В Україні встановлять мінімальні ціни на експорт агропродукції

Нові правила, що забороняють експорт української сільськогосподарської продукції нижче офіційно встановлених мінімальних цін, почнуть діяти не раніше за серпень.

Про це заявив заступник міністра сільського господарства Михайло Соколов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters. За його словами, новий механізм експортних цін охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, соєві боби, ріпак та іншу сільськогосподарську продукцію.

Український уряд підготував розрахунки для встановлення мінімальних експортних цін на низку сільськогосподарських товарів з метою збільшення бюджетних доходів. Згідно з новими правилами, мінімально допустимі експортні ціни базуватимуться на даних Державної митної служби з урахуванням умов постачання за попередній місяць та з використанням знижки 10%.

„Я не очікую, що це відбудеться раніше серпня”, — зазначив Соколов під час онлайн-зустрічі з аналітиками та трейдерами.

У травні український парламент ухвалив поправки до закону, які впроваджують нові правила, а Соколов повідомив, що закон набуде чинності з 1 липня. Проте для запуску механізму мінімальних цін ще потрібно ухвалити низку урядових документів, але конкретної дати початку дії нових процедур поки не встановлено.

Боротьба із „чорним” експортом зерна

У травні Верховна Рада затвердила два закони, спрямовані на боротьбу з „чорним” експортом зерна та неповерненням валютної виручки. Новий закон забороняє експорт за цінами, нижчими від мінімально допустимих експортних цін. За даними Національного банку України (НБУ), станом на вересень 2023 року експортери не повернули в Україну близько 8 млрд доларів валютної виручки.

НБУ з листопада 2023 року скоротив термін повернення валютної виручки для експортерів аграрної продукції вдвічі до 90 днів, що спричинило зростання валютної виручки на сотні мільйонів доларів щомісяця.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №10168-2 та №10169-2, якими внесено зміни до Податкового та Митного кодексів для вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Ці документи визначають мінімальні експортні ціни на агропродукцію, зокрема на зернові та олійні культури.

Міністерство аграрної політики і продовольства України очікує, що впровадження законів створить ефективні механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. Мінімальні ціни будуть визначатися міністерством щомісяця 10 числа на основі розроблених методик.

Згідно з даними Державної митної служби, Україна в травні експортувала 5,5 млн тонн зернових, що на 2 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Міністерство аграрної політики. За травень Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці, 0,2 млн тонн ячменю та 3,7 млн тонн кукурудзи. Хоча це на 12% менше порівняно з показниками попереднього місяця, воно все ж перевищує результат травня 2023 року на 2 млн тонн (зростання в річному вимірі в 1,6 раза).

У червні Міністерство аграрної політики прогнозувало, що наступного року Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їхньої переробки.

Зерновики проти мінімальних цін

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зазначаючи, що це негативно позначиться на здатності експортерів виконувати зобов’язання і підриває довіру міжнародних партнерів. УЗА попереджає, що нові правила ускладнять планування та фінансування експортної діяльності, а також знизять конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.

Згідно з повідомленням УЗА, впровадження мінімальних експортних цін призведе до значного спаду експорту зерна з України та завдасть шкоди сільгосптоваровиробникам.

„Ринок зерна є висококонкурентним, а трейдери та експортери пропонують виробникам найвищу можливу ціну, що корелюється зі світовими ринковими цінами з урахуванням логістики та страхування. Заходи щодо мінімальних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведуть до знищення конкуренції на українському ринку зерна, його надмірної зарегульованості та створення нових широких можливостей для корупції,” — зазначають експерти. Про це йдеться у матеріалі на сайті ТД Агрохім.

УЗА вважає, що введення мінімальних експортних цін поставить під загрозу половину українського експорту, що, в умовах війни та нестачі податкових надходжень, може призвести до економічного колапсу та повного знищення здатності фінансувати армію.

„Імплементація мінімальних цін знищить систему форвардних контрактів і спричинить невизначеність на ринку щодо виконання зобов’язань та купівлі зерна. Виробники, які укладають форвардні угоди на майбутній врожай за попередньо визначеною ціною, будуть позбавлені джерел фінансування своєї діяльності, а експортери не матимуть впевненості щодо майбутніх цін та обсягів продажів. Це ускладнить планування виробництва та експорту, що призведе до неефективності та збільшення витрат,” — пояснюють в асоціації.

Форвардні контракти дозволяють експортеру заздалегідь планувати логістичні операції. Відсутність таких угод може викликати затримки та збільшення витрат, зокрема на страхування.

В УЗА підкреслюють, що окрім розподілу контрактів за періодом постачання та типом ціноутворення, існують домовленості щодо дисконтування ціни при отриманні передплат. Передплата варіюється залежно від її розміру.

„До лютого 2022 року форвардні контракти складали до 40% загального плану продажів середніх фермерів (2-10 тис. га). Відсутність форвардів у 2022 та 2023 роках суттєво вплинула на ціноутворення в Україні, коли велика пропозиція товару на спотових ринках тиснула на ціни та не давала можливості ринку стабілізуватися,” — зазначають в асоціації.

УЗА пояснює, що запровадження мінімальних експортних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведе до невиконання контрактів.

„Якщо мінімальна ціна в Україні перевищить контрактну ціну, експортери можуть вважати виконання контрактів невигідним та шукатимуть способи уникнути зобов’язань. Це може призвести до зриву постачань та негативних наслідків для імпортерів української продукції, підриваючи довіру до країни як надійного постачальника, що змусить імпортерів шукати альтернативні ринки,” — додають в УЗА.

Невиконання контрактів може призвести до збільшення кількості торговельних спорів та арбітражних розглядів, що спричинить додаткові витрати для обох сторін і може затягнути процеси виконання угод. Окрім того, запровадження мінімальних цін створить правову невизначеність щодо існуючих контрактів, що змусить імпортерів бути обережнішими під час укладання нових угод з українськими експортерами. Це може призвести до втрати Україною позицій на світовому ринку, а також скоротити інвестиції в агросектор та економіку країни загалом.

„УЗА наголошує, що запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище сільгоспвиробників. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, що все ще приносять доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію,” — заявили в асоціації.

Оксана ЧОПАК