За даними данської банківської асоціації Finans Danmark, протягом 2022 року в Данії вперше не було скоєно жодного пограбування банку.
Про це повідомляє TV2.
За словами віцепрезидента банківської профспілки Finansforbundet Стеена Лунда Олсена, „це просто фантастика”. „Тому що кожен раз, коли це (пограбування банку) відбувається, це надзвичайний тягар для постраждалих працівників”, – прокоментував він.
Ще у 2000 році в банках Данії було скоєно 221 пограбування, тобто майже одне пограбування на банківський день. Та відтоді таких інцидентів меншало, з 2017-го – менше десяти на рік.
Однією з причин зменшення пограбувань данських банків є те, що вони майже відмовились від касових відділень. Приміром, Danske Bank має лише дві каси – в Копенгагені та Орхусі.
Крім того, безпека наявних банківських відділень в останні роки посилювалась за рахунок більш досконалого відеоспостереження, сигналізації, співпраці з поліцією та зберігання готівки.
Але навіть незважаючи на те, що жоден банківський працівник в Данії не зіткнувся з пограбуванням у минулому році, вони не обов’язково позбавлені насильства і погроз під час своєї роботи. Однак сьогодні це відбувається набагато більше в цифровому форматі.
У Finans Danmark вказують, що в Данії натомість зростає кількість злочинів, пов’язаних із цифровим фінансовим шахрайством – вони несуть менший ризик і дозволяють заволодіти більшою кількістю грошей.
У Данії остаточне закриття трьох електростанцій відкладено до літа 2024 року через енергетичну кризу, яка загрожує Європі, – оголосило в суботу Міністерство клімату та енергетики Данії.
За словами представників міністерства, таким кроком хочуть посилити безпеку енергопостачання країни на наступні дві зими.
Електростанції, про які йде мова, працюють на природному газі, нафті, вугіллі та біомасі, тримаються напоготові як резервне джерело енергії на випадок, якщо взимку не вистачить електроенергії.
У міністерстві додали: відтермінування закриття не змінює цілей Данії щодо захисту клімату.
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
Кошти будуть спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої чи зруйнованої внаслідок бойових дій, започаткованих російською воєнною агресією.
Данія першою зробила внесок у Фонд відновлення зруйнованої війною української енергетичної інфраструктури, повідомляє прес-служба Міненерго.
„Щиро вдячний першому донору, Данії, за те, що вона відповіла на заклик України надати невідкладну підтримку енергетичному сектору в ці важкі часи війни. Щодня українські енергетики, незважаючи на ворожі обстріли, знову і знову відновлюють електромережі та газопостачання”, – сказав міністр енергетики Герман Галущенко.
Він також закликав міжнародних партнерів ставати донорами Фонду, щоб допомогти українським енергетикам якнайшвидше повернути світло, тепло та воду сотням тисяч українських сімей.
Зазначається, що відповідні кошти будуть спрямовані на задоволення нагальних потреб українського енергетичного сектору.
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
Данія хоче інвестувати у довготривалу відбудову України після війни.
Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, передає Укрінформ.
„Я абсолютно чітко сказала Президенту Зеленському, що ми залишимося багаторічним другом і партнером та що ми хочемо інвестувати у довготривалу відбудову України”, – сказала вона, додавши, що дала позитивну відповідь на запит Зеленському про те, щоб Данія стала на чолі відбудови Маріуполя.
„Ми з нетерпінням чекаємо на цю співпрацю з вами і також з іншими міжнародними партнерами”,- резюмувала Фредеріксен.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Уряд Данії вирішив виділити Україні 22 млн. євро на посилення безпеки на тлі можливої агресії Росії.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ.
За інформацією відомства, 27 січня відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен.
Під час зустрічі Фредеріксен зазначила, що ескалація залежить від міжнародного тиску на Росію разом із підвищенням оборонної спроможності України.
Сторони домовилися про подальшу підтримку Данії у процесі реформування України – очікується, що буде виділено ще 73 млн. євро.
Очільники МЗС двох країн погодили розпочати переговори щодо підготовки угоди про будівництво суден на базі української інфраструктури.
«Кулеба високо оцінив рішення данського уряду щодо виділення 22 мільйонів євро на посилення сектору безпеки України в рамках Програми миру та стабілізації на 2022-2025 роки», – повідомили у МЗС.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Данія виділить Україні €22 мільйони на посилення сектору безпеки. Ці кошти мають допомогти країні «зміцнити стійкість і здатність справлятися з тяжкими наслідками війни на Донбасі».
Про це у Twitter повідомив глава українського Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба, а деталі повідомляються у релізі від МЗС Данії.
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
«Наразі Україні загрожує масове та абсолютно неприйнятне нарощування російської військової сили поблизу українського кордону. Я щойно відвідав лінію дотику і на власні очі побачив, наскільки сильно цей конфлікт торкнувся українського народу. Наш новий пакет підтримки є досить всеосяжним, і кожен його елемент необхідний. Цією підтримкою ми надсилаємо чіткий сигнал про нашу солідарність із Україною. Український народ має знати, що він не самотній у своїй боротьбі за суверенітет та незалежність», — заявив міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод.
У Данії наголосили, що програма, по-перше, спрямована на зміцнення безпеки та згуртованості східних регіонів України, а також підтримає оборонну реформу України та нарощування потенціалу української оборони. Крім того, датське МЗС уточнило, що програма спрямована на «покращення діалогу між людьми з обох боків лінії зіткнення, щоб сприяти вирішенню конфліктів та примиренню на місцях».
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
Ціни на електроенергію і газ в Данії зросли на 2,2 відсотка за останні роки і в даний час знаходяться на найвищому рівні з листопада 2012 року.
Про це свідчать дані Статистичного управління Данії, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на The Local.
Електроенергія значно підвищує ціни на енергоносії, подорожчавши на 15,2 відсотка за останні 12 місяців, що призвело до найвищої ціни за 13 років.
За словами Крістіана Скрівера, старшого економіста Данської торгової палати, високі ціни частково є результатом відносно невеликої кількості опадів в Норвегії влітку.
„Це призвело до виснаження запасів води на скандинавських гідроелектростанціях, які виробляють енергію в країни, включаючи Данію, що призвело до різкого зростання цін на електроенергію. Додалося до цього зменшення кількості вітру влітку, яке призвело до зниження вироблення електроенергії вітром”, – сказав Скрівер.
Ціни на газ також різко зросли на 52,8 відсотка минулого року, що є найбільш різким підвищенням за 12 місяців з 1980 року.
Газ чинить менший вплив на загальні ціни на енергію для данських споживачів, але означає, що 400 000 домашніх господарств в країні, які опалюються газом, стикаються з великим збільшенням рахунків.
[type] => post [excerpt] => Ціни на електроенергію і газ в Данії зросли на 2,2 відсотка за останні роки і в даний час знаходяться на найвищому рівні з листопада 2012 року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1634055600 [modified] => 1634038708 ) [title] => У Данії ціни на енергоносії досягли найвищого рівня за дев'ять років [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=15894&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 15905 [uk] => 15894 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 15895 [image] => Array ( [id] => 15895 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity.jpg [original_lng] => 114724 [original_w] => 1170 [original_h] => 780 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity.jpg [width] => 1170 [height] => 780 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity.jpg [width] => 1170 [height] => 780 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/eee8e8b-electricity.jpg [width] => 1170 [height] => 780 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1634048397:10 [_thumbnail_id] => 15895 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1902 [translation_required_done] => 1 [_oembed_548f7452c8a029cc57fa8eb206baed37] =>
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
Процес прокладання труб другої нитки російського газопроводу „Північний потік-2” у виключній економічній зоні Данії завершився.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє система позиціонування суден MarineTraffic.
Згідно з даними системи, процес було закінчено 22 серпня. Російське трубоукладальне судно „Fortuna” перетнуло кордон данської виключної економічної зони поруч з Померанською бухтою.
У липні США та Німеччина досягли угоди про врегулювання суперечки щодо будівництва газопроводу „Північний потік-2”. Домовленість передбачає, що Вашингтон відмовляється від намірів запровадити санкції для учасників проєкту „Nord Stream 2”, проте можливість санкцій ЄС для Москви зберігається, якщо РФ використовуватиме газопровід як інструмент енергетичного тиску. В угоді також йдеться про намір зберегти транзит газу через Україну. Німеччина обіцяла скористатися всіма важелями, щоб переконати Москву продовжити термін угоди про транзит газу через Україну, який закінчується наприкінці 2024 року.
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
Найбільший у Європі інфраструктурний проєкт планують утілити між північчю Німеччини та Данією: 18-кілометровий двоколійний залізничний та чотирисмуговий автошлях буде прокладений під морем у тунелі.
На сьогодні прокладання найдовшого у світі залізничного та автомобільного тунелю дозволене німецькими судами. Шлях з’єднає північну Німеччину з Данією через 18-кілометровий підводний тунель. Об’єкт, який планують завершити до 2029 року, є одним з найбільших інфраструктурних проєктів Європи, але його втілення призупинилося на кілька років через судові позови проти нього. Однак зараз рішення суду дає надію, що будівництво об’єкту розпочнеться найближчим часом.
Про залізничне та автомобільне сполучення через протоку Фемарн між узбережжями північної Німеччини та Данії вперше заговорили більше тридцяти років тому, але тоді планували будівництво моста. Однак протягом багатьох років розробники ставили більші цілі і вирішили прокладати залізницю та шосе у підводному тунелі.
Згідно з поточними планами, об’єкт з’єднає німецький порт Путтгарден із датським Родбі, тож транспортні засоби, які зараз долають шлях за годину на паромі, через тунель долатимуть за десять хвилин. Це означає значне скорочення витрат і часу в дорозі, що підвищує ефективність. У результаті втілення проєкту вартістю приблизно 7,1 мільярда євро між Копенгагеном та Гамбургом з’являться дві двосмугові дороги та двоколійна електрифікована залізнична лінія, тож час подорожі між містами з нинішніх п’яти годин може скоротитися до трьох. На думку урядів-ініціаторів, будівництво автомобільно-залізничного тунелю є важливим кроком на шляху втілення курсу вуглецевого нейтралітету, згідно з Паризькою конвенцією.
Роботи з данської сторони вже розпочалися. Німецькі компанії відстають від графіка, оскільки судові справи заважали їм розпочати будівництво. Частину позовів ініціювали паромні компанії, які зазнають значних збитків після завершення будівництва тунелю, іншу частину – екологи у Лейпцизькому федеральному адміністративному суді. Природоохоронці кажуть, що проєкт не передбачає належної охорони морської фауни. Однак на сьогодні всі подання відхилено, що відкриває шлях підрядникам до початку робіт.
Водночас багато скарг наразі подають на розгляд Європейського суду, але, як очікується, вони не вплинуть на реалізацію проєкту, тому його можна завершити до запланованого терміну. Також слід зазначити, що чинне рішення суду стосується лише міжнародної секції, відрізок Любек-Путтгарден у Шлезвіг-Гольштейні також викликав суперечки, тож проведуть інший судовий розгляд. Водночас ЄС обстоює думку, що розвиток інфраструктури фіксованого шляху є пріоритетом, оскільки це дозволить досягти встановлених цілей щодо захисту клімату.
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
