У березні 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась на 434,31 млрд грн, або на $7,36 млрд – до 5,924 трлн грн.
Про це свідчать дані Міністерства фінансів.
Станом на 31 березня державний та гарантований державою борг України становив 5,92 трлн грн або $151,05 млрд.
Державний та гарантований державою зовнішній борг – 4,24 трлн грн (71,56% загальної суми), або $108,09 млрд.
Так, державний борг України становив 5,61 трлн грн (94,74%), або $143,1 млрд. Державний зовнішній борг становив 3,99 трлн грн (67,43%), або $101,85 млрд. Державний внутрішній борг становив 1,61 трлн грн (27,31%), або $41,25 млрд.
Гарантований державою борг України становив 311,7 млрд грн (5,26%), або $7,95 млрд. Різке зростання державного боргу відбулося внаслідок $9 млрд нових запозичень у березні від іноземних партнерів.
Очікується, що світові інвестиції в ІТ у 2024 році збільшаться на 8% в порівнянні з 2023 роком і складуть $5,06 трлн.
Про це йдеться в останньому прогнозі американської дослідницької і консалтингової компанії Gartner, яка спеціалізується на IT-ринках.
Консалтингова компанія зазначила, що «класичні» підприємства все ще сильно відстають за темпами витрат від ІТ-компаній.
«Підприємства сильно відстають від ІТ-компаній в плані залучення кваліфікованих фахівців. Це створює більшу потребу в інвестуванні в консалтингові послуги. Ми знаходимося в переломному моменті, коли на консультації вперше витрачається більше грошей, ніж на внутрішній персонал», — заявили аналітики.
Це пов’язано з тим, що наразі світова IT-індустрія посилено впроваджує технології ШІ у власні продукти. Завдяки розвитку генеративного штучного інтелекту сильно зростуть витрати на дата центри — з 4% у 2023 році до 10% в 2024 році.
Аналітики підкреслюють, що постачальники послуг інвестують кошти в дата центри та напівпровідники на рівні «золотої лихоманки». Загалом у 2024 році на забезпечення потреб ШІ припадатиме близько 60% загальних витрат на сервери.
Зростуть витрати і на різноманітні девайси. Це пов’язано з тим, що середня тривалість життя мобільних телефонів постійно скорочується. Відповідно, споживачі все частіше їх купують.
Економіка Китаю зросла на 5,3% у першому кварталі 2024 року, перевищивши очікування і, як вказали у Пекіні, заклавши хороший фундамент на весь рік, завдяки урядовим планам стимулювання та збільшенню промислового виробництва, роздрібних продажів та інвестицій в основний капітал.
Економіка Китаю зросла на 5,3% у першому кварталі цього року порівняно з аналогічним періодом роком раніше, чому сприяли урядові плани щодо стимулювання економічного попиту, повідомляє euronews.
Ця цифра зросла з 1,6% у попередньому кварталі, перевищивши прогноз аналітиків Reuters на 4,6%.
„Загалом, національна економіка добре стартувала у першому кварталі,.. заклавши хорошу основу для… всього року”, – заявило Національне бюро статистики Китаю.
Тим не менше, агентство додало, що економічна стабільність ще не міцна.
Після пандемії Covid-19 Китай зіткнувся із уповільненням попиту та тривалою кризою у сфері нерухомості.
За останні кілька років кілька китайських гігантів нерухомості, зокрема Evergrande та Country Garden, оголосили дефолт за своїми боргами.
В останньому кварталі було мало ознак покращення на цьому фронті: інвестиції в нерухомість впали на 9,5% у річному обчисленні.
Однак прискорило зростання, як вказано, промислове виробництво Китаю, яке збільшилося на 6,1% в останньому кварталі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Роздрібні продажі також зросли на 4,7% у річному обчисленні, тоді як інвестиції в основний капітал у заводи та обладнання зросли на 4,5%.
Вважається, що святкування Місячного Нового року, яке розпочалося наприкінці січня, також призвело до збільшення витрат домогосподарств в останньому кварталі.
Тим не менш, як повідомляється, імпорт та експорт лише з березня знизилися порівняно з тим самим місяцем минулого року, при цьому останній впав на 7,5%.
Пекін встановив цільовий показник зростання ВВП на рівні 5% цього року. Це історично низька мета, але вона залишається амбітною за нинішніх умов.
[type] => post [excerpt] => Економіка Китаю зросла на 5,3% у першому кварталі 2024 року, перевищивши очікування і, як вказали у Пекіні, заклавши хороший фундамент на весь рік, завдяки урядовим планам стимулювання та збільшенню промислового виробництва, роздрібних продажів та... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1713290100 [modified] => 1713286641 ) [title] => Економіка Китаю зросла на 5,3% у першому кварталі на тлі зростання витрат через Місячний Новий рік [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47851&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 47851 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 47852 [image] => Array ( [id] => 47852 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large.webp [original_lng] => 127972 [original_w] => 800 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large.webp [width] => 800 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large.webp [width] => 800 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large.webp [width] => 800 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/1713275733-3505-large.webp [width] => 800 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1713275842:2 [_thumbnail_id] => 47852 [_edit_last] => 2 [views_count] => 476 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Ціни на золото досягли рекордного рівня в $2265 за унцію, оскільки зниження інфляції в США посилило очікування зниження процентної ставки Федеральним резервом у червні.
На фоні зниження ставок та м’яких показників інфляції у США ціна на золото продовжує рости, перейшовши на позначку 2265 долари за унцію, пише Reuters.
У понеділок, 1 квітня, ціни на золото досягли рекордного рівня, оскільки слабші показники інфляції у США підсилили очікування зниження процентної ставки Федеральної резервної системи в червні вперше за рік.
Ціни на спотове золото зросли на 1,2% до 2258,53 доларів США за унцію о 08:15 за Гринвічем після досягнення історичного максимуму в 2262,19 доларів США на початку сесії. Ф’ючерси на золото в США також підвищилися на 1,8% до 2279,50 доларів.
У п’ятницю голова Федеральної резервної системи (ФРС) Джером Павелл висловив задоволення щодо останніх даних про інфляцію в США, називаючи їх відповідними їхнім очікуванням. У лютому ціни в США зменшилися, але індекс цін PCE зріс на 0,3%, згідно з даними.
„Сьогоднішній ціновий показник перебуває в умовах дуже низької ліквідності – більшість європейських ринків і багато ринків Азіатсько-Тихоокеанського регіону все ще закриті на Великодній понеділок (християни західного обряду відзначали Великдень 31 березня – ред.). Тож не було б дивним побачити, як це зазнає змін, коли участь відновиться пізніше цього тижня”, – сказав Ілля Співак, керівник глобальної макрокоманди Tastylive.
Ціна на золото почала рости після цього, як голова Федеральної резервної системи Джером Павелл заявив про ймовірне зниження процентних ставок цього року.
Минулого року в Україні було укладено понад 8,2 млн мікрокредитних договорів на 40,62 млрд грн. Попри зростання у 1,5 раза за рік, кількість мікропозик все ще складає більш ніж половину від обсягів 2021 року.
Про це повідомляє Опендатабот.
«Суми та кількість мікропозик стабільно зростають, проте все ще менші за показники напередодні повномасштабного вторгнення. В середньому, українці брали близько 700 тисяч мікрокредитів на місяць торік», – йдеться у повідомленні.
У МФО торік українці взяли у борг у 1,7 раза більше грошей, ніж у перший рік повномасштабної війни. Проте загальна сума позик все ще на третину менша, ніж до початку повномасштабної війни.
Середня сума мікрокредиту склала 4 926 грн. Це на 7% більше, ніж у 2021 році.
Водночас заборгованість українців за мікрокредитами за рік зросла на 16% та сягла 9,3 млрд грн. Якщо впродовж 2022 заборгованість зменшувалася щоквартально і досягла найменшого показника – 8,03 млрд грн станом на 01 січня 2023, то протягом трьох кварталів 2023 вона зростала щоквартала й лише наприкінці року зменшилася – на 144 млн грн.
Глобальний ринок рослинного молока зросте з $20 млрд до $51,87 млрд протягом наступного десятиліття.
Про це пише DairyMews із посиланням на прогноз Brainy Insights.
Зростаюче визнання рослинного молока експерти пояснюють різними факторами, включно зі зміною харчових уподобань, збільшенням випадків непереносимості лактози та екологічними проблемами, пов’язаними зі звичайним молочним скотарством. При цьому рослинне молоко містить необхідні вітаміни та мінерали.
«Цю зміну способу життя ще більше прискорює популярність рослинної та веганської дієт, а соціальні медіа впливають на ширшу аудиторію щодо переваг цього вибору дієти. Велика кількість варіантів рослинного молока задовольняє різноманітні смаки, підвищуючи доступність і наявність завдяки широкому розповсюдженню в супермаркетах і продуктових магазинах», — пояснюють фахівці.
Зазначається, що 2022 року 35% ринку зайняло мигдальне молоко. Водночас найбільше споживачів рослинного молока було у Північній Америці, яка охопила 38% ринку.
Ціни на какао-боби зросли вдвічі, оскільки виробники в Західній Африці, які виробляють основну частину світової пропозиції, постраждали від екстремальних погодних умов.
Про це пише Bloomberg.
“Суть кризи полягає в екстремальних погодних умовах, які завдали шкоди посівам у Західній Африці, які забезпечують більшу частину какао-бобів у світі. Проливні дощі сприяли поширенню хвороби у рослин. Після дощів настала сильна посуха, яка загрожує подальшим припиненням виробництва”, – йдеться у повідомленні.
Раніше цього тижня президент Європейської асоціації какао Пол Девіс заявив, що не виключає зростання цін до 6 000 доларів за тонну. Зараз вона на рівні 5 000 доларів.
Це може завдати шкоди таким виробникам шоколаду, як Hershey, яка заявила у своєму звіті про прибутки, що очікується історичний стрибок у цінах на какао, аби бізнес був прибутковим.
І це не дефіцит, який можна негайно вирішити. Хоча деякі виробники розширили своє виробництво в умовах дефіциту, нові дерева потребують кількох років, щоб виростити какао-боби.
“Ми перебуваємо в дуже жорсткому балансі, який, ймовірно, триватиме ще від 18 місяців до трьох років”, — сказав Девіс.
Посіви в усьому світі страждають від дедалі більших екстремальних погодних явищ. Минулого року пошкоджені врожаї також підвищили ціни на цукор, апельсиновий сік і оливкову олію до багаторічного максимуму.
У звіті Світового банку «Глобальні економічні перспективи» йдеться, що останні пʼять років зростання ВВП відбувається повільніше, ніж протягом попередніх 30 років.
«Світ наближається до середини десятиліття, яке мало б стати трансформаційним десятиліттям для розвитку, але глобальна економіка збирається встановити жалюгідний рекорд до кінця 2024 року», — написали у звіті.
За одним показником світова економіка наразі в кращому стані, аніж рік тому, тому що ризик глобальної рецесії зменшився завдяки економіці США. Однак зростання геополітичної напруженості може створити нові небезпеки для глобальної економіки.
Світовий банк очікує, що зростання світової торгівлі у 2024 році становитиме лише половину від середнього показника за десятиліття до пандемії. Тому прогнозується, що світове зростання економіки сповільнюватиметься третій рік поспіль — з 2,6% минулого року до 2,4% у 2024-му.
До кінця 2024 року люди приблизно в кожній четвертій країні, що розвивається (серед них є Україна), і приблизно в 40% країн з низьким рівнем доходу будуть біднішими, ніж вони були перед пандемією коронавірусу у 2019 році. Тим часом у розвинутих економіках зростання сповільниться до 1,2% цього року з 1,5% у 2023-му.
«Без значної корекції курсу 2020-ті стануть десятиліттям втрачених можливостей. Зростання в найближчій перспективі залишатиметься слабким, тому багато країн, що розвиваються, особливо найбідніші, застрягли в пастці: із паралізуючим рівнем боргу та слабким доступом до їжі для майже кожної третьої людини», — сказав головний економіст групи Світового банку та старший віцепрезидент Індерміт Гілл.
Водночас звіт Світового банку виявив, що економіки, які розвиваються, часто отримують несподіваний економічний прибуток, коли вони прискорюють зростання інвестицій на душу населення щонайменше до 4% і зберігають його протягом шести або більше років. При цьому падає інфляція, фіскальні та зовнішні позиції покращуються, розширюється доступ людей до інтернету тощо.
Пожвавлення економіки та сповільнення інфляції сприяли відновленню зростання реальних зарплат з ІІ кварталу 2023 року (за офіційними даними Державної служби статистики). Реальні зарплати відновили зростання не лише завдяки бюджетним виплатам, а й ресурсам підприємств.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Макроекономічний та монетарний огляд НБУ (січень 2024 року).
За оцінками НБУ, зростання зарплат збереглося і у IV кварталі.
Реальні зарплати українців зростають три квартали поспіль: НБУ назвав два джерела
Проте зростання зарплат було нерівномірним за видами діяльності: так, у ІІІ кварталі 2023 року середні зарплати в реальному вимірі у торгівлі, ІТ та низці інших ВЕД перевищили рівень ІІІ кварталу 2021 року (тобто до повномасштабного вторгнення). Натомість нижчими за цей рівень залишалися зарплати в окремих секторах послуг, будівництві, освіті та транспорті, йдеться в огляді.
Як зазначають в НБУ, бюджетні виплати, зокрема, військовим, пенсії та соціальні допомоги залишалися вагомим джерелом зростання доходів домогосподарств.
Непрямі показники оцінки доходів населення України свідчать про їхнє зростання в реальному вимірі (з урахуванням інфляції).
Реальні зарплати українців зростають три квартали поспіль: НБУ назвав два джерела
Прогноз щодо зарплат
За даними Держстату, реальні доходи (з урахуванням інфляції) у 2022 році скоротилися на 14,1%.
За даними уряду, 2022 року середньомісячна номінальна заробітна плата працівників брутто становила 14 847 гривень, а скоригована на рівень інфляції скоротилися на 11,9%.
Уряд прогнозує, що у 2023 році номінальна зарплата становитиме 18 527 гривень, а скоригована на інфляцію зросте на 10,1%. У 2024 році зарплата становитиме 21 809 гривень, а скоригована на інфляцію зросте на 8,5%.
Крім того, уряд очікує, що зарплата становитиме 25 732 гривень у 2025 році та 30 260 гривень у 2026 році.
Якщо брати прогнозний курс МВФ, доларова зарплата українців у 2024 році становитиме 527 доларів та перевищить рівень довоєнного 2021 року (514 доларів). У 2025 році вона становитиме 559 доларів, у 2026 році – 619 доларів.
Послаблення гривні наприкінці 2023 року було зумовлено насамперед сезонними чинниками.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі телеканалу „ICTV”, передає пресслужба Нацбанку.
„Послаблення гривні наприкінці 2023 року насамперед зумовлено сезонними чинниками. По-перше, попит на валюту збільшився внаслідок рекордних видатків бюджету у грудні. По-друге, традиційно наприкінці року зростає попит на валюту з боку населення”, – заявив заступник голови НБУ.
Також на валютний ринок тиснули психологічні чинники, пов’язані з відтермінуванням надання міжнародної допомоги.
Водночас активні бойові дії, які тривають, зумовлювали потребу у фінансуванні.
„За режиму керованої гнучкості зміна курсу в той чи інший бік є нормальним явищем. Як і обіцяв НБУ, курс може як послаблюватися, коли ситуація на ринку погіршується, так і змінюватися, коли ситуація поліпшується (як це, наприклад, було в жовтні та першій половині листопада) „, – зазначив Сергій Ніколайчук.
Крім того, за його словами, як і декларувалося, Нацбанк поступово збільшує амплітуду курсових коливань. Це відбувається в міру пристосування валютного ринку до керованої гнучкості.
„Відповідно зараз коливання на міжбанківському ринку є дещо більшими, ніж, наприклад, у жовтні. Водночас завдяки сформованим передумовам вони не є загрозливими. Також курсові коливання залишаються значно меншими, ніж до повномасштабної війни”, – сказав Ніколайчук.
Він наголосив, що на сьогодні курс на готівковому ринку, який є важливим для населення, попри певне послаблення гривні наприкінці року, залишається більш стабільним, ніж, наприклад, у IV кварталі 2022 року.
У 2023 році офіційний курс гривні відносно долара послабився менш ніж на 4%. Дохідність гривневих інструментів з надлишком компенсувала цю девальвацію та залишається значно вищою порівняно з інструментами в іноземній валюті. Вона також перекриває фактичну та очікувану інфляцію.
Відповідно, повернення до фіксованого курсу наразі навіть не розглядається.
„НБУ відійшов від нього свідомо та, коли були сформовані належні для цього передумови”, – зазначив Сергій Ніколайчук.
„НБУ має всі можливості забезпечувати курсову стійкість і надалі. У межах режиму керованої гнучкості, гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися. Водночас, як свідчить наш досвід періоду 2016 – 2021 років, гнучкий обмінний курс дає нам змогу в довгостроковій перспективі досягати курсової стійкості”, – наголосив він.
Крім того, режим керованої гнучкості курсу дає змогу забезпечувати досягнення низки важливих завдань. Одне з них, за словами Ніколайчука, це збереження привабливості гривневих інструментів (депозитів та ОВДП).
„Поточна ситуація на валютному ринку не є якоюсь неординарною та точно не загрожує виконанню цього завдання”, – резюмував заступник голови НБУ.
