посилюємо нашу обороноздатність на всіх напрямках”, – додав прем’єр.
В Україні запровадять справедливе і раціональне бронювання військовозобов’язаних.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram у вівторок, 9 квітня.
Він зазначив, що обороноздатність України залишається пріоритетом номер один, у зв’язку з чим щотижня ухвалюються рішення, які посилюють нашу країну. Ефективна оборона, за словами прем’єра, є синергією зусиль фронту та тилу.
“Наші військові захищають Україну на передовій, але для їх забезпечення потрібна працююча економіка та інфраструктура. Одним із ключових питань в цьому напрямку є справедливе і раціональне бронювання військовозобов’язаних. Працівників підприємств, які дійсно критично важливі. Тут не має бути жодних спекуляцій і маніпуляцій”, – написав Шмигаль.
Прем’єр відзначив, що дав доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання. У тому ж числі було доручено визначити перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури.
“Потрібні чіткі та зрозумілі критерії, щоб ні у військових, ні у суспільства не виникало жодних питань, чому ті чи інші люди є заброньованими в нашій державі”, – резюмував очільник уряду.
Україна збудує завод з виробництва тепловидільних збірок (ТВЗ) для забезпечення паливом атомних станцій. Про це сказав в.о. голови правління НАЕК Енергоатом Петро Котін, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 9 квітня.
За його словами, підприємство збудують у Миколаєвській області біля міста Южноукраїнськ, поблизу якого розташована Південноукраїнська АЕС.
„Завод ми вирішили розмістити біля міста Южноукраїнськ. Навіть не очікував, що така велика підтримка буде забезпечена від мешканців міста”, – сказав Котін.
Він уточнив, що виробництво базуватиметься на технології американської компанії Westinghouse.
Кілька європейських країн у складі Європейського Союзу вирішили відправити в Україну 167 генераторів після недавніх атак росіян по енергетичній інфраструктурі.
Про це повідомила Європейська правда із посиланням на пресреліз Єврокомісії.
У повідомленні сказано, що Австрія, Німеччина, Швеція та Нідерланди запропонували українській стороні 157 генераторів, а ще 10 надішле в Україну Євросоюз. Загальна вартість обладнання складає 3,57 млн євро.
“Кожен з цих (10) потужних генераторів потужністю 1 МВт може забезпечити електроенергією лікарню середнього розміру в умовах надзвичайної ситуації”, – повідомляється в заяві.
“ЄС працює цілодобово, щоб підтримати енергопостачання в Україні. Це підкреслює важливість готовності для ефективного реагування на кризу. Я також дякую Австрії, Німеччині, Швеції та Нідерландам за їхні негайні пропозиції щодо надання Україні генераторів через Механізм цивільного захисту ЄС”, – заявив комісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич.
Також у пресрелізі зазначили, що українська влада перебуває у тісному взаємозв’язку із Координаційним центром ЄС з реагування на надзвичайні ситуації, який завжди готовий співпрацювати та надавати необхідну допомогу.
Все більше українських підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу, а кількість тих, хто шукає роботу, згідно з кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочується.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Національного банку України (НБУ).
„Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася”, – йдеться в документі.
Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію. Адже кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6,5 млн осіб, вказують у регуляторі.
Центральний банк пояснив, що ZiG – скорочення від Zimbabwe Gold – буде введено в обіг 8 квітня на початковому курсі 13,56 за долар і з новою процентною ставкою на рівні 20%. Нова валюта буде забезпечена резервом із іноземної валюти та золота.
Попередня валюта мала ставку 130%, що було найвищою ставкою центробанку в світі. Зімбабвійські банки незабаром конвертують поточні залишки в доларах Зімбабве в ZiG.
Цей крок є шостою спробою Зімбабве мати функціональну місцеву валюту з 2008 року, коли інфляція, за оцінками Міжнародного валютного фонду, перевищила 500 мільярдів відсотків, що зробило національний долар неконкурентоспроможним.
Щоб відновити довіру до національної валюти Зімбабве, ZiG буде повністю забезпечений золотом та іншими дорогоцінними металами, а також валютними резервами, що зберігаються в центральному банку.
Коли Apple скасувала свої багатомільярдні плани зі створення електромобіля, менеджери повідомили співробітникам, що компанія натомість спрямує ресурси на програми штучного інтелекту.
Спочатку плани Apple щодо електромобілів стосувалися створення повністю безпілотного авто, але компанія регулярно змінювала їх та не змогла створити життєздатний продукт через плинність кадрів і недотримання термінів.
Також Apple згорнула проєкт з розробки екранів наступного покоління для смарт-годинників через проблеми з технікою, постачальниками та витратами.
Уряд не виключає ймовірність підвищення тарифу на електроенергію для населення. Причина цьому – весняні атаки РФ на енергетичні об’єкти України. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю Bloomberg.
«Руйнування були значні – і в електроенергетиці, і в електропередачі. Ситуація складна. Ми досі не розуміємо масштаби збитків, оскільки багато об’єктів все ще в руїнах, і ми не можемо до них дістатися», – зазначив очільник Міненерго.
За його словами, неостаточні збитки вже вимірюються мільярдами гривень і лише продовжують зростати, а кінцеві масштаби можуть досягти мільярдів доларів.
Галущенко додав, що вже постраждало шість гігаватів електроенергії, що втричі більше, ніж Україна планувала імпортувати із Заходу взимку. ДТЕК заявила, що 80% її об’єктів серйозно пошкоджені.
Україна активно шукає енергетичне обладнання по всьому світу на заміну пошкодженому. Однак це полювання може бути марним, якщо не буде достатньо систем ППО, наголошує міністр. Навесні Росія почала обстрілювати теплові та гідроелектростанції України: «Атаки на гідроелектростанції є актами тероризму та військовими злочинами, оскільки вони впливають не лише на виробництво енергії, а й на роботу дамб на річках».
Галущенко додав, що ще більше пошкодження електромережі ускладнить ситуацію влітку, коли споживання досягне свого піка.
«Ми обов’язково будемо спілкуватися з людьми. Кожен хоче жити комфортно, але ми повинні думати про те, що зараз є обмеження… Залежно від ситуації в липні-серпні ми будемо просити людей максимально економити. Росіяни не можуть викликати повторення відключень 2022 і 2023 років. Навіть у разі величезних збитків ми матимемо базову генерацію, яка покриває від 30% до 50% наших потреб», – запевнив глава Міненерго.
При цьому він не виключає ймовірність підвищення тарифу на електроенергію для населення. Зараз уряд вивчає різні варіанти фінансування ремонту своїх енергооб’єктів. «Сьогодні ситуація ще складніша, порівняно з минулим роком, оскільки ми втратили багато гідроелектроенергії і змушені проводити планові ремонти атомних блоків», – додав Галущенко.